Саморусифікація Білорусі
Мінськ – Днями оприлюднені в Білорусі підсумки соціологічного опитування, проведеного незалежною лабораторією "Новак", викликали шок у національних діячів. Згідно з ними, частка громадян країни, яка в побуті користується білоруською мовою, впала до 3,9 відсотка. Зменшилася також кількість респондентів, які розуміють білоруську мову, вважають її рідною, вміють читати та писати на ній. Це ефект не тільки царської та радянської русифікації, але і 18-річного правління президента Олександра Лукашенка, за ініціативою якого у 1995 році було запроваджено другою державною російську мову.
Із 1991-го до 1995 року в Білорусі єдиною державною була білоруська мова, яка активно відроджувалася, посідала своє місце в органах влади, освіті, культурі і ЗМІ. Після мовного референдуму 1995 року російська мова формально отримала статус рівний із білоруською, але насправді – набагато вищий. Після того референдуму в Білорусі в багатьох містах не залишилося жодної білоруської школи, адміністрування та судочинство переведено цілком на російську мову, не пишуть законів по-білоруськи, немає білоруськомовного телебачення, немає жодного білоруськомовного вишу.
Мовне питання на користь російської особисто вирішив президент Олександр Лукашенко, який називає білорусів тими ж росіянами "тільки зі знаком якості", а російську вважає рідною мовою для білорусів.
"Ми на референдумі визначилися, що у нас дві державні мови: білоруська і російська. І якщо хтось ставить питання, що російська мова для нас чужа, я не згоден. Це наша рідна мова, яку ми також нікому не маємо віддавати", – заявив Лукашенко.
За таку позицію та мовну практику Олександр Лукашенка мав особисту подяку від російського президента Володимира Путіна.
Білоруський президент, який не говорить публічно білоруською, та білоруська держава зробили багато, щоб білоруська мова замовкала та поступово переходила у розряд мертвих. Рідко де тепер її почуєш. Більшість білорусів, які зізнаються, що не користуються білоруською мовою, причиною цього називають відсутність білоруськомовного осередку.
Згідно з результатами опитування лабораторії "Новак", 48 відсотків білорусів наразі не можуть говорити рідною мовою, 25 відсотків не можуть писати та читати нею. 78,7 опитаних вважають рідною російську мову, 57,2 – білоруську. Тобто більше половини формально вважають рідними дві мови, як і казав Лукашенко.
Міліція била молодих активістів тільки за те, що говорили білоруською
Білоруську мову погано знають навіть студенти філологічних факультетів, зазначає викладач Вітебського університету Сергій Михайлов.
"Коли люди навчалися у нас на факультеті в 90-і роки, у них була сильна лінгвістична підготовка і мовна практика, відповідний ухил був і в самому університеті – на розмову, диспути, – каже він. – Зараз же залишилися маленькі групи, скоротилися години на вивчення білоруської мови, змінилися програми, менше уваги приділяється комунікативним, мовним якостям, грамотності. Ми випускаємо студентів, які навіть диктовку не напишуть. Це біда білоруськомовної освіти. Що не випадково і не дивно".
Сергія Михайлова кілька разів запрошували у вітебські суди в якості перекладача, коли судили опозиціонерів, які вимагали судочинства на рідній мові. Судді в Білорусі неспроможні вести процес білоруською.
Білоруська стала мовою опозиції, її можна почути на партійних зібраннях, мітингах, її можна помітити на опозиційних сайтах в інтернеті. Бувало, що міліція в Мінську збивала молодих активістів тільки за те, що говорили білоруською. Можна сказати, що білоруська мова разом із демократичною опозицією потрапила під репресії авторитарної влади. І якщо є надія на демократизацію Білорусі після відходу від влади Лукашенка, то відродження білоруської мови в умовах майже 100-відсоткої русифікації становитиме дуже важке завдання.
Оригінал: "Радіо Свобода"
