Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Державною мовою пишається більше третини українців

Державною мовою пишається більше третини українців
Фото: blogoreader.org.ua
Державною мовою України пишається 36% населення. 55% ставляться позитивно. Відтак мова є найбільш шанованим атрибутом незалежної української держави.

Про це свідчить опитування, проведене соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом "Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

У минулому році гордість і позитивне ставлення до української державної мови засвідчили 92% - стільки ж, скільки і в році поточному. Число тих, хто негативно ставиться, не змінилося — 5%, як і охочих державну мову змінити на якусь іншу — 3%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Івано-Франківськ не визнав російську мову регіональною

Збільшилося число шанувальників державного прапора. Якщо в минулому році пишалися синьо-жовтим стягом 26% громадян, то зараз — 38%. Негативно ставляться до цього атрибуту лише 1% людей, а 1% - так негативно, що хотіли б прапор змінити.

Державний герб має менше шанувальників. Пишаються тризубцем 30% громадян, ще 58% ставляться до нього позитивно. Негативно — лише 4%, аж до його зміни — 3%.

Державний гімн викликає гордість у 30% громадян (проти 23% торік), позитивне ставлення — у 53%. Негативне — у 6%, як і рік тому, аж до бажання змінити — у 7% (проти 12% в минулому році).

Найменше громадяни пишаються таким атрибутом і символом незалежної держави як його грошова одиниця - гривня. Пишаються гривнею менше чверті (23%) опитаних. З іншого боку, дві третини (67%) ставляться до гривні все ж позитивно. Негативно — тільки 3%; ще двоє хотіли б гривню змінити на іншу валюту. У порівнянні з минулим роком тут особливих змін немає.

Нагадаємо, після підписання Президентом України 8 серпня 2012 року закону "Про засади державної мовної політики", статус регіональної мови російській в Україні надали Одеса, Севастополь, Харків, Миколаїв, Ялта, а також Одеська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Луганська і Дніпропетровська області.

Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Фронт без прориву і демонстрація
Фронт без прориву і демонстрація "Орєшніка". Як кремль намагається змінити порядок денний – Мік Раян
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус "великої держави" – Politico
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post