Путін веде нелінійну війну проти України, - The Economist
Тижневик The Economist вважає, що російські сили вже насправді присутні у Східній Україні, але на це майже ніяк не реагує Захід.
Путін продемонстрував, що сприймає долю України серйозно, і що він готовий серйозно ризикувати задля обстовювання позиції Кремля
На думку видання, Путін поки що виключає для себе повномасштабне вторгнення в Україну, але веде війну іншим способом: таємно постачає зброю, а також добровольців, яких фінансують патріотичні організації та олігархи. Йдеться про "нелінійну війну", концепцію якої вигадав Владислав Сурков. Іншими словами, Москва спочатку організувала протести проти центрального уряду у Києві, а потім, коли вони виявилися невдалими, підтримала їх збройною силою.
Перевагою "нелінійної війни" є можливість заперечувати власну причетність до агресивних дій на Сході України. Вона допомагає Росії уникнути чергового раунду американських та європейських санкцій, які мали б завдати удару по цілих галузях. Водночас непрозорість та заплутаність "нелінійної війни" гальмує активність західної дипломатії, розколює союзників та ускладнює пошуки консенсусу між ними.
Очевидно, Путіну потрібен такий конфлікт на Сході України, що змусив би президента України Петро Порошенка піти на поступки, але не настільки великий, що безпосередньо втягнув би російські регулярні сили у нього чи залишив би Путіна з необхідністю субсидувати східні українські області. В інтересах Путіна є замороження конфлікту, легітимізація так званих "народних республік", уподібнення їх до інших невизнаних держав на території колишнього СРСР.
Поки що не ясно, як далеко готовий зайти Путін, особливо коли українські військові, схоже, отримали перевагу над бойовиками. У чисто військовому зіткненні Київ, ймовірно, переможе, якщо в нього буде достатньо часу. Росії доведеться витрачати дедалі більше ресурсів на підтримку бойовиків, щоб зберегти навіть нинішній статус-кво. Можливо, Путіну не вдасться уникнути цього рішення.
Не ясно також, наскільки Захід готовий до накладення на Росію суворіших санкцій. Останні погрози, а за ними покірні відтермінування моменту прийняття остаточних рішень не обіцяють нічого доброго.
Читайте більше у статті: Невиконання погроз Заходом означатиме капітуляцію перед Росією
