Реакція Заходу на анексію Криму не була достатньо сильною, - екс-віце-прем'єр Польщі
На думку Бальцеровіча, Україні необхідні, насамперед, реформи, пов’язані з обмеженням бюджетних видатків, які зараз становлять надто високу частку у ВВП (близько 50%). Оскільки видатки на пенсії становлять аж 18% ВВП, слід замислитися над підвищенням пенсійного віку. Крім того, слід скоротити субсидування цін на газ та тепло для домогосподарств, оскільки самі субсидії лише ще більше узалежнюють Україну від імпорту російського газу.
Водночас, польський реформатор пояснює, що програма нового українського уряду не повинна передбачати лише усування субсидій, а містити заходи, що були б привабливими для населення як західних, так і східних областей, елементи, які мали б "і економічний, і політичний сенс".
"Йдеться, перш за все, про реформування держави", - підсумовує він. Заходи, необхідні з фіскальної точки зору, повинні бути частиною ширшої програми і супроводжуватися елементами захисту найбіднішого населення. Саме так відбувалося у Польщі та інших країнах Центрально-Східної Європи. Зокрема, допомогу після підвищення цін на газ повинні отримувати лише ті, хто її потребує, не власники великих будинків, які, зазвичай, багатші, а власники невеликих квартир.
Бальцеровіч вважає, що Україні варто остаточно відмовитися від м’якої прив'язки гривні до долара. Національний Банк України може, натомість, цілком лібералізувати курс, як це зробила Польща та Туречччина, і перейти до політики таргетування інфляції. Ця модель спрацює, якщо центральний банк буде достатньо компетентним, а монетарна політика достатньо дисциплінованою. Інший варіант – це фіксований валютний курс, тобто жорстка прив’язка гривні до іншої валюти. Це рішення, на його думку, успішно застосовує Болгарія, тому він не виключає його застосування у випадку України. Проте останній режим вимагає дуже суворої бюджетної дисципліни, а за її відсутності може настати крах, як в Аргентині.
Польський економіст переконаний, що Брюссель повинен створити для Україну перспективу вступу до ЄС – навіть досить імлисту, без визначення терміну, як своєрідний стимул для проведення реформ. Першим кроком повинно стати підписання економічної частини угоди про асоціацію між ЄС та Україною.
На думку Бальцеровіча, реакція Заходу на анексію Росією Криму не була поки що достатньо сильною. Порівнюючи нинішню ситуацію з агресією Німеччини у 1930-х рр., економіст каже, що Захід повинен зараз припускати реалізацію найгіршого сценарію з можливих, щоб не повторювати своїх тодішніх помилок. Слабка відповідь Заходу може привести Путіна до висновку, що такі кроки, як анексія Криму, є для нього прийнятними. Крім того, слабкість гарантій безпеки України, що містилися у Будапештському меморандумі 1994 року, може, на його думку, унеможливити зречення Іраном планів з отримання ядерної зброї або ж спонукати Японію до отриманні власної ядерної зброї. Іншими словами, може розпочатися нова гонитва озброєнь.
Детальніше читайте в огляді iPress.ua "Світ про нас" "Федералізація – російський сценарій розколу України без жодного пострілу".
