Вступ Тома Купера: Трохи із запізненням цього тижня огляд Дональда Гілла щодо подій минулого тижня у війні в Україні – з деякими доповненнями від мене.
Загалом, можна зробити висновок, що всупереч очікуванням багатьох на Заході, після захоплення Авдіївки росіяни не зробили оперативної паузи для перегрупування і відновлення боєздатності своїх формувань, а спробували використати свій успіх і дефіцит артилерійських боєприпасів і важкої техніки з боку України шляхом безперервних атак.
Протягом березня вони продовжували наступати на захід від Авдіївки. Більше того, вони розпочали наступ і на захід від Бахмута: відтоді вони постійно перекидають додаткові підрозділи на ці дві ділянки фронту.
Результатом є кілька парадоксів: хоча російські війська наразі краще підготовлені, ніж маса тих, кого кинули на фронт між жовтнем 2022 року і літом 2023-го, якість їхнього озброєння поступово знижується. Так, у них все ще "достатньо" Т-80 і Т-90, ще більше БМП-1 і МТЛБ, а їхня артилерія залишається у великій кількості, незалежно від того, які старі зразки вона використовує. Однак, хоча все це "далеко" від того, що вони використовували на початку війни, воно все одно має бути знищене, якщо українці хочуть їх зупинити. Яку б техніку і війська не розгортали росіяни, їхнє знищення вимагає боєприпасів, які завдяки жахливим провалам (колективного) "Заходу" за останні кілька місяців (навіть більше: за останні два роки), залишаються у надто критичному стані. Настільки, що суть оборони Збройних сил України сьогодні можна охарактеризувати лише словами "безпілотники, міномети і кулемети". В результаті виникає ще один парадокс: втрати всрф у березні досягли "рекордного рівня", але вони продовжують наступати, оскільки ЗСУ не мають "обсягів вогневої потужності", необхідних для того, щоб завадити їм це робити. Це "дисципліна", в якій FPV-безпілотники (все ще) не можуть замінити "звичайну" артилерію.
...і навряд чи це зміниться в найближчі тижні (якщо не місяці)...
Харків і Західна Луганщина. Було багато розмов про те, що росія зосередила 500 танків у районі Куп'янська для майбутнього наступу, і це нормально, коли спостерігачі повторюють спостереження інших, але є ознаки того, що великого наступу найближчим часом не відбудеться. Табаївка була частково захоплена росією наприкінці січня, а російський полк, який був помічений під час цього тактичного наступу, зараз знаходиться в районі Тернів. Крім того, росія тримає війська в цьому районі як резерв. Вони тренують цей резерв, коли у них достатньо людей на передовій. Коли виникає нагальна потреба у військах, чи то через загрозу прориву українського наступу, чи то через те, що в російському наступі закінчується жива сила, навчання припиняються, і війська перекидаються туди, де вони потрібні. Близькість до росії також полегшує логістичну підтримку цих резервів.
Після значних втрат у локальних атаках на Синьківку російські війська взяли паузу для перегрупування. Україна використовує цю паузу для того, щоб відтіснити росіян ще далі назад і розширити сіру зону. Чим далі відходять російські війська, тим більших втрат вони зазнають у наступному наступі. Українські сили вбили або вигнали невеликі російські підрозділи з будинків і лісу за 500 метрів на північний захід від Синьківки, а ті, хто вижив, або відійшли до великого лісу на північ, або до лісосмуг за кілометр. У лісі українські безпілотники здійснювали нічні атаки на російський особовий склад, щоб зменшити скупчення військ і затримати подальші атаки. російські цілі легше помітити вночі, коли існує сильна різниця в температурі тіла і навколишнього середовища.
Під Тернами російські атаки тривали, але вони не закріпилися. Є повідомлення, що Україна відтіснила росіян, але немає подробиць про те, як далеко це могло статися, а також немає відеодоказів. російську техніку та піхоту атакують БПЛА на відстані до 10 км за лінією фронту. Ці атаки посилюються ближче до нульової лінії і в поєднанні з артилерією змушують російську піхоту шукати укриття, що знищує їхній імпульс. Замість того, щоб рухатися вперед, вони стають статичними мішенями, що чекають на безпілотники або артилерійський снаряд. Українці в Тернах та Ямполівці змушені витримувати артилерійські та авіаудари, укриваючись на оборонних позиціях.
Бахмут. російська авіація, артилерія та безпілотники продовжують наносити інтенсивні удари між Богданівкою та районом каналу, щоб підтримати намагання росії контролювати ліс між цими двома районами. Атаки на Богданівку та Іванівське здійснювалися виключно за допомогою піхоти, а західна половина Іванівського є сірою зоною. рф зазнала великих втрат у цих атаках, але як завжди: в загальному підсумку це не має значення – ні для путіна, ні для Міноборони в москві, і тому атаки продовжуються. Українські втрати під час важких обстрілів невідомі, але навіть коли ніхто не поранений осколковими пораненнями, часто трапляються контузії.
російські логістичні перевезення здійснюються лише вночі, а українські безпілотники з функцією нічного бачення атакують вантажівки на дорогах. Це сповільнює здатність росії здійснювати атаки, але не зупиняє її. Минулого тижня не так багато території перейшло з рук у руки, але звичайна схема погіршення українських оборонних позицій через постійні обстріли продовжується. Коли оборонні укріплення стануть занадто небезпечними для України, вони стануть сірою зоною або перейдуть під контроль росії.
Авдіївка. росіяни утримують Степове, але всі атаки бронетехніки на Бердичі відбуваються зі сторони коксохімічного заводу. Техніка доїжджає до Степового, а потім повертає ліворуч. Відомо, що щонайменше 22 російські бронемашини були знищені або пошкоджені на цьому маршруті. російські обстріли та піхотні атаки також були інтенсивними, і було втрачено ще один танк М1.
У той час як частина російської техніки була втрачена в районі Орлівки, росіяни провели атаку лише піхотою на Семенівку, що знаходиться всього за 600 метрів від Орлівки. Усі атаки на Орлівку та за її межами також починалися з коксохімічного заводу, оскільки невеликим групам піхоти було наказано просуватися до цього населеного пункту. У селищі вони об'єднувалися в штурмові групи. Деталі штурму відомі зі свідчень тих, хто вижив.
За цим районом ми з Томом спостерігали з... "особливою увагою"... протягом останнього тижня або близько того. Спочатку з'явилися повідомлення про те, що росіянам не тільки вдалося захопити всю Орлівку, але й про те, що вони переправилися через Дурну, а потім атакували українців у Семенівці з півдня.
Річка Дурна досить невелика. Піхота може легко її перейти. Стан ґрунту та береги річки визначають, наскільки легко її може перетнути гусенична та колісна техніка. На карті Google Maps можна побачити річку зблизька тут. Якщо повернути на 180 градусів, то можна розгледіти одне з невеликих озер, які є частиною річкової системи.
Семенівка і раніше піддавалася сильним артилерійським та авіаційним обстрілам, але росіяни отримали наказ сформувати три групи і спробувати підійти до Семенівки непоміченими. Перша група була виявлена і потрапила під шквальний кулеметний, мінометний та артилерійський вогонь. Дві інші групи пішли в атаку без вогневої підтримки своїх і також зазнали великих втрат. У якийсь момент "хтось" віддав наказ відступати до коксохімічного заводу. Чисельність штурмових груп так і не була названа, але 15 вцілілим бійцям наказали зібрати боєприпаси і повернутися до Орлівки для нових штурмів. Вони відмовилися.
Зрештою, три-чотири дні тому всі повідомлення про це припинилися: очевидно, одна – або (що більш ймовірно) кілька – українських контратак притиснули вцілілих росіян на захід від Орлівки, а потім відкинули їх назад через річку. І вони більше не намагалися прорватися (принаймні поки що).
На захід від Тоненького росіяни розгорнули, можливо, найбільшу штурмову групу за всю війну. Повідомлялося, що в групі було 36 танків і 12 БМП, але відеозаписи все ще фрагментарні. Така велика кількість техніки і співвідношення три танки на кожну БМП свідчить про те, що росія намагалася пробити собі шлях до мети, використовуючи вогневу міць і масу. Атака була зупинена на ранній стадії, але сліди знищених машин вказують на те, що вони прямували на південь Уманського, вулицю з 45 будинків на південному березі невеликого озера, та Яснобродівку, невелике село, яке має стільки ж будинків, скільки літер у назві.
(...все це є "гарною" ілюстрацією того, що станеться, навіть якщо росіяни коли-небудь дійдуть до ідеї "штурмувати Куп'янськ 500+ танками"...)
Поки все це відбувалося, росіяни просунулися на 1200 метрів у Первомайському.
Початково повідомлялося, що в результаті російської атаки на захід від Тоненького було втрачено 12 танків і 8 БМП. На зображенні синім кольором позначені координати українських втрат. На цьому зображенні однієї з ділянок поля бою червоні координати – російські втрати...
Кадри атаки...
Пережити Авдіївку. Ще 14 грудня четверо українських чоловіків були на передовій в Авдіївці, коли їх атакували росіяни. Вони відбили перший штурм, і двоє з них спустилися вниз. росіяни атакували знову, і хоча захисники вбили кількох росіян, двоє бійців, що були нагорі, були вражені їхньою кількістю. Один із них благав про життя, перш ніж його застрелили. Обидва чоловіки в підвалі знали, що не можуть здатися, навіть незважаючи на те, що один із них був поранений у ноги і руку. На четвертий день будинок підірвали, а вхід до підвалу розміром 4х4 м заблокували. Через два тижні поранений чоловік вирішив спробувати втекти, поки рани не вбили його через інфекцію. Він відсунув деякі уламки і виліз назовні. Незабаром після цього почалася автоматична стрілянина.
Інший військовослужбовець залишився в бункері, навіть коли його їжа закінчилася. Він проліз через отвір, який зробив інший солдат, і хапав жменями сніг, щоб напитися. Іноді він чув, як росіяни нагорі обговорювали, чи нападати на нього, чи залишити його там. Потім на два дні стало тихо, і звуки бою стихли. 23 січня він почув голос, який кликав його на ім'я. Коли він вийшов, то побачив, що залишився тільки один будинок і всюди лежали мертві росіяни. Він пробув у бункері 41 день, а його напарник дістався до лінії фронту після дводенної подорожі. Оборона почала руйнуватися невдовзі після його порятунку, і росіяни знову захопили підвал, але він залишився живим...
Мар'їнка. Незважаючи на самовпевнені пости в соціальних мережах про те, що "українська оборона цього району майже знищена", російські атаки на Красногорівку провалилися – хоча і були добре підтримані авіаударами та ракетними обстрілами з гелікоптерів. Захопивши Мар'їнку, росіяни не змогли просунутися далі вниз по річці. Незважаючи на їхні зусилля, вони застрягли на одному місці аж на два місяці. Україна також утримує південну частину невеликого села Побєда.
У Новомихайлівці росіяни, безумовно, знаходиться у східній частині села. Західна половина зазнала авіаударів та артилерійських обстрілів з обох сторін, зокрема касетними боєприпасами з боку України. Важко визначити, скільки російських солдатів було вбито або поранено, але візуальні свідчення (фото і відео) підтверджують втрату близько 20 одиниць бронетехніки, знищеної або пошкодженої, більшість на північній околиці села.
Запорізька область. Жодна територія в результаті не перейшла з рук в руки. Так, звісно: це виглядає так, ніби "якби росія лише розпочала масований наступ, то, можливо, взяла б Роботине", але факт залишається фактом: вони вже заплатили надмірну ціну у військах і техніці, не досягнувши цього. Звичайно, за останній тиждень росіяни провели кілька додаткових атак, але втратили лише шість додаткових машин, а також дві буксирувані артилерійські установки, 240-мм самохідний міномет і зенітну установку. Для порівняння: відомо, що українці втратили лише дві броньовані машини.
Херсонщина. Обидві сторони ведуть тут війну на виснаження. Україна домінує в цьому секторі за допомогою безпілотників, які допомагають виявляти цілі для їхніх керованих боєприпасів.
Еволюція дронів у цій війні має певну схожість з розвитком літаків під час Першої світової війни. Ще один аспект війни дронів, який повільно розвивається, – це повітряні бої. Обидві сторони періодично атакують безпілотники одна одної власними дронами. У цьому випадку український FPV-безпілотник атакує російський розвідувальний дрон зі своєї позиції на шостій годині...
Українські солдати на лівому березі розраховують на постачання, евакуацію та заміну з човнів, що перетинають річку. Росіяни мінують річку за допомогою безпілотників і катерів. Тут двоє росіян набувають досвіду мінування...
Ще один "погляд назад"... 1 березня 2022 року російська колона з 300 автомобілів проїхала на північ від Херсона, прямуючи до Кривого Рогу, поки не досягла села Баштанка. (19-хвилинне відео тут). Коли вони зіткнулися з опором, вони залишилися в колоні для швидкості, замість того, щоб розгорнутися і вступити в бій з ополченцями, які були озброєні лише гвинтівками і "коктейлями Молотова". Ополченці не змогли зупинити танки, тому вони атакували вантажівки і грабували знищені машини, щоб отримати зброю для продовження атаки в стилі батька Махна. Один український літак розбомбив і обстріляв колону. 50 бронемашин прорвалися через Баштанку, але їхні машини підтримки не змогли, а без боєприпасів і пального їхня здатність до бою була обмежена.
Не дивно, що під Баштанкою українці захопили 40 російських військових машин, у тому числі два ЗРК "Панцир" (насправді захопили три, але принаймні один селяни спалили). У машинах українці знайшли пиво, мікрохвильові печі та кавоварки, але, що дивно, жодної пральної машини.
У тому бою загинуло шестеро українців: четверо на блокпосту, один у бою на мосту, а ще був поранений охоронець супермаркету. росіяни застрелили його, коли він лежав.
Крим. Український уряд заявив, що в результаті атаки на Севастополь тиждень тому в суботу були пошкоджені не лише десантні кораблі "Азов" і "Ямал", але й розвідувальний корабель "Іван Хурс" і десантний корабель "Костянтин Ольшанський", який належав Україні до того, як росія захопила його у 2014 році. Про рівень пошкоджень не повідомляється. Окрім кораблів, ракетами "Нептун" були уражені портові споруди та нафтобаза. росія використовувала цивільні судна для транспортування обладнання з Сирії до росії, що не передбачено міжнародним договором про транзит через Босфор і має забезпечуватися Туреччиною. Іван Хурс супроводжував багато з цих кораблів, що перевозили військову техніку...
росія часто приписує знищення своїх літаків власній протиповітряній обороні. Цей Су-27 був над Севастополем, коли спрацювала система попередження щодо Storm Shadow. Українська протиповітряна оборона точно не була відповідальною...
Багатьох цивільних осіб, які в'їжджають до Криму, відправляють до фільтраційних центрів для допитів, навіть якщо у них є російський паспорт. Цей чоловік провів сім годин у центрі, де перевіряли його телефон, його політичні переконання та автомобіль...
