Проти таких намірів повстала частина депутатів Верховної Ради, які навіть зібрали підписи, щоб заборонити гей-парад в столиці. Услід за політиками проти маршу виступили звичайні громадяни. В соціальних мережах почали створювати групи, які б мали не допустити проходження представників "секс-меншовиків" вулицями Києва. У підсумку суд таки заборонив секс-меншинам провести свій захід і цим заслужив критику міжнародних організацій.
"Це очевидне порушення Україною зобов'язань гарантувати право на свободу зборів без дискримінації", - відреагував на рішення суду експерт організації Amnesty International в Україні Макс Такер.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Amnesty International: рекомендації Ради ООН для України нічого не значать
Проте рішення суду не поставило крапку в цій історії. Геї і лесбійки обіцяють пройти Києвом за будь-яких обставин. Свою підтримку їм висловив посол США Джон Теффт, запросивши решту українців приєднатися до заходу. У демократичній Америці це сприйнялося б нормально – Барак Обама навіть підтримав легалізацію одностатевих шлюбів.
Вся ця історія, можливо, й не привернула б до себе стільки уваги, якби не реакція парламенту та рішення суду. Саме після втручання влади і політиків увага до геїв і лесбіянок зросла вдвічі. Для секс-меншин – це, можливо, й позитив, бо можна вчергове заявити про ущемлення своїх прав в Україні. Для політиків - це теж плюс до репутації захисників морального обличчя свого народу.
Фото: atn.ua
Але для України - це ще одна пляма на й без того не бездоганній репутації. Нашу країну й без геїв регулярно критикують за політв’язнів, порушення прав людини у закладах пенітенціарної системи, в судах, в правоохоронних органах... Виходить так, що кандидати на підписання Угоди про асоціацію, щиро декларуючи про своє бажання підписати цей документ, виявилися ще й затятими гомофобами. У Європарламенті, серед міністрів країн ЄС чимало людей із нетрадиційною орієнтацією і переслідування секс-меншин в Україні навряд чи залишить їх байдужими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політикам байдужі проблеми українських геїв та лесбіянок
"В ЄС відзначили, що Марш рівності вже був скасований торік організаторами з причин стурбованості питаннями безпеки. Отже, цього року делегація ЄС в Києві закликала місцеву владу та міліцію зробити все можливе, що в їхніх силах, щоб запобігти повторенню подібного сценарію під час запланованого Маршу рівності, а також ефективно гарантувати права кожному на свободу зборів, не ставлячи їх особисту безпеку під загрозу", - зазначив представник європейського комісара з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефана Фюле Пітер Стано.
Чому довкола цієї проблеми зчинився такий галас? По-перше, українцям вчергове вигадали загрозу, з якою треба боротися. По-друге, більша частина українців просто не готова сприймати геїв та лесбійок повноцінними членами суспільства. По-третє, часто відбувається маніпуляція і підміна понять довкола цієї теми.
Святослав Шеремет. Фото: glavred.info
Відповідь на це питання у своєму блозі на сайті "Кореспондент" дає Святослав Шеремет, в.о. президента Гей-форуму України:
"Питання: а хто, власне, збирався проводити на Україні гей-парад?! Та ніхто. Український парад геїв - це вигадка оскаженілих гомофобів, а точніше - їх озлоблених ватажків, які тільки й шукають привід, щоб продемонструвати єдність і міць ультраправих і традиціоналістських сил, використовуючи гомосексуалів в якості козлів відпущення".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Нотр-Дам де Парі застрелився противник одностатевих шлюбів
А хто ж із депутатів Верховної Ради доклався до того, щоб гей-парад заборонили?
Звернення до голови КМДА підписав 61 депутат з деяких фракцій. Зокрема, депутати від фракції Партії регіонів Андрій Пінчук, Олександр Стоян, Михайло Чечетов, Інна Богословська, Віталій Журавський, Юрій Мірошниченко та ін. Від Компартії України - Антон Дорохов, Ігор Алексєєв, Володимир Бідевка та ін. Від "Свободи" - Андрій Мохник , Юрій Сиротюк, Андрій Іллєнко, Ігор Швайка та інші.
Дивно, як парламентські антагоністи об'єдналися у боротьбі із парадом секс-меншин. Із таким же завзяттям Партія регіонів бореться хіба що із антифашистами.
Зрештою, не можна відкидати такого чинника як банальна підміна понять, коли марш секс-меншин сприймається, як карнавал оголених чоловіків і жінок, які танцюють під запальні ритми диско. А права, за які вони борються – це права створювати одностатеві сім'ї та всиновлювати дітей.
За словами Валерія Чалого, заступника генерального директора Центру Разумкова з міжнародних питань, питання заборони секс-меншинам проводити свої заходи це не лише питання євроінтеграції, а передусім дотримання власних законів.
"Це питання я би розглядав з погляду статті Конституції, яка дозволяє мирні зібрання будь-яким групам людей незалежно від віку, статі та інших ознак виступати за свої позиції", - каже Чалий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лише 5% українців підтримують одностатеві шлюби, - опитування
За його словами, мова йде зовсім про інші права, які українська ЛГБТ-спільнота намагається відстояти.
"Насправді, останнім часом мова йшла про забезпечення трудових прав. Є законопроект, який є частиною пакету, спрямованого на виконання плану щодо лібералізації візового режиму. Саме у цьому контексті й варто розглядати це питання. Я не розумію, чому не можна під час прийому на роботу не дискримінувати людину з погляду її сексуальної орієнтації. А далі дискусія виходить за рамки того, що Євросоюз хотів би бачити від України. Це дискусія, яка є предметом рішення в кожній із країн Євросоюзу. Це більш глибока дискусія про сімейні традиції і тому подібне. І сьогодні, я думаю, про це мова не йде", - вважає Валерій Чалий.
Він також каже, що від такої інформаційної кампанії є безпосередня політична вигода та бажання заробити на критиці геїв і лесбійок політичні дивіденди. Благо – українці зі своїми традиційними поглядами на сім'ю дуже добре сприймають таку риторику.
Валерій Чалий. Фото: razumkov.org.ua
"Але комусь вигідно розкрутити цю тему, яка по суті, є ще однією темою, яка розділяє українців, незважаючи на те, що більшість з них підтримує традиційний стиль сімейного життя, але це ні про що не говорить, бо у даному випадку йдеться про толерантність і ставлення до меншин. І з цієї площини добре видно, що це не європейський підхід. І тут треба буде знаходити рішення. Але перед тим має йти більш серйозна і професійна дискусія в українському суспільстві. Я дуже категорично негативно ставлюся до використання будь-якої теми з політичних міркувань і мотивів. І в цьому сенсі позиція деяких політичних партій, яка сьогодні звучить, дійсно може викликати нерозуміння в європейських столицях. Бо мова не йде про секс-меншини, а про демонстрації і зібрання, про право людини", - резюмував експерт Центру Разумкова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про "візи для геїв": Європа дискримінує Україну за ознакою сексуальної орієнтації
Українці звикли сприймати одностатевий потяг, як психічну хворобу - так було за часів СРСР.. Психічно хворий - отже небезпечний. Відтак в людей виникає страх, як захисна реакція перед тими, хто не такий, як вони. Дуже важко усвідомити "нормальність", або, принаймні, "безпечність" людей із нетрадиційною орієнтацією. Страх - це вплив на свідомість мас, який є дуже цінним ресурсом в руках маніпуляторів.
Як би ми не сприймали представників секс-меншин, але на дорозі в Євросоюз нам доведеться йти пліч-о-пліч з ними. Варто нагадати, що там однаково сприймають людей усіх орієнтацій. Самі ж секс-меншовики в Україні змушені приховувати свою орієнтацію, щоб втриматися на роботі і не бути затаврованими ганьбою серед колег або друзів.
