Тарас Бондаренко, юрист TOTUM LF, розповів у своїй колонці для AIN.UA, як держава намагалась побороти корупцію у сфері дозвільних документів на будівництво за рахунок діджиталізації процесів, але одного переходу в онлайн не вистачило.
З приходом до влади нової команди, Україна взяла курс на переведення в сферу інформаційних технологій адміністративних послуг та великої кількості елементів державного управління. Особливе місце в цьому процесі посіла сфера урбаністики, адже корупційна складова при отриманні вихідних даних для проектування та дозвільних документів на будівництво, на жаль, стали невід’ємно частиною будівельного процесу.
Боротьба з цими явищами велась владою у всі часи, проте, особливо в частині будівництва, віз і нині там. Отже, разом в кардинальною реформою органів державного архітектурно-будівельного контролю, було вирішено зробити цю сферу максимально публічною і відкритою, а також передати максимальну частину дозвільних функцій у сфері будівництва штучному інтелекту, який був би здатен приймати незаангажовані рішення.
Для реалізації такої ідеї, було вирішено створити Єдину державну електрону систему у сфері будівництва, першою ластівкою створення якої, став електронний кабінет забудовника а вже зараз запроваджується перша черга Єдиної електронної системи у сфері будівництва. На перших парах реалізації, використання функціоналу системи є добровільним, тому, сподіваємось, що коли вона стане обов’язковою для застосування, всі недоліки, які можуть виникнути при практичному її використанні, будуть виправлені.
Істотною проблемою для всіх учасників ринку, завжди була розгалуженість і недостатня якість відкритих реєстрів у сфері містобудування.
Тому те, що не спромоглась зробити держава - виправили підприємці, які створили значну кількість сайтів та телеграм-ботів, що дозволило швидко здійснювати пошук необхідної інформації.
Частина реєстрів, особливо реєстр дозвільних документів на будівництво, була створена таким чином, щоб дістати з неї інформацію було максимально складно.
Нарешті, нова система об’єднала всі реєстри на одному порталі, а також дала змогу виконувати зручний пошук по кільком параметрам.
Проте, звісно, не обійшлось і без проблемних аспектів, адже планувалось, що з 15 липня щодо об’єктів які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) за допомогою порталу «Дія» можливо буде подання, внесення змін, зміна даних, реєстрація, видача, скасування та анулювання документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. На жаль, після місяця очікування такої можливості все ще немає.
Розробники нової системи врахували недоліки її попередника «Електронного кабінету забудовника», недовге функціонування якого призвело до великої кількості зловживань, внаслідок чого стало зрозуміло, що реєструвати дозвільні документи навіть на індивідуальні житлові будинки в автоматичному режимі неможливо.
Тому було прийнято рішення надати системі інструментарій, за допомогою якого вона могла б виявляти недобросовісних користувачів і відфільтровувати їх для більш детальної перевірки вже в ручному режимі. Створено калькулятор розрахунків класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва, який повинен перешкоджати заниженню класу наслідків об’єкта, що було значною проблемою Електронного кабінету забудовника, адже забудовники часто намагались видати багатоквартирні будинки за індивідуальне житло, занижуючи їх клас наслідків. Також було створено класифікатор співвідношення зони в містобудівній документації, цільового призначення земель, та коду будівлі, яку планується будувати (відповідно до державного класифікатору). Система повинна автоматично співставити ці три категорії, і, у разі виявлення невідповідності хоча б в одній частині, позначити об’єкт як проблемний.
Загалом, система має 21 критерій для перевірки даних, що повинно звести до мінімуму можливість зловживання її функціоналом. Проте, те що система лише позначає об’єкт як проблемний, а остаточне рішення буде приймати людина – повертає нас до тієї самої проблеми, яка стала приводом для її запровадження. Адже, якщо система заблокує проблемний об’єкт – людина буде мати можливість його «доштовхати» до видачі дозвільного документу. Наразі маю надію, що законодавцю вдасться встановити чіткі правила гри, щоб звести до мінімуму суб’єктивну оцінку матеріалів чиновниками при видачі дозвільних документів, а розробникам системи – створити такі умови системних запобіжників та публічності процесу, щоб звести корупційні зловживання до нуля.
Автор: Тарас Бондаренко, юрист TOTUM LF
Джерело: AIN.UA
