Новеліст Гарі Штейнгарт напередодні Нового 2014 року взяв участь у жахливому експерименті. За завданням The New York Times він погодився сім днів у готельному номері дивитися російське державне телебачення. Перед його ліжком стояли три монітори, які постійно транслювали державні російські канали "Перший канал" і "Росія 1", а також "НТВ", що належить "Газпрому". Як пише Гарі Штейнгарт, наприкінці свого перебування в тому номері, він перетворився з щасливого письменника на пискляву мишу – психологічно скомпрометовану людину, яка ледве розуміла, що є реальністю, а що – ні.
Через вісім років він вирішив повторити цей експеримент для The Atlantic. Хоча термін його "ув’язнення" з російською пропагандою скоротили до 5 днів, але постраждав він більше: з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну її державна пропаганда стала ще більш гучною, нахабною та геноцидною, що зробило психологічно проблематичним будь-який тривалий її вплив. Автор зазначає, що певним чином росіяни готувалися до кровопролиття невинних українців ще у 2014 році, якщо не раніше. Образ українців як купки "нацистів, обдурених Заходом, охоче подавався на російському телебаченні". Гарі Штейнгарт каже, що 2014-го не хотів вірити, що це може призвести до масових вбивств у Бучі та Ірпені. Сьогодні він знає про це більше.
День перший. Тотемічне захоплення свастикою, примусове затягнення в НАТО, страждання "вічної росії"
Гарі Штейнгарт описує, як він приїжджає до готелю Public Hotel на Нижньому Іст-Сайді холодного квітневого дня. З його номера відкривається чудовий вид на середмістя Мангеттена, що спалахує рожевими та фіолетовими відблисками, коли сонце починає сідати над Нью-Джерсі. Але він тут, щоб страждати і вчитися. Штейнгарт по черзі вмикає кожен монітор: "Перший канал", "Росія 1" (транслюється за межами рф як "РТР-Планета") і НТВ. Вмощується у велике зручне ліжко, замовляє кислий піско в номер (ресторан готелю – перуанський) і потирає очі в очікуванні. Починається…
Перше, що він помічає, коли вмикає російське телебачення, – це тотемічне захоплення свастикою, яка регулярно з'являється на одному з екранів. Іноді вона взята з кадрів нацистської епохи, іноді з нібито відеороликів українських ультраправих. Подекуди з'являється в новинах, подекуди в документальному фільмі, а інколи й у телевізійній драмі. На третю чи четверту свастику за день він починає вірити, що коли цей символ показують так часто, це робиться зовсім не зі зневагою, а з підсвідомим закликом до авторитарної влади і до фашизації власної держави.
Як зазначає Гарі Штейнгарт, багато часу на всіх трьох каналах приділяється яскравим "ньюзрумам", в яких беруть участь літні чоловіки в піджаках, що кричать про Захід. "Хто проти" на "Росії 1" – одна з таких програм. У ній Швецію і Фінляндію представляють як країни, що були змушені вступити до НАТО під примусом. Один з учасників дискусії неправильно вимовляє термін "ЛГБТ+", що викликає загальний сміх. ("Це плюс чи мінус?" – запитує інший учасник дискусії.) Після цього "економічний експерт" розповідає аудиторії, що тіла трансгендерів почали розпадатися. Жодних доказів цього не наводиться, просто люди говорять або, як дехто любить казати, "ставлять питання".
На НТВ з'являється ще одна фішка російського телебачення – демонстрація неблагополучної родини. "Мене били, зв'язували руки, морили голодом, – плаче жінка з Волгограда. – Бабуся била мене по обличчю металевою палицею". Побита жінка середнього віку є донькою матері п'ятьох дітей, яка відмовилася від усіх або більшості своїх дітей після їхнього народження. Представлена літня мати, яка відмовилася від своїх дітей. Жінка з прикрасою на шиї, схожою на товстий ланцюг, кричить із залу: "Навіщо ти народила стільки дітей, якщо не мала ні чоловіка, ні грошей? Щоб вони були сиротами?"
Тим часом на "Першому каналі" чорно-білий документальний фільм показує, як Хрущов вітає групу космонавтів. Слава радянського минулого на одному екрані контрастує з реаліями сьогодення на іншому. Ви можете запитати, чому уряд, одержимий пропагандою, показує програми про розбиті сім'ї? Одна з причин полягає в тому, що глядачам усіх країн подобається спостерігати за тим, як страждають їхні співгромадяни. Інша – нагадати людям, що життя на дні – це перевірена часом традиція. Передачу ведуть двоє чепуристих чоловіків, які є частиною добре заїждженої теми російського телебачення: у провінціалів, які потрапили в біду, беруть інтерв'ю стильні міські ведучі, так ніби вони чеховські селяни, яких судять у повітовому суді за часів царату. Підсвідомо такі шоу вчать бідніших і старших росіян (тих, хто регулярно дивиться державне телебачення), що їм повинно бути соромно, і що вони не можуть очікувати багато від життя або своїх найближчих родичів.
Якщо пілотований політ у космос на "Першому" був великим досягненням, то НТВ представляє вічну росію, яка залишиться, коли слава минулого відійде на сторінки хіба що підручників історії.
На "Росії 1" теми Фінляндії та американських трансгендерів ще не вичерпані. На одному екрані чоловіки кричать про геополітику, а на іншому – жінки про зруйноване особисте життя.
Серіал про неблагополучну сім'ю переривається рекламою мережі фаст-фудів, яка замінила McDonald's після введення санкцій за російське вторгнення в Україну. Підроблений "Макдональдс" пропонує непереконливий на вигляд "ростбіф зі спешалом", як описує його диктор.
На телеканалі "Росія 1" міністр закордонних справ росії Сєргєй Лавров виголошує одну зі своїх звичних пишномовних промов: "Вони хочуть скасувати нашу країну, як вони люблять говорити. Вони намагаються скасувати нашу країну за те, що вона проводить власну політику. Захід давно готував Україну... Так само, як Німеччина вторглася в росію". Телебачення показує черговий нацистський парад, довге море свастик і скандування німецькою мовою.
Пізніше на каналі ми бачимо зображення президента росії путіна, який крокує позолоченими залами кремля, тоді як президент США Джо Байден спотикається на сходах літака Air Force One. Це реклама шоу під назвою "москва. кремль. путін".
Гарі Штейнгарт пише, що станом на дев'яту вечора першого дня він був вже геть виснажений. Перекусивши, наосліп дивиться фільм під назвою "Розплата", здається, про п'яного чоловіка, який б'є свою дружину. Його зір затуманюється, і він ледве бачить, що відбувається на трьох моніторах, але відчуває, що це триптих про націю, яка не має уявлення про те, якою вона має бути.
День другий. "Не мій король!", знов насильство та гриби від імпотенції з алкоголем
Новини дня починаються з антимонархічних демонстрацій у Великій Британії. "Принаймні, ніхто не закидає його яйцями, як минулого разу", – інтонує диктор НТВ, коли короля Чарльза ІІІ освистують. Окрім постійних кадрів антивоєнних і проросійських демонстрацій у Німеччині, російське телебачення одержиме віроломством "англосаксів". Тут королівську родину критикують за різноманітні гріхи, як-от колоніалізм в Африці та 3 мільйони фунтів, які король Чарльз нібито отримав від катарського шейха. Хоча російська пропаганда зазвичай має крайній правий крен, її виробники вміють швидко переходити від імітації жаху перед трансгендерними людьми до просування свого роду антиколоніалізму з радянським присмаком. Щось із цього напевно сподобається Міші з Мурманська чи Вані з Владивостока, або будь-кому з понад 100 мільйонів глядачів, які в середньому витрачають майже чотири години на день на перетравлення цієї каші.
Після освистування короля Чарльза, в національному прогнозі погоди, окрім Ялти, з'являється інформація про температуру в Донецьку та Мелітополі – містах, вкрадених в України. Місто Херсон, звільнене українською армією, не згадується.
На вихідних "Перший канал" транслює нескінченну серію старих радянських фільмів та армійські хори, що співають про славу. Натомість НТВ робить акцент на молодіжну тематику, показуючи серіал про жінок, яких переслідують колишні коханці. "Він професійний боксер і кілька разів вдарив мене, – розповідає жінка про свого колишнього хлопця. – У нього дуже агресивна натура". Модель шантажує колишній чоловік через сексвідео. "Він погрожував вибити мені зуби", – розповідає інша жінка, і нам демонструють безліч жахливих синців. У програмі зазначається, що переслідування колишніх коханими, яких покинули, є проблемою і в США, і в Німеччині.
Можливо, це й так, але після перегляду російського телебачення протягом менш ніж 24 годин, Гарі Штейнгарт починає бачити наскрізну лінію, яка полягає у постійній присутності насильства в російських серіалах, як правило, спрямованого проти жінок і дітей. Дієслово "бити" з'являється регулярно, що має сенс у країні, де чоловіки стикаються з жахливою дідівщиною в армії, а також із жорстокою і насильницькою кримінальною системою. У 2017 році Дума навіть ухвалила закон про декриміналізацію домашнього насильства, яке не призводить до госпіталізації жертви.
Проривається реклама чоловічого препарату проти імпотенції під назвою "Секрет імператора", який нібито виготовляють у Китаї з різних грибів. "Секрет імператора" можна змішувати з алкоголем", – послужливо радить диктор російському чоловікові.
Далі НТВ представляє американця на ім'я Джон Макінтайр, який воював з українцями, але потім нібито втік до рф. Його товариші по службі та командири описують його як психічно неврівноваженого, і його буцімто вигнали з української армії за некомпетентність, але в росії він є цінним активом, гордо носячи бейсболку та футболку з Че Геварою. У програмі підкреслюється, що саме український правий батальйон спричинив відомі масові вбивства в Бучі та Ірпені, а не російські солдати, чия кампанія зґвалтувань, страт і терору добре задокументована.
"Чи є такі люди, як ти, у Штатах?" – запитує інтерв'юер Макінтайра. "Є багато проросійськи налаштованих американців, – відповідає юнак. – Американська розвідка, вони володіють медіамашинами. Більшість людей дивляться CNN, але найбільш об'єктивну позицію займає Fox".
"Їхні голоси стають дедалі гучнішими!" – вигукує диктор на телеканалі "Росія 1", коли показують німців похилого віку, які беруть участь у проросійській демонстрації. "НАТО, геть з України!" – скандують вони. – "США і ЦРУ, геть з України!" Згодом приваблива молода кореспондентка приносить тістечка російським солдатам на фронті. Війна може бути жорстокою, але для Міші з Мурманська вона також може бути сексуальною і захоплюючою.
День третій. росія – не нація невдах, їм просто не щастить
"Перший канал" посилює свою гру в пропагандистській олімпіаді "документальним" серіалом "Епоха СРСР", який поєднує анімацію та старі кадри. У російській мові, каже нам диктор, немає слова "лузер", натомість є "нєудачнік" – "людина, якій не пощастило". "Невдаха винен у тому, чого він не досяг, – пояснює диктор. – Йому просто не пощастило, і він заслуговує на співчуття". Отже, росія, країна поганих доріг, занепалих будинків і жахливої тривалості життя, – це не нація невдах, яким бракує досягнень, а просто тих, кому не посміхнулася фортуна. Інакше кажучи: не звинувачуйте путіна в тому безладі, в якому ми живемо.
Потім програма переходить до України. "Історія України починається зі слов'ян, – каже диктор. – Територія України переходила з рук в руки католиків і православних. "Україна" означає "край". Це слово вперше з'являється в ХІІ столітті". Програма дотримується думки, згідно з власною "науковою працею" путіна на цю тему, що Україна не має власної історії, а є лише спільною історією слов'ян. "Їхній національний характер – російський, тільки на півдні [мається на увазі України] він поєднується з підвищеною агресивністю... здатністю до зради, інфантильністю".
А потім риторика геноциду посилюється анімацією, що показує напівголого п'яного українця у свинарнику (свиня хропе поруч). Його продемонстровано зі стрижкою з довгим пасмом волосся. Цей символ волосся відсилає до хохла – лайливого слова, яке росіяни використовують щодо українців. Воно прирівнюється до найгірших антисемітських та расистських образ. Образ п'яного українця з хохляцькою зачіскою є не менш елімінаційним, ніж образ "гачкуватого єврея, що керує світом" Третього Рейху.
Тим часом на НТВ все більше німецьких бабусь скандують "за мір" на проросійському марші, беручи участь, усвідомлюють вони це чи ні, у своєму власному Нюрнберзькому мітингу.
У продовження дня НТВ представляє документальний фільм "Я була непотребом Зеленського". Молоду ув'язнену жінку звинувачують у спробі підірвати мерію Маріуполя після того, як у побитому місті відбулися фальшиві вибори на користь приєднання до росії. "Маріуполь – це місце слави російських військ і ганьби київського фюрера", – заявляє диктор. Цим фюрером, звісно, є не хто інший, як сам президент України Володимир Зеленський, єврей, чиї родичі загинули під час Голокосту. Шоу відвідує квартиру ймовірної терористки, яка кумедно інсценована американським прапором і нацистськими пам'ятними речами. Чи може Саша з Самари повірити в цю нісенітницю?
Програма переривається на рекламу Prostricum 100, ще одного засобу для лікування еректильної дисфункції. На пляшці, здається, зображена простата. Тим часом у новинах "Росія 1" ми дізнаємося, що канцлер Німеччини Олаф Шольц "повністю присвятив себе Америці. Берлін не може впоратися зі зростанням цін на енергоносії. У цьому винні "зелені". ФРН скоро перетвориться на Кенію".
Геополітика займає непомірно багато ефірного часу на телебаченні рф. російські глядачі, ймовірно, бачать більше зображень державного секретаря США Ентоні Блінкена та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, ніж їхні американські чи європейські колеги. Гнів на Захід відчутний і, як і все в росії, має глибоко мізогіністичний характер. Ведучий НТВ називає фон дер Ляєн "подружкою Макрона" і зазначає, що у неї суха шкіра.
Тим часом новим найкращим другом росії назавжди став Сі Цзіньпін з Китаю. Його представляють як мужнього і добре озброєного світового лідера. У багатьох програмах показують китайські літаки, які нібито прямують до Тайваню. Можливо, щоб компенсувати зростаючий васальний статус росії по відношенню до КНР, білоруський диктатор олександр лукашенко представлений як улюблений васал рф і кумедний поплічник путіна. "білорусь приїжджає до нас так часто, – жартує ведучий, – що ми намалювали червону доріжку на асфальті аеропорту замість того, щоб розгортати її". (З червня лукашенко знову відчув пружину в ногах після того, як він нібито став посередником у припиненні спроби путчу Євгєнія Прігожина).
"Росія 1" веде трансляцію "москва. кремль. путін". У цьому випуску путін відвідує залізничний завод! Робітники втрачають здатність говорити перед своїм лідером, тремтять перед "босом", як його називають ведучі. "Не поспішайте, – доброзичливо каже путін робітникові, який виглядає так, ніби забруднив штани. – Ми просто розмовляємо".
День четвертий. Антисемітка Бутіна, кому цікава Гілларі Клінтон та Джордж Сорос, павук…
Гарі Штейнгарт каже, що йому було сумно дивитися стільки російського телебачення. І зазначає, що почав пити і перейшов з кислих напоїв на алкогольний мартіні. А також зізнався, що частина його хоче померти.
Але не раніше, ніж він побачить нове шоу Марії Бутіної на "Першому". Бутіна відома тим, що була заарештована і ув'язнена як незареєстрований російський іноземний агент у Сполучених Штатах. Після депортації зі США вона стала членкинею російського парламенту і, звісно, ведучою власної телепрограми. ("Сьогоднішня програма для вас від компанії Erecton Activ. Кожна жінка хоче бути поруч із сильним чоловіком, сильним у всіх відношеннях. Всього 2 999 рублів").
Сьогодні руда Бутіна, одягнена в таку ж червону блузку і костюмні штани, вирішує поговорити про Гілларі Клінтон. Чекай, що? Кого ще хвилює Гілларі Клінтон? Мабуть, Бутіну і Таню з Таганрога.
Починається напружена музика. За повідомленням програми, Клінтон "істерично сміялася", коли їй показували фотографії смерті Муаммара Каддафі. "Що за монстр так реагує на смерть людини?" – запитує Бутіна. З'являється "психіатр" і каже: "Так, вона монстр. Але це тому, що їй доводилося конкурувати з чоловіками".
Дональд Трамп, якого обожнює російське телебачення, називає її "нестабільною". "Яка жахлива жінка", – каже колишній президент США.
Так званий експерт з Америки ставить діагноз раннім рокам Гілларі: "Вона носила великі окуляри, у неї були жахливі зуби, а потім вона кинулася на Білла Клінтона". Але Гілларі – це лише закуска до основної страви зла, яке насправді контролює нитки світового уряду. Ця людина, звичайно ж, Джордж Сорос. "Він допомагав гестапо заарештовувати своїх одновірців, а потім відбирати їхнє власне майно", – говорить диктор під моторошну фонову музику. "Джордж Сорос. Павук".
"Звичайно, образ єврея як паразита або павука, що тримає світ у своєму павутинні, є типовим і, чесно кажучи, навіть не дуже вигадливим для антисемітської пропаганди. Але коли я дивлюся шоу Бутіної, згадую, що мій власний дідусь був євреєм, народженим в Україні, який загинув, борючись з німецько-фашистськими військами під час блокади Ленінграда. Через десять років після його смерті в місті, яке захищав мій дід, народився ще один фашист на ім'я владімір владіміровіч путін. Спостерігати за Бутіною та її банальним антисемітизмом здається жахливою наругою над його пам'яттю", – пише Гарі Штейнгарт.
Тим часом у програмі новин на НТВ Ілон Маск у кліпі заявляє: "Усі новини – це пропаганда. Люди повинні вирішувати самі". російське державне телебачення не змогло б сказати це краще.
День п'ятий. росія – покинутий коханець
На п'ятий день Гарі Штейнгарт майже відчув смак свободи. "Погода покращується, весна нарешті прийшла, і весь Нью-Йорк, здається, манить вирватися з розкішної тюремної камери", – пише він. Але водночас письменник відчуває таку непереборну огиду, ніби за комірцем його сорочки лежить товстий шар бруду.
Він дивиться серіал "Для чоловіків/для жінок", в якому на жінку на вулиці нападає її колишній чоловік, який за допомогою своїх родичів викрадає її маленького сина. "Я впала на асфальт, а він тримає мене і б'є, – розповідає жінка. – У мене пропало грудне молоко. Я звернулася до поліції. Поліція нічого не зробила".
"Ніколай багато пив і продовжує пити, – продовжує жінка. – Він стає агресивним і виливає це на людей. Я була його жертвою і змушена була йому підкорятися".
Бідолашна жінка нагадує про шоу, яке йшло кілька днів тому (зараз здається, що це було ціле життя тому), про жінок, яких переслідують і б'ють їхні колишні коханці. "У нього дуже агресивний характер", – сказала жінка про свого колишнього коханого, професійного боксера. Як і у росії у 2023 році.
Так багато шоу, які автор дивився протягом останніх п'яти днів, були одержимі Заходом, Клінтонами, Соросами і фон дер Ляйенами. росія – покинутий коханець з "дуже агресивним характером", який зганяє свою нелюдяність на невинному сусідові. Незважаючи на все позерство і двомовність, російське телебачення відкрито заявляє про це всьому світу. Чи то в ефірі, чи, можливо, колись у Гаазі: докази вже чітко представлені.
Про автора: Гарі Штейнгарт – американський письменник радянського походження. Автор п'яти романів та мемуарів, значна частина яких має сатиричний характер. Його роман "Абсурдистан" був обраний однією з десяти найкращих книг року за версією The New York Times Book Review та журналу Time, а також книгою року за версією Washington Post, Chicago Tribune, San Francisco Chronicle та багатьох інших видань. У червні 2010-го Штейнгарт увійшов до списку "20 найяскравіших письменників-фантастів до 40 років" за версією журналу The New Yorker.
Джерело: The Atlantic
