"Кандидату від Республіканської партії не слід проводити брифінги з питань розвідки", – переконує читачів The Atlantic Том Ніколс. Він нагадує, що починаючи з 1952 року, Білий дім надає кандидатам від основних партій доступ до засекречених брифінгів розвідки, щоб вони були в курсі важливих питань у разі перемоги на виборах. На думку автора, Трампу слід відмовити в цій люб'язності.
Згідно з повідомленнями минулого тижня, розвідувальне співтовариство США готується провести для Дональда Трампа засекречені брифінги з розвідки – люб'язність, яку кожен Білий дім надає кандидатам від основних партій для забезпечення ефективного переходу влади. Чудова традиція, пише Том Ніколс, але не та, якої слід дотримуватися цьогоріч.
Рішення, як завжди, залишається за чинним президентом, і Джо Байден, найімовірніше, продовжить цю практику, щоб його не звинуватили в "політизації" доступу до розвідки. На думку експерта, такі звинувачення не варто сприймати серйозно; вони будуть лише безглуздим гомоном з боку Республіканської партії, яка вже спіткнулася в незграбній спробі імпічменту Байдена після висунення звинувачень у корупції як проти нього, так і проти його сина. І хоча відмова Трампу в доступі до засекречених матеріалів викличе вереск і зойки з боку республіканців, це також послужить нагадуванням про те, що Трампу не можна довіряти засекречену інформацію.
Як вважає автор, ризики відмови Трампу в цих ранніх брифінгах незначні. Як відомо з досвіду його президентства, Трамп принципово не піддається брифінгам: він не слухає і не розуміє складних питань національної безпеки. Однак проблема з проведенням таких брифінгів для Трампа полягає не в тому, що він невіглас. Він ще й небезпечний, як демонструє його послужний список.
Насправді, зазначає Том Ніколс, якби Трамп був федеральним службовцем, його, найімовірніше, вже позбавили б допуску і вивели з будівлі. Автор стверджує це з власного досвіду: за його словами, він отримав свій перший допуск до державної таємниці, коли йому було 25 років – Рональд Рейган все ще був президентом, що свідчить про те, як давно це було – і він мав надсекретний допуск, коли консультував старшого сенатора США під час війни у Перській затоці. Потім Том Ніколс мав допуск як співробітник Міністерства оборони протягом більш ніж чверть століття.
Професор нагадує, що державні службовці, які мають допуск, повинні відвідувати щорічні курси підвищення кваліфікації з різних питань, включно з досить очевидними речами про те, що не можна записувати паролі або брати гроші у дружнього китайського бізнесмена в американській бейсболці. За його словами, одна з тем щорічних тренінгів завжди стосується "внутрішніх загроз", тобто людей у вашій організації, які можуть становити ризик для секретної інформації. Федеральних службовців ознайомлюють зі списком поведінки та характеристик, які повинні викликати у них занепокоєння, щоб повідомити про таку особу або принаймні ініціювати розмову з керівником.
Трамп підходить до майже кожного пункту цих списків.
(Приклади тренінгів з протидії внутрішнім загрозам можна знайти тут і тут, але кожне відомство має особливі інструкції, які вони надають своїм організаціям).
"Загалом, власникам допуску рекомендується спостерігати за своїми колегами на предмет виявлення різних ознак, зокрема проявів ворожості до уряду США, нестабільної поведінки, неповідомлених контактів або фінансових операцій з іноземцями, незрозумілого багатства (або серйозних фінансових проблем), інтересу до секретних матеріалів, що виходить за рамки службових обов'язків, а також ознак незаконного вживання наркотиків або зловживання психотропними речовинами. Кожен випадок індивідуальний, але рідко коли державний службовець піднімає майже кожен із цих "червоних прапорців", – пише фахівець.
Наприклад, протидіяти політиці США не є проблемою для людей з доступом. Автор зізнається, що сам це робив, але ненависть Трампа до нинішньої адміністрації пов'язана із загальним презирством до того, що він називає "глибинною державою", і застосовує це слово до будь-якої американської інституції, яка намагається притягнути його до відповідальності за його поведінку. Така антиістеблішментська лють може поставити під загрозу будь-який допуск, особливо з огляду на просторікування Трампа про те, що нинішній уряд (і американське суспільство загалом) сповнений "паразитів".
Тим часом федеральний службовець, який мав би принаймні частину схованки зі секретними документами, яку Трамп забрав із собою після від'їзду з Вашингтона, мав би великі неприємності – особливо якщо він або вона водив би за ніс Міністерство юстиції після того, як отримав вказівку повернути їх. І під "неприємностями" експерт має на увазі "майже напевно заарештований і запроторений до в'язниці".
За словами Тома Ніколса, заплутані та непрозорі фінанси Трампа, як і те, що він брехав про свої статки у Нью-Йорку до того, як став кандидатом, ймовірно, також зашкодили б його доступу до надсекретної інформації. (Державні службовці можуть мати багато проблем різного роду, але брехня про них майже завжди є смертельною для отримання допуску). Гірше того, будь-хто, хто хотів би отримати навіть незначний допуск, але був так само пов'язаний із російським урядом, як і Трамп, і мав банківський рахунок у Китаї, найімовірніше, був би видворений прямо з кабінету.
Відкрита і постійна прихильність Трампа до таких людей, як президент росії путін, президент Китаю Сі Цзіньпін і бос північнокорейської династії диваків Кім Чен Ин, також, м'яко кажучи, викликає занепокоєння у будь-якої організації, що займається питаннями безпеки. (Або, слід сказати, для будь-якої американської організації безпеки. На думку автора, російська ФСБ не побачила б тут жодних проблем).
Але, навіть якщо Трамп зміг би пояснити свої моторошні захоплення диктаторами і прояснити свої візантійські фінанси, він наразі стикається з більш ніж пів мільярдними судовими рішеннями проти нього. Це великі гроші для будь-кого, і те, що Трамп намагається внести заставу хоча б за невелику частину цієї суми, свідчить про те, що він перебуває в жахливому фінансовому стані, що завжди є яскраво-червоним світлом у процесі очищення. (Борги заважають багатьом людям, і, як стверджує автор, він знав людей, яким призупиняли допуск через фінансові проблеми).
Попри це, Том Ніколс зазначає, що чи є Трамп занадто нестабільним або мінливим для виборної посади – судити виборцям, але його заяви і публічна поведінка вже давно наводять на думку (принаймні автора і багатьох інших людей), що він є емоційно нестабільною людиною. Емоційні проблеми самі по собі не є дискваліфікацією; вони всім притаманні. Але ірраціональні тиради і погрози Трампа – це те, що може стати проблемою для допуску. Відсутність контролю над імпульсами у колишнього президента (згадаймо, що він не зміг припинити нападки на письменницю Е. Джин Керролл, незважаючи на величезні судові рішення проти нього за наклеп) також може призвести до того, що він здатен виплеснути все, що дізнається зі своїх брифінгів, під час мітингів або публічних виступів, якщо вважатиме, що це йому допоможе.
Щодо іншої важливої категорії, яка враховується при наданні дозволів, за словами автора, це вживання певних речовин. Втім, Том Ніколс заявляє, що йому не відомо, чи вживає Трамп якісь речовини або ліки, чи зловживає ними. Але він точно знає, що Трамп заохочував атаку на конституційний лад США і намагався скасувати законні вибори. Зараз він пообіцяв помилувати людей, які були належним чином засуджені судами за свої дії під час повстання 6 січня – він називає їх "заручниками".
"Отже, Трамп – антиамериканська, обтяжена боргами, нестабільна людина, яка відкрито підтримує насильницьких сепаратистів. Якби він був будь-яким іншим громадянином, який просить привілею працювати із секретними матеріалами, його б відправили пакувати валізи", – робить висновок Том Ніколс.
Якщо ж його оберуть, на думку автора, державні службовці не матимуть іншого вибору, окрім як надати новому президенту доступ до всього, включно з файлами, що належать до святая святих, такими як особи американських шпигунів за кордоном і стан американських ядерних сил. Високопоставлені державні службовці можуть відмовитися, публічно подати у відставку і пояснити, чому, але, зрештою, система (незважаючи на звинувачення Трампа в "глибинній державі") створена для підтримки президента, а не для перешкоджання йому, і переобраний президент Трамп отримає все, що він вимагатиме.
"Якщо американський народ вирішить дозволити Трампу повернутися у Білий дім, президент Байден нічого не зможе з цим зробити. Однак він може обмежити шкоду, відтермінувавши доступ Трампа до секретних матеріалів на якомога довший час", – завершує статтю Том Ніколс.
Джерело: The Atlantic
