У серпні Мета оголосила про припинення "найбільшої відомої кросплатформної операції прихованого впливу у світі". Співробітники служби інформаційної безпеки видалили 7700 акаунтів, 954 сторінки і 15 груп, пов'язаних з особами, які працюють у правоохоронних органах Китаю. Масштаб операції був приголомшливим. Вона охопила понад 50 платформ і додатків, включно з YouTube, Reddit, X, TikTok, Pinterest і Medium. Операція, що є частиною мережі, яку фахівці з безпеки назвали "Спамофлеш", була спрямована на поліпшення іноземного сприйняття зовнішньої політики Китаю, нападки на критиків Комуністичної партії Китаю й очорнення Сполучених Штатів та їхніх союзників. Ця операція є ще одним доказом тривожної тенденції: КНР послуговується дезінформацію у своїх операціях впливу, використовуючи методи і прийоми, які традиційно застосовуються росією.
Під атаками дезінформації. Проблема є, концепції її подолання немає
Ці операції вже стали звичним явищем. Союзники і партнери США постійно піддаються атакам дезінформаційних кампаній супротивника. У той час як росія залишається найбільшим винуватцем глобальної дезінформації, Китай безкарно проводить дезінформаційні кампанії проти Сполучених Штатів та їхніх союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні. російський і китайський уряди намагаються впливати на вибори, експлуатувати суспільні розколи та підривати довіру до демократичних й урядових інститутів, загрожуючи самому міжнародному порядку, заснованому на правилах.
Уряд США мало що зробив для того, щоб належним чином сформулювати і визначити пріоритети цієї загрози. Дезінформація згадується лише один раз у всій Стратегії національної оборони 2022 року. Цей факт є кричущим з огляду на серйозність загрози і велику увагу, яка приділяється інтегрованому стримуванню та пов'язаним із ним концепціям, таким як "стримування за рахунок стійкості". Для захисту американських інтересів за кордоном і підтримки системи справедливого глобального управління Сполучені Штати повинні бути здатними захищати і протистояти підриву як вдома, так і в мережах своїх альянсів в інформаційній сфері.
США мають розвивати і відстоювати концепцію інформаційної стійкості. Вони повинні зміцнювати і захищати своє населення, а також населення своїх союзників і партнерів від дезінформації, операцій ворожого впливу і протиправних дій, які шкодять демократії і верховенству права. Сполучені Штати, їхні союзники і партнери мають виробити спільне розуміння міжнародного права та забезпечити підготовку своїх військових і державних службовців щодо того, що таке право та як його захищати від супротивників, які хочуть його підірвати. США також повинні усунути власні правові перешкоди на шляху міжвідомчої співпраці, щоб мати змогу адекватно реагувати на дезінформаційні атаки.
Підрив довіри союзників. Дезінформація – не лише внутрішня проблема США
Альянси і партнерства Америки залежать від спільної відданості міжнародним законам і нормам. Держави-однодумці заздалегідь взяли на себе зобов'язання дотримуватися законів, які відображають спільне розуміння того, яким має бути світ. Ці зобов'язання забезпечують надійний фундамент для спільної оборони і просування спільних цінностей. Сполучені Штати покладаються на закон, щоб виправдати свої операції на підтримку міжнародного права. Обговорюючи операції з забезпечення свободи судноплавства та інші дії в Південно-Китайському морі, американські офіційні особи часто повторюють, що США літатимуть, плаватимуть і діятимуть скрізь, де це дозволяє міжнародне право. Союзники потребують гарантій того, що Сполучені Штати хочуть і можуть захистити вільну і відкриту міжнародну систему, а також правову базу, яка її підтримує.
Ворожа дезінформація підриває довіру до міжнародного правопорядку, верховенства права і демократичних норм, заплутуючи або розмиваючи уявлення про відданість США закону і легітимності. Китай регулярно поширює інформацію про те, що США нехтують власними законами, а також міжнародним правом. Наприклад, компанія Huawei подала позов, стверджуючи, що Сполучені Штати порушили власну конституцію, коли Закон про асигнування на національну оборону 2019 року заборонив урядові використовувати технології Huawei. Більшість професорів права знайшли ці аргументи смішними, і федеральний суд закрив справу. Однак Huawei найняла дві фірми зі зв'язків з громадськістю, коли подавала позов, що свідчить про те, що її справжньою метою була перемога в "суді міжнародної громадської думки".
З метою деградації американської союзницької системи Комуністична партія Китаю у своїх дезінформаційних кампаніях зображує США як підбурювача конфліктів, винуватця порушень прав людини і гегемона, який утверджує свою владу над нічого не підозрюючими і скривдженими країнами Індо-Тихоокеанського регіону. Водночас китайський уряд виправдовує свої дії за допомогою законодавства та викривлених інтерпретацій міжнародного права. Китайські дипломати та юристи є майстрами у впровадженні власної мови та правових конструкцій у міжнародний дискурс, тонко підриваючи міжнародне право. Вони регулярно беруть участь у семантичній юридичній боротьбі, вставляючи слова і фрази в міжнародні форуми, переговори і підсумкові документи, які служать для розмивання міжнародного права в галузі прав людини. Використовуючи фрази на кшталт "міжнародна справа з прав людини" замість "закон з прав людини" на форумах ООН, Китай має на увазі, що права людини є необов'язковою справою, яку держава може прийняти або відкинути, а не набором чітко встановлених зобов'язань, яких держави юридично зобов'язані дотримуватися.
У випадках, коли китайський уряд грубо порушує міжнародне право або зазіхає на суверенітет своїх сусідів, соціальні мережі посилюють офіційні заяви китайського уряду та сумнівні юридичні аргументи, які намагаються представити дії китайського уряду як такі, що діють у межах міжнародного права. Наприклад, Міністерство оборони США оприлюднило відео, на якому військовий корабель Народно-визвольної армії Китаю рухається на відстані 150 ярдів від американського есмінця під час спільної американо-канадської операції в Тайванській протоці 3 червня. Сполучені Штати заявили, що "небезпечна взаємодія" китайського військового корабля порушує міжнародне морське право і підвищує військовий ризик. Китай відповів, що маневр був "законним" і "виправданим" провокацією США у Тайванській протоці, яку він вважає своєю юрисдикцією. Однак, згідно з Конвенцією ООН з морського права, учасником якої є Китай, за межами 12-мильних територіальних вод прибережної держави знаходяться міжнародні води, які не підпадають під суверенітет жодної держави. Так звана "юрисдикція" Китаю над Тайванською протокою не має жодного підґрунтя у міжнародному праві. Проте китайський уряд кидає виклик суднам і літакам у Тайванській протоці і більшій частині Південно-Китайського моря, стверджуючи, що він має юрисдикцію над цими територіями, і вимагаючи, щоб інші запитували дозволу на вхід.
Що робити? Посилити стійкість, виявляти та реагувати
Для кращої боротьби з дезінформацією Сполученим Штатам та їхнім союзникам слід посилити інформаційну стійкість. Уряд США та союзники повинні мати можливість швидко виявляти і реагувати на дезінформацію та брехню супротивника, а також формувати спільне розуміння міжнародного порядку, заснованого на правилах, і міжнародного права, яке слугує його основою.
Нині погана міжвідомча координація гальмує реакцію американського уряду на дезінформацію і робить майже неможливим проведення довгострокових проактивних інформаційних кампаній. Згідно зі Законом про асигнування на національну оборону від 2017 року, Центр глобальної взаємодії Державного департаменту має спрямовувати зусилля федерального уряду на виявлення та протидію ворожій дезінформації, але він не справляється з цією роллю. Центр укомплектований переважно дипломатами і фахівцями з аналізу даних, за замовчуванням використовує аналітичний підхід, який чудово справляється з визначенням дезінформації противника, але мало що дає з точки зору координації міжвідомчої реакції. 2022 року генеральний інспектор Державного департаменту дійшов висновку, що "роль Центру у протидії дезінформації обмежується підтримкою різних зусиль уряду США, а не керівництвом і координацією загальнодержавного підходу". У федеральному уряді з'явилося безліч агентств з протидії дезінформації, зокрема Центр боротьби з іноземним зловмисним впливом при Управлінні директора національної розвідки, Оперативна група ФБР з боротьби з іноземним впливом, Агентство кібербезпеки та інфраструктурної безпеки при Міністерстві внутрішньої безпеки, а також новий Офіс з управління впливом і сприйняттям при Міністерстві оборони США.
Відносини між цими структурами та рівень координації між ними навряд чи є прозорими і мають бути переглянуті Конгресом. Адміністрація Байдена і Конгрес також повинні оцінити, чи є Державний департамент найкращим місцем для керівництва боротьбою з дезінформацією.
Аналогічно, структура Державного департаменту часто призводить до того, що відділи зв'язків із громадськістю посольств не мають необхідних засобів для боротьби з дезінформацією противника. Відділи посольств покликані займатися повсякденною діяльністю і відносинами з країною перебування, а не довгостроковими кампаніями ворожої дезінформації та гострими дезінформаційними кризами. На цьому фронті існують значні можливості для посилення співпраці між Державним департаментом і Міністерством оборони.
Фахівці з операцій військової інформаційної підтримки навчаються аналізувати ворожу пропаганду і створювати культурно релевантні повідомлення, покликані впливати на іноземну аудиторію. За певними програмами ці повідомлення мають бути схвалені посольством США, яке відповідає за їхнє поширення та споживання іноземною аудиторією. На жаль, більшість фахівців з планування військової інформації і співробітників посольств, що займаються зв'язками з громадськістю, мають або мало, або взагалі не мають досвіду спільної роботи. Відсутність стандартизованих процесів і узгодження цілей призводить до того, що багато команд неохоче співпрацюють з військовими у сфері обміну повідомленнями.
Спростити процедури, посилити взаємодію. Як у програмі протидії порушенням міжнародного права Індо-Тихоокеанського командування ЗС США
Державний департамент і Міністерство оборони повинні працювати над цими питаннями, щоб вирішити проблему дезінформації в повному обсязі та масштабі. Обидва відомства мають працювати над спрощенням процедури затвердження транскордонних інформаційних операцій, щоб конкуренція наративів відбувалася в режимі реального часу. Спільне розуміння та взаємодія є ключовими. Центр глобального залучення має розширити аналітичний обмін з фахівцями з військово-інформаційного планування, а також налагодити партнерські відносини з представниками географічних командувань бойових дій для покращення співпраці. Міністерство оборони має працювати над розширенням груп військово-інформаційної підтримки – груп військових планувальників, які працюють пліч-о-пліч зі своїми дипломатичними колегами в посольствах США над розширенням урядових повідомлень.
Після того, як фахівці з публічної дипломатії Державного департаменту та Міністерства оборони розширять свою взаємодію та механізми координації, вони зможуть створювати навчальні програми, які розвиватимуть інформаційні спроможності союзників і водночас зміцнюватимуть демократичне врядування та права людини. Тематичні обміни та навчальні заходи з питань права, правоохоронної діяльності та дезінформації матимуть вирішальне значення для формування спільного розуміння прав, законів і норм. Державний департамент повинен зробити правову освіту основною темою освітніх заходів і конференцій, що проводяться через посольства та бюро. Міністерство оборони має зробити право важливою частиною своїх регулярних тренінгів і тематичних обмінів з партнерами і союзниками, включивши до них такі теми, як протидія пропаганді, аналіз цільової аудиторії та розробка наративів. Ці теми допоможуть створити спільне розуміння з військовими і правоохоронними партнерами в різних предметних галузях.
Програма протидії порушенням міжнародного права Індо-Тихоокеанського командування Збройних сил США є чудовим ресурсом для підвищення обізнаності про правові порушення з боку Китаю. Вона передбачає діалоги і спільні форуми, призначені для розробки спільних меморандумів про взаєморозуміння зі союзниками і партнерами щодо нових міжнародних правових питань. Ця програма є добрим початком, але вона має бути розширена і синхронізована Об'єднаним штабом або Офісом міністра оборони, а також інтегрована з роботою аташе з правових питань у посольствах США. Використання і розширення подібних програм з американськими союзниками підвищить обізнаність ключових аудиторій – політиків, які приймають рішення, і лідерів громадянського суспільства, які, зі свого боку, можуть сприяти інформаційній стійкості.
Ці рішення вимагатимуть спеціального часу та ресурсів і є життєво важливими для розвитку інформаційної стійкості, необхідної для захисту американських альянсів. Противники США вміють швидко і масштабно реагувати на повідомлення, які виставляють їх у негативному світлі, зміцнюючи власну легітимність і підриваючи американські наративи. Завдяки належній міжвідомчій координації, підготовці та освіті Сполучені Штати можуть протидіяти цим зусиллям і зміцнити міжнародний порядок, заснований на правилах, який намагаються зруйнувати їхні супротивники.
Сполучені Штати повинні активно просувати верховенство права, підтримувати союзників і партнерів у цьому та швидко реагувати на дезінформацію. Коли брехня супротивників поширюється по всьому світу, Сполучені Штати можуть гарантувати, що правда чекає на них, щоб їм протидіяти.
Д-р Джилл Голдензіл є професоркою Коледжу інформації та кіберпростору Національного університету оборони, де вона викладає правознавство та інформаційні операції, право та управління інформаційною сферою, а також інформаційну війну. Вона консультує сили спеціальних операцій з питань законодавства та допомагала розробляти та впроваджувати програму Індо-Тихоокеанського командування Збройних сил США з протидії протиправній діяльності. Вона є позаштатною науковою співробітницею Офісу з правових питань НАТО ACO/SHAPE, який нагородив її премією імені Сержа Лазарева за 2022 рік за її роботу як науковця/практика в галузі правових операцій (lawfare).
Майор Деніел Ґрант – офіцер Корпусу морської піхоти і досвідчений планувальник інформаційних операцій. Раніше він служив штатним офіцером розвідки і керівником групи підтримки Індо-Тихоокеанського командування Центру інформаційних операцій морської піхоти, офіцером з інформаційної війни в роті морської піхоти спеціального призначення "Ліма", а також планувальником розвідки Тихоокеанських сил морської піхоти. Зараз він служить командиром роти "Індія" батальйону криптологічної підтримки морської піхоти.
Джерело: War on the Rocks
