Американське ділове видання Wall Street Journal нагадує, як наприкінці серпня на злітній смузі московського аеропорту Євгєній Прігожин чекав у своєму літаку Embraer Legacy 600 на завершення перевірки безпеки перед зльотом. Ватажок найманої приватної армії прямував додому в Санкт-Петербург з дев'ятьма іншими особами на борту. Протягом всього часу затримки ніхто в салоні літака не помітив невеликий вибуховий пристрій, прикріплений під крилом.
Коли літак нарешті злетів, він близько 30 хвилин піднімався на висоту 28 000 футів, перш ніж крило розірвалося, і повітряне судно по спіралі впалр на землю. Всі 10 осіб на борту загинули, зокрема Прігожин.
WSJ стверджує, що вбивство очільника ПВК "Вагнер" готувалося два місяці і було схвалено найстарішим союзником і довіреною особою президента росії путіна, колишнім шпигуном Ніколаєм Патрушевим. За інформацією видання, це дані від представників західних розвідок і колишнього російського розвідника.
Традиційно, як зазначає WSJ, кремль заперечує свою причетність до загибелі Прігожина, а путін запропонував припустити, що на борту здетонувала ручна граната.
За даними американської газети, це не відповідало дійсності. Через кілька годин після інциденту європеєць, який займався збором розвідувальної інформації і підтримував таємний канал зв'язку з кремлем, побачивши новини про катастрофу, запитав тамтешнього чиновника про те, що сталося. "Його треба було прибрати", – без вагань відповів тому кремлівський чиновник.
Курс на зіткнення. Патрушев втрутився
WSJ зауважує, що Патрушев давно попереджав путіна, що залежність москви від "Вагнера" в Україні дає Прігожину занадто великий політичний і військовий вплив, який дедалі більше загрожує кремлю.
Маючи десятки тисяч військових і прибуткові операції з видобутку золота, деревини та алмазів в Африці, Прігожин керував багатомільярдною імперією за океаном. Але в росії і на полі бою в Україні його публічна конфронтація з вищим військовим керівництвом через зброю і постачання поставила його на шлях зіткнення з кремлем.
Коли наприкінці червня це вилилося у відкритий заколот проти російського військового командування зі збройним походом на москву 25 тисяч бійців і танків "Вагнера", Патрушев втрутився, щоб відвернути найбільший виклик більш ніж двадцятирічному правлінню путіна. Він також побачив можливість усунути Прігожина назавжди.
WSJ зауважує, що путіну вдалося за допомогою підконтрольних державних ЗМІ та власною персоною створити на Заході імідж рішучого супротивника, який одноосібно править росією. Насправді його утримує при владі величезна бюрократична машина, яка довела свою стійкість навіть за умов поглиблення ворожнечі із Заходом і зростання внутрішніх розбіжностей через невдале вторгнення в Україну.
На думку видання, Патрушев контролює важелі цієї машини. Він піднявся на вершину, вважає WSJ, інтерпретуючи політику путіна і виконуючи його накази. Протягом усього правління путіна він розширював російські спецслужби і тероризував супротивників вбивствами всередині країни і за кордоном. Останнім часом його роль зросла, оскільки він підтримав російське вторгнення, а його син Дмітрій, колишній банкір, був призначений міністром сільського господарства і дехто називає його потенційним наступником путіна.
WSJ зазначає, що вирішення Патрушевим проблеми з Прігожиним допомогло путіну взяти владу під свій контроль напередодні президентських виборів наступного року. Колишні колеги Патрушева описують його як тверезого бюрократа, який, як і путін, зневажає ЗМІ, покладаючись на щоденні зведення про світ від російських спецслужб. Як і путін, він вступив на службу в 1970-х роках і залишився на ній до розпаду Радянського Союзу, коли інші офіцери почали шукати більш прибуткову роботу в приватному секторі, що зароджувався в росії.
Американське видання нагадує читачам про найнеймовірніші теорії Патрушева, чому росія змушена протистояти США, які він озвучує ЗМІ. Зокрема, 72-річний Патрушев заявив, що Сполучені Штати хочуть вкрасти російську нафту і корисні копалини. На початку цього року він заявив російській газеті "Известия", що США планують захопити росію, оскільки потужне виверження вулкану у Вайомінгу може незабаром зробити її непридатною для життя.
Його роль у деяких темних сторінках президентства путіна підкреслює часто смертельні наслідки для тих, хто потрапляє в поле зору Кремля.
WSJ нагадує, що незабаром після загибелі Прігожина американські офіційні особи заявили, що, за попередніми урядовими оцінками, катастрофа була результатом змови з метою вбивства.
Сходження шпигуна. Готовий допомогти
Видання зауважує, що на фотографіях з путіним, Патрушев – фігура в непримітному темному костюмі на задньому плані, здебільшого непомітна. За словами колишніх кремлівських чиновників, він щодня їздить на лімузині Aurus російського виробництва до свого спартанського офісу в комплексі президентської адміністрації за кілька кроків від Кремля.
Патрушев занурився у світ шпигунства в ранньому віці ще в радянському Ленінграді, нині Санкт-Петербурзі. Завербований до КДБ після отримання диплома інженера, він навчався в академії КДБ у мінську. Незабаром він працював у контррозвідці та як офіцер, відповідальний за безпеку в регіоні, що межує з Фінляндією.
Разом з путіним він пережив розпад Радянського Союзу і занепад спецслужб, в той час як уряд президента Боріса Єльцина намагався запровадити економічні реформи західного зразка. Коли Єльцин призначив путіна прем'єр-міністром у 1999 році, той порекомендував Патрушева на його місце – керівника ФСБ.
Прихід путіна на посаду президента наступного року зміцнив авторитет Патрушева. Чоловіків пов'язувало спільне походження і переконання, що тільки сильні спецслужби можуть зробити росію сильною.
Очоливши ФСБ, Патрушев почав перетворювати організацію і в інтерв'ю російській газеті "Московский комсомолец" назвав її "новим дворянством росії", – зазначає WSJ.
Це був чутливий момент для нового президента, і Патрушев показав, що готовий допомогти. У перший рік свого президентства путін опинився під загрозою через викриття того, що він був радником ріелторської компанії, яка перебувала під слідством у Європі за відмивання грошей. Патрушев поїхав в Україну, щоб заволодіти компрометуючими доказами, які були в Служби безпеки України. Це стало відомо з аудіозаписів, що просочилися з офісу президента України. Частину плівок пізніше перевірив уряд США. путін заперечував будь-які правопорушення, і згодом скандал вщух.
Незабаром Патрушев дав зрозуміти, що зрадники кремля постраждають, – нагадує WSJ. У 2006 році росія прийняла закон, який фактично легалізував позасудові вбивства росіян за кордоном, яких вважають терористами або екстремістами. Через кілька місяців колишній агент ФСБ Алєксандр Літвінєнко, який втік до Лондона і писав про путіна і власну шпигунську діяльність, був убитий дозою радіоактивної речовини. Британський суддя заявив, що Патрушев, ймовірно, схвалив це вбивство.
На посаді директора ФСБ Патрушев сподівався налагодити співпрацю з антитерористичними організаціями Заходу, які на той час перебували у розквіті після терактів у Нью-Йорку та Вашингтоні у 2001 році. Але отруєння Літвінєнка, через що був заражений суші-ресторан у центрі Лондона, почало сіяти сумніви щодо будь-якої співпраці. WSJ зауважує, що це вбивство стало одним з перших серед більш загадкових вбивств російських емігрантів у Європі та на Близькому Сході, в яких західні офіційні особи підозрювали зв'язок з москвою.
Коли росія скликала міжнародну конференцію з боротьби з тероризмом у Хабаровську в 2007 році, ЦРУ відмовилося відправити туди високопосадовців, натомість запропонувавши менш помітну групу на чолі з колишнім начальником відділення ЦРУ Рольфом Моуаттом-Ларсеном. Моуатт-Ларсен розповів, що Патрушев відвів його вбік, щоб сказати, що він образився. "Будь ласка, передайте це повідомлення назад в ЦРУ, – сказав той. – Ви не сприймаєте нас серйозно".
У 2008 році путін призначив Патрушева секретарем Ради національної безпеки росії – посада, яка надає мало формальних повноважень. Але особиста харизма Патрушева, його близькість до путіна і його роль як фактичного керівника спецслужб протягом більш ніж двох десятиліть зробили його другою найвпливовішою людиною в росії.
Його нова роль також дала йому мандат на зміцнення зв'язків росії за кордоном. Незабаром він діяв як своєрідний гібрид розвідника і дипломата, відвідуючи найвпливовіших світових лідерів. Гарячковий темп графіку поїздок Патрушева контрастував з тим, як мало було відомо про його зустрічі, – зауважує WSJ.
"Ми знаємо, хто наші вороги". Гнів Патрушева побачили тільки раз – стосовно України
Один із небагатьох публічних проявів його діяльності, як нагадує WSJ, стався у 2016 році, коли він поїхав розгрібати безлад, що залишився після провалу операції з політичного втручання в крихітній балканській країні Чорногорії. російська військова розвідка намагалася викликати заворушення, щоб перешкодити вступу цієї країни до НАТО.
Операція, якою керували з сусідньої Сербії, провалилася, а російські агенти були публічно викриті, що спричинило негативний вплив на союзників москви в регіоні. Патрушев поїхав до Сербії, щоб заспокоїти уряд і повернути агентів додому. Чорногорія вступила до НАТО роком пізніше.
WSJ зазначає, що більшу частину своєї роботи Патрушев проводив у тіні. Видання нагадує також про те, що його літак був помічений в Омані у 2020 році в той самий час, коли там перебував президент України Володимир Зеленський, що викликало звинувачення в Україні в тому, що вони провели таємну зустріч. І Зеленський, і кремль це заперечували.
Крім того, напередодні вторгнення росії в Україну літак Патрушева з'явився в Джакарті одночасно з візитом держсекретаря США Ентоні Блінкена, який представляв стратегію Білого дому щодо врегулювання суперечностей в Індо-Тихоокеанському регіоні. США і Москва виступили із заявами про те, що ніякої зустрічі не було.
Раніше, коли з'явилися ознаки потепління відносин між москвою і Пекіном, США намагалися відмовити кремль від союзу з Китаєм. За часів адміністрації Трампа високопосадовці Білого дому зустрічалися з Патрушевим у Женеві, щоб обговорити обмін ув'язненими та продовження угоди про контроль над озброєннями.
Спеціаліст Білого дому з питань Китаю Метью Поттінгер оприлюднив історичні карти російських територій, на які претендує Пекін, щоб підкреслити загрозу, яку Китай становить для москви. Патрушев терпляче слухав, а потім почав насміхатися. "Ми знаємо, хто наші вороги", – цитує його один з американських чиновників, який був присутній на зустрічі.
Колишній високопоставлений чиновник Білого дому сказав, що Патрушев був ключовим каналом між москвою і Пекіном. "Якби путіна скинули або вбили на початку цього року за допомогою групи Ваґнера, я підозрюю, що Пекін доклав би зусиль, щоб призначити Патрушева замість путіна", – зазначив він.
Джон Болтон, який неодноразово зустрічався з Патрушевим як радник з національної безпеки колишнього президента Дональда Трампа, сказав, що той завжди був професіоналом, ніколи не підвищував голос на переговорах і не виявляв особливого інтересу до світських бесід.
За словами Болтона, він відчув гнів збоку Патрушева лише одного разу, під час зустрічі у 2019 році, коли мова зайшла про Україну. "У нас була 20-хвилинна промова про Україну та її історію, – сказав Болтон. – Це було дуже емоційно і нехарактерно для нього".
Марш на москву. Як польовий командир став небезпечним
WSJ пригадує історію становлення та впливовості Прігожина. Колишній в'язень і продавець хот-догів з рідного міста путіна Санкт-Петербурга, Прігожин став постачальником їжі для путіна і використовував свої зв'язки для створення розгалуженої приватної військової компанії. Протягом останнього десятиліття вона брала участь у війнах в Україні, Сирії та Північній Африці на боці кремля.
Група також закріпилася в країнах Африки на південь від Сахари, де торгувала деревиною, золотом, готівкою і діамантами для забезпечення безпеки лідерів – важливий канал геополітичного впливу для росії.
Прігожин підтримав вторгнення путіна, водночас публічно критикуючи російське командування за військові втрати. Його тиради в соціальних мережах проти начальника Генерального штабу генерала Валєрія Герасимова і міністра оборони Сєргєя Шойгу – в поєднанні з успішним просуванням його військ на сході України – привернули до нього увагу в москві і нажили йому впливових ворогів, включаючи Патрушева.
У тирадах Прігожина проти Шойгу в кремлі побачили давню тактику путіна – тримати своїх підлеглих у розбраті, дозволяючи їм ворогувати між собою. Але під час війни накопичення влади Прігожиним зробило його небезпечним для президента.
"Всі говорили путіну, що мати паралельну армію – це помилка", – зазначив один колишній кремлівський чиновник, який час від часу працював і з путіним, і з Патрушевим.
Патрушев попереджав путіна щодо Прігожина в літні місяці 2022 року. Але попередження ігнорували, в той час як "Вагнер" досягав успіхів на полі бою. Ситуація змінилася, коли Прігожин зателефонував путіну і в грубій формі поскаржився на брак припасів, розповів колишній офіцер російської розвідки, який підтримує зв'язки з людьми, наближеними до путіна і його Патрушева. Прігожину потрібна була зброя і набої, а його люди масово гинули.
За словами колишнього агента, дзвінок стався в жовтні, коли в офісі були й інші співробітники, в тому числі Патрушев, який чув, як колишній офіціант лаяв президента. Пізніше Патрушев використає цей дзвінок як причину для того, щоб путін дистанціювався, бо "польовий командир став небезпечним і не поважає авторитет кремля".
WSJ стверджує, що до грудня стало зрозуміло, що Патрушев переміг. Навіть коли Прігожин публічно нарікав на військових і брак постачання, путін його ігнорував. Дзвінки залишалися без відповіді. На початку червня кремль фактично оголосив про плани ліквідувати "Вагнер" як бойову силу в Україні, наказавши його бійцям зареєструватися в міністерстві оборони росії.
У п'ятницю 23 червня Прігожин підняв заколот, забравши своїх 25 000 чоловік і танки з поля бою в Україні і направивши їх до південного міста Ростов-на-Дону, щоб захопити штаб Південного військового округу збройних сил росії. План, який він назвав "маршем справедливості", полягав у тому, щоб протистояти Гєрасімову і Шойгу, які приїхали туди на зустріч, але втекли до прибуття Прігожина.
Прігожин відправив ще одну колону танків і солдатів у напрямку москви.
Як стверджує WSJ, коли путін перебував на віллі далеко за містом, Патрушев взяв на себе керівництво, організувавши шквал телефонних дзвінків, щоб переконати Прігожина відступити. Такі дані наводять західні розвідки і колишній російський розвідник.
Патрушев попросив офіцерів, які симпатизують Прігожину, спробувати достукатися до нього. П'ять дзвінків Прігожину з кремля залишилися без відповіді. Патрушев також шукав посередників і допомоги – були зроблені дзвінки до Казахстану і білорусі, які є членами очолюваного росією військового альянсу, що складається з колишніх радянських республік.
Дзвінок до Казахстану був страховкою на випадок найгіршого сценарію. За рік до цього росія відправила туди війська для відновлення порядку після того, як там спалахнули жорстокі заворушення. За словами представника західної розвідки і колишнього офіцера російської розвідки, Казахстан відповість тим же, якщо російські військові не зможуть стримати армію-ізгоя. Але президент Касим Жомарт Токаєв відмовився допомагати, дистанціювавшись після вторгнення росії в Україну.
Зрештою, президент білорусі лукашенко у своїй публічній заяві погодився допомогти, телефонував Прігожину кілька разів протягом більш ніж шести годин і переправляв повідомлення між польовим командиром і москвою. Зрештою, він передав пропозицію, озвучену Патрушевим: якщо Прігожин розверне свої війська, його людям буде дозволено відступити до білорусі.
лукашенко провів кілька раундів переговорів з Прігожиним.
У ранковому телевізійному виступі путін назвав Прігожина і керівництво "Вагнера" зрадниками, що допомогло переконати Прігожина прийняти пропозицію, яка передбачала збереження контролю над його закордонними операціями, наприклад, в Африці.
Хоча Прігожин і його бійці не зустріли активного опору з боку військових, більшість підрозділів, з якими вони зіткнулися, також не приєдналися до них. До вечора суботи заколот закінчився. Бійці Прігожина, які прямували до москви, зупинилися, а деякі почали рух до таборів, нібито підготовлених для них у білорусі. Сам Прігожин зник із соціальних мереж.
До кінця літа в москві панувала тривога. Мало хто в кремлі вірив, зауважує WSJ, що збройний заколот зійде Прігожину з рук без жодних наслідків. Патрушев доведе їхню правоту.
Вбивство Прігожина. План путіна – змусити мерця ходити
Після заколоту кремль мало що зробив публічно, щоб обмежити життя Прігожина, – констатує WSJ. Він поїхав до Африки, щоб перевірити, як там проходять його операції. Йому також було дозволено продовжувати працювати в Санкт-Петербурзі і по всій росії. Втім, Прігожин був обережним.
Моуатт-Ларссен, колишній начальник станції ЦРУ, сказав, що Прігожин міг здаватися вільним, коли насправді за ним пильно стежили. Його заколот виявив глибокий розлом у путінській системі управління країною, а також невдоволення серед військових, які мало що зробили, щоб протистояти його маршу, сказав він.
"Ви бачите, в чому полягав план путіна – змусити мерця ходити, щоб вони могли продовжувати з'ясовувати, що сталося", – сказав Моуатт-Ларссен, маючи на увазі, що кремль шукав спільників Прігожина.
WSJ стверджує, що на початку серпня Патрушев у своєму кабінеті в центрі москви віддав наказ своєму помічникові приступити до розробки операції з ліквідації Прігожина. Пізніше путіну показали плани, і він не заперечував.
Кілька тижнів потому після свого турне по Африці Прігожин чекав у московському аеропорту, поки інспектори з безпеки закінчували перевірку літака. Саме під час цієї затримки, за словами американського видання, під крило літака була закладена невелика бомба.
Літак вилетів після 17:00 і набрав висоту 8,5 тисяч метрів. Але через більш ніж пів години літак стрімко втратив висоту і розбився біля села Куженкіно. На відеозаписах очевидців видно, що після вибуху з неба падав літак з відірваним крилом.
За кілька днів російські ЗМІ повідомили, що експертиза ДНК підтвердила, що Прігожин загинув в авіакатастрофі. Разом із ним загинули ще дев'ять осіб, серед яких командир ПВК "Вагнер" Дмітрій Уткін, ще один соратник "Вагнера", два пілоти і 39-річна бортпровідниця, – завершує розслідування WSJ.
Джерело: Wall Street Journal
