"Тиха подружня пара, яка видавала себе за аргентинських іммігрантів у Словенії, насправді була частиною агресивних зусиль путіна, спрямованих на заселення Заходу "нелегальними" розвідниками", – пише Wall Street Journal.
WSJ розповідає, як у Любляні в Словенії молода аргентинська пара жила, здавалося б, звичайним заміським життям, роз'їжджаючи сонною європейською столицею на білому седані Kia Ceed, завжди вчасно сплачувала податки і ніколи не отримувала штрафів за неправильне паркування.
Марія Роза Майєр Муньос керувала онлайн-галереєю мистецтв, розповідала знайомим, що виїхала з Аргентини після того, як її пограбувала озброєна банда у Буенос-Айресі. Її чоловік, Людвіг Гіш, керував ІТ-стартапом. Сусіди з їхнього району Чрнуче, де мешкає середній клас, описують їх як "нормальних" і "тихих", але чоловік і дружина виявилися громадянами світу: вони перейшли з англійської та німецької з друзями на іспанську без акценту зі своїми сином і донькою, які відвідують Британську міжнародну школу.
Проте, як зауважує американське видання, майже все, що стосувалося сім'ї з будинку 35 по вулиці Приможичева, за даними словенських розвідників, була ретельно сконструйована брехня. Справжнє ім'я Гіша – Артьом Вікторовіч Дульцев, який народився в російській автономній республіці Башкортостан і є елітним офіцером російської служби зовнішньої розвідки СЗР, згідно зі свідченнями офіційних осіб і судових документів.
Майєр Муньос – це Анна Валєрьєвна Дульцева з Нижнього Новгорода, яка є старшим офіцером СЗР. Як зазначає WSJ, комп'ютери подружжя містили обладнання для безпечного зв'язку з кураторами в москві, яке було настільки зашифроване, що ані словенські, ані американські фахівці не змогли його зламати. У секретному відділенні холодильника вони зберігали сотні тисяч євро у хрустких банківських купюрах.
"Очікується, що найближчими тижнями на засекреченому судовому процесі буде винесено перше рішення у справі пари, звинуваченої у шпигунстві, як "нелегалів" або агентів глибокого проникнення – двох ключових гвинтиків у швидко зростаючій тіньовій війні путіна із Заходом", – пише видання.
Офіційні особи стверджують, що перед тим, як їх заарештували в грудні 2022 року, пара використовувала Словенію, країну-члена НАТО та Європейського Союзу з населенням лише два мільйони осіб, як базу для поїздок до сусідніх Італії, Хорватії та по всій Європі, щоб платити джерелам і передавати накази з москви. Високогірна альпійська країна озер і гір – батьківщина Меланії Трамп – була ідеальним вибором для проведення операцій, з безвізовим доступом до більшої частини Європи і обмеженим контррозвідувальним потенціалом. За словами словенських посадовців, вони попередили своїх двох малолітніх дітей, розповівши їм, що одного дня їх батьків можуть взяти в полон.
WSJ зазначає, що невдовзі після того, як Маєр Муньос і Гіш були заарештовані під час ранкового рейду словенських служб безпеки, інша пара підозрюваних російських нелегалів – жінка і чоловік з грецьким та бразильським паспортами – раптово покинули своє життя в Афінах і Ріо-де-Жанейро, залишивши бізнес і романтичних партнерів, які не мали жодного уявлення про їхню справжню особистість.
Пара мала при собі паспорти, що ідентифікували їх як Марію Цаллу та Людвіга Кампоса Віттіха. Насправді вони були одруженими офіцерами російської розвідки, які все ще будували свою легенду – фальшиву історію шпигунів, окремо в Греції та Бразилії, і цей процес, за оцінками західних спецслужб, коштує мільйони доларів на особу. За словами офіційних осіб, куратори відкликали їх до москви, побоюючись розвалу мережі після арештів у Словенії.
Інші підозрювані російські нелегали були викриті по всій Європі після вторгнення в Україну – від Нідерландів і Норвегії до Чехії та Болгарії, що стало найбільшим викриттям агентів глибокого проникнення з часів операції ФБР "Примарні історії" 2010 року, в результаті якої було затримано десять російських шпигунів в Америці.
За словами високопоставлених словенських і американських чиновників, подружжя псевдо-аргентинців, яке зараз перебуває у словенській в'язниці є можливим ресурсом для обміну в'язнями, зокрема й ув'язнених американців Пола Вілана і репортера WSJ Евана Гершковіча. Знайомі із ситуацією особи стверджують, що кремль уже висловив зацікавленість у їхньому поверненні на переговорах, які веде давній близький союзник путіна Ніколай Патрушев.
Паспорт "Людвіга Гіша", вигадане ім'я Артема Дульцева, WSJ.
Ця справа, яка розслідується словенськими та західними слідчими на найвищому рівні секретності, а судові засідання та всі матеріали суворо засекречені, дає рідкісне уявлення про одну з найпотаємніших і найцінніших частин російської шпигунської машини.
На відміну від більшості шпигунів, за словами WSJ, нелегали видають себе не за дипломатів, а зазвичай за людей, не пов'язаних з росією. Вони роками заглиблюються у цільовий регіон, створюючи павутину джерел інформації, визначаючи кандидатів для вербування – "виявлення талантів" і виконуючи завдання як заміна шпигунам під дипломатичним прикриттям, які зазвичай перебувають під пильним наглядом країн, що їх приймають.
Створене на початку існування Радянського Союзу і показане в телесеріалі "Американці", попереднє покоління російських нелегалів у 1940-х роках відіграло ключову роль у викраденні американських атомних секретів. Сталін, який розглядав нелегалів як важливий інструмент впливу на політику супротивників і збору розвідувальної інформації про потенційні загрози, створив спеціалізовані програми підготовки і розмістив їх у стратегічних західних столицях.
Програма була відновлена путіним, який нібито працював з нелегалами, коли був офіцером КДБ у Східній Німеччині, і співав патріотичні радянські пісні з агентами, спійманими у США і поверненими до москви в рамках обміну полоненими. "Це особливі люди, особливої якості, особливих переконань, особливого характеру", – сказав він про нелегальних шпигунів в інтерв'ю державному телебаченню у 2017 році.
Дуже ймовірно, що путін отримує особисто інформацію про подвиги нелегалів по всьому світу, вважає колишній начальник штаб-квартири ЦРУ в москві Ден Гоффман.
У справі "Операція "Примарні історії" ФБР заявило, що російські нелегали витратили роки на те, щоб налагодити нормальне, на перший погляд, існування у США: вони одружилися, купили будинки, створили сім'ї та інтегрувалися в американське суспільство. Один із них навчався в Гарварді, а інший отримав два магістерські ступені в університеті Сетон-Холл. Ще двоє працювали у сфері нерухомості.
Тим часом вони активно збирали розвідувальну інформацію і передавали її до москви, а також шукали людей, яких можна було б завербувати в якості майбутніх агентів. Один із них проник у консалтингову фірму з офісами на Мангеттені та у Вашингтоні, працюючи там комп'ютерним експертом. Інші навіть готували власних дітей, які народилися або виросли в Америці, як агентів із ще більш глибоким прикриттям, які з більшою ймовірністю пройшли б перевірку американського уряду.
Як зауважує WSJ, агенти під глибоким прикриттям стикаються з більшими ризиками, ніж оперативники в посольствах, які працюють під захистом дипломатичного імунітету і часто непомітно депортуються, якщо їх спіймають. Нелегали, найімовірніше, будуть засуджені до тривалих термінів ув'язнення, що означає багаторічне очікування на звільнення або обмін в'язнями.
WSJ наголошує, що ці шпигуни-перевертні стають все більш важливим інструментом кремля після того, як внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну з різних країн світу було вислано близько 700 підозрюваних співробітників російської розвідки, що діяли під дипломатичним прикриттям. Нещодавно чеський уряд запропонував обмежити вільне пересування працівників російських посольств в ЄС у зоні безвізового режиму в Європі, що ускладнить шпигунам під дипломатичним прикриттям зв'язок з нелегалами за кордоном.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив у четвер, що розробляються плани щодо посилення обмежень на пересування російських розвідників у Європі.
"Нелегали знову набувають все більшого значення для москви, особливо з огляду на те, що межа між шпигунством і війною стає майже непомітною", – зазначив Андрєй Солдатов, російський експерт з питань безпеки, який багато років вивчає російські шпигунські мережі.
Словенські чиновники заявили, що підозрюють, що незвичний наплив російських студентів, які вступили до університетів країни за останні два роки, багато з яких у віці 40-50 років, може бути прикриттям для більшої кількості російських агентів. WSJ нагадує, що у березні уряд депортував щонайменше вісьмох російських студентів за поширення прокремлівської пропаганди та видавання себе за словенців в інтернеті.
Того ж місяця російський військовий аташе Сєргєй Лємєшев був оголошений персоною нон-грата після того, як його викрили у проведенні дезінформаційної операції, що включала оплату "сотням джерел" за публікацію промосковських тез.
Щоб розплутати правду про тиху пару, яка занурилася в нові ролі звичайної сім'ї емігрантів і водночас вела подвійне життя російських шпигунів, WSJ поспілкувався з їхніми друзями та сусідами, словенськими, західними та латиноамериканськими чиновниками, а також проаналізував сотні закритих документів, включно зі свідоцтвами про народження та шлюб, записами польотів, повідомленнями Інтерполу та протоколами аргентинських судів. На цьому шляху журналісти виявили складну павутину брехні, від підроблених документів до викрадення документів немовляти, яке померло в маленькому грецькому селі понад 30 років тому.
"Ми знаємо, що вони були важливими, серйозними агентами, – зазначив державний секретар Словенії з міжнародних справ, національної та міжнародної безпеки Войко Волк. – Це як "Американці", тільки в Словенії".
"Вони були дуже ввічливими, шанобливими. Завжди платили готівкою". Як будувалася легенда
Історія починається з автобусної подорожі 2012 року через кордон Уругваю з Аргентиною, де подружжя розпочало десятирічну роботу над створенням цілком фальшивої ідентичності.
Схованка запечатаних аргентинських судових документів свідчить про те, що Гіш в'їжджає в країну за туристичною візою з Уругваю, а Майєр Муньос невдовзі після цього прибуває з Мексики. Після цього пара майже одразу почала збирати документи – багато з яких були підроблені – для отримання громадянства. Гіш стверджував, що він є громадянином Австрії і народився в Намібії від матері-аргентинки, що давало йому швидкий шлях до громадянства. Майєр Муньос стверджувала, що вона мексиканка, і подала свідоцтво про народження, в якому зазначалося, що вона народилася в Греції.
Подружжя переїхало до аргентинської столиці та почало будувати свою легенду: вони жили в районі середнього класу Бельграно і не привертали до себе уваги у 146-квартирному будинку. Майєр Муньос відвідувала курси зі зв'язків з громадськістю, які закінчила з відмінними оцінками. Гіш відкрив рахунки в банках Banco Galicia та Banco Macro. Сусіди та місцеві жителі описували їх як сором'язливу пару, яка не відвідувала збори мешканців будинку. Консьєрж бачив, як вони приходили і виходили в звичайний час, причому Гіш часто носив краватку. 2012 року Гіш подав заяву на отримання аргентинського громадянства, а Майєр Муньос – рік потому. 2013-го у пари народилася донька Софі.
"Вони були дуже ввічливими, шанобливими. Вони завжди платили готівкою", – сказав власник сусідньої крамниці Jamonería del Virrey, де пара купувала сиру шинку і сир.
Паспорт "Марії Рози Майєр Муньос", WSJ.
Майєр Муньос отримала громадянство в листопаді 2014 року, а в серпні наступного року народився син Даніель. Через місяць пара одружилася в місцевому РАЦСі під час невеликої церемонії, свідками якої стали двоє громадян Колумбії. Гіш був вказаний як комерсант, а Майєр Муньос як організаторка заходів.
Документи словенських чиновників, аргентинського суду та Інтерполу, з якими ознайомився WSJ, свідчать, що подружжя звали Артьом Дульцев і Анна Дульцева, що дозволяє припустити, що вони одружилися в росії до того, як прибули до Аргентини. Нелегалів часто відправляють за кордон парами, іноді після укладення шлюбу за домовленістю під час навчання в росії, кажуть експерти зі шпигунства.
Через рік після одруження в Аргентині у свідоцтво про шлюб внесли поправку, змінивши громадянство матері Майєр Муньос з австрійського на мексиканське. Сім'я збиралася переїхати до Європи, де перевірка австрійського уряду могла виявити дірку в їхній історії.
Готуючись до від'їзду, Гіш зняв гроші зі свого рахунку в Banco Galicia, і остаточна виписка показала, що на ньому залишилося 18 784 аргентинських песо, тобто лише 21 долар США.
Влітку 2017 року родина приземлилася у Словенії за туристичною візою, щоб здійснити наступний акт свого подвійного життя, цього разу в Європейському Союзі.
Гіш заснував DSM&IT, ІТ-бізнес, що продає доменні імена та хмарний хостинг. У компанії було три підписники на X, включаючи акаунт бізнесу його дружини, Art Gallery 5'14, онлайн-компанії, що купує і продає переважно сучасне мистецтво. Галерея стверджувала, що працює з 90 художниками, і мала активні акаунти в соціальних мережах, де майже щодня публікувала зображення. Гіш їздив на велосипеді з району Чрнуче до центру Любляни, а його дружина сідала за кермо сімейного автомобіля.
Як зауважує WSJ, 2019 року вони отримали словенську посвідку на проживання, що відкрило їм шлях до громадянства. Майєр Муньос використовувала Любляну як базу для подорожей Європою, публікуючи фотографії з мистецьких ярмарків і виставок у таких місцях, як Загреб та Единбург. На фото з арт'ярмарку 2019 року в Загребі вона поправляє картини біля драбини, її обличчя не видно.
2020 року галерея 5'14 організувала онлайн-конкурс фотографій "Життя в карантині" з грошовою винагородою 500 євро. На жодній із сотень фотографій, розміщених на їхніх акаунтах у соціальних мережах, не було чіткого зображення Майєр Муньос або Гіша, але одне зображення, опубліковане на Facebook у грудні 2020-го, в розпал пандемії, схоже, зроблене біля вхідних воріт сімейного будинку, на якому зображено чотири маски, що звисають з мотузки для прання.
"Вона завжди була в доброму гуморі, радісною і весело проводила час разом з іншими художниками", – сказав художній фотограф з Хорватії Марко Міліч, який познайомився з Майєр Муньос на мистецькому ярмарку в Загребі.
Обидві компанії були створені для того, щоб не привертати до себе уваги. Вони були зареєстровані в непоказній будівлі на околиці Любляни разом з десятками інших іноземних компаній.
Подружжя подавало щорічні податкові декларації та вчасно сплачувало податки, згідно зі словенськими корпоративними документами. Художня галерея 5'14 стверджувала, що у 2021 році отримала 25 220 євро доходу, а ІТ-компанія – 43 785 євро. Жодна з них не отримувала державного фінансування і не мала справ з офшорами, що могло б викликати підозри у словенської влади.
За словами сусідів, у своєму двоповерховому будинку подружжя розмовляло іспанською зі сином і донькою. 93-річна Майда Квас сказала, що ніколи не бачила відвідувачів, але пам'ятає, що вони влаштовували щонайменше два сімейні пікніки в саду. "Вони трималися самі по собі. Вони були тихими, навіть не привіталися", – сказала літня жінка.
Втім, як зауважує WSJ, вони були зовсім не тихими.
24 лютого 2022 року, того самого дня, коли путін розпочав вторгнення в Україну, – подружжя повернулося до Аргентини, щоб подати заяву на експрес-оформлення нового, або чистого, паспорта, а потім одразу ж повернутися до Словенії через Франкфурт-на-Майні.
Через кілька місяців словенське шпигунське агентство СОВА отримало наводку від союзного агентства: "Вони повинні придивитися до Гіша та Майєр Муньос".
"Це була головоломка". Як відстежили шпигунське подружжя
Вищі посадові особи служби безпеки Словенії зі союзниками почали відстежувати їхні пересування в Любляні, Буенос-Айресі та по всій Європі. "Ми працювали разом у найсуворішій таємниці. Це була головоломка", – сказав державний секретар Волк.
Слідчі встановили прослуховування, збираючи текстові повідомлення та інші дані подружжя, які показали, що вони зустрічалися з джерелами в європейських країнах. Словенські чиновники могли бачити, що їхні компанії були підставними, фінансувалися за рахунок готівки, отриманої від їхніх кураторів, і грошей з передплачених карток, а також транзакцій між двома фірмами, щоб створити видимість руху грошових коштів.
Ще більше занепокоєння викликало те, що подружжя почало шпигувати і в Словенії, обравши своїм об'єктом Агентство зі співробітництва енергетичних регуляторів (ACER) – єдиний значущий орган ЄС, що базується в Любляні і координує регуляторні дії в блоці щодо електроенергії та природного газу.
WSJ зазначає, що Агентство, штаб-квартира якого розташована приблизно в п'яти милях від будинку подружжя, підвищило свій статус після вторгнення в Україну, коли енергетика стала особливо гострою темою для континенту, а росія використовувала свої газові поставки, щоб тиснути на європейську промисловість.
В Аргентині поліція відвідала місто, яке Гіш вказав у заяві на отримання паспорта, і з'ясувала, що він там ніколи не жив. За адресами, вказаними колумбійцями, які були свідками на весіллі пари, ніхто про них не чув. Словенія запросила в Інтерполу відбитки пальців Артьома Дульцева і Анни Дульцевої, а потім відправила їх до Аргентини для порівняння з відбитками Гіша і Майєр Муньос. Вони збіглися.
Словенці та їхні союзники зрозуміли, що пара вже не просто створює свою історію. "Їх розбудили", – зазначив Войко Волк.
Американське видання інформує, що 5 грудня 2022 року поліцейські в масках і тактичному спорядженні прибули після опівночі, перелізли через паркан навколо будинку сім'ї і розташувалися під вікнами. Коли подружжя підняло віконниці, офіцери увірвалися в будинок і заарештували їх. Гіш і Майєр Муньос відмовилися розголошувати будь-яку інформацію слідству після арешту. Двох їхніх дітей, яким, згідно з документами аргентинського суду, зараз 8 і 11 років, передали під опіку держави і перевели в іншу школу. Їм дозволені регулярні побачення з батьками у в'язниці.
Невдовзі після арешту, зазначає WSJ, росія вийшла на контакт, визнавши, що пара працювала на СЗР, і заявила, що хоче їх повернути. Словенія прагнула швидко обміняти їх і уникнути антагонізму з кремлем, але угода не була досягнута. За словами одного високопосадовця, словенські чиновники "молилися, щоб їх позбутися".
Майєр Муньос і Гіш відмовилися говорити, але Словенія та її союзники дізнавалися більше про їхню діяльність та інших потенційно пов'язаних з ними агентів. Гіш і Майєр Муньос провели у словенській в'язниці понад 18 місяців. Словенські закони про шпигунство передбачають максимальний термін ув'язнення у вісім років, і чиновники кажуть, що пара може бути звільнена через чотири роки за хорошу поведінку.
"Вони були довгостроковими нелегалами. Вони мали довгострокову місію, намагаючись проникнути в Словенію як точку входу в Європу", – сказав керівник СОВА до середини 2022 року Янез Стусек.
"На вулиці Приможичева, 35, оселилася нова пара. На ганку припарковані два велосипеди, а на веранді висять дві дитячі ракетки для бадмінтону. Спроби зв'язатися з ними не увінчалися успіхом, а власники будинку відмовилися від коментарів. Нова пара, за словами чиновників і сусідів, також росіяни", – завершує публікацію WSJ.
Джерело: Wall Street Journal
