Передісторія
У конфлікті навколо Криму росіяни часто послуговуються терміном "історична справедливість". Вони стверджують, що півострів був російським, а передача його Радянській Україні Микитою Хрущовим була несправедливою. Генеральний секретар ЦК КПРС передав УРСР півострів 1954 року, на честь 300-ї річниці Переяславської угоди. Отже, Україна юридично володіє Кримом 60 років. Російська імперія володіла ним з моменту анексії у 1783 році. Загалом менше двохсот років.
Проте ми забуваємо про голос кримськотатарського народу. Їхню державу (Кримське ханство) ще у 1449 році заснував Хаджі І Ґерай. Кримські татари сформувалися як народ у Криму і вважають себе нащадками різноманітних народів, що приходили до півострова в різні історичні епохи. Дуже важлива роль в етногенезі кримських татар належить половцям. Основними засадами в процесі творення єдиного народу були спільність території, тюркська мова та ісламська релігія.
Андрій Зубов. Фото: texty.org.ua
Російський історик Андрій Зубов у своєму інтерв’ю тижневику "Новое Время" зазначив, що приєднання Криму до Російської імперії було підступним, жорстоким та без збереження міжнародних правових процедур. "Корінне населення Криму через еміграцію в єдиновірну Туреччину зменшилось уп’ятеро в кінці XVIII століття. З власників корінні жителі стали орендаторами", – вважає історик. Хто насправді має право казати про історичну справедливість?
Історик Данило Яневський вважає, що сучасний стан справ – це наслідок нелюдської та антигуманної політики української влади на початках незалежності. Адже Крим має бути кримськотатарським, а не українським, російським чи турецьким. "Кримські татари мають право визначати статус території півострова. Їм вирішувати чи бути в складі України, Туреччини чи Росії. Це питання їхньою волі і в неї втручатись ми не маємо", – переконаний історик.
Національна автономія в Україні
"Я не розумію, чому кримських татар за весь період незалежності сприймали п’ятою колоною, наче якби нам дали владу, то ми б відразу відділились і створили свою державу?" – дивується керівник "КримSOS" Алім Алієв.
Він додає, що розмов про відділення від України в середовищі кримських татар ніколи не було. Головна мета створення національної автономії – збереження народу та його культури. Кримські татари чудово розуміють, що з економічного погляду відділення Криму від України – дуже болісна річ, що ми і спостерігаємо зараз. Півострів у цьому випадку стає справжнім островом.
Однак кримські татари – це лише 12% населення Криму. Чи зможуть вони в умовах анексії провадити свою державницьку політику та співіснувати з іншими? "Коли Крим повернеться до України, ми будуватимемо національну автономію, але у складі України. Це не є національна автономія, де права будуть лише у кримських татар, а інші люди другосортні. Ми хочемо захистити свою культуру, але це не завадить працювати на успіх всіх", – додає Алім Алієв.
Алім Алієв. Фото: Андрій Поліковський / iPress.ua
В Україні це прагнення знаходить розуміння. Керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович каже, що дослідження, яке було проводене навесні цього року, показало, що 50% українців бачать Крим у складі України як автономію, хоча і з більшими повноваженнями. "Та були декілька відсотків, до семи, які вважали, що має бути саме кримськотатарська автономія. А це, нагадую, було всеукраїнське дослідження", – додає соціолог.
Адміністративні можливості
Адміністративний апарат, який необхідний для функціонування національної автономії, у кримських татар є. Ще 1991 року був скликаний Курултай, і створена система національного самоврядування кримських татар. Щоп’ять років відбуваються вибори нового Курултаю (найвищого представницького повноважного органу кримськотатарського народу), в яких бере участь усе доросле кримськотатарське населення. Курултай формує виконавчий орган — Меджліс кримськотатарського народу.
Проте російська влада у Криму зараз активно бореться з усіма проявами опозиційної діяльності. Меджліс виганяють з його будівлі у Сімферополі, а сам будинок виставляють на продаж. Лідерів кримських татар Рефата Чубарова та Мустафу Джемілєва не впускають у Крим, натомість лояльних до нової влади представників кримськотатарського народу вводять до парламенту (Державної Ради) анексованого Криму. У ньому зараз три кримських татарина, тобто 2,25% від загальної кількості депутатів (зокрема, один з членів Меджлісу, віце-спікер парламенту Криму Ремзі Ільясов). Враховуючи, що кримські татари – це 12% населення півострова, то можна сказати, що корінне населення у новому парламенті практично не представлене.
Розкол серед кримських татар
Росія намагається роз’єднати кримських татар та зламати їхню політичну суб’єктність. Це робиться двома методами – гроші та залякування. Нелояльних у Крим просто не впускають або ж викрадають. Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рафат Чубаров вважає, що тиск Росії на опозицію в Криму – один з козирів для маніпулювання свідомістю людей: "Найстрашніше, що стало відбуватися в Криму, – це викрадання людей. Їхні вбивства з ідеологічних та політичних міркувань. Це моральний терор для того, щоб укорінити серед людей страх, відчай і змушувати тих, хто не погоджується, виїжджати з Криму".
Він також порівняв сьогоднішню ситуацію в Криму з періодом першої його окупації Російською імперією в 1783 році, бо тоді кримські татари масово полишали територію через те, що в них відібрали землі, за рахунок яких вони жили.
Фото: AFP
З певних причин, зокрема фінансових, як вважає Алім Алієв, деякі кримськотатарські лідери йдуть у кримський парламент, або створюють громадські організації, які пропонують альтернативних лідерів та альтернативні ідеї. Алієв каже, що альтернативні центри впливу серед кримських татар активно створює окупаційна влада. Наприклад, це віце-спікер парламенту Криму Ремзі Ільясов, який своїми заявами навесні цього року, а потім входом у нову владу здивував кримськотатарське середовище. Навесні в інтерв’ю газеті "Вести" він різко прокоментував заяву Меджлісу щодо бойкоту виборів на півострові: "Рішення, яке прийняв Меджліс, зокрема бойкот виборів, я вважаю поспішним, тому що в такий доленосний період необхідно проводити більш широкі консультації, зустрічі, розповідати людям про реалії, в яких ми знаходимось. Людина має свідомо приймати рішення".
Національна автономія. Позиція Росії
Кримські татари постійно борються за право національної автономії. Чи може Росія дозволити їм створити її у своєму складі, щоб добитись більшої лояльності?
"Росія не дасть національної автономії кримським татарам у Криму", – вважає політичний оглядач Павло Казарін. Тиск, який Росія чинить на кримських татар, має на меті лише знищення будь-якої опозиції до нової влади. Головне завдання Кремля – побороти політичну самостійність кримських татар.
Іншою думки дотримується провідний дослідник Інституту Брукінгс Лілія Шевцова. Вона вважає, що Москва зацікавлена у створені ручних інструментів для контролю над людьми. Ручні церкви, ручні громадські організації. Цілком очевидно, що Кремль створює ручні органи для управління кримськотатарським народом. "Якщо існує формальна автономія Татарстану в складі Російської Федерації, яка добре інтегрована у владну вертикаль і республіканізмом там не пахне, то чому таке не можна створити для кримських татар?" – вважає Шевцова.
Росія в Криму зараз створює абсолютно ручну кримськотатарську групу, нову еліту, яка має стати ядром політичного контролю над кримськими татарами. "Дискредитація старих ідей і лідерів – засіб управління. Якщо кримським татарам дадуть автономію, то керувати ними буде ще простіше, бо Росія виконає їхнє головне прохання", – підсумовує Шевцова.
Фото: AFP
Алім Алієв побоюється цього сценарію, бо він може цілком поховати надії на збереження народу та його культури. "Я не бачу національної автономії в складі Росії. Кримські татари вже мають дуже плачевну історію того, як це бути з Росією", – додає Алієв.
Кримськотатарський народ має повні права на власну національну автономію. Головне питання – ціна автономії. В складі України шанси отримати національну автономію теоретично є, особливо враховуючи той факт, що лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілев пройшов до Верховної Ради у складі президентського блоку. Проте це також означає, що кримським татарам (або принаймні найпасіонарнішим з них) надалі доведеться бути в опозиції до окупаційної влади, що реально загрожує народу винищенням.
