Здебільшого людей із психічними захворюваннями пов’язують із правилом 4D: deviance (їх поведінка є відхиленням від норми), dysfunction (емоційний стан заважає людині виконувати свої щоденні обов’язки), distress (вони відчувають постійні страждання та психічний дискомфорт), danger (їх емоційний стан може бути небезпечним як для самої людини, так і для її оточення).
Олександр Аврамчук. Фото: УКУ
У суспільстві є чимало стереотипів про симптоми, діагностику, лікування, причини та наслідки психічних розладів.
Гіпотеза №1: Психічні захворювання не є реальними проблемами, а лише привід для виправдання дивної поведінки.
Кожна людина хоча б раз в житті переживала депресію, панічну атаку або мала суїцидальні думки. Якщо ігнорувати проблему, вона може перерости у хворобу. Аби почати розмову про психічне здоров’я, варто поставити собі кілька запитань: Чи робив я щось такого, щоб іншим здавалося, що я несповна розуму? Чи вважаю я себе психічно здоровою людиною? Чи є серед мого оточення люди, які на мою думку мають психічні відхилення? Як мені поряд з ними?
Гіпотеза № 2: Я ніколи не матиму психічного захворювання.
Зважаючи на статистику, психічні захворювання – не рідкість. За даними ВООЗ, щотижня кожен 6-й дорослий відчуває проблеми пов’язані із психічним здоров’ям. Серед усіх хвороб депресія становить від 5 до 10% за поширеністю, а за прогнозами до 2020 року вийде на перше місце за поширеністю. На 2015 рік депресія посідає 2-ге місце, а тривожні розлади – на 7-му в переліку ТОП-10 захворювань, які призводять до втрати непрацездатності.
За дослідженнями ВООЗ у 2001 році з 14 країн (Північної Америки та Європи) найбільший рівень поширеності психічних розладів відмічено у США 26,4% і в Україні – 20%. За даними на 2015 році в США кожна 5-а людина скаржиться на симптоми, еквівалентні психічним порушенням. Одна з 25-ти має серйозне психічне захворювання. Приблизно 18% дорослого населення мають розлади тривожного спектру.
У країнах Західної Европи ситуація не краща. За даними 2014 року у Великобританії у кожного 6-го дорослого діагностували проблеми з психічним здоров’ям. У 2015 році 7,8% населення мають діагностовані тривожно-депресивні розлади.
Цікава статистика в Австралії, де за дослідження на 2004 рік 45% населення зазначали про досвід психічного захворювання впродовж життя, зокрема скарги на психотичні прояви, так як галюцинації. За схожим дослідженням у країнах Латинської Америки станом на 2010 рік – 46% населення.
У 2013 році 2,6% населення України звернулося до спеціалістів з проблемами психічного здоров’я.
Гіпотеза №3: Діти не можуть мати психічних захворювань, до прикладу, депресії. Це проблема дорослих. До того ж кожна людина впадає в депресію, коли стає старшою. Це просто частина процесу старіння.
Світова статистика за 2003 рік вказує на те, що 50% психічних захворювань починаються до 14 років. 75% до 25 років, а в цілому 20% дітей та підлітків мають психічні розлади чи відхилення. Краще запобігти пожежі ніж потім її гасити.
В Україні станом на 2014 рік близько 5% дітей та підлітків змушені одержувати психіатричну допомогу. На дитячий вік припадає 8,8% інвалідності, зумовленої психічними розладами. У США за даними 2013 року 1 з 10 дітей та підлітків страждають на емоційні чи психічні розлади. 1 з 12-15 дітей та підлітків завдають собі самоушкоджень у зв'язку з психічним станом.
У пострадянський період Україна почала показувати зростання психічних порушень. Люди почали звертатися за допомогою. Україна набула великого темпу. Ми більше почали про них говорити і більше звертати увагу.
Гіпотеза №4: Погане виховання викликає психічне захворювання. Такі люди є слабкими і не можуть впоратися зі стресом.
У кожній країні приблизно 1% населення хворіє на шизофренію. Під час Другої світової війни німецькі вчені намагалися усунити людей із психічними захворюваннями. І таким чином вони знизили рівень хворих на шизофренію. Але після війни рівень людей, які хворіють на цей недуг досягнув тих же показників.
У психоаналізі йдеться про те, що усі наші проблеми психічного здоров'я пов'язані з дитинством. Деякі батьки, не усвідомлюючи, своїм емоційним станом навіюють дітям неправильні моделі поведінки. Своїм ставленням вони вчать дітей бути безпорадними. Є такий термін "ненавчена безпорадність". У кожного з нас є схильність до депресій, є якісь гени, які під впливом кризових обставин, можуть проявлятися. Треба пам’ятати, що депресія не є ознакою слабкості, а ознака того, що ви намагалися бути сильними занадто довго.
Гіпотеза №5: Люди із психічними захворюваннями є жорсткими та небезпечними.
Як у літературі і кінематографі поширюється цей меседж? Згадаймо образ героя у книзі Оскара Уальда "Портрет Доріана Грея" чи персонажа Джека Ніколсона у фільмі "Сяйво" за книгою Стівена Кінга. Це вчить бути обережними у стосунках з людьми із психічними розладами. За статистикою ВООЗ на 2006 рік 95% вбивств скоєні людьми, які не мають психічних розладів. Кожна 4-а людина, яка має психічний розлад, стала жертвою злочину. Люди, які хворіють на психотичні розлади (галюцинації, маячня), у 14 разів частіше стають жертвами фізичних насильств й знущань. Водночас ризик суїциду та самоушкоджень серед людей, які мають психічні захворювання, досить високий. Під впливом галюцинацій людина не усвідомлює, що відбувається. Психічні розлади настільки впливають на людей, що вони піддаються навіюванню, зовнішньому впливу, особливо люди із розумовою неповносправністю. Людина в тяжкій депресії не захищається. Вона вірить в те, що погана й інші мають право її засуджувати.
Гіпотеза №6: Люди, які мають психічні захворювання ніколи не оговтуються від цього, вони не можуть працювати та мати нормальне, успішне життя.
Усі ці гіпотези створюють стигми. Психічні розлади сприймаються як клеймо. Люди вірять у правило 4D. Насправді є багато людей із психічними захворюваннями, яким вдається вийти з цього стану.
Фото: УКУ
Є тяжкі психічні захворювання (шизофринія, біполярний розлад, стійке погіршення когнітивних станів, аутизм), від яких важко вилікуватися. А є захворювання невротичного спектру – тривожна депресія, ПТСР, тривожні стани, іпохондрія. Це захворювання, від яких можна видужувати через психотерапевтичні методики, деколи у поєднанні із медикаментозним лікуванням. У психіатрії існує правило – якщо людина, яка хворіє на шизофренію, проходить медикаментозне лікування і протягом 5 років не відчуває гострих станів, рецедивів, її діагноз скасовують.
Серед людей із психічними захворюванням є багато геніальних особистостей: Кетрін Зета Джонс і Джім Керрі, Джоун Роуллінг, Чарльз Діккенз, Джон Неш, Авраам Лінкольн.
Треба перейти до розуміння та прийняття людей з психічними розладами. Вони не випадають із суспільства і можуть мати успішне життя. Є люди без психічних розладів, але з девіаціями (алкозалежністю, наркозалежністю) і не можуть їх контролювати. Треба відкинути шаблони 4D і приймати людину такою, якою вона є. До того ж люди із психічними розладами можуть мати свої сильні сторони.
Сильні сторони людей з психічними розладами
Люди, які страждають на ГРДУ, краще почуваються в ситуаціях, які виходять з-під контролю; втричі частіше засновують власний бізнес; частіше мандрують; краще адаптовані до мультизадачних ситуацій.
Люди, які страждають на ОКР, мають вищий рівень визначеності; природно кращу здатність до запам'ятовування; вдвічі частіше завершують навчання чомусь новому.
Люди, які страждають на Тривожні розлади, мають високий рівень емпатії; спроможні більш глибше розуміти сутність речей; вдвічі вищий рівень інтуїції.
Люди, які страждають на депресію, як правило, розумніші за середньостатистичну людину; мають кращі життєві перспективи; бачать ситуацію більш реалістично.
Люди, які страждають на біполярний розлад: вчетверо разів більш компетентні у питаннях мистецтва; мають високий рівень креативності; мають більш розширений кругозір.
Часто ми бачимо, що люди із розладами, компенсують свої вади. В цілому на фоні втрати чогось одного щось проявляється більше. Люди, які мають психічні захворювання, є унікальними і їх не треба боятися. Їх треба розуміти. Можливо, саме це розуміння допомагає нам розуміти і самих себе. Коли нам тяжко, ми шукаємо ресурси відновитися. Такі люди шукають ресурси в підтримці інших. Їх емоційні коливання створюють відчуття життя.
