Про катастрофічну ситуацію в європейських арміях розповідає американська Wall Street Journal. Так, видання наводить факт, що британська армія – провідний військовий союзник США і найбільший витратник коштів на оборону в Європі – має лише близько 150 розгорнутих танків і, можливо, з десяток справних далекобійних артилерійських установок. Все настільки жалюгідно, що британські військові навіть розглядали можливість дістати реактивні системи залпового вогню з музеїв, щоб модернізувати їх і передати Україні. Потім від цієї ідеї відмовилися.
Не краща ситуація, за твердженням видання, й у Франції, яка посідає наступне місце за обсягом витрат на оборону в Європі. Вона має менше 90 одиниць важкої артилерії, що рівно втратам росії приблизно щомісяця на полі бою в Україні. Данія не має взагалі важкої артилерії, підводних човнів і систем протиповітряної оборони. Армія Німеччини має достатньо боєприпасів лише на два дні боїв.
Як зауважує WSJ, протягом десятиліть після закінчення Холодної війни уряди країн Заходу мирилися з ослабленням європейських армій, оскільки зацікавлена Америка з її величезними військовими м'язами підтримувала НАТО і оборонну політику в Європі. Минулого року на США припадало майже 70% оборонних витрат Альянсу.
Втім, як зазначає видання, в Європі тривога зросла, оскільки Америка перейшла до більш ізоляціоністської позиції, а також у зв'язку з тим, що після майже двох років кривавої війни в Україні знову з'явилося розуміння потенційної загрози для Європи з боку росії.
Як вказує WSJ, безпосередньої військової загрози для Європи з боку росії зараз поки немає, оскільки західні військові і політичні лідери вважають, що росія стримується війною на виснаження в Україні. Втім, якщо росія зрештою переможе в Україні, мало хто сумнівається у здатності москви повністю переозброїтися протягом трьох-чотирьох років і створити проблеми деінде. Видання нагадує про оплакування путіним втрат російської імперії, яка охоплювала Україну та інші східноєвропейські країни, включно з країнами Балтії.
Wall Street Journal наголошує, що значна частина європейського військового промислового потенціалу була зруйнована за роки бюджетних скорочень. Виправити цю ситуацію, на думку видання, доволі складно, оскільки більшість урядів зіштовхуються з бюджетними обмеженнями на тлі повільного економічного зростання і старіння населення, а також з великою політичною опозицією до скорочення соціальних витрат і переспрямування коштів на фінансування оборони.
Професор військових досліджень в Університеті Ворвіка Ентоні Кінг заявив, що Європа "систематично демілітаризувала себе, тому що їй не потрібно було витрачати гроші", завдяки відсутності видимої загрози та військовому домінуванню США в усьому світі. За його словами, європейці майже заснули.
Війна в Україні продемонструвала глибину європейської проблеми.
Колишній Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен стверджує, що "хоча сукупна економічна і промислова міць країн Альянсу перевершує економічну і промислову міць росії та її союзників, Європа дозволяє себе перевершити". На його думку, Україна зараз веде війну на виснаження, і якщо Європа не візьметься серйозно за виробництво боєприпасів, загроза війни, швидше за все, наблизиться до впритул до європейських країн.
Допомога Україні. Зараз Європа може побачити "дно діжки"
WSJ нагадує, що попри те, що президент Байден підтвердив непохитну підтримку Америки НАТО, колишній президент Дональд Трамп, який знову балотується на виборах 2024 року, неодноразово ставив під сумнів його цінність. Хоча він підтримав положення НАТО про колективну оборону, Трамп вступив у конфлікт з лідерами Альянсу з приводу фінансування і чисельності американських військ. Лідери обох політичних партій вже давно закликають Європу платити більше за власну оборону.
Видання також зазначає, що спроби ухвалити нову програму американської допомоги Україні наштовхнулися на опір республіканців у Конгресі, а бойові дії в Газі відвернули політичну увагу США від України. Білий дім заявив, що Сполучені Штати не зможуть продовжувати надавати більше зброї та обладнання Україні, якщо Конгрес не схвалить додаткове фінансування до кінця року.
Європейські країни пообіцяли надати мільярди доларів допомоги Києву, але, як констатує WSJ, стикаються з економічними обмеженнями і лімітами на виробництво озброєнь. Якщо США відмовляться від надання основної частини допомоги, Європа не матиме запасів, щоб компенсувати різницю, а також не зможе поповнити запаси для України і відновити свої власні сили одночасно. Голова військового комітету НАТО, нідерландський адмірал Роб Бауер, цьогоріч заявив, що зараз Європа може "побачити дно діжки" з точки зору того, що вона здатна запропонувати Україні.
Європейський Союз навряд чи дотримається обіцянки поставити Києву мільйон вкрай необхідних артилерійських снарядів до весни цього року, оскільки наразі вдалося отримати лише близько третини від цієї кількості. Північна Корея, злиденна диктатура з 25-мільйонним населенням, за той самий період поставила до росії понад мільйон снарядів.
WSJ нагадує, що українська сторона заявила, що якщо допомога повністю припиниться, Україна не зможе продовжувати і без того важку військову кампанію з відвоювання втрачених територій і, можливо, не зможе стримати російські підрозділи, які мають переважаючі запаси живої сили.
Головнокомандувач британської армії Генерал Патрік Сандерс порівнює цей момент в європейській історії з 1937 роком, коли Велика Британія та її союзники обговорювали, чи доведеться їм, зрештою, зіткнутися з Гітлером. "Урок 1930-х років полягає в тому, що коли стратегічний контекст і загрози починають зростати, а я думаю, що це те, що ми бачили, тоді потрібно починати готуватися до цього", – зазначив він.
Як зазначає WSJ, за словами колишнього радника з питань національної безпеки Великої Британії Марка Седвілла, путін може чинити тиск на інші країни, що не є членами НАТО, такі як Молдова чи Грузія, здійснити диверсії в країнах Балтії або ще більше посилити військову присутність росії в Калінінграді, стратегічному російському анклаві, затиснутому між Польщею і Литвою.
Видання нагадує, що Польща поспішила зміцнити свої збройні сили, а Фінляндія і Швеція вступили до НАТО, щоб отримати гарантії безпеки.
"Під час Холодної війни звичайні збройні сили Європи були набагато меншими за радянські, тому стримування спиралося на загрозу ядерної відповіді у випадку, якщо СРСР розгорнеться на континенті і розширить залізну завісу. Але жодна з менших дій сьогоднішньої росії, швидше за все, не буде розглядатися як така, що варта ризику ядерної війни, тому більш потужне звичайне військове стримування є життєво важливим", – зауважив Седвілл.
Видання наводить данні НАТО, згідно з якими військові витрати країн Альянсу впали з приблизно 3% річного економічного виробництва за часів Холодної війни до приблизно 1,3% до 2014 року. Ситуація почала змінюватися після російського вторгнення до Криму 2014-го, але дуже повільно. За останнє десятиліття витрати ЄС на оборону зросли на 20%, згідно з даними Європарламенту. За той же період росія і Китай збільшили свої оборонні бюджети майже на 300% і 600% відповідно.
WSJ наголошує, що слабка у військовому плані Європа – це величезна зміна для континенту, який міг похвалитися найкращими у світі збройними силами принаймні з початку 1500-х до 1940-х років – протягом п'яти століть, коли європейські армії і військово-морська міць поділили світ на глобальні імперії. Це домінування закінчилося під час Другої світової війни, коли армії регіону знищили одна одну вдруге за приблизно два десятиліття. Після цього США та СРСР стали найбільшими державами.
Під час Холодної війни європейські країни по обидва боки залізної завіси утримували потужні армії. Мир після її закінчення дозволив урядам скоротити військові витрати на користь усього – від пенсій до охорони здоров'я, що підвищило добробут і рівень життя на континенті, але залишило їхні армії порожніми.
Німецька армія, яка наприкінці Холодної війни налічувала пів мільйона осіб у Західній Німеччині і ще 300 тисяч у Східній, зараз налічує 180 тисяч військовослужбовців. Лише у Західній Німеччині до 1980-х років було понад 7 тисяч бойових танків; у об'єднаній Німеччині зараз їх 200, і лише половина з них, за словами урядовців, придатна до експлуатації. Промисловість країни може виробляти лише близько трьох танків на місяць, кажуть ці чиновники.
Парламентська уповноважена Бундестагу у справах збройних сил Німеччини Єва Хьогль, під час представлення висновків свого звіту на початку цього року заявила, що на німецьких військових базах бракує не лише озброєння та боєприпасів, але й нормальних туалетів та інтернету. Один підрозділ бойових гелікоптерів вже десять років чекає на шоломи, як свідчать її висновки.
Нідерланди розформували свій останній танковий підрозділ 2011 року, а кілька танків, що залишилися, передали німецьким збройним силам. Призов до армії у більшості європейських країн був скасований після закінчення Холодної війни.
Сьогодні росія, Китай та Індія вважаються більшими військовими потугами, ніж Велика Британія, яка посідає перше місце серед європейських держав, а Південна Корея, Пакистан і Японія – вище Франції, що є другою в Європі, згідно з даними Global Firepower – вебсайту, який використовує відкриті дані для публікації щорічного рейтингу військової могутності.
Південна Корея, де Холодна війна ніколи не закінчувалася через загрозу з боку Північної Кореї, зараз має армію, яка за чисельністю дорівнює арміям Великої Британії, Франції та Німеччини разом узятим. Вона також має військову промисловість світового класу, яка допомагає озброювати Польщу.
Зосередженість на боротьбі з повстанцями. Хто ж готується протистояти путіну?
WSJ нагадує, що американські військові і політичні лідери вже давно закликають Європу взяти на себе більшу частину військового тягаря, зокрема кожен американський президент, починаючи з Дуайта Д. Ейзенхауера, який у 1959 році попередив західноєвропейських союзників, що вони ризикують "зробити з дядька Сема лоха", якщо не витрачатимуть більше власних коштів на оборону.
2014 року союзники по НАТО домовились про те, що протягом десятиліття витрачатимуть на оборону 2% від економічного виробництва. Цьогоріч, як очікується, лише 11 з 31 члена Альянсу досягнуть цієї мети.
За кілька днів після російського вторгнення в Україну в лютому торік Німеччина пообіцяла витратити 100 мільярдів євро, або близько 110 мільярдів доларів, на оборону в рамках одноразового сплеску витрат, але очікується, що лише близько 60% цієї суми буде виділено до кінця цього року.
Війни в Афганістані та Іраку в поєднанні зі скороченням військового бюджету призвели до того, наголошує WSJ, що більшість європейських армій були побудовані для проведення протиповстанських операцій у віддалених країнах і погано оснащені для боротьби з добре озброєним супротивником в умовах сухопутної війни, подібної до тієї, що відбувається в Україні.
Британія інвестувала в легкоброньовану техніку, таку як броньовані Land Rover, а не у важку артилерію, оскільки воювала з менш добре оснащеними супротивниками.
путін все змінив. Починаючи з 2005 року, він відкрито натякає на свою мету повернути втрачені частини колишнього Радянського Союзу, такі як Вірменія чи Грузія.
Це призвело до загострення напруженості у відносинах із Заходом, зазначає WSJ, якого мало хто очікував трохи більше десяти років тому.
Видання пояснює, хто найкраще готується протистояти путіну. Польща, Фінляндія і країни Балтії, які мають спільні кордони з росією або знаходяться поблизу них, найшвидше розбудовують свої збройні сили. Польща заявила, що наступного року хоче витратити на оборону понад 4% свого річного економічного виробництва, що майже вдвічі більше, ніж 2022-го. За два-три роки, на думку директора академічної програми вищого командного складу Академії оборони Великої Британії Бенса Немета, Польща може мати найсильніші звичайні збройні сили в Європі.
Попереду всієї планети. Миру більше не існує
російські витрати на національну оборону зростуть до 6% від економічного виробництва наступного року з близько 3,9% поточного року. Це буде найвищий рівень з часів розпаду Радянського Союзу, кажуть економісти, які відстежують ці дані. За інформацією військової розвідки Естонії, якби війна в Україні припинилася сьогодні, росії знадобилося б від трьох до п'яти років, щоб відновити достатній потенціал для нападу на іншу країну.
"Важко уявити сценарій, за якого росія не перебудується, і до кінця 2020-х років не зможе засвоїти багато власних уроків і сформувати грізну армію, яка може становити загрозу для Європи", – зауважив заступник директора Королівського інституту об'єднаних служб Малкольм Чалмерс.
Хоча росія не розкриває дані про виробництво зброї, зазначає WSJ, статистичні рядки в її звітах про промислове виробництво свідчать про значне зростання. Випуск готових металевих виробів – стаття, яка, на думку аналітиків, включає зброю і боєприпаси – зріс на 31% за перші 10 місяців цього року порівняно з аналогічним періодом минулого. Інші галузі, пов'язані з військовим виробництвом, також зросли. Виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції зросло на 34%, а так званого спеціального одягу підскочило на понад 37%. Натомість виробництво ліків скоротилося приблизно на 2%.
Німеччина наразі не здатна вести оборонну війну і повинна переозброїтися у світлі масованого нарощування росією військового потенціалу, як заявив командувач збройними силами Німеччини. "Ми повинні звикнути до думки, що нам, можливо, доведеться вести оборонну війну", – зазначив генерал Карстен Бройер у неділю в інтерв'ю газеті Frankfurter Allgemeine. За його словами, панування миру, до якого звикло суспільство, "більше не існує".
Для європейських політиків збільшення видатків на оборону є складним політичним завданням, особливо в часи стагнації економічного зростання, стрімкого зростання вартості державних запозичень і старіння населення, яке ще довгі роки обтяжуватиме державні бюджети.
За словами деяких європейських чиновників, об'єднані сили НАТО технологічно перевершують росію, хоча здатність Альянсу вести спільні бойові дії ще не перевірена. Україна є доказом того, що менші за чисельністю, але краще керовані сили можуть кинути виклик такому гіганту, як росія.
Проте військові аналітики кажуть, що українським військам важко витіснити росіян частково через те, що росія має перевагу в кількості солдатів і техніки, що може мати значення, якщо США призупинять свою підтримку, а в Європі закінчиться військова техніка, яку вона здатна надати.
"Люди можуть сказати, що росіяни взяли все в свої руки, і нам не варто хвилюватися. Це слушне зауваження, але воно ігнорує залишкову російську силу", – цитує WSJ професора Військового коледжу армії США й експерта з питань європейських збройних сил Джона Дені. За його словами, якщо росіяни створюють нам масову проблему в Європі, питання полягає в тому, чи можуть технології і передові можливості впоратися з нею? І тут є, на його думку, певні виклики.
Ще одне велике занепокоєння викликає час, необхідний для того, щоб європейська оборонно-промислова база переорієнтувалася у разі зростання загрози з боку росії. "Безумовно, витрачається більше грошей, але збільшення військового потенціалу може відбутися через роки", – цитує видання старшого наукового співробітника Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру Нана Тіана, який відстежує військові витрати у світі.
Британська армія широко відома тим, що складається з висококваліфікованих солдатів і має одні з найкращих спецпідрозділів у світі. Але витрати на оборону як частка ВВП Великої Британії скоротилися вдвічі зі середини 1980-х років до приблизно 2,2%, і армія лише зараз проходить модернізацію. Поєднання недофінансування і невдалих закупівель для модернізації озброєння послабило її. "Вам потрібні надпотужні військово-повітряні сили. Вам потрібні надпотужні військово-морські сили. У нас вони є. Але ви неповноцінні, якщо у вас немає армії", – зауважив верховний головнокомандувач британської армії Сандерс.
Британія не мала повністю розгорнутої бронетанкової дивізії з часів війни у Перській затоці 1991 року, заявив нещодавно в парламенті Бен Воллес, який до кінця серпня обіймав посаду міністра оборони Сполученого Королівства.
Сандерс зазначив, що Велика Британія пішла на ризик, дозволивши запасам скорочуватися, а промисловій базі атрофуватися. За його словами, за останній рік він провів більше часу, відвідуючи заводи, ніж інспектуючи війська у польових умовах.
2020 року Британія оголосила про найбільше збільшення витрат на оборону з часів Холодної війни. Але загальна чисельність армії, як і раніше, очікує скорочення до 72,5 тисяч військовослужбовців з попереднього показника у 82 тисячі. Вона замінює свої 227 танків на 148 більш сучасних версій, але вони не будуть розгорнуті до 2027 року. За словами військових аналітиків, з наявних 227 танків лише 157 можуть бути розгорнуті протягом 30 днів і, можливо, лише 40 повністю функціонують і готові до перекидання, оскільки більшість із них перебувають на зберіганні або на модернізації.
Велика Британія пообіцяла збільшити витрати на оборону до 2,5% ВВП, але лише тоді, коли дозволять економічні умови.
WSJ інформує, що Сандерс відмовився коментувати, скільки техніки армія може розгорнути на даний момент. Він сказав, що армія отримуватиме в середньому 200 нових бронемашин на рік у період 2024-2028 років. Це також вирішить проблему нестачі боєприпасів, але він відмовився назвати конкретні терміни. "Як людина, яка за це відповідає, я вважаю, що це недостатньо швидко", – зазначив натомість Сандерс.
Цього року Міністерство оборони розмістило у BAE Systems замовлення на 410 мільйонів фунтів стерлінгів, або близько 515 мільйонів доларів, на артилерійські снаряди і боєприпаси, що має збільшити виробництво у вісім разів. Але ця виробнича потужність не буде досягнута ще два роки. Вона також придбала 14 артилерійських систем Archer у Швеції на заміну 32 далекобійних артилерійських систем AS90, які вона передала Україні, заповнюючи прогалину до того часу, поки наприкінці 2020-х років Велика Британія не отримає свої власні модернізовані далекобійні артилерійські системи. "Ми на правильному шляху", – цитує WSJ британського міністра оборонних закупівель Джеймса Картліджа.
Джерело: Wall Street Journal
