За останні два з половиною роки Україна змінилась, але не в кращий бік. У лютому 2010 року під час вільних та чесних виборів президентом з невеликою перевагою обрали Віктора Януковича, чию попередню "перемогу" у 2004 році повалила помаранчева революція. Цей колишній ув'язнений з російськомовного сходу України швидко зміцнив свою владу. В українському уряді все більше домінують прихильники Януковича зі складу його сім'ї, представлені, насамперед, сином президента, бізнесменом Олександром.
28 жовтня в Україні відбудуться найважливіші парламентські вибори. Ці вибори стануть або останнім кроком щодо консолідації влади Януковича, або останнім шансом його опонентів розірвати порочне коло його сімейності у владі. Але цього разу найбільш відчутна загроза його правлінню йде не від натовпу на вулицях, а з боку еліти бізнесу, яку він налаштував проти себе.
Янукович взагалі-то переміг на президентських виборах завдяки вдалому збігу обставин. Україна в 2008 році серйозно постраждала від світової фінансової кризи, коли урядом країни керувала прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, яка виступала на виборах як суперниця Януковича. Неспокійний коаліційний уряд помаранчевих на чолі з Тимошенко і президентом Віктором Ющенком загрузнув у міжусобній боротьбі і з часом був зруйнований. Зараз Ющенко очолює офіційно оформлене відокремлене політичне угруповання, яке забирає голоси у справжньої опозиції.
Віктор Ющенко забирає голоси у справжньої опозиції. Фото: iPress.ua
У Януковича вже була парламентська більшість, коли він прийшов до влади, і тому він зумів швидко сформувати уряд. Йому також вдалося взяти під свій контроль Конституційний суд, який скасував поправки до Основного закону від 2004 року і повернув країну до конституції 1996 року, в якій передбачені більш широкі президентські повноваження. Тим часом, Тимошенко під час явно політизованого судового процесу засудили до семи років позбавлення волі за нібито сумнівну газову угоду з Росією, яку вона уклала під час свого прем'єрства.
Янукович також вжив заходи щодо посилення контролю над телебаченням. Зокрема, за завзятість у своїй незалежності кабельний телеканал TVi позбувся ліцензії, і під тиском влади його поступово витискають з різних мереж. Напередодні виборів телебачення опинилося під жорсткою владою чинного президента.
Але одними лиш репресіями президента не врятувати, якщо буде слабшати підтримка Януковича з боку впливових ділових кіл. Спочатку Янукович сформував уряд, у якому домінували дев'ять угруповань великого бізнесу. Кожне було представлене однією або кількома міністрами в його кабінеті. Але потім їх кількість швидко скоротилася. Тепер в уряді панівні позиції займають лоялісти родини Януковича. Вони контролюють всі правоохоронні органи, центральний банк і міністерство фінансів, а бізнесмени скаржаться, що Олександр Янукович викручує їм руки. Як наслідок, Україна в Індексі сприйняття корупції організації Transparency International опустилася на 152-е місце серед 183 країн, а майнові права там порушуються все частіше.
Олександр Янукович викручує бізнесменам руки. Фото: vidomosti-ua.com
У цьому році у мене була можливість з близької відстані поспостерігати за незадоволеною українською опозицією. Авторитетний український бізнесмен Віктор Пінчук щорічно проводить в Ялті велику міжнародну конференцію. У середині вересня там відбулася дев'ята конференція "Ялтинської європейської стратегії", на яку зібралася вся політична еліта України, а також зарубіжні знаменитості, включаючи американців Ньюта Гінгріча, Кондолізу Райс, Роберта Зелліка і Вільяма Дейлі.
Янукович теж як зазвичай приїхав, проте на відміну від минулих років, він був не в тому настрої, щоб задобрювати своїх зарубіжних гостей. У минулому році він обіцяв випустити Тимошенко з в'язниці, де та перебуває й досі. Цього разу і він, і його аудиторія, схоже, зрозуміли, що будь-які нові обіцянки реформ видадуться вкрай неправдоподібними, і тому Янукович повністю проігнорував це питання.
Його прихильники демонстрували аналогічне ставлення. Прем'єр-міністр Микола Азаров, відповідаючи на моє запитання про посилення зловживань і казнокрадства під час його перебування на посаді глави уряду, заявив, що повідомлення про корупцію сильно перебільшені. (Згідно з останніми опитуваннями, 59% українців з ним не згодні).
Неважко зрозуміти, чому ці керівники виступають проти президента. Кількома днями раніше Янукович на нараді під час технічної суперечки щодо питання введення утилізаційного збору на колісні транспортні засоби пообіцяв "відірвати голову" Порошенку. "Що ж, дякую. Обійдемося без вашої допомоги", - незворушно відповів Порошенко.
Порошенко після виборів відколеться від влади. Фото: poroshenko.com.ua
Такими бандитськими витівками Янукович навряд чи притягне до себе і без того скептично налаштовані зарубіжні держави. Відповідаючи на критику з приводу свого надмірного зближення з Кремлем, він стверджує, що його головна мета це європейська інтеграція, і що минулої осені Україна уклала важливу угоду про вільну торгівлю з Євросоюзом. Це монументальний документ на 1000 сторінок, переговори по якому тривали чотири роки. Однак ЄС відмовляється затверджувати дані документи, поки Тимошенко перебуває у в'язниці за надуманими звинуваченнями.
Але деякі з присутніх на конференції важливих персон були явно незадоволені ситуацією, що виникла. До них можна зарахувати першого заступника прем'єр-міністра Валерія Хорошковського, міністра економіки Петра Порошенка і заступника прем'єр-міністра Сергія Тігіпка. Всі вони мільярдери і лідери великого бізнесу. Хоча ці люди, як і раніше належать до партії Януковича, вони проявили більше прагнення до зближення з іноземними політиками і бізнесменами. У своїх виступах вони визнали проблеми державного управління в Україні, і хором виступили за більш тісну співпрацю з Європою і за прискорення економічних реформ.
Янукович пригрозив розвернутися у бік Росії, якщо ЄС буде нехтувати ним, але його погрози непереконливі, тому що російський президент Володимир Путін мало не відмовляється від зустрічей з ним. 12 липня Путін прибув до Криму і на кілька годин затримався в компанії націоналістично налаштованих байкерів з Москви, перш ніж з'їздити до Януковича в Лівадійський палац. Під час зустрічі він 20 хвилин говорив із своїми помічниками і колегами, ігноруючи Януковича і всіляко уникаючи розмови по суті.
Фото: AFP
Янукович, який розпачливо потребує друзів, сьогодні потеплішав по відношенню до Китаю. Після обміну візитами китайці запропонували кілька багатомільярдних контрактів, але жодна з оголошених угод між двома країнами поки що не реалізована. Діловий клімат в Україні настільки суворий, що навіть китайський уряд не хоче мати до нього жодного відношення, а китайці висувають особливі умови щодо своїх робітників, які ведуть будівельні роботи.
Усередині країни ізоляція ще більш помітна - і все завдяки недалекоглядній звичці Януковича піддавати переслідуванням найвпливовіших людей країни. Зараз звучать численні заяви про те, що прихильники родини Януковича беруть під свій частковий контроль компанії, не сплачуючи за це жодних грошей, а також беруть відкати в розмірі від 40 до 70 відсотків вартості великих державних контрактів. Провідні галузі української економіки відкриті лише для небагатьох місцевих бізнесменів. Насамперед це металургія, газ, електроенергетика, видобуток корисних копалин і хімічна промисловість.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Регіонали заклали бомбу під новий склад парламенту
Тому президент напередодні жовтневих виборів до парламенту опинився у вкрай важкому становищі. Янукович сподівається ще більше зміцнити свою владу, отримавши конституційну більшість у дві третини парламентських мандатів, однак це малоймовірно. Рейтинг популярності у нього нижче 20%, а у його Партії регіонів він становить близько 25%. Маючи незадовільні показники в економіці, ця партія виступає з обіцянками політичної стабільності та апелює до російської частини населення, обіцяючи надати офіційний статус російській мові.
Щоб підвищити свої шанси, Янукович змінив виборчу систему таким чином, щоб половину депутатів парламенту обирали під часзагальнонаціональних прямих виборів, а іншу половину обирали по окремих регіонах, які висувають депутатів, що їх представляють. Така схема на користь чинного президента і багатих бізнесменів. Але цього може виявитися недостатньо, щоб захистити партію Януковича від поразки на виборах, і немає жодних гарантій, що обрані прихильники Януковича будуть підтримувати його в майбутньому.
Яценюк не має харизми Тимошенко. Фото: byut.com.ua
Але і перемога демократичної помаранчевої опозиції також здається малоймовірною. Кілька помаранчевих партій злилися в Об'єднану опозицію під керівництвом молодого і вмілого Арсенія Яценюка, який був спікером, міністром закордонних справ, міністром економіки і першим заступником глави президентської адміністрації. Але Яценюк не має харизми Тимошенко, і в будь-якому випадку, режим Януковича вибудував всю систему проти нього. Жоден бізнесмен не насмілюється давати опозиції гроші; кілька опозиційних лідерів сидять за гратами; в опозиції обмежений доступ до засобів масової інформації; влада створила кілька нових партій (включаючи партію Ющенка), щоб вводити в оману виборців; а опозиція часто зазнає переслідувань, арештів і побоїв з боку влади.
Гуляючи у вересні центром Києва, я був вражений майже повною відсутністю передвиборної агітації. Мабуть, Об'єднана опозиція ще занадто деморалізована після хаотичного правління помаранчевих у 2005-2010 роках, щоб організувати опір, хоча українські виборці неодноразово дивували своїх керівників, голосуючи проти них. Вони робили так в 1994, 2005 і 2010 роках.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Слабкість опозиції принесе перемогу Партії регіонів
Більш реалістичним виглядає третій сценарій. Це повтор виборів 2002 року, коли правляча партія відразу після виборів розкололася на дев'ять олігархічних партійних фракцій. Порошенко в Ялті міг кепкувати з Януковича, тому що має намір відтворити власну регіональну партію, куди увійдуть 20 депутатів парламенту з Вінницької області, що в центральній частині України.
Міністр з надзвичайних ситуацій Віктор Балога робить те ж саме в Закарпатті на заході України. Розкол олігархії не рівноцінний демократії, але це створить якусь подобу стримувань і противаг чинній системі сімейної влади. Через пару років після виборів 2002 року в Україні стався демократичний прорив, і наступного разу він може виявитися більш успішним.
Проблема Януковича в тому, що він використовує лише батіг, але не пряник. Плодами його хижацького правління користуються дуже небагато осіб з вузького кола друзів і родичів, що є вихідцями з рідного міста Януковича - Донецька. Він консолідував владу вражаючими темпами, але в процесі без розбору щемив і друзів, і ворогів. Отже, його влада зараз, швидше за все, перебуває в зеніті, і скоро Україна може знову побачити більш плюралістичну систему.
Оригінал: Foreign Policy
Переклад: iPress.ua
