З огляду на все, можна сказати, що дещо у біографії Жозе Джаммарії все-таки не сходиться. По-перше, запрошений дослідник в Університеті Тромсе, норвежського Заполярря, нібито був бразильцем. Та він не знав португальської мови. Крім того, він сам оплатив візит, що є дивним в академічному середовищі, і навіть планував його продовжити – проте ніколи не розповідав про свої дослідження. Але він завжди старався бути корисним, навіть запропонував переробити дизайн сторінки Центру досліджень миру, де працював.
Так було до 24 жовтня 2022 року, коли норвезька поліція безпеки (PST), прибула з ордером на обшук його офісу. Через кілька днів вони оголосили про його арешт як російського шпигуна на ім'я Міхаіл Мікушин.
За словами Марсели Дуглас, яка очолює Центр досліджень миру, що займається вивченням питань безпеки і конфліктів, це одкровення вразило усіх як холодний душ. "Я почала бачити шпигунів скрізь".
Так в Норвегії, і у більшості інших країн Європи.
В міру того, як війна в Україні затягується, а ізоляція москви посилюється, європейські країни стали підозрювати, що кремль у відчаї використовує їхні відкриті суспільства для спроб шпигунства, саботажу та проникнення. Можливо, для того, щоб надіслати повідомлення або перевірити, як далеко він може зайти, якщо це буде потрібно у більш широкому конфлікті із Заходом.
Мікушин є одним із трьох росіян, нещодавно заарештованих в Європі за підозрою в тому, що вони є "нелегалами"-шпигунами, які проникають в місцеве суспільство з метою довгострокового шпигунства або вербування. У червні в Гаазі був заарештований стажист Міжнародного кримінального суду, також із бразильським паспортом, за звинуваченням у шпигунстві на користь росії. Наприкінці листопада у Швеції під час рейду було затримано російське подружжя, їх звинуватили у шпигунстві.
Інші підозрілі інциденти з'явилися по всій Європі. В Німеччині виявили безпілотники над військовими об'єктами, де проходили тренування українських військ. У німецьких офіційних осіб з’явилися серйозні підозри, що безпілотники належать російській розвідці. Пошкодження підводних кабелів у Франції, хоча і не пов'язане зі зловмисними намірами, викликало підозри серед аналітиків з питань безпеки. А злам мереж розподілу палива в Бельгії та Німеччині за кілька днів до російського вторгнення стривожив також.
Не всі інциденти можна з упевненістю пов'язати з кремлем, і у багатьох місцях підвищену пильність і сильне занепокоєння стало важко відокремити від зростаючої параної. росія назвала низку нещодавніх норвезьких арештів, переважно російських громадян за керування безпілотниками, "істерією".
Проте Норвегія, все-таки, має більше причин для занепокоєння, ніж більшість.
Тепер, коли західні санкції практично відрізали Європу від російського палива, Норвегія є найбільшим постачальником нафти і газу на континент. Біля її арктичного узбережжя пролягають підводні кабелі, які мають вирішальне значення для обслуговування інтернету у фінансовому центрі Лондона і для передачі супутникових зображень з крайньої півночі, де Норвегія межує з росією на відстані 123 миль, через Атлантику до Сполучених Штатів.
Ця життєво важлива роль стала ще більш вразливою з вересня, коли вибухи зруйнували трубопроводи "Північний потік" між рф і Німеччиною, через що москва і Вашингтон обмінялися звинуваченнями.
"Це був тривожний дзвінок. Війна не лише в Україні. Вона також може впливати на нас, навіть якщо це і важко пояснити", – висловився Том Рьосет, професор Коледжу Норвезького оборонного університету.
За останні роки було заарештовано і вислано більше звичайних російських шпигунів, що, можливо, робить росію більш залежною від "сплячих агентів", особливо у зв'язку з тим, що війна в Україні зайшла в глухий кут.
За словами пана Рьосета, нещодавній сплеск таких випадків відображає потребу росії у "сплячих" шпигунах, які мають вийти на зв'язок.
"На даний момент, під тиском ситуації, москва хоче, щоб в Європіїї мережа працювала, – сказав він. – Хоча ця діяльність проводилась і раніше, я думаю, що зараз вона ризикованіша".
В Норвегії занепокоєння почало зростати після того, як у вересні над нафтовою платформою в Північному морі помітили безпілотник військового призначення. Незабаром було зафіксовано більше безпілотників над нафтогазовими об'єктами і електростанцією. У жовтні аеропорт Бергена, розташований поблизу найбільшої військово-морської бази країни, закрили на дві години після того, як в цьому районі помітили безпілотники.
Містечко Тромсе у Норвегії
Норвежці почали розслідувати й інші інциденти, що сталися на початку року. Пошкодження підводного кабелю в січні, який передавав супутникові знімки для західних космічних агентств. Пошкоджений водний резервуар поблизу кількох військових об'єктів, неподалік від Тромсе. А якщо це були не просто нещасні випадки чи звичайне хуліганство, а російські диверсії?
"Такі атаки можуть бути ефективними – так само, як спостереження за нафтовими вишками, – заявив Оле Йохан Скогмо, регіональний інспектор поліції, який повідомив, що PST все ще розслідує пошкодження водосховища. – Ми точно не знаємо, хто це зробив. Але тепер вони знають, що ми знаємо, що хтось міг це зробити".
Норвезькі громадяни слухняно реагують на попередження бути пильними та закидують поліцію дзвінками про помічені безпілотники або іноземців, які нібито поводяться підозріло.
Але зараз є побоювання, що надмірна пильність зайшла надто далеко, особливо у таких розмитих ситуаціях, як підозра в шпигунстві.
Нещодавно вдень, у непроглядній темряві арктичної зими, крихітний регіональний суд Тромсе слухав дві справи проти російських громадян, звинувачених у керуванні безпілотними літальними апаратами.
Жодного з них не звинувачували у шпигунстві, оскільки це важко довести. Натомість їх звинуватили в порушенні європейських санкцій, які забороняють росіянам керувати літальними апаратами, що, за тлумаченням Норвегії, тепер поширюється і на російських громадян, які граються безпілотниками як хобі.
Семеро росіян заарештували в середині жовтня за керування безпілотниками, і четверо з них постали перед судом. Двох визнали винними і засудили до тюремного ув'язнення строком на 90 або 120 днів.
Андрєй Якунін
Серед заарештованих – Андрєй Якунін, син Владіміра Якуніна, давнього соратника президента росії владіміра путіна, за судовим процесом якого уважно стежить вся країна.
Молодший Якунін, бізнесмен, який проживає у Британії і має британське громадянство, дистанціювався від російського вторгнення.
Його заарештували після того, як його яхту Firebird зупинили представники норвезької влади і запитали про безпілотник. Він показав їм дрон, що знімав його та команду на лижах і риболовлі серед льодовикових пейзажів арктичної Норвегії.
Прокурори вимагають 120-денного ув'язнення.
"Я точно не шпигун, хоча у мене є повна колекція фільмів про Джеймса Бонда", – пожартував пан Якунін в інтерв'ю після того, як 3 грудня розпочався судовий процес над ним.
У розмові з "Таймс" Якунін відмовився коментувати, чи був його арешт політичним, але стверджував, що це дивно, що його і трьох інших чоловіків заарештували упродовж короткого періоду в жовтні: "Як студент-статистик, я вважаю, що це не відповідає нормальному розподілу".
У крихітній залі суду, подалі від камер, сивий чоловік у джинсах, Алєксєй Рєзніченко, російський інженер, зі сльозами на очах захищав свою власну справу в менш резонансному судовому процесі. Його заарештували після того, як він сфотографував паркани і автостоянку за межами диспетчерської вежі в аеропорту Тромсе.
"Це було інтуїтивне відчуття, – розповів Івар Хельсінг Шрьоен, менеджер повітряного контролю, у якого виникли підозри, і він викликав поліцію. – Щось було дуже дивним".
В суді Рєзніченко розплакався, коли говорив через перекладача російською мовою, заявивши, що боявся за свою сім'ю, для якої він єдиний годувальник.
У нього знайшли фотографії військового гелікоптера та аеропорту Кіркенеса, розташованого неподалік. Він розповів, що фотографувати літаки та аеропорти – його давнє хобі. Але в жодному разі жодна з фотографій не була незаконною. Натомість, Рєзніченку пред’явили звинувачення за керування безпілотником.
І прокурори, і адвокати стверджують, що, переслідуючи такі справи, Норвегія перейшла в правову сіру зону, що загрожує її демократичним цінностям.
Справа Мікушина викликала суперечку між аналітиками з питань безпеки і науковцями щодо того, наскільки суворо слід контролювати та обмежувати іноземних дослідників або міжнародне співробітництво, і це може мати негативний вплив на важливі дослідження.
У справах про безпілотники адвокати Якуніна та інші адвокати стверджували, що застосування санкцій до росіян за національною ознакою є дискримінацією, і це потенційно є порушенням прав людини.
"Виникає питання, чи є це законом. Але якщо формулювання закону покриває це, то закон є проблемою", – сказав Джон Крістіан Елден, головний адвокат Якуніна.
У самій країні, схоже, немає єдиної думки щодо того, як поводитися в цій ситуації. Судді у справах Якуніна та Рєзніченка прийняли рішення їх виправдати. Але прокуратура оскаржує обидві справи. Якунін повернеться до суду Тромсе у січні.
"Я ще не вийшов з лісу", – сказав він журналістам після звільнення з-під варти.
Ола Ларсен, адвокатка Резніченка, заявила, що норвезька служба PST була надзвичайно агресивною, щоб довести свою точку зору.
"Політика відіграє свою роль, – заявила вона. – Вони хочуть зробити звинувачення росіянам".
До вторгнення в Україну занепокоєння безпекою в норвезькій Арктиці було дуже сильним. На північних кордонах існували дружні стосунки між місцевими жителями, які торгували одне з одним, але було кілька випадків підозри у шпигунстві, ще з часів Холодної війни.
Деякі випадки шпигунства – комічні. У 2019 році кит-білуха, знайдений норвезьким рибалкою в арктичних водах Норвегії, широко обговорювався як "кит-шпигун", що втік від російських військових. Норвезькі ЗМІ охрестили його "Хвальдіміром" – поєднання норвезького слова "кит" та імені владімір.
Проте такі люди, як пан Шрьон, менеджер з контролю аеропорту, наполягають на тому, що обережність ніколи не завадить. Він слухає новини у своїй вежі, розташованій всього за кілька миль від будівлі суду, і не відчуває жодної провини за те, що відправив туди людину.
Шпигуни, за його словами, безумовно цікавляться Арктикою: "Треба бути наївним, щоб думати інакше".
Джерело: The New York Times
