Дивовижне фото: український парламент деградує до жорстокої тотальної бійки
Штатний блогер The Washington Post Макс Фішер не оминув фото з бійки у Верховній Раді України 12 грудня 2012 року.
"Це те, що трапилося в середу, у перший день нової сесії законотворчого органу країни – у будівлі Верховної Ради України в Києві. Це національні законотворці", - дає оцінку фотографії блогер.
Блогер The Wall Street Journal Том Гара описав цю сцену як "найпотужніший удар у пах, який коли-небудь зафіксувала камера". Він написав: "Придивіться до фото уважніше: максимальної потужності удару додають досконала техніка, випрямлена рука, напруження м'язів спини. Він б'є цього хлопця так сильно, що аж заздалегідь зняв свою краватку. Для кращої аеродинаміки".
Фото: АFP
"Сутички не є чимось новим для українського парламенту, - зауважує Фішер. - З огляду на те, колишнього прем’єр-міністра засудили до семи років позбавлення свободи за звинуваченнями, які ЄС вважає політично мотивованими, і що останні вибори були затьмарені насильством, протестами та звинуваченням у шахрайстві, те, що законотворці є незадоволені одні одними, мабуть, не повинно нікого дивувати".
Україна: Ганьба, ганьба!
Джонатан Вітлі, заступник редактора відділу ринків, що розвиваються, у The Financial Times пише у редакційному блозі Beyond BRICS, що для України ще більшою ганьбою, ніж бійка у парламенті, буде, якщо вона не зможе найближчим часом владнати свої проблеми з виплатою та рефінансуванням боргів. Наступного року уряд України повинен виплатити понад 10 млрд. доларів своїм зовнішнім кредиторам, з яких 5,9 млрд він винен МВФ.
Щоб домовитися з МВФ за продовження кредитування, Україні треба виконати важкі умови, висунені Фондом ще раніше. Крім того, МВФ має підстави не вірити в обіцянки української влади, тож йому потрібні серйозні гарантії для відновлення кредитування.
Микола Азаров. Фото: AFP
Навряд чи інвестори будуть раді поверненню Азарова на посаду прем’єр-міністра. Він вперто опирався підняттю тарифів на газ та опалення для домогосподарств, що було ключовою умовою для кредитування з боку МВФ, а інвестори сподівалися, що його відставка означатиме заміну голови уряду на особу більш зацікавлену у розвитку відносин з Фондом.
"Тепер видається, що відставка Азарова була просто спробою гарантувати йому другий термін та новий мандат – як це і сталося. Проте, якщо повернення Азарова на тлі сутичок у парламенті є спробою Януковича зміцнити свою позицію, то незрозуміло, які це дасть інші переваги, особливо з огляду на те, що МВФ відмовляється рятувати Україну. Хіба що МВФ може дійти висновку, що не допомагати Україні може бути дорожче собі, ніж допомагати їй, навіть якщо будь-яка угода з українським урядом має усі шанси розвалитися ще до її остаточного оформлення", - робить обережний прогноз Вітлі.
Чому Київ не поспішає до Європи
Брюсельський кореспондент Gazety Wyborczej, Томаш Бєлєцкі, у своєму коментарі намагається знайти відповідь на запитання, чому постійно відкладається підписання угоди про асоціацію України з ЄС, і пише, що про це думають окремі країни-члени.
Польща і Литва пообоюються, що Янукович обере Росію, а не Європу. Фото: AFP
"Відносини ЄС з Києвом є настільки поганими, що на їх тлі шанси на підписання угоди у листопаді 2013 року на саміті Східного партнерства у Вільнюсі видаються оптимістичними", – пише Бєлєцкі. Насправді підписання угоди може бути перенесено на пізніший термін, якщо не будуть виконані умови, які визначили у понеділок міністри закордонних справ країн-членів ЄС.
Польща та Швеція, що були творцями Східного партнерства, зараз є прихильниками зовсім різних підходів до відносин з Україною, якою керує Віктор Янукович. Польща виступає за підписання угоди хоч зараз, з огляду на те, що ратифікація все одно триватиме кілька років, але положення угоди про зону вільної торгівлі могли б почати діяти відразу після підписання. Швеція, Нідерланди та Данія вважають, що підписання неможливе через політику Януковича щодо опозиції. Великобританія та Франція не втручаються у суперечку. Серед старих членів ЄС свою думку щодо України традиційно має Німеччина, але й на думку Берліна, підписання цієї угоди є зараз неможливе.
"Побоювання, що Київ обере митний союз з Росією, а не угоду з ЄС, наразі нікого не переконують, оскільки такий розвиток подій є малоймовірним. Натомість, Польща та Литва розраховують на те, що до саміту у Вільнюсі президент Янукович звільнить Юлію Тимошенко. Якщо вона не могла з-за ґрат балотуватися на останніх парламентських виборах, то принаймні одна з уявних цілей її ув’язнення була повністю реалізована", - так описує Бєлєцкі настрої у країнах-членах ЄС, що традиційно виконують роль адвокатів України.
У суді над колишнім прем’єр-міністром України знайшли порушення
Фото: radiosvoboda.org
Девід Гершенгорн та Девід Сенгер з The New York Times пишуть про замовлену американським правникам українським урядом доповідь-дослідження судового процесу над Юлією Тимошенко, за підсумками якого вона була засуджена до семи років ув’язнення.
На їхню думку, найцікавіше у доповіді те, що її автори вважають, що під час суду були порушені важливі права ув’язненої Юлії Тимошенко: "Правники, серед яких був колишній радник з правових питань Білого дому Ґреґорі Крейґ, дійшли висновку, що Тимошенко відмовили у праві на захист на "критичних стадіях" судового процесу, і що в інших випадках її адвокатам незаконно відмовили у виклику важливих свідків". Це свідчить, що вона має певні шанси на успіх в оскарженні свого вироку в Європейському суді з прав людини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юристи, які готували звіт Мін’юсту, не аналізували політичну складову у справі Тимошенко
Попри це, правники з компанії Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom, схоже, підтримали точку зору українського уряду, який і замовив їхню доповідь. Так, вони зробили висновок, що на користь засудження Тимошенко свідчать докази, представлені під час суду, і вони не знайшли доказів на користь її основного твердження: що її переслідування є політично мотивованим та має на меті усунути її з політики та позбавити лідера провідну опозиційну партію України: вони не "вважають, що Тимошенко надала конкретні докази політичної мотивації переслідування, які були б достатні, щоб скасувати її вирок згідно з американськими стандартами".
В інтерв’ю The New York Times Грегорі Крейг пояснив, що його команда не змогла розібратися, що у внутрішній українській політиці було підставою для початку судового переслідування Тимошенко через перевищення нею повноважень під час підписання угоди з Росією, коли вона була прем’єр-міністром: "Ми залишаємо іншим питання, чи переслідування було політично мотивованим, нашим завдання було перевірити надані докази та визначити, чи був суд справедливим".
Доповідь була готова ще у вересні 2012 року, проте, український уряд вирішив оприлюднити її лише цього тижня.
Підготував Сергій Брикса
