"росія відновила серйозну ракетну і безпілотну кампанію ударів по українському цивільному населенню. Ця кампанія була довгоочікуваною, але, незважаючи на це, західні союзники України, схоже, повторюють минулорічні помилки", – пише Кір Джайлз у колонці для CNN.
За його словами, під час минулорічної зимової атаки на теплову та енергетичну інфраструктуру України, що мала на меті заморозити країну, західні зусилля з підтримки були зосереджені на заміні цієї інфраструктури. Це дозволило зберегти українську енергетику, але також неминуче створило нові цілі для російського нападу.
Цьогоріч, констатує автор, акцент робиться на постачаннях систем протиповітряної оборони для кращого захисту неба України.
Але, на думку Кіра Джайлза, проблема обох цих підходів полягає в тому, що вони є захисними і реактивними, і нічого не роблять для того, щоб вирішити проблему засадничо – припинити атаки.
Наразі, зауважує експерт, для росії немає жодних негативних наслідків від продовження атак на українські житлові райони та об'єкти критичної інфраструктури. На його думку, причина полягає у тому, що Захід в цілому і США зокрема вирішили, що вони не можуть вплинути на вибір росії.
Він стверджує, що просто зробити Україну більш витривалою "грушею для биття" не є сталою стратегією. За його словами, якщо вони хочуть, щоб гинуло менше цивільних, західні прихильники Києва повинні усвідомити, що здатні взяти ініціативу в свої руки, а не просто спостерігати.
Насправді, переконує Кір Джайлз, одним із найбільш непристойних і збочених елементів війни проти України є спосіб, у який світова спільнота дозволила росії її вести. Світ і Захід, твердить він, погодилися з продиктованими москвою правилами гри, де рф надаються безпечні зони, з яких вона може завдавати ракетних ударів по українських житлових будинках, не турбуючись про контрудари.
Така мовчазна згода, на думку аналітика, свідчить про відсутність уяви та ініціативи на Заході, а також про нездатність зробити крок назад і усвідомити, наскільки абсурдною та химерною є ситуація, коли росія може продовжувати цю лінію поведінки, не стримувана ніким, окрім України.
"Це ментальний параліч, який корениться в припущенні, що росія занадто велика, занадто сильна, занадто ірраціональна або має занадто багато ядерної зброї, щоб на неї можна було вплинути. Поведінка російської держави розглядається як природне явище, за яким треба безпорадно спостерігати, а не як результат прорахованих рішень керівників, на розрахунки яких можна впливати як стимулами, так і стримуючими чинниками", – наголошує Кір Джайлз.
Він вважає, що для припинення ударів не обов'язково необхідне нанесення удару у відповідь по джерелах ракетних і безпілотних атак. Це значною мірою виключено, з огляду на заборону США на використання американської зброї проти росії в межах її власних кордонів. Але це не означає, що Захід – зі США чи без них – не має жодних важелів впливу.
За словами експерта, було розглянуто і відкинуто деякі варіанти відлякування й стримування росії від конкретних дій в Україні. Серед них – присутність військ країн-членів НАТО в Україні напередодні вторгнення з метою його запобігання, що було швидко відкинуто як малоймовірне без підтримки Сполучених Штатів.
Але інші рішення Заходу були представлені москві як явний вибір. Кір Джайлз нагадує, що ще в грудні 2022 року Велика Британія заявила росії, що надасть Україні ракети Storm Shadow, якщо атаки на українську цивільну інфраструктуру триватимуть. росія продовжила, і тепер Storm Shadow стали важливим фактором у розгромі Чорноморського флоту рф, а утримання нею Криму – під загрозою.
На думку автора, Захід міг би зробити ще багато чого, що щиро не сподобалося б москві. Це може включати в себе обіцянки більших поставок високоточних систем озброєнь, таких як бойові літаки або ракети далекого радіусу дії; або сигналізувати про більш серйозні наміри конфіскувати російські державні активи, заморожені за кордоном, як репарації за шкоду, заподіяну Україні.
Прив'язка перспективи неприємних наслідків до змін у російській поведінці забезпечила б вплив і важелі впливу на москву, але ця цінна можливість, вважає аналітик, схоже, майже ніколи не використовується.
"Адміністрація Байдена послідовно заявляла про своє прагнення підтримати Україну. На жаль, вона також послідовно і чітко давала зрозуміти, що дуже боїться прямої конфронтації з росією. Ці сигнали замінили собою будь-які реальні зусилля зі стримування москви. Президент Джо Байден стверджував, що "прикриває спину України", водночас наголошуючи на "твердому запевненні" з боку України, що системи озброєнь, надані США, не будуть використані проти самої росії на її території", – йдеться у колонці.
"Протягом усієї війни, хоча США і стримували свої можливості, які могли б перенести боротьбу на територію росії, вони допомагали Україні зброєю та матеріальними засобами, достатніми для того, щоб країна могла стримувати окупантів. Ці поставки були життєво важливими для подальшого виживання України попри критику нерішучості Вашингтона щодо конкретних систем озброєнь", – наголошує Кір Джайлз.
Але тепер ці потоки були заблоковані в Конгресі США, підкреслює експерт, в якому вирішили надати пріоритет внутрішньополітичній боротьбі, а не майбутньому глобальної системи, яка лежить в основі процвітання Америки. А українське військове керівництво не може будувати реалістичні плани, поки залишається незрозумілим, яке обладнання буде доступне для їхньої реалізації.
"Незважаючи на всі розбіжності між боязким Білим домом, непоступливим Конгресом і збройними силами США, які, навпаки, залишаються повністю зосередженими на тому, щоб допомогти Україні, доказом цього є дії, а не слова Сполучених Штатів", – пише автор.
Ці докази, на думку Кіра Джайлза, підтверджують лише один висновок: політичний істеблішмент США визнав, що надання Україні можливості перемогти росію не відповідає ширшим стратегічним інтересам Сполучених Штатів. Це свідчить про нездатність або небажання визнати жахливі наслідки успіху росії для Америки і Заходу в цілому.
За його словами, існують тривожні паралелі з періодом, що передував Другій світовій війні. Сильні ізоляціоністські голоси у США стверджували, що війни вдалині не викликають занепокоєння у нас вдома. Інші сперечалися про те, на який виклик потрібно відповісти, так, ніби є вибір – росія і Китай зараз займають місце Німеччини та Японії 1930-х років.
Тим часом США, можливо, сподівалися, що неескалаційних заходів – таких як економічні санкції та обережний і поступовий підхід до озброєння України – буде достатньо для врегулювання стратегічної конфронтації з росією. Якщо так, переконаний Кір Джайлз, то це явно провал.
Він наголошує, що як і впродовж усього конфлікту, Велика Британія принаймні говорить правильні речі та закликає надати Україні можливість перемогти росію, а не просто вижити. Європа, шокована загрозою втрати підтримки з боку США, також заявляє, що має намір нарощувати виробництво зброї для допомоги Україні – це позитивна новина, хоча й давно запізніла.
"Але це не підміняє необхідності набагато глибшої зміни мислення стосовного того як поводитися з росією. І оскільки США показують, що є лідером коаліції, то з'являється можливість активізуватися і для інших. Держави, що знаходяться на передовій, такі як Польща, гостро усвідомлюючи екзистенціальний характер загрози, можуть відігравати більшу роль у зміні того, як Захід в цілому розуміє конфлікт – не лише у відкритих бойових діях в Україні, але й у ширшій війні, яку росія веде проти глобальної системи, що утримувала Європу в безпеці протягом десятиліть", – вважає Кір Джайлз.
Захист цієї системи, на думку аналітика, буде складною, брудною і дорогою справою, яка вимагатиме важкого вибору як для Європи, так і для Північної Америки. Але у випадку з російською кампанією терору в небі України сьогодні рівняння дуже просте: чим менше Захід хоче показати росії, що її дії мають наслідки, тим більше українських чоловіків, жінок і дітей загине.
Про автора: Кір Джайлз – британський письменник, який вважається експертом з російської армії. Він написав кілька книг про геополітичний конфлікт між Заходом і росією, наприклад "Посібник НАТО з російської інформаційної війни" для Оборонного коледжу НАТО, а також книгу "Війна росії проти всіх: І що це означає для вас". У книзі "москва править: Що змушує росію протистояти Заходу" він стверджував, що лідери західного світу повторюють ті самі помилки у відносинах з рф.
Джерело: CNN
