Позаминула ніч показала, що під виглядом деескалації США фактично переконують усі держави в тому, що вони повинні докласти максимум зусиль для розробки ядерної зброї. Це свідчить про провал політики деескалації на метарівні й, по суті, готує світ до значного поширення ядерної зброї.
Крім того, хоча я налаштований скептично, чую все більше позитивних новин про голосування за Україну в Палаті представників цього тижня (або найпізніше на початку наступного). Я просто повідомлю про те, що чую, і сподіваюся, що це правда.
Ізраїльська протиракетна оборона в дії.
Одна з найбільших електростанцій Київщини, зруйнована російською атакою цього тижня.
Казка про два обстріли. Україна не має ядерної зброї, тому мусить страждати
Позаминулої ночі Ізраїль був атакований набором зброї, який не дуже відрізняється від того, що регулярно використовується по Україні. Низка іранських безпілотних літальних апаратів ("Шахедів"), крилаті ракети і балістичні ракети середньої дальності були використані Іраном для атаки на Ізраїль з різних напрямків. Схоже, що йдеться про дуже великий за українськими мірками напад, але не в усіх пропорціях. Згідно з чудовими даними, які збирає Джон Рідж, іранський рейд був еквівалентний двом найбільшим російським нальотам на Україну. Однак, це все ж менше, ніж Україна може зазнати протягом тижня.
Водночас цього тижня ми бачили, що росіяни продовжують регулярні атаки на Україну з тим самим набором озброєнь, але з набагато нижчим рівнем перехоплення. Український рівень перехоплення, схоже, знижується, що є тривожною ознакою того, що запаси боєприпасів української протиповітряної оборони виснажуються. Безумовно, більше російських ракет вражають свої цілі, і, зокрема, українській електромережі завдається значної шкоди.
Результати цієї іранської атаки на Ізраїль у порівнянні з російськими атаками на Україну дуже корисні для того, щоб допомогти нам зрозуміти кілька речей. По-перше, це серйозні труднощі, з якими доводиться боротися українцям, по-друге, що ми все ще переоцінюємо можливості росії як великої держави (а вона такою не є), і по-третє, що США посилюють політику, яка призведе до поширення ядерної зброї по всьому світу.
Загалом, це свідчить про те, що Україну змушують страждати через те, що вона не є ядерною державою.
По-перше, показники перехоплення іранських систем були дуже високими, але насправді не були несподіваними за даних умов. Схоже, що 99% іранських БПЛА (близько 300 запущених) і крилатих ракет (понад 30 запущених) було перехоплено, що свідчить про майже повний захист від цих систем. Навіть балістичні ракети були перехоплені на рівні, що значно перевищує 90%. Було запущено понад 110 ракет, і близько семи, можливо, досягли своїх цілей (або, принаймні, влучили у щось на території Ізраїлю).
Чому це так – тому що в цьому випадку Ізраїль (з потужною допомогою США) міг почати процес перехоплення, зокрема за допомогою літаків, за сотні миль до того, як іранські системи досягнуть Ізраїлю. Вони могли перехопити атакуючі системи, наприклад, за допомогою літаків F-35 (кожен з яких міг би збити 16 "Шахедів"). Це означало, що лише невеликий відсоток атакуючих систем, переважно балістичні ракети, наблизилися б до ізраїльського кордону.
Україна, для порівняння, змушена сидіти склавши руки і може захищатися лише з набагато ближчої відстані й без усіх тих можливостей, які мають Ізраїль і США. Це зовсім інша і набагато більш невигідна для України війна (і Сполучені Штати хочуть, щоб вона була ще більш невигідною, оскільки виходять із себе, якщо українці навіть розглядають можливість атак по російській території). Це також свідчить про велику інтелектуальну бідність США, які намагаються так довго відкладати поставку F-16. Вони могли б принаймні зіграти певну роль у зміцненні української обороноздатності, навіть якщо літаки простіші за ті, що використовували ізраїльтяни та США позаминулої ночі.
По-друге, іранська атака на державу, яка здатна ефективно захищатися, має допомогти переосмислити російську міць. Останнім часом ми знову чуємо про те, наскільки потужною і адаптивною є росія, і це все ще значно переоцінює те, що ми бачимо. Проблема, що визначає результат російських атак на Україну, полягає більше в українських обмеженнях, ніж у чомусь іншому. Україна має застарілі й недостатні системи, у неї закінчуються боєприпаси. А росія може здійснювати атаки проти України майже без страху зриву. Це посилює меседж про те, що росію можна перемогти, якщо Україна буде добре озброєна.
По-третє, однією з найбільших відмінностей атаки позаминулої ночі є те, що Ізраїль, який має набагато потужнішу протиповітряну оборону, ніж Україна, був підтриманий США, Великою Британією і Францією. Це екстраординарно і заслуговує на увагу. Чому вони це роблять? Сполучені Штати набагато критичніше ставляться до Ізраїлю, ніж до України. Українці потребують допомоги більше, ніж Ізраїль – і все ж США допомагають Ізраїлю більше, ніж Україні.
Здається, відповідь полягає в тому, що США відчайдушно намагаються обмежити можливість ізраїльської ескалації і не надто переймаються тим, що Україна може піти на ескалацію. Велика різниця у занепокоєнні ескалацією полягає в тому, що Ізраїль є ядерною державою, а Україна – ні.
Напрошується висновок: єдиний спосіб захистити себе від агресора – ядерна зброя. США розв'язують руки усім, хто почав над цим замислюватися
Отже, США, здається, хочуть сказати, що якщо ви ядерна держава, ми допоможемо вам спробувати забезпечити вашу безпеку. Однак, якщо ви не ядерна держава – вам не пощастило, і ви маєте з цим боротися самотужки. Це зворотний бік медалі щодо того, як Сполучені Штати поводяться з росією. У цьому випадку, якщо наші друзі (Україна) захочуть воювати з ядерною державою, США стримуватимуть їх якомога більше, обмежуючи те, що вони отримують і що вони можуть робити.
Це може звучати розумно, але в метасенсі це приблизно така ж екстремальна політика проескалації, яку США могли б розробити. Сполучені Штати кажуть, що якщо ви ядерна держава, то вас будуть захищати або активно (Ізраїль), або стримуванням противника (росія), але якщо ви неядерна держава, то від вас чекатимуть, що ви будете воювати зі зв'язаною за спиною рукою.
Який висновок з цього має зробити кожна країна світу? Ну, логічна відповідь полягає в тому, що єдиний спосіб реально захистити себе – це ядерна зброя. Якщо додати до цього очевидну ненадійність США як друга і союзника в наші дні, то те, що роблять Сполучені Штати, створює підґрунтя для розповсюдження розробки ядерної зброї. Здається, немає жодних недоліків, а лише переваги у володінні ядерною зброєю – тож чому б не розвивати її, якщо є така можливість?
До речі, Європі дійсно потрібно подумати про це і почати діяти якнайшвидше. Європа насправді дуже погано захищена ядерною зброєю, якщо США покладатимуться на дуже слабкі сили стримування Великої Британії і Франції. Європа повинна провести серйозну дискусію про те, як вона збирається зміцнювати свій ядерний потенціал. Альтернативою буде диктат з боку великих ядерних держав. Більше про це наступного тижня.
З'являється надія. Чи наближається голосування про допомогу в Палаті представників?
Мені дуже не хотілося б писати цей розділ, тому що він сповнений більшої надії, ніж мені хотілося б за своєю природою. Те, що я збираюся сказати в ньому, походить від кількох джерел у США, які мають пристойні зв'язки або в Палаті представників, або в Республіканській партії. Я не можу сказати, хто вони такі, і не можу знати напевно, що те, про що вони мені розповідають, є правдою (за винятком того, що в минулому вони часто були праві). Тому сприймайте те, що я вам кажу, з великою часткою скептицизму, але принаймні новини зараз кращі, ніж раніше.
Схоже, що шанси на голосування в Палаті представників Конгресу США щодо допомоги Україні значно зросли за останній тиждень. Багато людей говорять про те, що голосування може відбутися цього тижня (або на початку наступного). Залишається ще кілька невідомих моментів (чи буде голосування за законопроєкт Сенату, чи за законопроєкт Палати представників, який передбачає надання допомоги у вигляді кредитів?), але, схоже, що голосування може відбутися.
Існує кілька причин для збільшення ймовірності голосування. По-перше, як і раніше, єдиний спосіб, у який Палата представників може функціонувати, як показує законопроєкт про стеження FISA, – це коли велика кількість членів обох партій діють разом. У цьому випадку – 126 республіканців і 147 демократів. Спікер Джонсон знає, що жоден законопроєкт, підготовлений лише республіканцями, ніколи не пройде через Палату представників.
Крім того, політичний розрахунок обертається на користь допомоги Україні в годину її найбільшої потреби. Картина сьогодення, в якій США припиняють допомогу Україні, в той час як росіяни руйнують українську інфраструктуру, насправді не є доброю, навіть для багатьох республіканців. Аргументи про те, що вони є холуями путіна – це те, що хвилює республіканців. І вони страждають у кількох інших політичних сферах, наприклад, у питанні прав на аборти. Це був дійсно поганий тиждень для республіканців з політичної точки зору щодо абортів (див. рішення Верховного суду Арізони). З їхніми наративними стражданнями вони, здається, послаблюють свою позицію щодо України.
Крім того, необхідність розблокування допомоги Ізраїлю, що є головним пріоритетом для частини Республіканської партії, схоже, призведе до прийняття рішення про голосування щодо допомоги, яка стосується і України. Сенат об'єднав допомогу для обох країн в одному законопроєкті, а отже, найкращим способом отримати допомогу для Ізраїлю може стати схвалення допомоги для України.
Нарешті, Трамп, здається, розуміє, що публічне мучеництво України не допоможе музиці політичних настроїв. Однак у випадку Трампа, схоже, головне – змусити його повірити, що він керує ситуацією. Так, під час візиту Джонсона до Мар-а-Лаго цього тижня Трамп зробив публічну заяву про те, що він може розглянути можливість надання кредитів Україні. За словами обізнаних республіканських джерел, це справді добрий знак. Трамп не хоче допомоги Україні, але якщо це буде виглядати так, ніби він є головним, він може не виступати проти цього публічно.
Спікер Джонсон під час візиту до Трампа цього тижня.
Однак це також виявляє проблему. Якщо допомога Україні буде класифікована як позика, то це вимагатиме внесення змін до Сенатського законопроєкту і повторного голосування в Сенаті. Це не є неможливою перешкодою, але це вимагатиме більше роботи. Хороша новина полягає в тому, що вимога про позики – це, по суті, фіговий листок. Кредити можуть бути прощені пізніше, або навіть виплачені з відсотками за рахунок заарештованих російських активів.
Отже, музика настрою змінилася. Найважливіше те, що, схоже, з політичних причин Трамп може більше не зупиняти допомогу (він був справжньою проблемою на даний момент).
Все, що я можу сказати, це те, що я дуже сподіваюся, що ці люди мають рацію. Україна страждає не лише тому, що вона не є ядерною державою, але й тому, що Трамп активно саботував надання їй допомоги. Це дозволило росії місяцями атакувати ослаблену українську оборону з досить катастрофічними для України результатами. Цьому треба негайно покласти край.
