Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

росія перемагає в Грузії. Америка повинна бути жорсткішою щодо Тбілісі – Френсіс Фукуяма та Ніно Евґенідзе

Переклад iPress
росія перемагає в Грузії. Америка повинна бути жорсткішою щодо Тбілісі – Френсіс Фукуяма та Ніно Евґенідзе
Грузія 2008 року та Грузія 2023 року. AP Photo
Відомий американський філософ та політолог Френсіс Фукуяма разом із колегою з Грузії Ніно Евґенідзе з Центру досліджень економічної політики опублікували статтю у Foreign Affairs про проросійську політику грузинської влади. Партія "Грузинська мрія" та олігарх-мільярдер Бідізна Іванішвілі допомагають росії обходити західні санкції, придушують опозицію та гальмують рух країни до ЄС. США та союзники повинні прирівняти Іванішвілі до російських олігархів, накласти санкції на грузинських можновладців та допомогти грузинському суспільству повернути демократію і рух до інтеграції в Євросоюз. Грузія як перша жертва російського імперіалізму, до якої свого часу не дослухався Захід, заслуговує бути почутою – переконані автори.

"Поки Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО зосереджені на війні російського президента владіміра путіна з Україною, зусилля росії втягнути в свою орбіту іншу країну залишилися майже непоміченими", – пишуть Френсіс Фукуяма та Ніно Евґенідзе у Foreign Affairs.

Автори наголошують, що населення Грузії значною мірою орієнтоване на ЄС і НАТО, особливо після вторгнення москви в країну 2008 року і окупації близько 20 відсотків її території. Проте нинішні лідери Грузії не лише не підтримали Україну в її боротьбі проти російської агресі, вони також посилили антизахідну пропаганду, заслужили похвалу кремля за те, що не приєдналися до західних санкцій і торговельних обмежень проти рф, і наслідують російський стиль придушення активного громадянського суспільства власної країни.

У березні навіть спробували ухвалити закон, що визначає прозахідні та продемократичні організації громадянського суспільства як "агентів іноземного впливу". За підтримки та заохочення москви грузинський уряд будує авторитарну державу за російським зразком.

Сповзання Тбілісі до авторитаризму, наголошують автори, значною мірою відбувається під впливом однієї людини: мільярдера-відлюдника, партійного боса і "короля" Бідзіни Іванішвілі. Хоча він недовго був прем'єр-міністром у 2012-13 роках, наразі Іванішвілі не обіймає жодної офіційної посади в уряді, але як засновник і колишній голова "Грузинської мрії", яка все більше стає проросійською, керує країною через довірених осіб протягом більшої частини останнього десятиліття. Він заробив свої статки в росії і побоюється, що рух до ЄС і демократизації можуть поставити під загрозу його контроль над грузинськими інституціями та урядом, і тому запекло виступає проти тісніших зв'язків з Європою на користь зростаючого альянсу з москвою.

На відміну від олігархів в Україні, які боролися один з одним за політичний вплив, Іванішвілі в Грузії не мав великої конкуренції. Це дозволило йому купувати голоси виборців і поступово ставити своїх прихильників на керівні посади в законодавчій, судовій та виконавчій гілках влади. Як і правлячі партії в Угорщині та росії, "Грузинська мрія" використовувала ці інститути, щоб зберегти і розширити свою владу за допомогою послідовних виборів. Вона також використовувала цей контроль для зміцнення зв'язків з москвою. Щоб послабити російський контроль над Грузією, переконують Фукуяма та Евґенідзе, США та їхні союзники повинні підтримати грузинську демократичну опозицію та запровадити санкції проти Іванішвілі, членів грузинського уряду та будь-яких грузинських компаній, які допомагають росії ухилятися від санкцій.

Розбиті мрії. 20 років тому Грузія була зразком демократизації

Два десятиліття тому Грузія була зразком переходу від радянської республіки до демократії. Після Революції троянд у 2003 році президент Грузії Міхеїл Саакашвілі здійснив низку визначних реформ. Вперше уряд почав надавати своєчасні послуги населенню, оскільки нова влада відкрила економіку і різко знизила рівень корупції. Проте після кількох років перебування на посаді він почав виходити за рамки демократичних норм. Критики звинуватили його у зловживанні владою, зокрема, у жорстокому поводженні з ув'язненими. Це спровокувало внутрішню реакцію, яка врешті-решт призвела до появи партії "Грузинська мрія". Спочатку вона складалася з різних опозиційних сил, об'єднаних під керівництвом Іванішвілі. Однак згодом "Грузинська мрія" витіснила всіх прозахідних партнерів, які колись входили до її коаліції. Відтоді як партія та Іванішвілі прийшли до влади у 2012 році, підкреслюють Фукуяма та Евґенідзе, інститути країни руйнуються, а Тбілісі значною мірою копіює поведінку москви.

Поява "Грузинської мрії" тісно співпала зі спробами кремля повернути Грузію та Україну до сфери свого впливу. Ці зусилля вперше набрали обертів у 2008 році, коли зорієнтовані на Захід Грузія та Україна прагнули приєднатися до ЄС і НАТО. Для москви ці кроки становили пряму загрозу, і вона вирішила заблокувати їх за будь-яку ціну. Разом із вторгненням до Грузії у 2008 році та в Україну 2014-го, російський уряд культивував партію "Грузинська мрія" в Тбілісі. Напад росії на Україну 2022 року та провал планів москви сприяли тому, що конфлікт міцно прив'язав Україну до Заходу, хоча кінця війни поки не видно. Тим часом Фінляндія вступила до НАТО, Швеція планує наслідувати її приклад, а Україна і Молдова подали заявки на прискорене членство в ЄС.

Тбілісі багато в чому копіював поведінку москви.

Автори зазначають, що у той час як всі країни-сусіди росії відчайдушно намагалися приєднатися до західних інституцій, через проросійську орієнтацію "Грузинської мрії" Тбілісі став винятком з цієї тенденції. А європейські лідери були стурбовані дедалі більш антизахідною риторикою та політикою цієї партії. Хоча в конституції Грузії закріплено зобов'язання вступити до ЄС і НАТО, "Грузинська мрія" намагалася торпедувати заявки країни на членство в них.

У 2022 році, коли ЄС вирішував, чи надавати Грузії статус кандидата, влада країни ув'язнила Ніку Гварамію, генеральну директорку незалежного грузинського ЗМІ, за розкрадання та зловживання службовим становищем на популярному телеканалі – акт, що порушує стандарти Євросоюзу щодо свободи ЗМІ. Цей крок фактично поставив хрест на кандидатстві країни в ЄС, принаймні в короткостроковій перспективі. Крім того, уряд "Грузинської мрії" заочно визнав Саакашвілі винним у зловживанні владою і заарештував його після повернення до Грузії у 2021 році. Групи громадянського суспільства, зокрема Human Rights Watch, звинуватили уряд у відмові Саакашвілі в належному медичному лікуванні. На початку цього року заявив, що "російські агенти" отруїли його у в'язниці, а в лютому держави-члени Європейського Союзу висловили занепокоєння щодо погіршення стану здоров'я грузинського експрезидента. Лікування Саакашвілі є ще однією спробою "Грузинської мрії" підірвати верховенство права і таким чином зашкодити шансам країни на інтеграцію із Заходом.

Фукуяма та Евґенідзе наголошують, що після вторгнення в Україну в лютому 2022 року Грузія не тільки відмовилася підтримувати західні санкції проти москви, а фактично допомагає росії уникати західних санкцій. Під жорсткими лещатами "Грузинської мрії" Тбілісі зблизився з кремлем. Українські спецслужби публічно звинуватили грузинський уряд у переговорах з москвою щодо контрабанди західних цивільних і військових товарів до рф. Як доказ, імпорт Грузії з ЄС різко зріс після повномасштабного російського вторгнення в Україну, що посилює підозри в тому, що Грузію використовують як канал для обходу санкцій. У січні 2023 року міністр закордонних справ країни-агресора Сєргєй Лавров публічно похвалив грузинський уряд за те, що він не приєднався до санкцій проти росії і "чинить опір тиску з боку Заходу". В березні 2022 року Грігорій Карасін, переговірник кремля з неформального діалогу із Тбілісі, заявив, що "збалансована" позиція Грузії щодо санкцій "не залишиться непоміченою" в москві.

Мавпування з росії. Лідери "Грузинської мрії" грають на побоюваннях населення

Як підкреслюють автори, на тлі посилення зв'язків правлячої партії з москвою, заява уряду на початку березня 2023 року про плани ухвалити закон про "іноземних агентів" довела напруженість у відносинах з демократичною опозицією Грузії до кризової точки. Спрямований проти незалежних грузинських груп громадянського суспільства, які критично ставляться до "Грузинської мрії", запропонований закон був безпосередньо змодельований на основі закону, прийнятого російським урядом. Крім того, якби закон був прийнятий, він би також позбавив Грузію перспективи членства в ЄС. Жозеп Боррель, керівник зовнішньополітичного відомства Євросоюзу, заявив, що закон "несумісний з цінностями і стандартами ЄС".

Попри слабкість і роздільність опозиції, пишуть автори, багато грузинів гостро відреагували на оголошення про запропонований закон і розпочали серію масових демонстрацій по всій країні, які привернули увагу західних ЗМІ. Грузинська влада і російська пропаганда не додумалися ні до чого кращого, як порівняти протести проти закону про іноземних агентів з протестами на Майдані 2014 року в Україні, коли український президент Віктор Янукович був змушений покинути свій пост після відмови підписати угоду про асоціацію з ЄС. А "Грузинська мрія" лякала мешканців країни тим, що усунення Януковича спровокувало вторгнення росії у 2014 році в Україну та анексію Криму. Лідери "Грузинської мрії" стверджують, що поки партія залишається при владі, держава буде в безпеці. Це повідомлення резонує деяким грузинам, які не обов'язково є проросійськи налаштованими, але турбуються про свою безпеку і побоюються, що війна в Україні перекинеться на їхню країну.

Заклик до Грузії. Та до Заходу

Фукуяма та Евґенідзе закликають Сполучені Штати та європейських союзників запобігти подальшому сповзанню Грузії до табору росії. Поки країною керує Іванішвілі та його партія, зазначають вони, її членство в ЄС немислиме. Втім, автори закликають Захід не карати "Грузинську мрію" шляхом позбавлення держави надії на можливе членство в Євросоюзі, оскільки це лише зіграє на руку Іванішвілі, який сам намагався заблокувати вступ до ЄС, порушуючи верховенство права.

Замість того, щоб карати країну в цілому, кращою стратегією було б переслідувати Іванішвілі та його статки, додавши його до списку західних санкцій. 5 квітня 2023 року Державний департамент наклав санкції на чотирьох грузинських суддів за корупцію – крок, який є рідкісним в американсько-грузинських відносинах і, ймовірно, слугує попередженням Іванішвілі та іншим посадовцям "Грузинської мрії", що вони можуть бути наступними. Іванішвілі продовжує мати міцні особисті економічні зв'язки з росією, але багато його активів знаходяться в західних країнах. Немає сенсу націлюватися на цілу низку російських олігархів і водночас випускати з рук грузинського мільярдера, який політично ближчий до путіна, ніж вони. Сполучені Штати та їхні союзники повинні також застосувати вторинні санкції до грузинських компаній та організацій, які допомагають росії ухилятися від санкцій. 

Автори переконі, що хоча "Грузинська мрія" поки що відмовилася від скандального закону про "іноземних агентів", проте вона може знову запровадити його в надії повільно виснажити опозицію і домогтися свого. Грузинське громадянське суспільство залишається палко відданим євроатлантичному майбутньому, переконують автори, і за належної підтримки Заходу воно може допомогти протистояти подальшим зазіханням москви. Грузини були першими жертвами пострадянського імперіалізму росії, і їх попередження у 2008 році залишилися без уваги. Цього разу вони мають бути почуті, якщо тільки Захід не готовий дозволити росії повністю захопити цю демократію, яка перебуває під серйозною загрозою.

Джерело: Foreign Affairs

Грузинська весна: росія наступає. Як на це має реагувати Захід – Atlantic Council
Грузинська весна: росія наступає. Як на це має реагувати Захід – Atlantic Council
Україна пролонговує 1938 рік для Європи. Чому Естонія, Латвія та Литва балансують на тонкій межі між тривогою та зневірою – Едвард Лукас
Україна пролонговує 1938 рік для Європи. Чому Естонія, Латвія та Литва балансують на тонкій межі між тривогою та зневірою – Едвард Лукас
Прогноз чи реальність? Світові ЗМІ пишуть про грандіозні успіхи росіян, яких насправді немає – Філліпс О'Брайен
Прогноз чи реальність? Світові ЗМІ пишуть про грандіозні успіхи росіян, яких насправді немає – Філліпс О'Брайен
Ситуація на Харківському напрямку під контролем ЗСУ. На інших напрямках теж прогнозовано – Том Купер
Ситуація на Харківському напрямку під контролем ЗСУ. На інших напрямках теж прогнозовано – Том Купер
Підозра на російську диверсію. Велике повернення агентів кремля до Європи? – France24
Підозра на російську диверсію. Велике повернення агентів кремля до Європи? – France24
ПСИХИ! Чи може Харків стати українською Бастонью? – Джонатан Світ та Марк Тот
ПСИХИ! Чи може Харків стати українською Бастонью? – Джонатан Світ та Марк Тот
Чи готові європейці відправити війська в Україну? Про що свідчить опитування експертів – Європейський центр Карнеґі
Чи готові європейці відправити війська в Україну? Про що свідчить опитування експертів – Європейський центр Карнеґі
В Україні росія починає нарощувати перевагу. Як цьому запобігти – Джек Вотлінг
В Україні росія починає нарощувати перевагу. Як цьому запобігти – Джек Вотлінг