Зараз в Україні відбувається багато подій. Макроситуація полягає в тому, що росія, схоже, втратила ініціативу на всіх рівнях. Але є також цікава історія про планування української кампанії.
Український наступ на північному сході продовжує використовувати незграбну та непослідовну російську оборонну схему на схід від Харкова. Було відвойовано тисячі квадратних кілометрів території України, звільнено багато міст та їхніх жителів.
Навіть оборонна лінія Оскіл-Вер, швидко створена росіянами, здається, руйнується. Хитрість і оперативне мистецтво були центральними в українській підготовці до досягнення несподіванки проти росіян у цій новій фазі війни.
Хитрість. Те, що вона змогла використати цю можливість, свідчить про те, що Україна мала чудовий план введення в оману переважаючих російських сил, а також їх тактичної розвідки та спостереження.
Як підтвердив один військовий співрозмовник у Києві, російська тактична розвідка на сході України була поганою. Загалом вона полягала у "виході на контакт" з піхотою та бронетехнікою, а не через використання спеціальних засобів повітряної та наземної розвідки.
Це означає, що середовище дозріло для тактичної і навіть оперативної несподіванки, що українці чітко усвідомлювали, плануючи наступ на Харків.
План операції. У той час як росія зосередилася в першу чергу на своїх операціях із захисту захоплених територій на півдні та проведенні невеликих атак на Донбасі, Україна спланувала та розпочала операцію на півночі.
Це не означає, що операції України на півдні були обманом. Ні, і це нещодавно підтвердив мені старший український військовий планувальник під час мого візиту до Києва. Північ і південь є взаємно підтримуючими наступальними операціями в більш широкому оперативному плані.
Оперативне планування є важливою складовою військового професіоналізму. Завдяки хорошому оперативному плану військові командири та їхні штаби визначають послідовність і організовують тактичні цілі та дії для досягнення бажаних стратегічних і політичних результатів.
За іронією долі, саме росіяни на початку 20-х років були першими прихильниками такого оперативного мислення щодо військових операцій. Це нехарактерно для нинішньої російської армії, яка продемонструвала історичний рівень некомпетентності та дурості.
Для українців їхній оперативний план для одночасного південного і північно-східного наступу передбачав бажані результати та планувався у зворотному напрямку. Ці результати мали включати політичні цілі (як внутрішні, так і міжнародні) і військові.
Українці ретельно вибиратимуть найкращі часи для ведення своїх наступальних дій. Він ґрунтувався на розвідданих про російську оборону, розташування та кількість російських сил у резерві, а також матеріально-технічне забезпечення та ключові шляхи постачання.
Українці мали ретельно вибирати найкращий час для ведення своїх наступальних дій. Вони ґрунтувалися на розвідданих про російську оборону, розташування та кількість російських сил у резерві, а також матеріально-технічне забезпечення та ключові шляхи постачання.
Що це можна означати для просування протягом днів або тижнів?
По-перше, одночасні українські наступи повністю нівелювали російські операції на Донбасі. Вони ставлять під удар російські маршрути постачання та створюють велику психологічну проблему для російських солдатів та командирів, які воюють на сході.
По-друге, росіянам буде важко продовжувати воювати на сході, не реагуючи на загрозу, яку зараз становить Україна для їхніх тилових районів і логістики. Ця проблема тільки посилиться, якщо українці зможуть продовжити наступ через Оскіл.
Щоб відповісти, росіянам доведеться переорієнтувати свої сили на сході та, можливо, стягнути війська з півдня. Це фактично знищує будь-який російський наступальний потенціал на сході та півдні.
Це також створює інші можливості для України. Через "примарне" російське підсилення цілком можливо, що ми можемо спостерігати каскадні тактичні відведення російських сил і невдачі в різних регіонах в результаті цього.
Вищезазначений фактор, а також пов’язані з цим втрати в озброєнні та особовому складі, відтепер ставить під загрозу здатність росії диктувати темп і місце проведення операцій. Українці перехопили ініціативу у цій війні.
Заскочивши зненацька росіян, українці викликали шок серед російських військ і командування. Цей період шоку, як правило, є продуктивним для тих, хто йде в наступ.
Саме в цей період шоку Україна може захопити найбільше території, знищити найбільшу кількість ворожих військ. І це саме те, що вони роблять. Українці, використовуючи командування операцією, діють всередині російських тактичних і оперативних зон прийняття рішень.
Хоча, як і в усіх наступальних операціях, виснаження та випередження ліній постачання зрештою уповільнять українське просування, але в цьому випадку, ймовірно, є ще куди рухатися. Українці, здається, відчувають потенціал більшого краху росії на сході.
Це був не лише приголомшливий бойовий подвиг, він дав відповідь на питання, яке багато з нас поставили кілька місяців тому про наступальну здатність України. За останні кілька тижнів Збройні Сили України чітко продемонстрували свій наступальний спосіб мислення та спроможність.
Ми будемо вивчати цю кампанію протягом десятиліть у майбутньому. Але наразі нам потрібно переконатися, що Захід продовжує постачати озброєння та боєприпаси для цієї операції та для тих, що неминуче будуть. Кінець
