Все ще дуже зайнятий своєю "звичайною роботою", тому ще один короткий пост – цього разу з повним фокусом на районі Куп'янськ-Сватове, адже багато хто запитує про те, що там відбувається...
Останні 50 годин намагався отримати інформацію з перших рук, але безуспішно. Тож "додаткове застереження": на відміну від того, що я зазвичай роблю (а саме: "інформація з перших рук і трохи супутнього OSINT, наскільки це можливо"), цього разу не можу запропонувати більше, ніж "чутки & OSINT". Дивіться: здогадки.
російські війська. "класична" радянська/російська механізована операція
По суті, йдеться про те, що зсрф мають "величезну концентрацію сил", розгорнуту вздовж траси 66, на ділянці між Сватовим і Кремінною. Дехто говорить про 100 000 військовослужбовців. Я не впевнений, що це саме стільки, але так чи інакше...
Основу сил, про які йдеться, складають:
- 1-ша гвардійська танкова армія (1-ша ГТА),
- 2-га гвардійська загальновійськова армія (2-га ГЗВА) і
- XI армійський корпус (XI АК) зсрф.
На перший погляд це може здатися "величезним", але: перші дві були відновлені після всіх катастроф, які спіткали їх торік, переважно на техніці та мобіках "2-го класу". XI АК нічим не кращий у цьому плані. Тому всі їхні з'єднання були посилені кількома полками БАРС і ротами "Штурм-Z" із засуджених.
Т-72 або Т-90 4-ї дивізії зсрф, підбитий ударом БПЛА 66-ї мехбригади, приблизно 19-20 липня.
Зараз найбільша невизначеність – це напрямки їхніх атак: дуже різні напрямки і райони, і дуже різні підрозділи згадуються у відкритих джерелах. Тож я не впевнений, де саме були розгорнуті російські підрозділи. Лише те, що, здається, існувало (або досі існує) три "хвилі" або три "групи" зсрф, а саме:
Перша хвиля (або 1-ша група?):
- 11-й танковий полк
- 27-ма мотострілецька бригада
- 3 додаткові мотострілецькі полки
- BARS-19 та "Штурм-Z"
Друга хвиля (або 2-га група?):
- 15-та мотострілецька бригада
- 30-та мотострілецька бригада
- 1 додатковий мотострілецький полк
- БАРС-2 та "Штурм-Z"
Третя хвиля (або, можливо, "оперативно-маневрена група", тобто сили, що мають на меті використати прорив української лінії фронту для просування в глибину):
- 4-та танкова дивізія ("Кантемирівська") з 12-м і 13-м танковими полками
- БАРС-5, БАРС-9 і "Штурм-Z"...
- Вогневу підтримку надають 288-ма та 38-ма і 5-та артилерійські бригади.
На мою думку, це "було б нормально", тому що це виглядає як "класична" радянська/російська механізована операція: дві "мотострілецькі" групи атакують вздовж відносно широкого фронту, шукаючи слабкі місця, а третя (ОМГ, зосереджена на танковому з'єднанні) потім використовує будь-який успіх, досягнутий першими двома групами. Слід очікувати, що далі в тилу буде четверта хвиля/група (можливо, базована на 47-й танковій дивізії?), яка чекає своєї черги...
Проблема для ЗСУ: у них так мало M142 і M270, так мало боєприпасів до них, і вони так зайняті підтримкою наступу на півдні Запоріжжя, що у них немає засобів, щоб запобігти російському нарощуванню. ПСУ намагалася обмежити його спорадичними ударами Storm Shadow і JDAM-ER по складах у районі Сватового і навіть Луганська, але цього було просто недостатньо: район Куп'янськ-Сватове знаходиться близько до південно-західної росії, а отже, зсрф було легко завершити підготовку і накопичити запаси необхідних матеріалів. А єдина артилерійська бригада ЗСУ, розгорнута в цьому районі – 40-ва – робить все можливе, але при цьому змушена діяти на ділянці фронту протяжністю близько 100 км. Ще раз: замало.
(Тепер продовжуйте говорити мені, що у ЗСУ достатньо артилерії, а особливо артилерійських боєприпасів, або що це "не має такого значення, як F-16 або танки"...)
Українські війська. 66-та ОМБр та, можливо, 32-га
З наявної інформації можна припустити, що російський удар був спрямований на північний фланг 66-ї механізованої бригади (66-та ОМБр). Можливо, по стику між її північним флангом і "сусідньою" бригадою ЗСУ, розгорнутою на північ від неї. Не впевнений (навіть не впевнений, чи ця "північна" бригада є 32-ю мехбригадою, чи якимось іншим підрозділом ЗСУ).
66-та – це як 28-ма мехбригада, про яку я згадував кілька днів тому. Одна з "найбідніших" частин ЗСУ. Переважно укомплектована резервістами, майже не розмовляє англійською і тому "невідома": майже не представлена в англомовних соціальних мережах (звісно, має сторінку у ФБ українською мовою). Вона, безумовно, отримала дуже мало західного обладнання (наскільки мені відомо, лише M113) і має дуже мало БПЛА. Проте, чому дехто називає 66-ту "недосвідченою" – без поняття: 66-та відіграла вирішальну роль у ІІ фазі наступу ЗСУ на південний схід Харківщини торік у вересні-жовтні, коли, серед іншого, однією з перших (якщо не першою) форсувала річку Оскіл і у такий спосіб обійшла з флангу (і розвалила) російську оборону Куп'янська. Мені відома вона як "хоч і поганий підрозділ, але з хорошим командиром".
Якщо вона взагалі є, і якщо дійсно є (на лінії фронту на північ від 66-ї), то, можливо, під "недосвідченою" люди мають на увазі 32-гу мехбригаду: цей підрозділ було створено лише в лютому цього року, і я не маю про нього жодного уявлення, окрім того, що можна знайти тут.
Два M113 66-ї мехбригади, сфотографовані взимку цього року (або навіть раніше).
російський наступ. Підстав для паніки немає
Якщо вірити інформації, російський наступ був розпочатий приблизно 19-20 липня. Але де саме? Дехто каже, що атака була спрямована на 66-ту мехбригаду з обох боків (північного і південного) від Новосельського, і просунулась у напрямку Берестового. Коли 66-та (і 40-ва артилерія) зупинили ці зусилля, росіяни перенаправили свій наступ на вісь від Кармазинівки повз північне Нововодяне: в напрямку двох острівців на річці Жеребець, з яких західний є невисоким пагорбом, що домінує над усією місцевістю. Це моя реконструкція з чуток, зроблена приблизно два дні тому:
Інші кажуть, що росіяни атакували "між" Ковалівкою і Кармазинівкою в загальному напрямку Чернещини і побудували понтонний міст через Жеребець у цьому районі.
Треті позиціонують російську атаку далі на північ: в район між Райгородкою-Сергіївкою-Надією на півночі і Ковалівкою на півдні, приблизно на стику між 66-ю мехбригадою і "північною" бригадою ЗСУ (32-ю мехбригадою або якоюсь іншою).
...і є й інші, які говорять про російські атаки в обох районах..., що з огляду на повідомлений розмір сил зсрф, задіяних у цій операції, цілком можливо.
Всі, здається, згодні з тим, що ЗСУ перекинули на місце події підкріплення (згадуються, зокрема, 14-та і 25-та мехбригади), стабілізували ситуацію, встановили нову лінію фронту тощо.
Судячи лише з місцевості: за винятком району Райгородки і від Ковалівки до Твердохлібового, де є достатньо укриття, атаки далі на південь мали дорого коштувати росіянам (на що вказують деякі відео, оприлюднені 66-ю мехбригадою чотири дні тому). Їм довелося перетнути багато відкритих полів (всі вони, безумовно, заміновані українцями, хоча й не так масово, як це роблять росіяни на півдні Запорізької області), щоб дістатися до Нововодяного. Потім сили рф були змушені пройти через те ж саме, намагаючись дістатися Жеребця, щоб побудувати там понтонний міст. І навіть коли вони це зробили, на західному березі річки їм довелося просуватися в гору, стикаючись з українцями, які окопалися на висотах над ними. Втім, це (великі втрати вже під час наближення і прориву ворожої лінії фронту) є чимось, що класична радянська/російська доктрина очікує від операцій такого роду, тому "не дивно".
Чи є підстави для "паніки"?
Я вважаю, що ні.
По-перше (і насамперед), сам факт того, що більшість чуток & OSINT вже говорять про розгортання російської ОМГ (тобто 12-го і 13-го танкових полків 4-ї дивізії) в районі Нововодяного, але: по відношенню до цих атакуючих позицій 66-ї мехбригади в цьому селі означає, що їхні початкові атаки зазнали "достатніх" втрат, щоб вони були змушені почати розгортання ОМГ "занадто рано", все ще намагаючись прорвати лінію фронту ЗСУ, а не для того, щоб скористатися вже існуючим проломом у цій лінії фронту.
По-друге, поки що ми не бачили жодних доказів того, що росіяни утримують будь-які значні ділянки дороги, яка з'єднує Борову зі Сватовим. Навпаки, територія, на яку вони просуваються (на південь від цієї дороги), є "розбитою" (нерівною, горбистою, з розкиданими невеликими лісами і лісосмугами) і містить навіть дуже мало польових доріг. А не маючи "доріг, з'єднаних із залізницями", росіяни не можуть далеко просунутися, бо їхня логістика не працює без них. Пам'ятайте, що відсутність доріг у цьому районі була однією з причин, чому український наступ на південному сході Харківщини "вичерпав себе" на підступах до Сватового: навіть ЗСУ не змогли перекидати свої вантажі з необхідною швидкістю.
З огляду на це, і ще раз: майте на увазі, що все це не більше, ніж здогадки. Я не маю жодних контактів у цій частині України, і російські контакти теж нічого не знають.* Отже, не вважаю нічого з цього "достовірним", точно "не підтвердженим".
***
* Ті, хто щось повідомляє, говорять про потужне розгортання росіянами Су-25 та ударних гелікоптерів у відповідь на вчорашній розвал їхніх ліній в районі Кліщіївка-Андріївка.
