Будь-хто, хто грав (або спостерігав, як бавляться його діти) у комп'ютерні ігри-симулятори, такі як "SimCity" або "The Sims", знає, які захопливі вони можуть бути. Незліченні години витрачаються на створення складного синтетичного світу - чи то будинок, чи ціле місто. Вигадуються дійові особи, які спілкуються дурнуватою мовою - Simlish.
Крім того, доводиться контролювати їхні вчинки, а іноді і накликати на них стихійне лихо. Подібна манія зараз охопила Брюссель: назвемо її SimEurope.
Гідо Вестервелле і Радек Сікорський, міністри закордонних справ Німеччини і Польщі, провели багато годин в цьому році на нарадах за закритими дверима із дев'ятьма своїми колегами (майже всі чоловіки), намагаючись переконати один одного у важливості своєї справи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В ЄС можуть з’явитись армія та президент
Цього тижня вони розкрили деталі роботи своєї групи "Майбутнє Європи". У запропонованому ними проекті представлений загальнообраний європейський президент, більш потужне європейське міністерство закордонних справ, європейська прикордонна поліція і, можливо, навіть європейська армія. Британських заздрісників не запросили брати в цьому участь.
Баррозу говорить про федералізм, не пропонуючи вирішення проблем окремих національностей. Фото: flickr.com
Всього лиш кілька днів до того Жозе Мануель Баррозу, президент Європейської комісії, дав своє щорічне звернення "Про стан справ союзу". Він говорив про майбутню "федерацію національних держав", з тих пір він багато разів повторював цей термін у своїх численних публіцистичних статтях. Таким чином, пан Баррозу відродив термін, введений в мовний обіг його попередником, Жаком Делором. Проте, він не пояснив, що він розуміє під тією назвою. Сказав лише, що представить низку своїх пропозицій до 2014 року.
Своїми промовами пан Баррозу трохи відрізняється від трьох інших "президентів" - Хермана Ван Ромпея - президента Ради Європи, Маріо Драгі - голови Європейського центрального банку та Жан-Клода Юнкера міністра фінансів Єврогрупи. Ці троє колективно планують "справжній" економічний і валютний союз.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економічна інтеграція Європи суперечить національним почуттям європейців
Виклавши "будівельні цеглини" в червні, пан Ромпей наразі презентував "список головних проблем", за яким пропонується, серед іншого, запровадження центрального бюджету єврозони. Проміжна доповідь може бути представлена на саміті в жовтні, а остаточний варіант повинен з’явитися в грудні.
У багатьох аспектах саме Ангела Меркель, канцлер Німеччини, була першою, хто розпочав цей процес взаємного переконування закликами до "політичного союзу" (включаючи більше влади для не надто успішного Європейського парламенту).
Кожен рівень інтеграції стає все складнішим, оскільки проблеми поглиблюються. Гравці повинні не тільки вести переговори щодо відмови від власних суверених повноважень, але й повинні переконувати власне населення у важливості цих договорів
Це незручно для Франції, де помітний глибокий розкол між партіями з питань Європи після референдуму 1992 року стосовно Маастрихтського договору (прийнятий невеликою перевагою голосів "за") і після референдуму 2005 року про конституційний договір (відхилений). Тим не менш, навіть соціалістичний міністр фінансів П’єр Московічі недавно вимовив слово "федералізм". А Франсуа Фійон, нещодавній консервативний прем'єр-міністр, запропонував прийняття нового "пакту для Європи", який буде включати посаду європейського міністра фінансів.
Всі ці ідеї мають свої витоки від старої гри: Більше Європи. Мета полягає в тому, щоб уникнути катастрофічної війни, або панування однієї країни, об'єднуючи країни і водночас дозволяючи їм зберігати власну національну гідність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чого вчить Європу розпад Югославії
Кожен рівень інтеграції стає все складнішим, оскільки проблеми поглиблюються. Гравці повинні не тільки вести переговори щодо відмови від власних суверених повноважень, але й повинні переконувати власне населення у важливості цих договорів.
У проекті SimEurope люди є синтетичними, вони розділені на хороших європейців і поганих націоналістів та популістів. Лиходіїв можна перемогти, запропонувавши ще Більше Європи.
У реальному світі все виглядає набагато складніше. Зростає скептицизм з приводу європейського проекту. Згідно з останніми опитуваннями, більшість німців думають, що їм було би краще без євро, і багато хто бажає теж позбутися ЄС. У Франції більшість із тих, хто голосував за Маастрихтський договір не готові зробити це знову. Однак в Іспанії більшість людей бажають поглибити інтеграцію єврозони.
Радослав Сікорський обговорює можливість створення армії. Фото: gover.pl
Партії євроскептиків і єврофобів відбирають для себе великі шматки електорату. І нехай на виборах у Голландії в цьому місяці перемогли центристи, їх повернення стало можливим завдяки жорсткій лінії щодо надання фінансової допомоги для проблемних країн.
У багатьох країнах зростають вимоги щодо узгодження владою своєї позиції із громадянами на референдумах. У Великобританії євроскептики сподіваються перемогти в голосуванні щодо виходу з ЄС, в той час як у Німеччині проєвропейська еліта хоче референдум щодо зміни конституції, щоб передати більше повноважень в Брюссель.
Повернення до реалій
Зробивши колись уявну валюту реальністю, європейські лідери створили реальну кризу, якою вони тепер повинні займатися. Повернення до старої марки, франка та ліри буде більш болючим, ніж намагання поправити євро. Це означає більше інтеграції та відмову від невизначеності щодо кінцевої мети Європи, щоб громадяни могли зробити свій чіткий вибір.
Міністрам закордонних справ може сподобатися ідея створення європейської армії, але це питання навряд чи допоможе вирішенню економічної кризи
Принаймні лідери почали обговорювати правильні питання. Але проблема багатьох сучасних ідей у тому, що вони ще більше заплутують суттєві проблеми, а не допомагають їх прояснити.
Міністрам закордонних справ може сподобатися ідея створення європейської армії, але це питання навряд чи допоможе вирішенню економічної кризи. Аналогічно плани створення федерації пана Баррозу зовсім не потрапляють в суть проблеми. Він піднімає прапор федералізму, який неминуче викличе суперечки, не сказавши, як інтеграція повинна вирішити національні проблеми країн, які не зникають.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Слабкість європейських банків
Єврозона наразі рухається в гірший бік в обох варіантах - нації-держави відчувають, що їх права порушуються владою із Брюсселя, у той же час європейська влада залишається занадто слабкою і непрозорою, щоб проводити впливову політику і здобувати підтримку серед громадян ЄС.
Французи, які голосували за об'єднання Європи не готові зробити це ще раз. На фото глава МЗС Франції Ален Жюпен
Кращим підходом було би відкласти термінологію і домовитися про вузький набір основних функцій, які повинні бути глибоко інтегровані.
Об'єднання банківського сектору має сенс, а також і запровадження деяких спільних облігацій. Німеччина відкидає проблему взаємовизнання боргів на тій підставі, що навіть Америка не очікує, що її штати мають гарантувати борги один одного. Проте, в Америці існують федеральні облігації, забезпечені федеральними податками. Ці облігації в свою чергу є безпечним активом, який погоджуються тримати банки. Американським штатам дозволено банкрутувати, так само як і багатьом банкам.
Називайте це як завгодно: інтеграція, централізація, федерація, конфедерація - мета повинна полягати в достатній стабілізації системи, щоб дозволити погано керованим банкам, а також і державам безпечно визнавати свою неплатоспрможність.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
