RSS
ПОЛІТИКА СТАТТІ

Таємна зброя Путіна

У зухвалій російській військовій розвідці повно вбивць, торговців зброєю та бандитів. І те, що вони зробили в Україні - це лише початок
Від початку кризи в Україні ГРУ Росії продемонструвало, як Кремль може використовувати спецслужби для досягнення цілей своєї зовнішньої політики, розриваючи сусідню країну за допомогою лише жменьки агентів та великої кількості одиниць зброї. ГРУ показало решті світу, як Росія розраховує вести свої війни у майбутньому.
Таємна зброя Путіна Фото: foreignpolicy.com

Розвідувальна служба може довести свою цінність для уряду, якому вона служить, двома способами. Або вона зможе бути справді корисною (наприклад, буде здатною знайти найбільш розшукуваного терориста), або зможе посилювати страх, неприязнь та поширювати наклепи на своїх суперників (наприклад, будучи названою однією з основних загроз під час слухань у Конгресі). Але коли розвідувальна служба виконує обидві ці функції, її цінність не ставиться під сумнів.

Від самого початку кризи в Україні у Кремля було мало сумнівів щодо важливості ГРУ, керівного органу російської військової розвідки. Ця служба не лише продемонструвала, як Кремль може використовувати її для досягнення цілей своєї зовнішньої політики, розриваючи країну за допомогою лише жменьки агентів та великої кількості одиниць зброї. ГРУ показало решті світу, як Росія розраховує вести свої війни у майбутньому: поєднуючи техніку маскування, диверсійну діяльність, здатність заперечувати власну причетність, а також точкове насильство. Попри те, що зараз підтримувані ГРУ угрупування бойовиків у Східній Україні втрачають позиції під тиском наступу сил Києва, геополітичний ландшафт вже змінився. ГРУ повернулося до глобальної шпигунської гри з новим набором власних правил, що стане викликом для Заходу на довгі роки.


Фото: 10top.com.ua

Останні десятиліття не були легкими для Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил РФ. Колись ГРУ було, мабуть, найбільшою спецслужбою Росії, з автономними "резидентурами" при посольствах у всьому світі, з широкою мережею таємних агентів, і дев'ятьма бригадами спеціального призначення. Але на початку 2013 року ГРУ вже ледве існувало. З 1992 року ця служба займалася операціями у пострадянських країнах, відомих у Росії як "ближнє зарубіжжя". Але схоже, що президент Росії Володимир Путін вважав її зовсім непридатною для досягнення цих цілей. Коли Федеральній службі безпеки (ФСБ), російській спецслужбі, що покликана займатися внутрішньою безпекою, дозволили відкрито проводити операції за кордоном у 2003 році, один інсайдер сказав мені, що це сталося тому, що "ГРУ, як видається, не знає, як робити щось у наших країнах-сусідах, окрім як рахувати танки". (Цілком можливо, що ГРУ навіть не давало собі раду і з цим завданням.

ГРУ показало решті світу, як Росія розраховує вести свої війни у майбутньому: поєднуючи техніку маскування, диверсійну діяльність, здатність заперечувати власну причетність, а також точкове насильство

Путін вважав ГРУ частково винним у слабких досягненнях Росії під час вторгнення у Грузію у 2008 році.) У Москві панувала думка, що зосередженість ГРУ на простих бойових операціях із залученням озброєних бойових підпільних груп є менш актуальною в епоху кібер-воєн та нафтової політики.

ЧИТАЙТЕ: Стратегія війни Росії проти України: знищення української нації, ідентичності та фізичне знищення українців, - частина І

Політичні прорахунки також сприяли погіршенню становища ГРУ. Валентин Корабельніков, начальник ГРУ з 1997 по 2009 рік, схоже, почував себе комфортніше, супроводжуючи групи спецназу, що займалися ліквідацією бойовиків у Чечні, ніж беручи участь у таємних інтригах у Москві. Його критика на адресу військових реформ Путіна так само зіпсувала йому відносини з Кремлем. Корабельнікова звільнили у 2009 році і замінили генерал-полковником Олександром Шляхтуровим, який швидко вийшов у відставку і якого протягом двох років його перебування на посаді рідко можна було побачити у штаб-квартирі ГРУ через його слабке здоров'я. У грудні 2011 року ГРУ отримало свого третього начальника за майже три роки, генерал-майора Ігоря Сергуна, колишнього військового аташе та розвідника без бойового досвіду, найнижчого за званням керівника служби за останні десятиліття. Під кінець 2013 року Кремль, схоже, розмірковував навіть, чи не понизити ГРУ зі статусу "Головного управління" до статусу просто "Управління" Генерального штабу, що стало б важким ударом по престижу спецслужби та її можливостям впливу на владну верхівку.

Судячи з багатьох ознак, пониження статусу ГРУ здавалося неминучим. З 2008 року ГРУ зазнало жорстокого скорочення у період, коли бюджети більшості органів безпеки і розвідки у Росії постійно зростали. Вісімдесят зі ста офіцерів з генеральськими званнями були звільнені з ГРУ - відправлені на пенсію або переведені на іншу службу. Більшість частин спеціального призначення були переведені у підпорядкування регулярним сухопутним військам. Резидентури були скорочені, іноді навіть до одного офіцера, що працює під прикриттям дипломатичного статусу, як військовий аташе.

Кілька місяців змінили усе. Те, що Кремль колись вважав недоліками ГРУ - його зосередженість на "ближньому зарубіжжі", насильстві (замість більш витончених методів), доволі зухвалий стиль роботи (включно з готовністю здійснювати вбивства за кордоном) - стали перевагами.

ЧИТАЙТЕ: Спецтуристи Путіна

Майже безкровне захоплення Криму у березні було реалізовано на підставі планів, складених Головним оперативним управлінням Генерального штабу ЗС РФ, що, своєю чергою, спиралися значною мірою на розвідувальні дані ГРУ. Останнє всебічно обстежило цей регіон, вело спостереження за українськими силами, що мали там бази, і прослуховувало їхні комунікації. ГРУ не лише забезпечило прикриття для "маленьких зелених чоловічків", які так швидко захопили стратегічні точки на півострові і лише потім визнали, що вони є російськими військовими. Чимало з цих агентів служили або досі служать у частинах спеціального призначення ГРУ.

Те, що Кремль колись вважав недоліками ГРУ - стало його перевагами

Існує дедалі більше доказів, що так званий міністр оборони сепаратистської Донецької народної республіки, Ігор Стрелков, якого насправді звати Ігор Гіркін, перебуває на дійсній службі в ГРУ або є офіцером запасу. Ймовірно, що він керується щонайменше вказівками, якщо не наказами зі штаб-квартири цієї спецслужби. Як наслідок, Європейський Союз визначив його як "співробітника" ГРУ та додав його до свого списку людей, на яких поширено санкції. Хоча й більшу частину бойовиків у Східній Україні, здається, становлять українські чи російські "військові туристи" - яких мотивує, озброює та підтримує Москва - там також працюють співробітники ГРУ, що допомагають постачати зброю і найманців через кордон.

ЧИТАЙТЕ: Стратегія війни Росії проти України: знищення української нації, ідентичності та фізичне знищення українців, - частина ІІ

Лише коли батальйон "Восток" з'явився у Східній Україні наприкінці травня, стало очевидним повне відродження ГРУ. Це угрупування сепаратистів має таку саму назву, що й чеченський підрозділ, сформований ГРУ, який було розпущено у 2008 році. Цей новий батальйон - що складався переважно з тих самих бойовиків з Чечні - як видавалося, з'явився нізвідки, був однаково озброєний та пересувався на бронетранспортерах. Його першим ходом було захоплення будівлі адміністрації у Донецьку, включно з вигнанням звідти строкатої групи бойовиків, які перетворили її на свою штаб-квартиру. Довівши свої права, як найбільшого пса у зграї, "Восток" почав набирати українських добровольців, щоб замінити ними чеченців, які тихо від'їжджали додому.


Фото: news.bigmir.net

Олександр Ходаковський, перебіжчик зі Служби безпеки України, заявив згодом, що він є командиром батальйону. Але це сталося лише через декілька днів після захоплення будівлі адміністрації у Донецьку. Можна зробити припущення, що батальйон спочатку перебував під командуванням представників ГРУ. Схоже, що роллю "Востоку" є не стільки ведення бойових дій з регулярними українськими силами - хоча й йому доводиться цим займатися - скільки бути вправним та дисциплінованим виконувачем волі Москви, що скеровуватиме решту бойовиків у потрібному напрямку у разі потреби.

ЧИТАЙТЕ: Как Россия стала Чечней

Батальйон "Восток" робить стратегію Москви зрозумілою: Кремль не має жодного бажання брати участь у традиційному прямому воєнному конфлікті зі своїми сусідами. Натомість, у майбутньому, ймовірно, він вдаватиметься до того різновиду "нелінійної війни", яка вже ведеться в Україні і поєднує застосування традиційної військової сили, дезінформації, політичного та економічного тиску і операцій з маскуванням. Це ті види операцій, у яких ГРУ є неперевершеним.

Зрештою, хоча й Москва не збирається відмовлятися від своїх претензій на право бути світовою державою, у найближчому майбутньому у своїй зовнішній політиці Росія, очевидно, зосередиться на формуванні та збереженні власної гегемонії у Євразії. Саме у цьому регіоні ГРУ є найсильнішим. Наприклад, у Казахстані, населені росіянами північні області якого є потенційною точкою прикладення схожого політичного тиску через місцеві громади, ГРУ є провідним постачальником розвідувальної інформації, оскільки його цивільному відповіднику, Службі зовнішньої розвідки, формально заборонено працювати у Казахстані чи будь-якій з країн СНД згідно з Алма-Атинською декларацією 1992 року.

ЧИТАЙТЕ: Дністровський плацдарм Росії

Поєднання цих чинників означає, що ГРУ зараз почувається набагато комфортніше та більш впевнено, ніж ще рік тому. Київ оголосив персоною нон-грата військово-морського аташе з посольства Росії, назвавши його офіцером ГРУ, а Ігор Сергун, начальник ГРУ, опинився у списку посадовців, на яких поширюються санкції Заходу. Але жодна з цих дій не заподіяла спецслужбі ніякої шкоди. У будь-якому разі вони підвищили авторитет ГРУ.

Розмови про пониження статусу ГРУ явно відсутні у московських колах. Відновлення позицій спецслужби означає, що вона знову стала гравцем у багаторічних підкилимних інтригах в межах російського розвідувального співтовариства. Що важливіше, це означає, що діяльність ГРУ в інших країнах світу, ймовірно, буде знову розширена, і вона знову носитиме старий агресивний характер.

Відродження ГРУ показує також, що доктрина "нелінійної війни" не є просто імпровізованою відповіддю на особливу ситуацію в Україні. Саме так Москва планує просувати свої інтереси у сучасному світі. Решта світу цього зараз ще не усвідомлює, попри те, що начальник Генерального штабу ЗС РФ Валерій Герасімов чітко висловив цю точку зору у маловідомому російському військовому журналі минулого року. Він писав, що новий спосіб ведення війни передбачає "широке використання політичних, економічних, інформаційних, гуманітарних та інших невійськових заходів ... доповнених військовими засобами прихованого характеру", не в останню чергу завдяки застосуванню частин спеціального призначення.

ЧИТАЙТЕ: В ночь с 12 на 13 Россия пыталась ввести свои войска в Украину

У конфліктах такого типу братимуть участь шпигуни, диверсанти, хакери, корисні ідіоти та найманці - саме ті агенти і співробітники, яких має у своєму розпорядженні ГРУ. Навіть після вилученні більшості частин спеціального призначення з прямого підпорядкування ГРУ, спецслужба досі має елітні підрозділи спеціального призначення, підготовлені для вбивств, диверсій та дезорієнтації ворога, як це демонструє конфлікт в Україні.

Відродження ГРУ показує також, що саме так Москва планує просувати свої інтереси у сучасному світі

ГРУ також продемонструвало готовність працювати з широким колом авантюристів. У Чечні воно сформувало не лише батальйон "Восток", але й інші підрозділи перебіжчиків з повстанців та бандитів. Вважають, що засуджений торговець зброєю Віктор Бут виконував також час від часу завдання ГРУ. Ця спецслужба є менш перебірливою, ніж більшість її відповідників, у тому, з ким їй варто співпрацювати, що також ускладнює пошуки тих людей, які працюють на неї.


Фото: dt.ua

НАТО і Захід досі не мають ефективного рішення для такого розвитку подій. НАТО, військовий альянс, створений, щоб реагувати на пряму і відкриту агресію, вже було дезорієнтоване у 2007 році, оскільки не знало, як дати собі раду з віртуальною агресією, такою як кібер-атака на Естонію. Повернення ГРУ обіцяє майбутнє, у якому типова загроза часів Холодної війни у вигляді танків, що перетинають кордон, змінюється війною нового типу, що поєднуватиме хитрі трюки, ретельне плекання місцевих союзників та бойові удари замаскованих підрозділів спецпризначення - усе для досягнення політичних цілей Кремля. Суто з військової точки зору НАТО може бути і сильнішим, але якщо Росія зможе розколоти Захід політичними методами, провести замасковані операції з використанням сторонніх комбатантів і ліквідувати стратегічно важливі об'єкти та ключових осіб, то, насправді, не має значення те, хто має більше танків і кращі винищувачі. Саме до цього і готує інструменти ГРУ.

Марк Ґалеотті – професор Нью-Йоркського університету, експерт з транснаціональної організованої злочинності та російських спецслужб

Джерело: Foreign Policy.

Переклад: iPress.ua.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (3) +

Додати коментар

  • Georgiy Balakan15 липня 2014 16:47
    ГРУ и ФСБ действуют видимо значительно шире, чем это представлено тут. Следующий их удар - неспособность Украины удерживать атомную энергетику в безопасном состоянии. Поэтому через такие структуры как ВАО АЭС ФСБ и ГРУ России будут стремиться проводить самые расширенные проверки АЭС, особенно там, где используется топливо Westinghouse - ЮУ АЭС и там где предполагается - ЗАЭС. Но самое интересное теперь всю эту российскую разведку и диверсантов нужно будет не только кормить, но и защищать от мифических фашистов и [***]овцев с правым сектором. Мало того, что все это подготовленные люди из России едут узнать атмосферу и найти тех, кто на АЭС ждет и не дождется прихода Путина. Будут вынюхивать и искать любой повод и информацию, чтобы потом c уровня Жириновского, Затулина, Иванова или Пескова делать заявления относительно ущербного состояния атомной энергетики Украины и особенно опасности чернобыльского повторения в связи с использованием топлива Westinghouse. Также таки специалисты ВАО будут работать с ЗАЭС, чтобы они максимально упирались топливу Westinghouse. Поэтому такие шпионские миссии, особенно в период необъявленной войны, будут их инструментами влияния на ситуацию в атомной энергетике и контроля пульса. Мало того, эти сволочи будут делать все, чтобы то, от чего мы откажемся теперь из России, пришло к нам из правильных мест в Европе и скорее всего они уже побежали в Чехословакию, чтобы предложить им вместе грабить Украину, но уже за более серьезные деньги, чем те, которые мы платили им при заключении прямых контактов с Ижорой, Атомэнергомашем или Калугой, например. Поэтому будут переводить туда свои активы, чтобы уже под видом Европейцев предлагать нам более жесткие ценовые условия, якобы европейского уровня. Пора прекращать сотрудничество с московским ВАО АЭС, необходимо переходить под парижский центр, также необходимо прекратить платить взносы в московский центр, иначе этот рассадник не остановить. Відповісти
  • Alex Apostolov15 липня 2014 15:45
    Меня всегда поражала деятельность Путина. Он на территорию соседней страны, которая была более чем лояльна к России, не просто ввел свои войска, он же еще стал убивать наше население, стал уничтожать объекты нашей инфраструктуры и так далее. Неужели он не понимает, что это все ему аукнется? Тот кто пострадал сам или у кого погибли родственники через агрессию Путина, может уже на территории России мстить. неужели они про это не думали? Как стрелять по нашим военным, по нашим городам, по нашим жителям, так можно, взрывы мостов проходят на УРА, а как отвечать, кто думает о ответе? Відповісти
  • Петро Саломумба15 липня 2014 15:26
    [***]s://pbs.twimg.[***]/media/BqaJyODCMAEU9UK.jpg:large Відповісти
15 07 2014 15:15
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ