Неможливо приховати занепокоєння у сьогоднішній Україні, оскільки вона готується до надзвичайно важкого року. Оптимізм початку 2023-го змінився набагато похмурішим прогнозом, який відображає провал широко розрекламованого українського контрнаступу та зростаючу тривогу через затримку життєво необхідної військової допомоги від міжнародних партнерів країни.
Це підживлює нові заклики до врегулювання шляхом переговорів, прихильники яких стверджують, що війна з росією зайшла в глухий кут. Однак розмови про безвихідь можуть бути передчасними. Хоча 1000-кілометрова лінія фронту конфлікту майже не просунулася за останні дванадцять місяців, події в інших місцях вказують на те, що військовий прорив все ще реально можливий.
У той час як міжнародні ЗМІ більшу частину минулого року були прикуті до кривавих, але здебільшого статичних полів битв на сході та півдні України, найдинамічніші події війни 2023-го фактично відбувалися на морі. Незважаючи на відсутність власних військових кораблів, Україні вдалося змусити флот путіна відступити з Криму та прорвати російську морську блокаду українських чорноморських портів. Цей значний прогрес може стати основою для більш загальної перемоги над росією.
Як Україна змінила баланс сил у Чорному морі. Хронологія подій
Україна змогла змінити баланс сил у Чорному морі завдяки майстерності, сміливості та винахідливості своїх військових, а також достатньому постачанню західних озброєнь і здатності використовувати їх без обмежень, заснованих на помилкових побоюваннях можливої ескалації. Якщо застосувати цю виграшну комбінацію до більш широких військових дій України, вона може прокласти шлях до остаточної поразки росії.
Напередодні повномасштабного вторгнення два роки тому російське панування на Чорному морі здавалося майже гарантованим. На морі Україна була у ще більш безнадійному становищі, ніж на суші, й не могла протистояти могутності Чорноморського флоту рф. путін був настільки впевнений, що розпочав блокаду українських чорноморських портів під виглядом військово-морських навчань майже за два тижні до початку сухопутного вторгнення.
Перше значне військово-морське зіткнення відбулося у перші години вторгнення, коли потужний флагман Чорноморського флоту росії крейсер "москва" підійшов до українського острова Зміїний і наказав крихітному гарнізону здатися, тільки щоб йому сказали: "російський військовий корабель, йди на..й". Ця знакова відповідь була швидко сприйнята українцями як символ національної непокори й неофіційне гасло для всіх військових зусиль країни. Незабаром вона з'явилася на білбордах і наклейках на бамперах і навіть надихнула на створення відзначеної нагородами поштової марки.
У перші тижні вторгнення жителі Одеської області перебували у стані підвищеної готовності через можливу висадку морського десанту, а російські військові кораблі загрозливо кружляли вздовж горизонту. Однак ці висадки так і не відбулися. Натомість у квітні 2022 року Україна здобула свій перший великий успіх у битві за Чорне море, потопивши російський флагман крилатими ракетами вітчизняного виробництва.
Два місяці потому Україна застосувала артилерію, авіацію і безпілотники, щоб змусити росіян залишити невеликий, але стратегічно важливий острів Зміїний. За цим послідували перші атаки українських БПЛА на портові об'єкти і військово-морську інфраструктуру в окупованому росією Криму.
Коли 2022 рік наближався до завершення, стало зрозуміло, що ситуація на морі починає змінюватись, і російське військово-морське домінування вже не є гарантованим результатом. Попри це, масштаб подальших досягнень України на чорноморському фронті перевершить усі очікування.
Рішення Великої Британії у травні 2023 року про постачання Україні крилатих ракет великої дальності Storm Shadow створило підґрунтя для вражаючого прогресу, який мав відбутися згодом. У липні Франція наслідувала цей приклад, поставивши свої власні крилаті ракети SCALP. Це значно посилило здатність України завдавати ударів по цілях в Криму.
Протягом другої половини року Україна бомбардувала російські військові кораблі, логістичні центри, системи протиповітряної оборони і командні центри по всьому окупованому півострову. Серед найяскравіших подій – серія атак у вересні, в результаті яких було серйозно пошкоджено російський військовий корабель і підводний човен, а також штаб самого Чорноморського флоту.
На морі Україна дуже ефективно використовувала військово-морські БПЛА власного виробництва, завдаючи ударів по російському судноплавству в Криму і в північній частині Чорного моря. У серпні 2023 року Україна продемонструвала радіус дії свого флоту безпілотників успішними атаками на російський військовий корабель і нафтовий танкер поблизу російського порту Новоросійськ на східному узбережжі Чорного моря, який слугує головним вузлом для експорту російських енергоносіїв.
Ця кампанія ракетних і безпілотних атак врешті-решт змусила командування Чорноморського флоту росії визнати, що їхня позиція більше не є життєздатною. За повідомленнями, на початку жовтня росія вивела більшість своїх військових кораблів і підводних човнів з Криму до відносно безпечних російських портів.
Відступ російського флоту дозволив Україні прорвати блокаду морських портів і відновити торговельне судноплавство. Попередня зернова угода, укладена за посередництва ООН у липні 2022 року, дала змогу Києву експортувати деяку сільськогосподарську продукцію, але ці поставки здійснювалися на невигідних умовах і піддавалися російському втручанню. Коли влітку торік путін оголосив про вихід росії з цієї ініціативи і пригрозив атакувати будь-які судна, що прямують до українських портів, Україна відчула себе достатньо впевнено, щоб кинути виклик кремлю і оголосити про створення нового "гуманітарного коридору" для вантажних суден.
Цей новий коридор процвітає: експорт продовольства в грудні 2023 року вже перевищив максимальний місячний обсяг, досягнутий під час дії Чорноморської зернової угоди, укладеної за підтримки ООН. Відновлення морської торгівлі надало Україні життєво важливий економічний рятувальний круг і сприяло минулорічному вражаючому зростанню ВВП приблизно на п'ять відсотків.
Значні успіхи України на Чорноморській арені демонструють, чого можна досягти, якщо партнери країни подолають свою фобію ескалації і нададуть українському командуванню достатню кількість зброї, не накладаючи штучних обмежень на її використання.
Від початку повномасштабного вторгнення путіна західні лідери притримували ключові категорії озброєнь, обмежуючи здатність України завдати удару у відповідь по росії через побоювання щодо можливої реакції москви. Такий підхід, що завдає шкоди самим партнерам, був спочатку застосований і до Криму, незважаючи на те, що окупований росією півострів є міжнародно визнаною частиною України.
Президент України Володимир Зеленський нещодавно підкреслив шкоду, завдану очевидним страхом Заходу перед ескалацією. Виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Зеленський розповів, як українські чиновники постійно чули від союзників одну й ту ж мантру "не загострювати". "Ніщо не завдало більшої шкоди нашій коаліції, ніж ця концепція", – зазначив він.
Немає сумнівів, що путін намагався використати очевидну боязкість Заходу. Протягом усього вторгнення він послуговувався погрозами і хвалькуватістю, щоб зменшити потік зброї в Україну і визначити, де Україна може, а де не може атакувати. Найпотужнішим інструментом путіна був ядерний шантаж. Він неодноразово натякав на ядерну відповідь, якщо об'єктом нападу стане територія, яку вважає російською. "Я не блефую", – попередив він у вересні 2022 року.
У той час як західні лідери виявилися дуже сприйнятливими до російського брязкання шаблями, українці не мали жодних сумнівів у тому, що путін блефує, і робили це неодноразово. Щоразу невдовзі ставало зрозуміло, що погрози російського диктатора заслуговують на довіру так само, як і його обіцянки.
Незважаючи на дедалі сміливіші українські атаки на кримські об'єкти, путін не зміг піти на будь-яку значущу ескалацію. Натомість, зіткнувшись із новими несприятливими військовими реаліями в Чорному морі, російський флот тихо відійшов. Це є повною насмішкою над нерішучістю, яку демонструє більша частина демократичного світу.
Уроки для всіх. Прогрес України на морі підтверджує пустопорожність російських погроз
Стратегічний успіх України в Чорному морі пропонує низку важливих уроків для майбутнього ведення війни. Він підкреслює здатність українських військових безперешкодно інтегрувати новітні західні системи озброєнь у власні наступальні операції, а також підтверджує нездатність росії захиститися від цієї посиленої української вогневої потужності.
Поєднавши обмежену кількість крилатих ракет, наданих Великою Британією і Францією, з власними можливостями безпілотників, які постійно зростають, Україна змогла знищити близько 20% Чорноморського флоту росії і змусити решту військових кораблів відступити. Додаткові поставки озброєнь можуть мати такий же глибокий вплив на бойові дії на материковій частині України.
Можливо, найбільше прогрес України на морі підтверджує пустопорожність російських погроз і повну безглуздість акценту Заходу на уникненні ескалації за будь-яку ціну. кремлівські чиновники вдаються до погроз, бо вважають, що Заходу бракує рішучості. Поки що вони мають рацію.
Протягом майже двох років західні лідери дозволяли росії залякувати себе. Вони відмовляли Україні в озброєнні, необхідному для перемоги у війні, боячись спровокувати путіна. Цей згубний підхід лише затягував бойові дії і підбадьорював кремль. Зараз має бути до болю зрозуміло, що ніщо так не провокує російську агресію, як тривала слабкість Заходу.
У 2024 році партнери України повинні зробити логічні висновки з подій у Чорному морі та застосувати їх для створення стратегії, яка виграє війну. Це означає відмову від власних червоних ліній, які вони самі собі нав'язали, і, нарешті, надання Україні інструментів для завершення роботи. Страх Заходу перед російською ескалацією – це таємна зброя путіна. Настав час його роззброїти.
Джерело: Atlantic Council
