Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Троянські академіки в західних університетах. Чому росія обирає їх джерелом для таємних операцій – Крістіан Вассіль

Переклад iPress
Троянські академіки в західних університетах. Чому росія обирає їх джерелом для таємних операцій – Крістіан Вассіль
Колишній проректор, а нині доцент кафедри технологічних досліджень Тартуського університету в своєму блозі у виданні Science Business переконує академічну спільноту, що західні університети стали полем бою росії. Він стверджує, що рф активно проникає в західні університети для доступу до досліджень, винаходів, а також впливу як на академічну спільноту, так і на країни в цілому. Слова естонського науковця звучать переконливо, особливо коли бачиш, як сотні проросійських чи російських науковців в американських університетах намагаються впливати на суспільні настрої, публікуючи десятки статей про необхідність примирення з росією чи змусити Україну відмовитися від своїх територій.

У середині січня естонські служби безпеки затримали професора міжнародної політичної теорії Вячєслава Морозова в одному з найстаріших університетів Балтії Тартуському університеті. Морозова звинувачують у шпигунстві на користь російської федерації проти Естонської Республіки, й наразі він перебуває під вартою до завершення слідства.

Реакція громадськості на цю заяву варіювалася від холодного прагматизму до трепету і шоку. Багато хто висловлював здивування, запитуючи, як університет може бути джерелом інтересу для іноземних спецслужб. Цей сумнів був особливо виражений у західних академічних колах.

Доступ до людей і мереж. Основа інформаційної війни

Наші університети є цінною платформою для росії завдяки нашим людям і мережам: звідки вони походять, що вони думають, з ким вони пов'язані, яка природа їхніх стосунків, які їхні погляди.

Розуміння того, кого провокувати, дратувати чи піддавати впливу певних видів інформації, а кого уникати, є ключовим для організації інформаційних атак. Інформаційні операції не є безсистемними; вони не передбачають простого наповнення соціальних мереж фейковими новинами. Натомість вони спираються на ретельно розроблені персоналізовані мережеві карти, якими керують у цифровому режимі в реальному часі.

На цих картах кожна людина, тобто кожен із нас в академічному середовищі, характеризується, профілюється і отримує певну роль, починаючи від "корисних ідіотів" і закінчуючи "імунними прагматиками". Таке розуміння є життєво важливим для інформаційної війни, і його набагато легше зібрати в межах наших територій та організацій, ніж на відстані. З огляду на це, було б наївно припускати, що така діяльність не є поширеною.

Я сам переконався в цьому, обіймаючи посаду проректора Тартуського університету 7 березня 2022 року, коли університет прийняв рішення обмежити прийом громадян росії та білорусі, оскільки міжнародна наукова спільнота розгорнула санкційну кампанію на підтримку українських вчених. Винятки були зроблені для тих, хто має посвідку на проживання в ЄС або вже навчається в Естонії.

Вже за кілька годин після ухвалення рішення університет став об'єктом масштабної інформаційної атаки, організованої через понад тридцять акаунтів інтернет-тролів. Ця скоординована атака поширювала дезінформацію, часткову правду та ініціювала прямі канали комунікації для розпалювання конфлікту, протистояння й ненависті. Українські студенти Тартуського університету також стали мішенню для атак.

У міру посилення інформаційної атаки стала очевидною наша недостатня обізнаність із ситуацією. Нас закинули в каламутну сферу, де межі між справжнім дискурсом та організованою інформаційною війною розмилися. Мимоволі ми стали пішаками у витонченій битві, що ведеться в тіні наших цифрових просторів. Поважні журналісти та науковці були втягнуті в цю боротьбу і втягнуті у поляризаційні дискусії, не підозрюючи про глибинні маніпуляції, що лежать в основі цієї гри.

Незважаючи на плутанину, пильні члени академічної спільноти швидко зрозуміли, що це були цілеспрямовані інформаційні атаки, що призвело до викриття провокаторів і швидкого припинення їхньої діяльності у відповідних цифрових потоках.

Університет також безпосередньо співпрацював зі Службою внутрішньої безпеки Естонії, підкреслюючи вирішальну роль синергії між освітніми установами та органами безпеки у боротьбі з кіберзагрозами та інформаційною війною – зв'язок, який може бути не відразу очевидним, але є життєво важливим.

Наслідки рішення Тартуського університету і подальші дебати стали протверезним уроком. Оркестранти інформаційного наступу оголили свою тактику, перетворивши академічне рішення на серйозну полеміку. Цей епізод дає уявлення про арсенал і методи противника, а нам – можливість попередити майбутні атаки.

Шлях до впливу. Від досліджень до міжнародних мереж

Ще одна причина, чому наукові кола є цінним джерелом для російських спецслужб, полягає в тому, що вони пропонують спрощений шлях від досліджень до впливу в міжнародних організаціях і мережах. Цей шлях починається з роботи в інститутах, лекцій, семінарів, дослідницьких груп, подачі заявок на гранти та наукової роботи. Інтерес противника полягає в доступі до досліджень і наукових відкриттів у різних галузях, від біоінженерії до фармацевтики. Хоча шпигунів також цікавлять соціальні науки і дослідження індивідуальних і суспільних настроїв.

Дані Естонської інформаційної системи наукових досліджень свідчать про те, що Морозов очолював численні дослідження з питань ідентичності, і що завдяки своїм дослідженням він міг збирати і стандартизувати дані про національну ідентичність.

Якщо ці підозри підтвердяться, уряд Естонії профінансував і підтримав створення бази даних, яка безпосередньо допомагає розвідувальним зусиллям супротивника. Для іноземних спецслужб значну цінність мають також дослідження, присвячені моделям голосування, використанню технологій, мобільності та іншим демографічним факторам. В університетському середовищі доступ до таких досліджень, зокрема до детального аналізу і первинних даних, значно простіший, ніж у відкритому доступі, де зазвичай містяться лише узагальнені зведення.

Важливість доступу до дослідницьких груп, старших науковців та академічних дискусій не можна скидати з рахунків, але це лише шлях до більш дієвих майданчиків міжнародних мереж та організацій.

Активна участь в академічних спільнотах, професіоналізм та висока якість досліджень часто призводять до призначення в різні офіційні комітети та ради. Морозов був членом Академічного комітету Тартуського університету. Згодом такі призначення можуть перерости у провідні посади в міжнародних мережах, тісно пов'язаних з європейськими та міжнародними інституціями. Побудова довіри через довірених осіб є величезним активом, і з плином років і навіть десятиліть вона може підняти іноземних агентів на впливові позиції в нашій системі прийняття рішень. Університети є чудовим майданчиком для досягнення цієї мети.

Справа Морозова також є уроком не лише для академічних кіл, але й для всіх секторів, де працюють кваліфіковані фахівці в Естонії та за її межами: бізнесу, технологічного сектору, ІТ-розробників (особливо тих, хто відповідає за цифрові урядові рішення), компаній, що розвиваються, та стартапів, які є потенційними джерелами розвідданих для супротивників.

Ситуативна обізнаність. Як її підвищити

Режим путіна вживає рішучих заходів для контролю над інформаційними потоками всередині країни, але очевидно, що значні ресурси виділяються на інформаційні атаки за кордоном. Ми повинні нагадати собі, що найбільша армія росії – це не та, що з танками і винищувачами в Україні, а широко розгалужена мережа виробників фейкових новин, агітаторів, пропагандистів, ботів та інтернет-тролів, які отримують винагороду за кожен клік, коментар і висловлювання, що сприяють досягненню цілей росії.

Ця мережа діє не лише здалеку або за допомогою м'якої тактики: вона активно працює на місцях, використовуючи як союзників, так і супротивників путінського режиму, щоб посіяти розбрат на Заході. З грудня 2023 року естонські служби безпеки затримали близько десяти осіб, які проводили операції на території Естонії за завданням російських спецслужб.

Для університетів обмеження діяльності, засекречування інформації чи запровадження суворого контролю не є відповіддю. Рішення полягає радше у збереженні реалістичного і чіткого розуміння наших цінностей у поєднанні з критичним, але не параноїдальним усвідомленням нашого оточення. У разі виникнення підозр життєво важливо звернутися за підтримкою та порадою до державних інституцій. Налагодження проактивної взаємодії зі службами безпеки сприяє діалогу ще до того, як трапиться якийсь інцидент, підвищуючи рівень готовності. Жодне занепокоєння не повинно вважатися надто незначним; служби безпеки часто мають найкращі можливості для того, щоб бачити повну картину, і навіть один шматочок пазлу може мати вирішальне значення.

Нам потрібно переоцінити нашу ситуаційну обізнаність. Ситуаційна обізнаність, яка спочатку була терміном національної оборони, передбачає всебічне розуміння чинників, що впливають на позицію в конфлікті, як окремої особи, так і військового підрозділу чи країни в цілому.

Важливим аспектом ситуаційної обізнаності в контексті університетів є усвідомлення того, яка інформація може бути використана на користь супротивника, а також виявлення дій, що ставлять під загрозу нашу безпеку. Ситуаційна обізнаність дозволяє нам уникнути надмірної наївності і не стати мимовільними учасниками інформаційної війни росії.

Про автора: Крістіан Вассіль – доцент кафедри технологічних досліджень Тартуського університету. У 2017-2023 роках був проректором з наукової роботи університету.

Джерело: Science Business

Підозра на російську диверсію. Велике повернення агентів кремля до Європи? – France24
Підозра на російську диверсію. Велике повернення агентів кремля до Європи? – France24
ПСИХИ! Чи може Харків стати українською Бастонью? – Джонатан Світ та Марк Тот
ПСИХИ! Чи може Харків стати українською Бастонью? – Джонатан Світ та Марк Тот
Чи готові європейці відправити війська в Україну? Про що свідчить опитування експертів – Європейський центр Карнеґі
Чи готові європейці відправити війська в Україну? Про що свідчить опитування експертів – Європейський центр Карнеґі
В Україні росія починає нарощувати перевагу. Як цьому запобігти – Джек Вотлінг
В Україні росія починає нарощувати перевагу. Як цьому запобігти – Джек Вотлінг
Армія США не зможе так довго вистояти у війні безпілотників, як Україна. Її вистачить хіба що на місяць – Девід Екс
Армія США не зможе так довго вистояти у війні безпілотників, як Україна. Її вистачить хіба що на місяць – Девід Екс
Україна вимагає від США зняти обмеження для використання американської зброї. Натомість росія розгортає нову інформкампанію в американських ЗМІ
Україна вимагає від США зняти обмеження для використання американської зброї. Натомість росія розгортає нову інформкампанію в американських ЗМІ
Як Америка підіграє росії. путін розширює вторгнення, поки Україна чекає на західну зброю – Микола Бєлєсков
Як Америка підіграє росії. путін розширює вторгнення, поки Україна чекає на західну зброю – Микола Бєлєсков
росія просувається на Харківщині. Початковий аналіз російського наступу – Мік Раян
росія просувається на Харківщині. Початковий аналіз російського наступу – Мік Раян