Найгучніший шпигунський скандал у новітній історії Німеччині. Почався кількамісячний судовий процес у суворих умовах безпеки – New York Times
"Судовий процес, який проходив у суворих умовах безпеки і, як очікується, триватиме кілька місяців, завершує один із найгучніших шпигунських скандалів у новітній історії Німеччини", – пише американська New York Times.
За словами федерального прокурора, ця справа схожа на шпигунський трилер: непримітний на вигляд менеджер німецької зовнішньої розвідки продавав секретні матеріали російським спецслужбам навіть під час війни в Україні, а посередником між ними був мандрівний торговець діамантами.
Обом чоловікам висунуті звинувачення у державній зраді. Вони можуть бути засуджені до довічного ув'язнення в ході судового процесу, який розпочався цього тижня перед колегією з п'яти суддів у Вищому кримінальному суді Берліна, за яким пильно стежать і який ще більше охороняють.
Читайте по темі: російський "кріт" розбурхав Німеччину та союзників. Чи переповнена німецька розвідка агентами рф? – New York Times
Обвинувачений у продажу секретів співробітник розвідки, згідно з німецькими правилами конфіденційності, був названий Карстеном Л., 53-річний відставний офіцер, який працював у Федеральній розвідувальній службі Німеччини (BND) на посаді директора з технічної розвідки. У попередній статті New York Times він був ідентифікований як Карстен Лінке. Чоловік, якого звинувачують у переправленні секретів, був ідентифікований як Артур Е., 32-річний самозайнятий підприємець.
Доступ громадськості до частини судового процесу буде обмежений через чутливі деталі безпеки, що обговорюються. Судді постановили, що три повні сторінки 13-сторінкового обвинувального акту не можуть бути зачитані у відкритому судовому засіданні, оскільки це може розкрити державну таємницю.
Адвокат Лінке, відомий кримінальний юрист Йоганнес Айзенберг, висловив невдоволення масштабами обмежень. У суді в четвер він процитував повідомлення німецького журналу Der Spiegel, в якому йшлося, що пан Лінке розкрив російській розвідці інформацію про те, що західна розвідка може мати доступ до програми зашифрованих повідомлень, якою користується ПВК "Вагнер".
Айзенберг заперечує цінність інформації, у витоку якої звинувачують його клієнта. Виклавши свою стратегію захисту в четвер, він припустив, що справа була підлаштована, можливо, українськими та американськими спецслужбами, які намагаються знищити репутацію BND. (німецької федеральної розвідки).
"BND не є нейтральною стороною в цій справі", – сказав Айзенберг, нагадавши, що більшість доказів, представлених у суді, були отримані або з внутрішніх розслідувань німецького відомства, або зі свідчень пана Е., якого він назвав "самозванцем".
Прокурори стверджують, що зв'язок між обвинуваченими розпочався з випадкової зустрічі у травні 2021 року, а посилився після вторгнення росії в Україну менш ніж через рік. Спочатку вони намагалися допомогти заможному росіянину отримати німецьку візу в обмін на частку в шахті в Африці, але все стало серйозніше, коли росіянин повернувся з вимогою про надання чутливих розвідувальних даних.
Як зазначає NYT, за словами прокурорів, пан Е. здійснив три поїздки з Німеччини до росії восени 2022 року. Він зустрічався з оперативниками ФСБ у ресторані та квартирі в москві. Його звинувачують в тому, що він привіз їм матеріали, які були класифіковані німецькою розвідкою як "цілком таємні", частина з яких походила від партнерських відомств інших західних країн. Натомість російські агенти дали йому список із 12 запитань. Під час однієї вечері вони нібито передали пану Е. чотири конверти, заклеєні скотчем, в яких знаходилися сотні тисяч євро готівкою.
Прокурори звинувачують Лінке в тому, що він шукав конкретні високотаємні матеріали, використовуючи бази даних і звертаючись з офіційними запитами до своїх колег. Потім, за їхніми словами, він, роздрукувавши і сфотографувавши матеріали з екрану свого комп'ютера на телефон, який надав йому пан Е., переправив через систему внутрішнього контролю назовні, де і передав їх.
Пан Е. був заарештований у Флориді через кілька тижнів після того, як поліція взяла під варту Лінке в Берліні. Перед тим, як його супроводили до Німеччини, де він був переданий федеральній поліції, пан Е. дав численні свідчення ФБР.
New York Times зауважує, що судовий процес проходить за надзвичайно суворих умов безпеки. Журналістів обшукують на двох окремих контрольних пунктах. До зали суду не можна проносити комп'ютери, телефони, ювелірні прикраси і навіть ручки (суд забезпечує журналістів власними ручками). Навіть голова суду Детлев Шмідт був змушений зняти годинник перед входом. У залі суду багато метрів білих стелажів, на яких лежать 49 товстих папок. Судді та адвокати не мають права виносити їх із зали суду, а також робити з них фотокопії та сканувати, щоб запобігти витоку інформації, що у них міститься.
Лінке як співробітник розвідки, мав допуск до державної таємниці протягом 15 років роботи у BND. Його остання посада, на якій він пропрацював лише кілька місяців, була директор відділу перевірки, який займається перевіркою біографічних даних новоприйнятих співробітників.
32-річний пан Е. був у чорному і здавався більш розслабленим, ніж Лінке. Він оглядав галереї відвідувачів і енергійно кивав головою під час вступної промови захисту. Його захист, схоже, розходиться з тим, що було оголошено для Лінке.
Наприкінці свого вступного слова один із його адвокатів, Гвізеппе Оліво, сказав, що всі побачать, що пан Е. "зробив значний внесок" у прояснення справи. Він, ймовірно, сподівається уникнути тривалого терміну ув'язнення, співпрацюючи з судом.
У той час як пан Е. говорив із ФБР і німецькою владою про свою роль у подіях і пообіцяв дати повний звіт про свою участь у суді, Лінке відмовився від розмови. У вівторок суддя зачитав уривки зі записки, яку охоронці знайшли у тюремному комплексі, де обидва чоловіки утримуються окремо, і яка, за словами прокурорів, була посланням від Лінке до пана Е.
"Ваші свідчення – це основа", – написав Лінке. В іншій частині йшлося: "Крім ваших свідчень, є тільки вказівки". "Просто візьміть всі слова назад", – зачитав суддя Шмідт тюремну записку вголос перед захопленим залом суду", – завершує статтю NYT.
Шпигунська епопея в Норвегії. Як "бразильський науковець" зізнався, що він розвідник ГРУ з росії – VG
Тим часом в Норвегії, спійманий російський розвідник, який видавав себе за бразильського науковця, визнав, що він росіянин, і назвав своє справжнє ім’я.
Запрошений дослідник в Університеті Тромсе, який представлявся як Жозе Ассіс Джамаррія з Бразилії, звинувачений у шпигунстві. Тепер Жозе зізнається, що насправді він Міхаіл Валєрієвіч Мікушин (45 років) з росії. Про це пише норвезька щоденна газета Verdens Gang.
Читайте по темі: Норвегія починає бачити російських шпигунів усюди. Інші європейські країни теж – The New York Times
Перед тюремними слуханнями в окружному суді Осло 6 грудня цього року росіянина вперше зареєстрували під його справжнім ім'ям. "Він визнає своє ім'я. Але у нас і так були відносно хороші докази", – розповідає в інтерв'ю для VG поліцейський юрист з норвезької поліції безпеки PST Пер Ніклас Хафсме (Per Niklas Hafsmoe).
На початку розслідування PST надіслала листа до посольства рф, вказавши російське ім'я заарештованого. Норвежці попросили підтвердити або спростувати інформацію.
Втім, за словами Хафсме, PST не отримали відповіді ані від російського посольства, ані від російської держави. Тепер ця "зміна імені" – щось нове, і як зазначає Хафсме, вони "надіслали нового листа до посольства". "Наразі ми з нетерпінням чекаємо, чи повідомить посольство, що Мікушін є тим, за кого себе видає", – каже Хафсме.
За повідомленням PST, після "зміни імені" Мікушин отримав консульську допомогу від посольства рф. "До цього часу російське посольство двічі зв'язувалося з Мікушиним після того, як він підтвердив свою особу", – зазначив Хафсмо.
VG звернулася до посольства росії з проханням прокоментувати те, що Міхаіл Мікушин визнав, що він є громадянином рф. Там відповіли: "Консульський відділ посольства не має інформації про те, що Хосе Ассіс Джаммарія має російське громадянство. У зв'язку з цим консульська допомога не надається".
Зауваження, що норвезька поліція безпеки PST стверджує, що консульство контактувало з Мікушиним двічі, там проігнорували.
Вранці 24 жовтня минулого року під час операції в Тромсе був заарештований підозрюваний у шпигунстві росіянин. На відео, опублікованому PST, видно, що гостьовий дослідник був затриманий на безлюдній і засніженій дорозі, коли прямував до університету.
Тоді він використовував фальшиве бразильське ім'я Жозе Ассіс Джаммарія.
PST встановила, що насправді він був російським нелегалом, який перебував у Норвегії за завданням розвідки рф. За даними PST, Мікушин народився в росії 19 серпня 1978 року.
Інформація збіглася з розслідуваннями, проведеними VG та журналістською мережею розслідувань Bellingcat. У розпорядженні VG є документація, яка пов'язує Мікушина з російською розвідувальною службою ГРУ.
VG знайшла електронну пошту, яку звинувачений у шпигунстві використовував, щоб подати заявку на роботу в Тромсе. Завдяки цьому Bellingcat знайшла акаунти, створені на російських платформах, і, зрештою, доступ до фотографії на водійському посвідченні Мікушина. Вони пропустили зображення через програму розпізнавання облич Azure.
Усе співпало.
Потім Bellingcat перевірив зареєстровані адреси Мікушина в росії і виявив, що він прописаний у житловому комплексі, зарезервованому для офіцерів ГРУ.
Захисниця росіянина, адвокатка Мар'яна Лозіч стверджує, що саме слідство, проведене PST, змусило її підзахисного прийняти рішення про зізнання. Вона постійно інформувала Мікушина підзахисного про хід розслідування PST, і з цим зізнанням є надія, що воно може бути прискорене.
На питання, чи є він агентом розвідувальної служби ГРУ, адвокатка відмовилася відповідати. За її словами, підзахисний визнає, що він Міхаіл Валєрієвіч Мікушин, і визнає, що надав державним органам Норвегії невірні дані, коли подавав заяву на отримання посвідки на проживання в країні. На питання, чи допитувала його знову PST, адвокатка відповіла, що ні.
Мікушин перебуває під вартою PST вже більше року за звинуваченням у шпигунстві. 6 грудня його залишили під вартою ще на вісім тижнів із забороною листування і відвідування.
На початку цього року стало відомо, що влада США, ймовірно, зв'язалася з Норвегією та іншими союзниками, щоб знайти ув'язнених росіян, яких можна було б обміняти на двох американців, ув'язнених в росії. Наразі у в'язницях Сполучених Штатів немає жодного високопоставленого російського громадянина, який міг би стати об'єктом такого обміну.
На питання журналістів, чи може бути актуальною видача Мікушина в обмін на американських громадян, ув'язнених в росії, як це було у випадку з Фроде Бергом, представник PST відповів VG, що в нього такої інформації немає. За його словами, в такому випадку це відбувається на іншому рівні.
У так званому "ексклюзиві" від CNN про пошук адміністрацією Байдена рішення для обміну російських шпигунів на двох незаконно утримуваних у росії американців – журналіста Евана Гершковича і колишнього військового Пола Вілана, була вказана і Норвегія. Причиною став звинувачений шпигун Міхаіл Мікушин.
Джерела: New York Times, Verdens Gang
