Україна повинна зійти з краю леза
The Financial Times у своєму редакційному коментарі застерігає Януковича: якщо проллється більше крові, то він втратить право на допомогу МВФ. Нинішня криза, на думку видання, є набагато серйозніша, ніж усі інші, що мали місце в Україні з 1991 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олег Покальчук: 2004 рік був для України, як перший поцілунок, а 2013 – як перший секс
Після спроби розгону табору протестувальників в ніч на середу, Янукович, як вважає видання, майже «втратив право залишатися на посаді». На жаль, шанс, що він піде у відставку добровільно, є низьким. Якби він це таки зробив, то можна бути впевненим у тому, що він опиниться у в’язниці через свої зловживання владою та злочини. ЄС та США повинні натиснути на нього, щоб змусити його дійти компромісу з протестувальниками.
Ця компромісна угода повинна передбачати згоду Януковича на відмову від застосування сили і заміну нинішнього уряду на уряд національної єдності, у який увійдуть також представники опозиції. Януковичу доведеться також піти на дострокові парламентські вибори, що дасть виборцям змогу висловити свою точку зору про бажаний напрямок руху країни. Опозиція мала б закликати протестувальників залишити вулиці та погодитися з тим, що Янукович залишиться на посаді до президентських виборів 2015 року.
Фото: AFP
«Якщо Янукович утримається від подальшого насильства, ЄС слід продовжити з ним переговори. ЄС слід залишити йому можливість укласти угоду про вільну торгівлю. Але ЄС та США повинні також дати йому зрозуміти, що він випробував їхнє терпіння до межі. Ще одна спроба розігнати протестувальників позбавить його останніх залишків легітимності».
Як повернути Україну обличчям до ЄС
Пола Добрянскі, заступник державного секретаря в адміністраціях Джорджа Буша-молодшого, у статті в The Washington Post пише про те, як на її думку, досі можна повернути Україну на шлях інтеграції з ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: План А і план Б
Добрянскі вважає, що адміністрації Обами та державному департаменту США, зокрема, слід не лише попереджати Віктора Януковича про неприпустимість застосування насильства до протестувальників, але й спонукати його до зближення з Європейським Союзом. Найбільше зусиль слід докласти у відносинах з Росією. Експерт з сумом констатує, що поєднання російських санкцій, погроз та обіцянок фінансової допомоги Україні практично не позначилося на якості російсько-американських відносин та рівні діалогу: перший віце-премє’р-міністр Росії Ігор Шувалом днями відвідав Вашингтон, готуючи ґрунт для переговорів щодо укладення російсько-американського договору про захист інвестицій.
На думку американського експерта, Москві слід дати зрозуміти у приватних розмовах, а потім і публічними каналами, що її погрози на адресу України порушують зобов’язання, взяті на себе в момент вступу до СОТ, та інші угоди. Росію слід поінформувати, що Сполучені Штати вимагатимуть застосування до неї широкого спектру заходів, від санкцій СОТ до виключення з «Великої Вісімки» та навіть бойкоту політичними лідерами Зимових олімпійських ігор 2014 року у Сочі. Ці заходи поставлять під сумнів те, що Путін цінує найбільше – свій міжнародний престиж.
Колаж: joyreactor.cc
Водночас, США мали б скористатися проєвропейськими настроями протестувальників в Україні. Адміністрація Обами мала б запропонувати разом з ЄС адекватні фінансові стимули для Києва, залучити до діалогу з Україною МВФ та інші міжнародні фінасові інституції, що могли б запропонувати Україні пакет допомоги, який дорівнював би за своїм розміром тому, який запропонувала Москва.
Хто втратив Україну?
Іван Крастев, президент Центру ліберальних стратегій у Софії у своїй статті для Project Syndicate висловлює думку, що насправді ще Захід не втратив Україну, і Росія ще не здобула її для свого Євразійського Союзу.
На думку Крастева, цього року протести в Україні вибухнули через страх українців, що європейська перспектива їхньої країни може бути втрачена назавжди. Як він вважає, українці тверезо оцінюють свої шанси – Україна не вступить до ЄС протягом наступних десяти років, і сам ЄС так само перебуває у стані кризи. Українці сповнені рішучості захищати своє право на європейське майбутнє. За Помаранчевої революції вони дізналися, що десятки тисяч людей, що зібралися на Майдані незалежності, можуть фактично мати право вето на рішення своїх політичних лідерів. Втім, головною відмінністю 2013 року від 2004-го є те, що Україна практично за одну ніч втратила свій привілейований статус геополітичної невизначеності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Почему Ахметов не поддержит Майдан
У перші двадцять років від моменту закінчення Холодної війни Україна нагадувала велику валізу без ручок – її неможливо були ані взяти зі собою, ані залишити на вокзалі. Панувало припущення, що Україна розколота між проросійським Сходом та антиросійським Заходом, і що будь-який радикальний крок міг би призвести до розколу країни.
Але тепер ані Росія, що сповнена рішучості зібрати країни колишнього СРСР у ЄвразЕС, ані ЄС, принижений відмовою президента Януковича підписати угоду про асоціацію, не можуть змиритися зі статус-кво.
Обидві сторони зробили свої помилки. Європейські політики змусили Кремль повірити, що Україна не має достатньо великого значення для ЄС. Як наслідок, Росія захотіла не лише зупинити зближення України з ЄС, але й затягнути її у свій інтеграційний проект. Європейські лідери так само не зауважили зневаги, яку російські лідери почали відчувати щодо «імперії одностатевих шлюбів», якою став ЄС у їхніх очах.
Фото: bbc.co.uk
Росія так само недооцінила Україну. Масштаб протестів у Києві захопив Кремль зненацька, оскільки російська еліта ніколи не вважала громадянське суспільство незалежним гравцем на полі національної політики і не спромоглася зауважити формування європейського консенсусу в українському суспільстві. Проте, Путін цього разу дійшов правильного висновку, що Янукович зараз готовий вжити силу, щоб зберегти свій контроль над країною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Захід програв Україну Путіну
Ставки на пострадянському просторі стали дуже високими, два конкурентні інтеграційні проекти приречені зіткнутися. В України залишилося лише три варіанти для вибору: 1) підписати угоду з ЄС, як цього хоче більшість українців; 2) вступити до ЄвразЕС, що воліє зробити політична еліта, яка ризикує втратити владу; 3) збанкрутувати.
