RSS
ПОЛІТИКА СТАТТІ

План А і план Б

У Віктора Януковича точно є план, що робити і з Майданом, і з країною загалом. У опозиції, на жаль, свого плану немає
Повітря Майдану п’янить. Революційна ейфорія, полум’яні промови з трибуни, зведення барикад і блокування порожніх адмінбудівель. Ніч у військовому наметі… Наші «паркетні» політики (а вони практично усі паркетні, окрім Луценка і може ще кількох, тих, хто не на перших ролях) відчувають себе відважними революціонерами. Або достатньо вправно вдають із себе таких.
План А і план Б Фото: AFP

Одне слово, кипить обурений розум і у серцях клекоче гнів…

Але зараз як ніколи потрібно заспокоїтися. Знайти час для усвідомлення ситуації та розробки двох дуже детальних планів.

«План А» – як переламати ситуацію.

Дуже б хотілося помилитися, проте станом на сьогодні ситуація з погляду достатньо поінформованого спостерігача виглядає так:

1. Опозиційна «трійка» + Луценко та Порошенко так і не виробили адекватний формат взаємодії. Маємо типову українську ситуацію з кількома отаманами, які партизанять на власний розсуд.

2. Опозиція не створила єдиного центру управління Майданом, який би взяв центром постановки завдань для Майдану у Києві та опозиційних сил по усій країні і виступав як суб’єкт у переговорах із владою та міжнародним співтовариством.

3. У лідерів Майдану немає стратегії і чіткого плану дій, сам протест живе за типово російським «авось» – «нам бы только день простоять, да ночь продержаться»…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ленін і новий дракон

Зараз Майдан продовжує існувати на голому ентузіазмі людей, який з посиленням морозів на наближенням Нового року та різдвяних свят зменшуватиметься з кожним днем. Все, на що спроможеться опозиція у її нинішній кондиції – ще раз зібрати людей на недільний мітинг. Може, два рази.

Тому категорично потрібен план дій – якомога швидше і якомога реалістичніший. Ховатися за красивими деклараціями, написаними митцями, більше не варто. Як не варто сподіватися, що добрі дяді з Вашингтону чи Брюсселю самі вирішать, що і як робити з українською владою – замість Майдану.

Розчарування після Майдану-2004 почало проявлятися приблизно через рік після зміни влади, коли герої тієї революції погрузли у внутрішніх конфліктах. У кінцевому підсумку, воно і призвело до повернення у владу Віктора Януковича та програшу як Ющенка, так і Тимошенко.

Розчарування від того, що люди, які нині опинилися на чолі протесту, не уміють використати позитивну енергію мільйонів людей, зараз є головною загрозою для Майдану-2013. Щиро кажучи, перспективи, які вимальовуються у випадку поразки Майдану-2013, оптимістичними назвати важко.

Хоч про них теж потрібно думати – уже зараз.

А тому потрібен «план Б» – на випадок, якщо Віктору Януковичу вдасться «нормалізувати» ситуацію.

Ескізи того, що буде після Майдану, ми бачимо уже зараз.

Брутальні арешти активістів і просто учасників акцій протесту, які випадково опинилися на місці «беркутівського» побоїща. Зараз за ґратами знаходиться щонайменше 19 людей. Частина з них побиті і потребують медичної допомоги у стаціонарі. 

Окрема варто сказати про арешт Віктора Смалія – адвоката активіста «Дорожнього контролю» Андрія Дзиндзі. Арешти адвокатів «політичних» досі не застосовували ані в Росії, ані в Білорусі.

Обшуки в квартирах у затриманих.

Силове захоплення опозиційних ЗМІ.

Допити депутатів від опозиції.

Провокації міліції проти активістів протестних акцій.

І це лише квіточки.

Тому «план Б» насамперед має стосуватися захисту людей, яких влада переслідує чи буде переслідувати у майбутньому за політичними мотивами.

По-перше, це створення постійно діючого штабу підтримки політичним в’язням та переслідуваним за політичними мотивами, який би надавав правову допомогу в українських судах та Європейському суді з прав людини, надавав широкого міжнародного розголосу кожному випадку політичного переслідування, допомагав в отриманні статусу політичних біженців.

По-друге, це створення фонду підтримки родин політв’язнів. Категорично не можна залишити без постійної опіки та допомоги сім’ї, які залишилися без годувальників.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Віталій Портников. План Путіна

По-третє – окрема програма допомоги студентам, яких можуть торкнутися репресії  Табачника. У 2006 році уряд Польщі оголосив, що кожен білоруський студент, виключений з вузу за участь у політичних акціях, може продовжити навчання у польських університетах – коштом Республіки Польща. Було б добре, якби українська опозиція досягла подібних домовленостей із країнами ЄС щодо українських студентів.

І останнє. «План Б» уже зараз має дати відповідь на те, як саме опозиція діятиме до 2015 році і в якій конфігурації увійде у президентські вибори.

***

У Віктора Януковича точно є план, що робити і з Майданом, і з опозицією, і з країною загалом. Якщо конкурентний план не з’явиться у опонентів чинної влади, нам усім залишиться хіба що насолоджуватися стратегічним генієм нашого президента. Мовчки. 

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

10 12 2013 19:04
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ