Як покарати Януковича
Ендрю Робінсон, колишній посол Канади в Україні, що побував спостерігачем на парламентських виборах в Україні 28 жовтня, розмірковує у Ottawa Citizen, як Канаді варто відреагувати на фальсифікації результатів виборів до Верховної Ради.
Перш за все, Канада, на його думку, має дотримуватися висновків власної місії спостерігачів та місії ОБСЄ, які визнали, що ці вибори не були вільними та чесними.
Робінсон виступає проти цілковитої ізоляції українського керівництва та проти запровадження будь-яких санкцій, зокрема, заборон на в’їзд чи видачу віз особам, причетним до ув’язнення Тимошенко, оскільки вони будуть неефективними.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Канада хоче ввести санкції проти соратників Януковича
Робінсон вважає, що Канада має підтримувати верховенство права, свободу ЗМІ та демократичні практики в Україні шляхом співпраці з українськими НУО та іншими організаціями з демократичним ухилом – освітніми установами та молодіжними організаціями.
Водночас, Канада має прагнути до того, щоб позбавити Україну головування в ОБСЄ наступного року, "щоб не зробити з ОБСЄ посміховисько", або принаймні бойкотувати разом з іншими країнами Заходу будь-які зустрічі в межах ОБСЄ, що відбуватимуться в Україні. Таким чином можна буде надіслати сигнал, що Канада та країни Заходу серйозно ставляться до принципів, на яких була заснована ОБСЄ, і що вони очікують від інших того самого.
На думку Робінсона, це буде адекватним покаранням для Януковича, який мав би зрозуміти, що за неспроможність дотримуватися стандартів, встановлених самою ОБСЄ, мають настати певні наслідки.
Україна втрачає обличчя
Сутички в ОВК №223. Фото: facebook.com
Марцін Войцєховскі пише у Gazecie Wyborczej, що перерахунок голосів у деяких українських окружних виборчих комісіях нагадує бразильський серіал.
На його думку, йдеться про декілька комісій, що завдають величезної шкоди для репутації України через застосування на них сили міліцією та поголеними налисо спортсменами.
Загалом, на думку Войцєховського, вибори в Україні відбулися спокійно, хоча й вони були розкритиковані ОБСЄ. Втім, організація не критикувала перебігу голосування, на підставi якого можна було б якось ще довести, що самі вибори були плюралістичними, особливо у порівнянні із сусідніми державами колишнього СРСР.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євросоюз після критики ОБСЄ не підпише з Україною угоду про асоціацію
Проблеми з підрахунком голосів вказують на те, що українська демократія є слабкою. А плітки про корупцію чи упередженість влади зовсім не є перебільшенням. Одномандатні округи, у яких обирають половину парламенту – це головний корінь зла. У них дуже легко займатися маніпуляціями, а для Партії регіонів, яка отримала слабший, ніж очікувала, результат за партійними списками, перемога в одномандатних округах – це єдиний шанс на створення стабільної більшості.
Войцєховскі вважає, що у підсумку Україна втрачає рештки своєї й так сильно зіпсутої репутації. Проте, влада ще може зберегти обличчя, якщо погодиться повторити вибори у кількох спірних округах – замість того, щоб продовжувати зіткнення.
В Європу повертається націоналізм
Олег Тягнибок. Фото: ВО Свобода / picasaweb.google.com
Ніколас Гвоздев, редактор часопису The National Interest та професор національної безпеки у Військово-морському коледжі США, вважає, що успіх "Свободи" на парламентських виборах в Україні відповідає загальноєвропейській тенденції. Ультраправі партії стають прийнятними для виборців та невід’ємною частиною політичного ландшафту.
Націоналістична партія "Свобода", що вважає себе ідеологічно пов’язаною з традиційним ультраправим Національним фронтом з Франції, здобула понад 10% голосів виборців. Такі рухи, як "Свобода", описують свою панівну ідеологію, як "націократія", суть якої зводиться до того, що завданням держави є захищати інтереси титульної нації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВО "Свобода" обіцяє легалізувати офшорний капітал і націоналізувати монополії
Успіх націократичних партій спостерігається і в інших європейських країнах. У Греції "Золота зоря" здобула на виборах цього року 14%. В Угорщині "Рух за кращу Угорщину" - Йоббік – є тепер третьою за чисельністю політичною силою у парламенті. У Франції Марін Ле Пен отримала майже 18% голосів у першому раунді президентських виборів 2012 року, посівши третє місце після Ніколя Саркозі та Франсуа Олланда.
Гвоздев пише, що передача важливих повноважень від місцевих чи національних органів влади менш підзвітним та менш прозорим європейським інституціям (у випадку України йдеться про побоювання щодо передачі повноважень від центрального уряду у Києві керованому Росією Митному союзу) мобілізує політичні сили, які захочуть залишити прийняття важливих рішень на рівні національної держави.
Коли Йоббік проводив свій 6-й партійний з’їзд у 2009 році, то запросив до Будапешту представників партій-однодумців, таких як "Свобода". Вони створили Альянс європейських національних рухів – організацію, що об’єднує усі політичні сили, що поділяють "націократичну" ідеологію. Вони категорично заперечують, що держава повинна однаково захищати усіх людей, що перебувають в межах її юрисдикції. Вони також налаштовані рішуче проти глобалізації і глибоко скептичні щодо ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про економічну програму ВО "Свобода"
У деяких країнах вплив націократичних партій, на думку Гвоздева, є радше непрямим. Вони навряд чи прийдуть до влади, але можуть змінювати напрям політичного дискурсу, надаючи легітимності певним, раніше табуйованим ідеям та проблемам. Йдеться про проблеми імміграції, асиміляції та етнічної приналежності, що знову стали предметами дискусій.
Деякі консервативні партії часто можуть виграти від того, що представлятимуть себе "менш радикальними" захисниками національних інтересів. Гвоздев навіть зауважує, що в Україні лідер "Свободи" Олег Тягнибок закликав виборців голосувати за "Батьківщину", партію колишнього прем’єра Юлії Тимошенко, якщо позиції "Свободи" їм видаються не надто привабливими.
Підготував Сергій Брикса
