RSS
ПОЛІТИКА МЕДІА.ГОЛОВНЕ

Чи 18% французів расисти?

Третє місце ультраправих на президентських виборах у Франції – расизм чи розчарування
Успіх лідера "Національного фронту" Марін Ле Пен на президентських виборах – це суміш розчарування від Саркозі, відчай від рівня безробіття, розчарування у зв'язку з безсиллям Європи, але аж ніяк не прояви французького расизму. Про це йдеться в записі блогу Elysée журналу The Economist, переклад якого пропонує iPress.ua.
Чи 18% французів расисти? Марін Ле Пен. Фото: europe-today.ru

Деякі читачі запитують, чому Марін Ле Пен продемонструвала такий гарний результат у першому турі президентських виборів у Франції. Чи дійсно 18% французів страждають на анти-іммігрантську ксенофобію, а конкретніше –  ісламофобію?

Немає сумнівів, що час від часу під час цієї кампанії пані Ле Пен озвучувала небезпечні тези, дуже близькі до позицій її батька та її попередника на посту лідера Національного фронту Жана-Марі. Це було особливо відчутно тоді, як Мухаммед Міра (Mohamed Merahs) застрелив сімох людей в районі Тулузи, після чого вона гаркнула: "Скільки таких Мохамедів Міра прибувають щодня до Франції в човнах, літаках".

Але, загалом, успіх пані Ле Пен полягав у тому, що їй вдалося змістити акценти партії - від жорстких і неприємних поглядів її батька щодо проблем імміграції та антисемітизму (з відтінками неонацизму) до більш тонких проблем з тим, що вона називає "ісламізація". Вона не заперечує проти будівництв мечетей, проте заперечує проти мусульманських молитов на вулицях чи поширення салафізму у Франції. Вона закликала до контролю над процесами імміграції, а не до повного їх згортання.

Фото: nnm.ru

Водночас, вона розвинула інші теми для того, щоб збільшити свою правабливість . Одна серед її улюблених це – протест проти домінування "інтернаціоналістичного" мислення. Пані Ле Пен виступає проти відкритих кордонів, відкритих ринків, вільної торгівлі і євро.Така політика звернена, зокрема, до працівників промисловості північної та східної Франції, які дуже постраждали від втрати робочих місць. Багато з них походять із сімей, які традиційно голосували за комуністів.

Інша улюблена тема пані Ле Пен – виступ проти істеблішменту, проти Парижу, проти еліти, який їй вдається розвивати із розмахом, враховуючи, що вона виросла в гігантському особняку недалеко від столиці. Зробивши своєю політичною базою північне, колишнє шахтарське місто Енен-Бомон, вона постала як захисник робітників. Подивіться на голосування у першому турі виборів президента Франції з точки зору географії, і ви побачите деякі разючі результати. Пані Ле Пен була першою у Енен-Бомон з 35%, випередивши як Франсуа Олланда з 27%, так і пана Саркозі з 16%. Тепер вона планує балотуватися на місце в парламенті на виборах у червні, і я не здивуюся, якщо вона вперше здобуде собі місце у Національній Асамблеї.

Все це говорить про те, що розглядати результати пані Ле Пен всього лише як прояви французького расизму – це занадто примітивно. І це не є просто протест проти системи. Людям вона подобається, і вони не бояться говорити про це – на відміну від ситуації, коли балотувався її батько. Її успіх на виборах означає, скоріше, суміш розчарування від Саркозі, відчай від рівня безробіття, здивування з приводу рівня глобалізації, розчарування у зв'язку з безсиллям Європи, і втрату ілюзій від політичного класу.

Фото: flickr.com

Ось чому, я думаю, не є правильним вважати, як дехто каже, що виборці пані Ле Пен голосуватимуть автоматично за Ніколя Саркозі 6 травня у другому турі виборів. Додаткові кілька процентних пунктів, які вона отримала, порівняно із її найкращими попередніми результатами опитувань, майже точно відповідають процентам, які крайній лівий кандидат Жан-Люк Меланшон втратив. Це так звані виборці – маргінали, що перебувають на межі між кандидатами та ідеологіями, яким все набридло, і вони не впевнені, куди йти далі.

Таким чином, на даний час відбуваються намагання сподобатися таким виборцям. Ніколя Саркозі явно націлився на крайньоправий електорат, заявивши, що виборців "Національного фронту" слід "поважати", а їхня позиція – це "голос страждання, голос кризи".

Навіть пан Олланд заявив, що він "розуміє" гнів виборців пані Ле Пен, хоча і не розуміє, чому вони саме так голосують: "Часто це працівники, які не знають, що буде завтра, пенсіонери, які не можуть більше дати собі раду, фермери, які побоюються за виживання своїх господарств, молодь, яка себе запитує: де ж наше майбутнє?".

Нове опитування, яке ще раз вказує на перемогу пана Олланда над Ніколя Саркозі - 54% проти 46% - натякає на те, як розійдуться голоси, віддані у першому турі. На лівому фронті 91% голосів пана Меланшона відійдуть Олланду, на правому - тільки 47% голосів Ле Пена отримає Ніколя Саркозі, 27% з них підтримає пан Олланд, а решта виборців не знають, за кого голосувати або утримаються.

Оригінал статті: Are 18% of French people racist?

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

27 04 2012 16:43
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ