Лише за два тижні Україна відвоювала більше російських земель, ніж армія путіна змогла захопити в Україні з початку 2024 року. Сміливий літній наступ Києва заскочив кремль зненацька і змінив уявлення про війну, яка, на думку багатьох, повільно, але впевнено рухалася до неминучої перемоги росії. Рідко коли в історії сучасної війни будь-якій армії вдавалося здійснити таку приголомшливу несподіванку.
Відтоді, як 6 серпня почалося вторгнення України в росію, ця подія не сходить з перших шпальт міжнародних газет і є однією з головних новин у всьому світі. Скрізь, тобто, окрім самої росії. У той час як світова преса, затамувавши подих, повідомляла про перше вторгнення в росію з часів Другої світової війни, підконтрольні кремлю російські ЗМІ отримали вказівку мінімізувати значення наступу України і переконати внутрішню аудиторію в тому, що присутність українських військ в межах російських кордонів є "новою нормою".
Ця стратегія була надто очевидною на російських федеральних телеканалах протягом останніх двох тижнів, при цьому транскордонна операція України висвітлювалася порівняно мало. Будь-які згадки зазвичай супроводжувалися евфемістичними посиланнями на "ситуацію" або "події у Курській області". Сильний дискомфорт кремля був, мабуть, найбільш очевидним минулих вихідних в епізоді флагманського російського телевізійного шоу "Недільний вечір з Владімір Соловйовим", коли російський депутат і гість студії Андрєй Гурульов заявив, що "найголовніше, щоб усі заткнулися".
російські пропагандисти беруть приклад із самого путіна. кремлівський диктатор залишається напрочуд стриманим щодо вторгнення в Україну й обмежився лише кількома публічними заявами. Примітно, що не було жодних спроб згуртувати російський народ проти загарбника або вдатися до історичних маніпуляцій, які зазвичай подобаються путіну. Навпаки, він обрав разюче стриманий підхід. Спочатку путін назвав вторгнення "широкомасштабною провокацією" і відтоді порівнював наступаючу українську армію з "терористами".
Останніми днями путін намагався підкреслити свою очевидну відсутність занепокоєння вторгненням в росію, розпочавши серію рутинних поїздок. Спочатку він полетів до Азербайджану з дводенним візитом, присвяченим зміцненню двосторонніх торговельних зв'язків. Потім він вперше за тринадцять років відвідав Чечню. Жодна з цих поїздок не була терміновою і жодним чином не була пов'язана з наступом України, що триває.
Незважаючи на цю дуже навмисну демонстрацію байдужості, є численні ознаки того, що путін насправді вкрай стурбований українським вторгненням. Його очевидна зневага протягом останніх двох тижнів, коли він слухав російських військових командирів, які звітували про фальшиві перемоги на полі бою, надихнула на створення численних мемів. В одному особливо показовому епізоді путін гнівно втрутився під час телевізійного засідання уряду, коли виконуючий обов'язки губернатора Курської області наважився розкрити масштаб територіальних здобутків України.
У такій поведінці немає нічого нового. путін давно відомий тим, що зникає безвісти під час національних криз, і додав до цієї репутації ще й численні випадки зникнення під час вторгнення в Україну. Тим не менш, безпрецедентний характер українського контрвторгнення робить його нещодавню позицію особливо показовою.
Слабку реакцію російського правителя на наступ українських військ на Курську дугу можна принаймні частково пояснити його справжнім шоком від абсолютно несподіваного повороту подій. Важливо те, що він, можливо, також дійшов висновку, що нинішня військова ситуація не залишає йому вибору.
Триваюче вторгнення в Україну показало, що російські військові небезпечно перенапружені. Зважаючи на те, що його армія повністю віддана справі і просувається на сході України з великими втратами, путін не має значних резервів, які можна було б задіяти, і вкрай неохоче відкликає свої найкращі підрозділи для захисту Курської області. Замість цього він намагається заповнити прогалину за допомогою різношерстого набору призовників, зібраних з усієї російської федерації. Зіткнувшись із вибором між завоюванням України і захистом росії, стає все більш очевидним, що путін не може зробити і те, і інше.
За нинішніх обставин російський правитель може вважати, що найкращим варіантом для нього буде применшити значення вторгнення України до рівня прикордонної сутички і зробити вигляд, що про це не варто турбуватися. За допомогою своєї потужної пропагандистської машини такий підхід може дійсно запобігти поширенню паніки всередині росії. Але навіть у цьому випадку нікуди не дітися від того факту, що, окупувавши понад тисячу квадратних кілометрів російської території, Україна завдала серйозного удару по іміджу путіна як сильного лідера і висміяла претензії росії на статус військової наддержави. Якщо така ситуація збережеться, це також фатально підірве його здатність залякувати міжнародне співтовариство.
З початку повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року путін вміло застосовує ядерний шантаж разом із частими попередженнями про російські "червоні лінії", щоб утримати Захід від підтримки України. Його підхід "хлопчика-задираки" виявився дуже ефективним: західні лідери постійно відкладають рішення щодо нових категорій військової допомоги Києву і накладають абсурдні обмеження на здатність України використовувати західну зброю на території росії. Однак це може змінитися. Вторгнення України в росію продемонструвало, що можна перетнути найчервонішу з усіх російських червоних ліній, не спровокувавши Третю світову війну. Як наслідок, багато хто зараз доходить висновку, що брязкання шаблями путіна – це лише пусті слова.
Президент України Володимир Зеленський скористався слабкою реакцією кремля на його контрвторгнення. Тепер він стверджує, що настав час повністю відмовитися від концепції управління ескалацією, і закликає союзників Києва зняти всі обмеження на атаки всередині росії. "Вся наївна, ілюзорна концепція так званих червоних ліній щодо росії, яка домінувала в оцінці війни деякими партнерами, розбилася цими днями десь під Суджею", – прокоментував Зеленський.
Наразі США та інші ключові союзники ще не переглянули існуючі обмеження на постачання зброї або не оголосили про збільшення обсягів поставок зброї в Україну. Але якщо путін і надалі применшуватиме значення вторгнення росії та не відповідатиме у спосіб, що притаманний претензіям його країни на роль наддержави, буде дедалі важче виправдати надмірну обережність, яка сформувала міжнародну реакцію на російську війну. путіну вдавалося блефувати світом протягом майже двох із половиною років, але тепер Україна викрила його блеф у найяскравіший спосіб.
Джерело: Atlantic Council
