Прокинувшись сьогодні, я зрозумів, що погода в цій частині Європи (приблизно на стику кордонів між Австрією, Угорщиною та Словенією) така, ніби вже середина липня... У німецькій мові ми називаємо це "Kochtopfwetter", що означає щось на кшталт "погода в каструлі". Дивіться: 30°C+ і вологість повітря понад 95%... (так, ви можете буквально збирати вологу зі стін)...
...і це мені тоді нагадало, що завдяки "неіснуючій" і "не рукотворній" зміні клімату у нас тим часом часто буває принаймні така ж погода, як і на більшій частині території України.
...Легше уявити, як там в окопах...
Ця асоціація зі "серединою липня" виникла не на порожньому місці: справді, вона була підкріплена враженнями від моніторингу того, що відбувається як у мейнстрімі, так і в соціальних мережах. Так само є щось на кшталт "сезону дурниць". Зазвичай це липень і серпень, коли "всі у відпустках", а отже, "немає новин". Тому, і так вже десятиліттями, провідні ЗМІ завжди фабрикують якісь сенсації, щоб утриматись на плаву.
Сьогодні, здається, і соціальні мережі не відстають від моди.
...і, поклавши руку на серце: в той час, як у подіях війни в Україні домінує повітряна війна, пояснити яку так важко і так складно, що масі не те що "журналістів", а навіть "експертів" це просто не під силу...
...ну, а що може бути краще, як не пошук "рятувального човна"...?
Тому, шановний читачу, можливо, хтось із вас прийме мої вибачення за те, що я почав свій сьогоднішній "огляд" з обговорення цього, а не останніх подій на фронті. Обіцяю, я зроблю все можливе, щоб пояснити "чому".
Вочевидь, не лише в мейнстрімних ЗМІ, а й у соціальних мережах вже стало практикою, що через "брак новин з війни в Україні" вигадуються альтернативні теми. На кшталт: як щодо того, щоб висвітлювати мрії, наприклад?
Мовляв, "чи збирається Ізраїль, якому вони явно не потрібні, передавати Україні свої 8-10 накопичених батарей ЗРК Patriot (і гігантські запаси відповідних боєприпасів, тобто ракет "земля-повітря")?"
(Що, ІМХО, менш ймовірно, ніж те, що завтра вранці на Заході зійде сонце...)
Або... Ізраїль (читай: Нетаньягу) збирається вторгнутися до Лівану?
Так, ніби це "абсолютно невідомо", навіть "немислимо", що у Нетаньягу немає інших варіантів, окрім як продовжувати війну, незалежно від того, де, коли, чому і як, просто для того, щоб залишитися при владі, тому що момент, коли війна закінчиться, всі в Ізраїлі знають, що це буде останнім моментом перебування Нетаньягу при владі також.
Або... А так: а як щодо масової істерії, яка цими днями поширюється в Польщі та трьох країнах Балтії? Вона розвивалася приблизно за таким сценарієм:
- одна або кілька статей офіцерів російського Генштабу були опубліковані в російських військових ЗМІ (для цього існує безліч каналів і газет), в яких обговорювався варіант нападу росіян на південь Литви і північ Польщі по (90-кілометровому) так званому "Сувлакському коридору" з метою створення сухопутного коридору до Калінінградської області... (мушу визнати, що пропустив ці статті; я один і не можу встигнути за всім, а тим більше, коли зайнятий роботою над цією);
- і такі статті, що рекомендують розмістити "тактичну ядерну зброю" десь уздовж кордону між Німеччиною і Польщею, щоб "відрізати" НАТО від повітряного і залізничного сполучення...
- ... Крім того, після цієї або цих статей з'явилися (неодноразово...) "вимоги" різних пуддінгівських гімнопіарпропагандистів про вторгнення до Латвії та Литви...
- ...і, як вишенька на торті: актив ФСБ Трамп "розкрив" свій "план", як закінчити цю війну, обумовивши надання військової допомоги Україні з боку США примусом Києва до переговорів (очевидно: на російських умовах)...
- ...начебто "не дивно", що Польща, Литва, Латвія та Естонія вимагають від НАТО та/або ЄС профінансувати будівництво 700-кілометрової оборонної лінії вздовж їхніх кордонів з росією (включно з Калінінградською областю).
- ...і (також "несподівано"... принаймні для мене), незабаром з'являться відповідні аналітичні матеріали: "Відсутня ланка"...
...і ось, мене попросили прокоментувати...
Що я вам скажу? "Для початку", мушу визнати, що моя перша, спонтанна реакція була в стилі: "WTF? Вони (росіяни) не можуть мати це на увазі серйозно... і вони (поляки та країни Балтії) не можуть сприймати це серйозно...
...і далі: "О, будь ласка, тільки не це"...
Звичайно, ніколи не можна казати "ніколи". Тому я скажу це в останню чергу. Але, як людина, яка "пливе проти течії" протягом свого життя, з такими "сюжетами" є дуже багато проблем, не можу не сказати. Але гаразд... зітхніть... Я так часто був "розбивачем партій": моя "репутація" "зіпсована" і я так довго був "суперечливим", що мені байдуже, що на мене зараз сиплеться багато "критики". Отже, такі пункти:
1) якщо є щось, що є абсолютно зрозумілим через два роки після російського тотального вторгнення в Україну, то це той факт, що російські збройні сили просто не в змозі провести операцію такого роду. Вони не можуть організувати, координувати, командувати і ефективно управляти механізованими силами, необхідними для проведення операції на "оперативну глибину" (див.: приблизно 100-300 км).
(... і ні: я не збираюся говорити вам щось на кшталт "навіть росіяни так кажуть" або "навіть українці так кажуть", а потім перераховувати приклади: це було б абсолютно безглуздо, а я не маю часу, щоб витрачати його даремно).
Інакше кажучи: навіть знайшовши необхідні війська і техніку, всрф не змогли б організувати, підготувати і провести таку операцію, як спроба захоплення "Сувлакського коридору". Щонайбільше, вони могли б повторити навчання на півночі Харківщини, де вони загрузли, просунувшись на 2-5 км мало замінованою, де-факто не захищеною (і, безумовно, не укріпленою) місцевістю, і це проти захисників, які не могли стріляти в росіян, поки ті готували цю операцію, а в перші дні російського наступу були збиті з пантелику спричиненими росією перебоями в комунікаціях.
Але ні: "набагато серйозніші військові аналітики" (якими я ніколи не зможу стати) серйозно ставляться до цього варіанту?
2) минулого року хтось був настільки люб'язний, що нарахував 24 інстанції між "червоною кнопкою" Пуддінга (тією, яку "йому потрібно натиснути, щоб віддати наказ про розгортання ядерної зброї") і реальними хлопцями, які натискають на червону кнопку. Я не можу знайти це посилання, але Марк Галеотті гарно підсумував (навмисно громіздку) процедуру, про яку йдеться: тут.
...що не залишає сумнівів у тому, що саме Пуддінг ніколи не може бути впевненим, що це взагалі спрацює, тобто, що всі 24 людини між "його червоною кнопкою" і "власне червоною кнопкою" будуть виконувати його накази...
...що є однією з причин, чому існують добре обґрунтовані сумніви в тому, що путін навіть думає про такі варіанти... (Інший варіант – це відповідь НАТО, яка – тут я погоджуся з Пуддінгом – ймовірно, призведе до знищення всього людства... ось чому цей варіант є "не варіантом", і найперше саме для Пуддінга).
3) ...Крім того, існують серйозні аналізи (серйозно), які ставлять під сумнів навіть розмір і боєздатність російського ядерного арсеналу...
...і так далі, і так далі, і так далі...
Інакше кажучи: так, без сумніву, в головах різних супергеніїв російського Генштабу, а тим більше в головах маси пуддінгівських гімнопіарпропагандистів існують такі ідеї, як, скажімо, "підірвати Сувалкський коридор ядерною зброєю", або "ізолювати Сувалкський коридор ядерною зброєю, щоб російські сухопутні війська могли туди увійти і убезпечити цей район".
Не майте жодних сумнівів щодо цього факту.
Однак зауважте:
a) робота Генштабу полягає в тому, щоб думати і планувати такі варіанти, навіть якщо вони абсолютно нереалістичні. Суть такого мислення, гучного чи ні, полягає в тому, що їм платять за те, що вони думають про такі можливості, а отже, вони повинні також показувати/демонструвати, що вони виконують свою роботу. У вигляді статей, наприклад. Це як коли різні академіки винаходять гарячу воду, щоб продемонструвати свій науковий підхід до власної роботи (хо-хо)... або коли збройні сили Швейцарії приймають рішення про купівлю американських винищувачів F-35 і Patriot на основі оцінки, що найбільшою загрозою для країни є повний розпад Європейського Союзу, що супроводжується повним крахом верховенства права і порядку в усіх сусідніх країнах-членах ЄС...
б) це робота пуддінгівських гімнопіарпропагандистів – вести його "гібридну війну" у всіх можливих формах. Їм платять (і вони вправно це роблять) саме за це. Зокрема й тому, що навіть до Пуддінга, мабуть, дійшло, що в усіх інших формах війни він лажає і лажає. Хоча він завжди може похвалитися своїм високим рівнем успіху в підкупі політичних акторів і підриві наших "демократій", у поширенні страху і паніки, щоб посіяти роз'єднаність і налякати наш славний істеблішмент (див.: олігархія) та зробити його, а отже, і нашу політику, ще більш нерішучою, неохочою, боязкою у прийнятті необхідних рішень, ніж вона вже є зараз. Якщо не більше, він відволікає увагу: наприклад, лякає НАТО, щоб воно "переозброювалося" (навіть коли це відбувається в такий безглуздий спосіб, як у Польщі), замість того, щоб, наприклад, озброїти Україну... Насправді: чим довше цей західний істеблішмент залишатиметься нерішучим, неохочим і наляканим, тим краще для Пуддінга. Тому що чим більше варіантів на майбутнє, тим більше подібних дій йому це пропонує.
в) своєю чергою такі російські публікації, заяви і вихваляння грають на руку тим, хто на Заході дуже хоче заробити мільярди на "переозброєнні" НАТО. Особливо в той час, коли з'ясовується, що, наприклад, польська "велика програма переозброєння", яка, на загальну думку, поставила країну на шлях перетворення на найбільший і найпотужніший військовий компонент НАТО, насправді рухається в нікуди. Головним чином тому, що уряд, який перебуває при владі з минулого року, наразі "переглядає" всі основні контракти, підписані попереднім урядом, і насамперед з Південною Кореєю, в той час як південнокорейці, звичайно ж, дуже прагнуть захистити свої власні інтереси...
г) ...все це викликає черговий сумнозвісний свербіж у моєму мізинці на нозі, який нагадує мені подібну істерію з приводу прогнозів про наступ Радянського Союзу на Франкфурт у (Західній) Німеччині вздовж "Фульдської щілини" ще з далеких 1980-х років...
Але знаєте: я проклятий, що маю пам'ять слона, а життя сповнене іронії. Так от, іронічний момент у всьому цьому полягає в тому, що все це: "40 погроз Пуддінга ядерною зброєю", "російська загроза Сувалкському коридору" в поєднанні з ідіотськими коментарями Дампфа – слугує ще й цікавій, навіть чимось на кшталт "позитивній", меті.
Далеко від будь-якої масової істерії, до різних персонажів в ЄС (або, принаймні, "європейської частини НАТО") повільно, але все ж таки доходить, що альянс повинен бути готовим діяти самостійно, повністю без США.
Тому що завдяки безмежній жадібності американського істеблішменту (читай: олігархії) Сполучені Штати як система управління повністю вийшли з-під контролю і не здатні до самореформування. Тому на США просто не можна покладатися принаймні в питаннях будь-якої розумної зовнішньої політики, і найменше – в питаннях безпеки Європи (і ні, "навіть якщо Байден залишиться президентом").
Інакше кажучи: замість того, щоб зосередитися на тому, що дійсно має значення – а це, прямо зараз і поза будь-якими сумнівами, зміцнення обороноздатності України настільки, щоб вона могла досягти беззаперечної перемоги над російською війною на винищення – західний істеблішмент, уряди, які він підкуповує, і, таким чином, тисячі... ні: "армії" мудрих людей, що працюють на них, зайняті вигадуванням всіляких нісенітниць.
Якби людство було повністю вільне від дурниць, відколи воно існує...
(... далі буде…)
