RSS
ПОЛІТИКА СТАТТІ

Євросоюз закрив двері для Януковича

Що пишуть про Україну світові медіа
Після "Московських договорів" 17 грудня західні медіа активно обговорюють перспективи Віктора Януковича у Європі, геополітичну стратегію Володимира Путіна та політику українського уряду.
Євросоюз закрив двері для Януковича Герман ван Ромпей, Віктор Янукович. Фото: eu2013.lt

Лідери ЄС зачиняють двері перед Януковичем

За інформацією джерел інтернет-видання EUObserver, на саміті ЄС минулого тижня, лідери країн-членів Союзу вирішили зачекати з підписанням угоди до зміни влади в Україні. Хоча й у "висновках" саміту йдеться, що ЄС досі "готовий підписати" Угоду про асоціацію, президент Литви, що головує до кінця цього року у ЄС, доволі однозначно заявила, що ЄС "відкритий для українського народу, але не обов'язково для нинішнього українського уряду".

Джерело видання стверджує, що лідери країн-членів ЄС вирішили ігнорувати Януковича ще у Вільнюсі, і нагадує, що після зустрічі з ним британський прем’єр Девід Кемерон сказав, що Президент України "є представником іншої цивілізації", і "зовсім не партнером для Європи".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Термін перебування Януковича біля керма вичерпується. Він вже нічого не вирішує, - The Economist

Згідно з розвідувальними даними, поширеними "однією з країн-членів НАТО", домовленості між Путіним та Януковичем передбачають "гарантії особистої безпеки для сім’ї Януковича та гарантії безпеки для активів його сім’ї", незалежно від результату президенських виборів 2015 року.

Віктор Янукович, Володимир Путін. Фото: AFP

Як стверджує джерело EUObserver, у разі застосування сили щодо протестувальників, Янукович може зіткнутися із санкціями з боку ЄС.  

Три причини, чому протести в Україні могли б у підсумку допомогти Януковичу

Канадський політолог Лукан Вей, відомий дослідник демократичних революцій з Університету Торонто у блозі на веб-сайті The Washington Post пояснює, чому, на його думку, Євромайдан у кінцевому підсумку міг допомогти Януковичу зберегти владу у довгостроковій перспективі.

1. Допомога від Росії з незначними умовами.

Янукович отримав від Росії суттєву знижку на ціну газу та позику у 15 млрд доларів, що дасть йому змогу уникнути дефолту. Вей припускає, що Януковичу вдалося отримати допомогу Росії без виконання яких-небудь серйозних умов, зокрема обіцянки вступу до Митного Союзу. Навряд чи Янукович зміг би отримати таку пропозицію від Путіна, якби не протести у Києві. Навіть якщо Янукович дав які-небудь таємні обіцянки Путіну, то немає підстав вважати, що він виконає їх, коли отримає з Росії позику.

2. Посилення націоналістів та майбутні розколи в опозиції.

Хоча й зараз опозиція є відносно єдиною у своїх зусиллях з організації протестів, найбільше від Євромайдану, на думку Вея, виграла "Свобода". Йому видається, що її активісти та лідери були та є найбільш помітними під час протестів та окупації будівель, а тому її популярність мала б зрости. Втім, якщо "Свобода" цілком здомінує Західну Україну, то це ускладнить формування виборчих альянсів між Заходом та Центром України, у якому традиційно голосують за більш центристські сили. Без утворення таких альянсів на опозицію чекає фатальний поділ. Лідер "Свободи", Олег Тягнибок, мабуть, має тепер кращі шанси вийти у другий тур виборів 2015 року. Якщо Янукович зустрінеться з ним у другому турі, то це майже точно гарантуватиме йому перемогу.

3. Посилення націоналістів допоможе зміцнити підтримку Янукович на Сході, у середовищі його традиційного електорату.

Попри економічну кризу, що суттєво послабила підтримку Януковича на Півдні та Сході України (на які припадає трохи менше половини виборців), помітна присутність націоналістів на демонстраціях – на чому будуть наголошувати пропрезидентські медіа – найімовірніше, підштовхне старих виборців назад до Януковича.

Хто найбільше програв внаслідок угод між Україною та Росією?

Шведський економіст Андерс Ослунд, що мешкає у США та є експертом з української політики та економіки у статті, опублікованій на веб-сайті часопису Foreign Policy робить висновок, що внаслідок угод,укладених у минулий вівторок у Москві, найбільше програє не Путін, не Янукович, і навіть не ЄС, а український народ.
Для Путіна ці угоди означають відразу три перемоги:

1) створення фінансової залежності України від Росії та віддалення України від ЄС;

2) перемогу авторитаризму над демократією; 3) перемогу корупції над європейськими правовими реформами.

З політичної точки зору для Путіна ці угоди рівноцінні "витягування кролика з капелюха, магічному розв’язанні кількох проблем одночасно". Більше того, вони йому майже нічого не коштували.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи обманув Янукович Путіна

Янукович, натомість, отримав особисту перемогу. Його головний опонент залишається у в’язниці, а сам він отримав зовнішнє фінансування, необхідне для уникнення дефолту до президентських виборів 2015 року. Тепер він та його сім’я можуть собі дозволити дедалі більш авторитарне правління та продовжити практику привласнення корупційних платежів.

Очевидно, що найбільше програв внаслідок укладення цих угод український народ. На думку Ослунда, величезна більшість українців хотіла, щоб Янукович підписав угоду про асоціацію з ЄС, як через бажання поліпшити власний добробуту, так і через бажання зміцнити демократію і верховенство права в Україні.

Фото: dt.ua

Якщо українській опозиції не вдасться досягти хоча б відставки уряду, то, як припускає Ослунд, Україна може стати на сумний авторитарний шлях, яким йдуть Білорусь та Росія, що прирікає її на похмуре економічне майбутнє, залежність від Росії та тягар у вигляді корумпованої системи, що збагачує оточення Януковича.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Московські угоди: про що домовилися Путін і Янукович

Шведський економіст вважає, що український уряд вирішив запропонував Росії викупити свої облігації суто з політичних мотивів: кредити МВФ є дешевшими та мають довший термін погашення, на відміну від двохрічних українських євробондів. Росія, своєю чергою, теж ризикує, оскільки їй, мабуть, довелося продати частину наднадійних двохрічних облігацій уряду США з дохідністю 0,34%, щоб профінансувати цю транзакцію. Але якщо Україна не оголосить дефолт, то Росія не зазнає ніяких втрат від неї. Ймовірність дефолту поки що невисока.

Ослунд відзначає, що українські виробники виграють від скасування Росією різноманітних санкцій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путин пытается доказать, что в России есть политика. Янукович - что в Укране политики нет

Проте, за правилами СОТ, ці санкції були все одно незаконними, а США та ЄС має бути соромно , що вони не виступили більш переконливо на захист України у СОТ. Економіст також вважає ціну російського газу у І кварталі 2014 року ($268,50 за 1 тис. кубічних метрів) "приблизною ринковою ціною" і давно очікуваною поступкою з боку "Газпрому", що постраждав від скорочення імпорту газу Україною через завищені ціни. Втім, він має сумніви, що ціна збережеться на цьому рівні у наступних кварталах.

Адам Даніель Ротфельд: Україна, Ходорковскій та великодушність Путіна

Колишній міністр закордонних справ Польщі, політолог Адам Даніель Ротфельд в інтерв’ю Gazecie Wyborczej каже, що у Росії панує "доволі анахронічне мислення у категоріях геостратегії", і припускає, що якби Україні під впливом стандартів ЄС та досвіду Заходу вдалося провести модернізацію, то неминуче у самій Росії виникло б питання: "а чому в нас це не можливе"? Власне тому Росія і не хоче зближення України з ЄС.

Ротфельд переконаний, що Президент України Віктор Янукович не проводив переговорів з ЄС, маючи чесний та щирий намір укласти угоди про асоціацію. Насправді він продовжував політику багатовекторності, яку започаткували його попередники – Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко. Ці українські лідери вважали, що можуть лише виграти від того, якщо будуть маневрувати між Росією та ЄС.

ЧИТАЙТЕ ТАКЕОЖ: Правозахисники назвали звільнення Ходорковського і учасниць Pussy Riot політичним піаром

Проте, зараз у Києві, на думку Ротфельда, неправильно оцінюють власне становище: там панує "припущення, що Україна є гарною панною на виданні з великим посагом", адже вона була найбагатшою республікою СРСР. Зараз Україна є бідною та погано керованою країною, "хворою людиною Європи". Її балансування та дотримування однакової відстані до Росії та ЄС є ілюзорними та дедалі менш ефективними:

"Калькуляції прем’єра Азарова, що одна сторона дасть нам стільки, а інша – більше, прирікають Україну на підпорядкований статус. Вони означають згоду на те, щоб Україна була об’єктом, а не суб’єктом гри. Відомі зараз домовленості між Януковичем та Путіним є лише верхівкою айсберга. Ми не знаємо, які зобов’язання взяв на себе президент України".

Польський експерт підозрює, що Віктор Янукович після отримання гарантій, що йому вдасться запобігти фінансовій кризі, після виплати пенсій та зарплат бюджетникам, повернеться до старої гри, тобто буде далі маневрувати між Росією та ЄС і запевняти, що хоче підписати угоду про асоціацію.

Українські виклики

Польський економіст Анджей Рачко, міністр фінансів у кількох урядах Польщі, а тепер член правління Національного банку Польщі, у своїй статті, опублікованій у Rzeczypospolitej критикує економічну політику української влади.

"Поганий стан української економіки значно мірою є результатом макроекономічної політики, яку проводить уряд. Українська влада пріоритетом вважає зовнішню рівновагу, а тому намагається зберегти повний контроль над платіжним балансом", - пише польський економіст. Головним інструментом макроекономічної політики є управління валютним курсом. Курс національної валюти тримають  на рівні, що гарантує конкурентоспроможність українського експорту, особливо на російський ринок, а з іншого боку, влада намагається чинити опір його значним коливанням. Жорсткий коридор для коливань курсу повинен стримувати негативні наслідки коливань курсу для експорту (у випадку поцінування) та для імпорту (у випадку знецінення).

Фото: dpa

Ця політика обмінного курсу має сенс лише тоді, якщо владі вдається зберігати внутрішню рівновагу. Проте, в Україні цієї умови влада не дотримувалася, оскільки проводила "недисципліновану бюджетну політику", що була також донедавна головним інфляційним чинником. Зростання цін штовхало вгору витрати на виробництво, через що в умовах стабільного валютного курсу знизилася рентабельність експорту і суттєво зріс імпорт. Ці явища породили проблеми у платіжному балансі. Україна, як пише Рачко, боролася з ними адміністративними заходами – накладаючи обмеження на імпорт та створюючи перешкоди для відтоку закордонного капіталу. Утім, задля збереження конкурентоспроможності експорту владі довелося девальвувати гривню (2008 р.) .
Криза платіжного балансу, що циклічно повторюється в Україні, свідчить, що українській владі слід обрати інші пріоритети для своєї політики, зокрема дозволити валютному курсу стати більш гнучким.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Украина в российской блокаде

Як вважає польський економіст, Україні слід проводити відповідальну бюджетну політику, зокрема відмовитися від формуванню бюджету під впливом короткострокових політичних цілей, що призводить лише до марнування коштів. Бюджетний дефіцит в Україні не залежить від фази кон’юнктурного циклу і не виконує роль стабілізатора економічної активності.

Рачко рекомендує переглянути доцільність певних видатків з точки зору їхньої ефективності, а також пропонує скасувати, відразу або поступово, субсидії, зокрема у сфері енергетики. На його думку, варто було б розглянути доцільність існування податкових пільг, зокрема тих, що створюють можливості для зловживань.
 

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

24 12 2013 12:35
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ