Олександр Іваницький із захопленням розповідає про мурах. А я слухаю це, як казку, і навіть не вірю, що оці створіння, які лежать переді мною у пробірці, аж настільки розумні.
Сашко займається створенням мурашиних ферм уже понад два роки. До цього хлопець мав власну туристичну фірму і з дружиною допомагали влаштовувати відпочинки на Кіпрі та у Єгипті кільком напрацьованим клієнтам.
А потім почалась війна. І першого ж дня – 18 березня 2014 року – Сашко добровольцем пішов до призовного пункту.
"На Майдані був кілька разів просто так, без участі у сутичках. Я сам з Василькова, їздити було не дуже зручно. У нас розташовувалися деякі підрозділи військових, їх там блокували, ми до них їздили з друзями. А потім у мене стався патріотичний сплеск. Саме тому і пішов добровольцем", - розповідає Олександр.
Сашка, як офіцера запасу, призначили заступником командира розвідроти 72 окремої механізованої бригади. Після навчань, підрозділ відправили у зону бойових дій. Хлопець розповідає - як розвідникам їм довелося багато де побувати. Пам’ятає Іловайськ, початок боїв за Донецький аеропорт, блокпости навколо Маріуполя, коли заміновували береги, щоб не було прориву…
Але про війну говорить не дуже охоче. Пробув там вісім місяців і за станом здоров’я його перевели до Білої Церкви, де й дочекався демобілізації. Зізнається, що по поверненню з війни, було дуже важко прийти у норму. Довелося приймати заспокійливі і слідкувати за здоров’ям. Тому, зараз абсолютно не слідкує за подіями на Сході, лише час від часу спілкується зі своїми хлопцями.
"Зрозумів, що хочу належати сам собі,
навіть без стабільної зарплати"
Акліматизувавшись вдома, хлопець пішов на нову роботу.
"Який туризм – 2015 рік! На той час маленькі туристичні компанії розпалися, мої туристи, за рік моєї відсутності, пішли до інших туроператорів. Шукати нових клієнтів було складно і беззмістовно. Я майже рік себе шукав. Працював в офісі. Але зрозумів, що хочу належати сам собі і працювати сам на себе. Звичайно, всі хочуть стабільно отримувати свою зарплату, але немає гарантій, що дядько, на якого працюватимеш, не вижене тебе через місяць", - розповідає Сашко.
Хлопець став на облік у центрі зайнятості і написав свій бізнес-план. Свою нову справу шукав серед таких занять, які не мають в Україні конкуренції, або й зовсім невідомі. При цьому, він з дружиною працювали по 12 годин, пакуючи дитячі новорічні подарунки, аби заробити гроші на старт свого бізнесу.
"Ми з дружиною шукали щось цікаве, започаткували інтернет-магазин подарунків і саме з подарунків згодом нашу увагу привернули мурашині ферми. В Україні їх не виробляли. Робили лише скляні – великі колби, в які засипається пісок і в ньому живуть мурахи. Без систем ходів", - говорить майстер мурашиної ферми.
Фото: Дар'я Бура
Свою першу ферму з мурахами Сашко зробив ще в школі. Рибки, які жили в нього – набридли, захотілося чогось цікавішого. А мурахи – це істоти, про яких з дитинства всім відомо, що вони трудолюбиві і одностайні.
В Америці і Європі такі розваги є досить популярними, проте, найбільшу цікавість мурашині ферми викликають в Україні, Росії, Білорусі та Польщі. Можливо тому, що саме у цих країнах про них знімають найбільше відеороликів і сюжетів.
"Мурахи можуть жити розміреним життям,
а можуть влаштовувати війни"
Зараз Сашко працює разом із Владом. Їхні обов’язки поділені – Олександр займається рекламою і проектуванням ферм, а Влад виконує технічну роботу.
Хлопці кладуть переді мною на стіл різні види ферм – горизонтальні, вертикальні, з ходами, з піском і колбу з мурахами. Ферми складаються із систем ходів і арени, яку американці називають "open world" - тут вони п’ють і їдять. В колбі до 40 мурах – Королева, солдати і розвідники.
Фото: Дар'я Бура
Всі мурахи, що живуть на фермі, можуть вести розмірений і спокійний спосіб життя. Але вони можуть і вести війну з іншою колонією, створюючи справжнє видовище для спостерігачів.
"Королева найбільша і повільна. Основна функція королеви - відкладати яйця. А мурахи піклуються про ці яйця. Більше вона нічого не робить. В одній колонії мурахи різні за розмірами, вони й виконують різні функції - солдати, розвідники, фуражири, няньки, прислуга. Є такі мурахи, які відповідають тільки за те, щоб годувати королеву, вони приносять їй воду, поять, деякі - забирають личинки, які вона відкладає. Відносять нянькам. Ті про них піклуються - відносять в іншу кімнату", - розповідає Сашко.
Я пригадую, що в мене у квартирі нещадовно з’явилися малесенькі нешкідливі мурашки і вони хаотично лазять по столу у пошуках цукру.
"Хаотично бігають - це розвідники, - говориь Сашко. - Вони шукають нові ресурси, або ворожі колонії. Якщо розставити маршрути, на деяких з них стоятимуть солдати. Якщо подивитися, вони точно кудись повзуть, а куди повзуть - там точно гніздо. Швидше за все там, де вологе місце", - повідомляє мені Олександр і пояснює, що швидше за все, вдома заселися мурахи з гарною назвою – Фараонові.
Фото: Дар'я Бура
І вивести їх можна двома способами: знайти і перенести їхню Королеву в інше місце, або позбавити їх солодощів і вологи, відтак – не маючи їжі, вони самі зникнуть.
У своїх фермах хлопці вирощують інші види. Садового мураху, звичного нам, який живе в садах, пасе тлю та дуже простий у догляді. Та мураху-жнеця, який називається Messor structor.
"Мурах з природи ми брати не рекомендуємо. В кожній колонії є Королева, в лісі на один мурашник вона лише одна. Якщо ви її будете шукати, ви просто розламаєте мурашник. Але з 10 тисяч мурах Королеву знайти нереально. Якщо зруйнувати мурашник, то, звичайно, частина з них опиниться під завалами і загине. Може загинути Королева, а після цього і вся колонія", - застерігає Олександр.
Фото: Ant City
Без Королеви мурахи не виживуть, та й саме руйнування мурашника для комах – це стрес. Якщо посадити їх в пробірку, то до наступного дня вони один одного повбивають. А якщо хтось і залишиться живим, просто, доживуть свій вік. До речі, живуть мурахи від трьох місяців до одного року. Зовсім не до порівняння із терміном життя Королеви, які живуть до 20 років.
"В природі є королеви, які допомагають основній Королеві. Але вони виконують другорядні функції. Вони не відкладають яйця, працюють як звичайні мурахи. Бувають види, де лише одна Королева на сім'ю, а бувають такі, де по 50 королев. Переважно, так буває в тих видів мурах, які живуть вдома, наприклад, Фараонових. Але ієрархія належить тільки одній. Інша отримує "цю посаду" після смерті основної Королеви", - говорить мурашиний фермер.
Але серед мурах трапляються такі королеви, які самі не можуть доглянути за своїми личинками. Вони прикидаються мертвими біля якогось мурашника, їх забирають як їжу в гніздо, відносять в кормову кімнату, там вона обмазується феромонами мурах, щоб пахнути як вони і щоб інші не сприймали її за ворога, вбиває королеву та посідає її пост. А потім відклалає яйця, щоб за ними доглядали інші мурахи. Так, з часом, її новостворена колонія повністю вбиває колонію, до якої вона вдерлася, зсередини.
Фото: Ant City
"Якщо сам в себе не повіриш, навряд, щось вийде"
Заводячи вдома мурашину ферму, можна не боятися, що її жителі якимось чином вилізуть з неї і почнуть вільно жити у приміщенні. Садові мурахи і Messor structor навіть якщо й вилізуть з ферми, то лише у пошуках їжі. Вони помруть, якщо не знайдуть дорогу до мурашиної ферми.
"Мурахи завжди повертаються додому. Якщо знайдуть їжу - або притягнуть її додому, або скажуть побратимам про це і вони разом заберуть її та повернуться", - говорить Сашко.
Фото: Ant City
В одній фермі вміщується близько 1500 мурах. І коли камери заповняться мурахами на 90%, вони просто перестануть розмножуватися. Хоча, якщо ви додатково доєднаєте ще приміщення, вони продовжать народжувати нових.
У самій фермі для них важливо мати воду та цукровий сироп. Також важлива температура – мурахам не повинно бути холодно, або спекотно. Усі інші декорації для них не важливі. Також не потрібні земля і пісок. Це хибне враження, що без землі ці комахи не зможуть жити. А от, щоб додати їм роботи, можна насипати по фермі бісеру, і вони винесуть його на арену.
Фото: Ant City
Без догляду мурашину ферму можна залишити на два тижні, подбавши, при цьому, про доступ мурах до води. І дарувати можна не лише дорослим, а й дітям від п'яти років. Вже в такому віці дитина здатна вірно доглядати за такими незвичними домашніми тваринами.
Зараз Сашко самостійно розводить мурах і виготовляє ферми для них. Він стверджує, що попит щодня зростає. Вже навіть в Україні у його фірми з’явилися конкуренти. Але це нормально, переконаний хлопець, значить справа цікава не лише виробникам, а й покупцям.
Фото: Ant City
А вартість таких ферм становить від 600 гривень до 2000 гривень. Замовити можна через інтернет у магазині Ant City, а потім насолоджуватися розведенням незвичних для дому істот, або поставити ферму в офісі і спонукати себе до роботи, дивлячись на невтомних мурашок.
Сашкова справа окупилась йому в перший період існування. Наразі хлопець планує виходити на європейський ринок. Проте, це дещо складно із законодавствами різних країн. Та на замовлення для європейців вже давно виготовляють свої цікаві "іграшки".
Сашко переконаний, що в себе потрібно вірити, навіть попри труднощі. Інакше, нічого не вийде.
Домашні тварини – завжди відповідальний крок. Це стосується і таких незвичних домашніх жителів, як мурахи. Звичайно, їх можна відпустити на волю. Але зимою, наприклад, вони замерзнуть на вулиці. А загалом, колонія довго не проживе на волі, оскільки їх виселять інші види. Вільні мурахи просто не витримають конкуренції. Отже, ставтеся відповідально до тих, кого берете під свій контроль.
