Нарешті, "трохи більш повний" огляд про ситуацію на фронті – просто тому, що є достатньо (серйозних) "новин", щоб їх обговорити.
Повітряна/ракетна війна. Поліпшення ситуації не відбувається, оскільки у ППО все ще недостатньо ракет
В ніч з 26 на 27 червня росіяни здійснили останню серію повітряних ударів по українських авіабазах та енергетичному сектору. За даними українських джерел, були розгорнуті такі засоби та збиті українською ППО:
- 1 "Кинджал" (він влучив у авіабазу в Хмельницькому);
- 4 "Калібри" (всі чотири збиті під час польоту в напрямку Тернополя або Івано-Франківська);
- 1 керована ракета Х-59 або Х-69 (була збита на підльоті до Полтави);
- 23 "Шахеди" (всі 23 збиті; більшість із них на підльоті до Хмельницького та Івано-Франківська);
- невідома кількість С-300 (всі на Харківщині).
За винятком Х-59/69 і С-300, все решта було націлене на об'єкти на заході України: наприклад, на Хмельницьку та Івано-Франківську авіабази. росіяни заявили, що завдають ударів по авіабазах в очікуванні доставки західних літаків.
Незважаючи на цей оборонний успіх, немає сумнівів, що на сьогодні Україна втратила понад 65% своїх неядерних енергетичних потужностей. Їхня сумарна потужність впала з довоєнних 56 ГВт до 18 ГВт. ЄС надає 1,7 ГВт на цей рік, але цього – очевидно – катастрофічно недостатньо. І зауважте: зараз літо, коли рівень споживання низький...
...і я знову повертаюся до висновку, що поліпшення ситуації не відбувається, просто тому, що у ППО все ще недостатньо ракет класу "земля-повітря", і це не зміниться найближчим часом, незважаючи на постачання додаткових Patriot та IRIS-T. А також тому, що Україна не має достатньо тактичних балістичних ракет і систем наведення, які б дозволили їй завдати удару у відповідь по російських пускових установках, щоб запобігти російським ударам.
Чому? З тієї ж причини, що і завжди. Замість того, щоб нарощувати промислове виробництво, корумповані, некомпетентні зомбовані ідіоти, які керують Заходом від імені нашої славної олігархії, проспали останні два роки, не змогли вчасно наростити виробництво – і тепер ми всі дорого за це заплатимо. Частина мене майже не може дочекатися, коли західні мейнстрімні ЗМІ почнуть відкривати для себе "гарячу воду" і повідомляти "сенсації" про дефіцит електроенергії в Україні в листопаді-грудні...
(...ах так, і: якщо у вас є якісь сумніви щодо цього з "корумпованим" та "управлінням від імені олігархії", перевірте це: Верховний суд США щойно фактично легалізував хабарництво ... і якщо ви думаєте, що в більшості країн Європи ситуація краща: вибачте, ви помиляєтесь, бо це не так... саме тому всі славні популістські партії легко обіцяють молоко та мед, тоді як "традиційні" політичні партії, які втягнули у це все суспільство, пояснюють, що вони не знають, що зробили щось погане...)
А, так! Вчора чотири українські безпілотники завдали удару по Редькінському заводу (виробництво авіаційного палива) в Твері. Також українські БПЛА атакували кілька інших об'єктів у глибині російської федерації (зокрема, минулої ночі – насосну станцію на нафтопроводі у Тамбовській області).
Нарешті, здається, Пуддінг (чи то Бєлусов?) звільнив начальника ППО ВКС генерал-майора Валєрія Ігорєвіча Варєнцова. Він був звільнений у запас...
Тепер... якби Шойгу залишився на посаді, можна було б легко зробити висновок на кшталт: "Ей, це ж чудово! Тепер Шойгу призначить ще більшого і ще більш корумпованого дилетанта".
Але з Бєлусовим на посаді міністра оборони... вибачте, немає прикладів, і тому ми просто не впевнені.
Поза тим, навіть якщо росія все ще виробляє "більше ЗРК, ніж решта світу разом узятих" (як стверджував Пуддінг, колись минулого року), просто не існує способу закрити весь свій повітряний простір від українських БПЛА. Він занадто великий. А ВКС не має ані ЗРК, ані систем зв'язку, які б дозволили йому створити справді функціонуючу інтегровану систему ППО. Тож, я думаю, що найбільше, що може зробити Бєлусов, – це те, що так часто трапляється в подібних ситуаціях на Заході (і особливо в різних найбільших західних приватних корпораціях): знайти якогось клоуна, який досягне успіху в наданні красномовних пояснень власним невдачам...
Північна Харківщина. Кілька днів тому ЗСУ повідомили про знищення двох російських систем залпового вогню "Панцирь" в районі між населеними пунктами Стрілецьке і Північний у Бєлгородській області, приблизно за 10 км на північ від кордону з Україною. Це було необхідно для того, щоб українські сили змогли завдати удару по якомусь військовому складу або базі в тому ж районі.
Так, звичайно, фанати Пуддінга на Заході досі вихваляються тим, що ВКС бомбардують українські позиції за допомогою "ФАБ-3000". Однак досі немає жодних доказів того, що росіяни розробляли якийсь УМПК-комплект для бомб цього калібру. Тому, якщо ви побачите відео з такою назвою – вибачте, це максимум комплект УМПК на ФАБ-1500М-54, або на ОДАБ-1500.
Без сумніву, такі удари вражають і здаються такими, що начебто завдають багато втрат ЗСУ. Насправді ж: українські сили утримують свої передові позиції на низькому рівні саме через такі авіаудари. Звичайно, коли українці контратакують, їм доводиться перекидати більше військ, але добре те, що ВКС дуже повільно наносять удари з УМПК. Зазвичай, для того, щоб відреагувати на будь-які "значні зміни" на полі бою, потрібно 24-48 годин. Це означає, що коли українці контратакують, всрф, де-факто, "не можуть" наносити удари з планерними бомбами по цих контратаках.
Перш за все: маса російських авіаударів з використанням планерних бомб УМПК включає в себе випуск більш легких варіантів – наприклад, 250-кілограмових бомб, які видно на фото нижче; вони залишаються неточними і багато з них все ще несправні. Все це значно зменшує їхню загальну ефективність.
Ось чому (лише для прикладу) ЗСУ змогли контратакувати Глибоке два дні тому. І чому росіянам знадобилися "дні", щоб відреагувати на те, що теж два дні тому ЗСУ звільнили Тихе (те, що залишилося від нього), на північний схід від Вовчанська. Власне, саме тому досі залишається невідомим, що ЗСУ перебувають на найкращому шляху нейтралізації росіян, які залишилися на північних околицях Вовчанська, і, таким чином, повністю звільняють місто.
До речі, зауважте: звісно, росіяни атакують постійно... просто завдяки наявності артилерійських боєприпасів, отриманих в рамках "Чеської збройової угоди", ЗСУ легше відбивати їхні атаки.
Битва за Донбас. Наступу росіян під Кремінною не буде
Куп'янськ-Сватове... Останні три дні ВКС і всрф бомбили і обстрілювали Куп'янськ, Петропавлівку (по ній було завдано кілька залпів із систем залпового вогню), позиції ЗСУ на північ і захід від Степової Новоселівки, Новоплатонівку (на річці Оскіл, далеко за лінією фронту). Мушу зізнатися: наразі не розумію, чому.
Кремінна... Щойно надійшли новини про те, що ЗСУ провели контратаку і відвоювали значну частину території на схід від Тернів та Ямполівки: відтіснили росіян щонайменше на 1000 метрів від обох сіл (або того, що від них залишилося). Це небагато, але... що ж, після місяців "наступу росіян" це краще, ніж нічого. Ба більше, це псує будь-які російські плани щодо нового наступу в цьому районі пізніше цього літа.
Також мають бути "хороші новини" із Серебрянського лісу, що далі на південь: якщо так, то це трохи полегшить оборону Білогорівки (що на Сіверському Дінці). Останні кілька тижнів ця територія перебувала під сильним тиском.
Сіверськ... Два дні тому росіяни сильно бомбили Серебрянку за допомогою бомб УМПК, а потім знову розпочали наступ на Білогорівку (так, все ще на Сіверському Дінці..., як майже рівно два роки тому) і далі на південь. Так, вони заявили про "звільнення" Роздолівки, хоча наприклад я просто не впевнений, що дійти до найпівденніших (і повністю зруйнованих) будинків, а потім встановити там прапор – це дійсно "звільнення"...
Бахмут... Як було сказано, поки росіяни відновили спроби наступу через Калинівку та на південний схід від Часового Яру, вздовж дороги Т0504, українці відвоювали "принаймні більшу частину", якщо не "весь" мікрорайон Каналу. Звісно, ця територія була повністю зруйнована, і бої тривають, але, на мою думку, очевидно, що 98-ма дивізія ВДВ і 11-та бригада ВДВ не можуть досягти жодних успіхів на цій ділянці, незалежно від того, чи будуть вони посилені 200-ю мотострілецькою бригадою чи чимось іншим. Далі ми повинні очікувати, що росіяни "зупиняться і перегрупуються". Читай: введуть додаткові тисячі чмобіків, перш ніж спробувати ще раз...
Торецьк... Останніми днями мене непокоїли повідомлення про те, що росіяни атакували та утримують селище Шуми на схід від Північного, яке розташоване на східній стороні шахтарського центру Торецька. Я ще не впевнений, чи було це "просто перевіркою", чи "посиленням тиску" на ЗСУ... чи чимось іншим, але ті, хто регулярно читає мої матеріали, напевно пам'ятають, що ще в березні я пояснював, що Торецьк є ймовірною "першочерговою ціллю" для росіян цьогоріч.
Очевидно, що їхній початковий намір полягав у тому, щоб "обійти з флангу" цю територію, просуваючись через Часів Яр на півночі від Авдіївки до Покровська на півдні. Їм це не вдалося навіть після п'яти місяців безперервних атак. Тож, якщо вони атакують Торецьк "вже зараз", до того, як забезпечать будь-яку з "флангових" цілей... можливо, вони "скоротили" свої цілі і пристосувалися до обставин. Замість того, щоб прямувати на Покровськ, тепер вони намагаються "просто" вийти на Т0504 (див. нижче) і "зустріти" "наступ" з Часового Яру значно північніше, ніж вони планували спочатку. Суть у тому, що ЗСУ залишатимуться дуже зайнятими, роблячи все можливе в цьому секторі, ще кілька місяців.
Авдіївка-Покровськ... російське угруповання "Центр" продовжує наступати через Новоолександрівку, а звідти у напрямку Воздвиженки. Також із Соколу на Євгенівку. Водночас останні кілька днів росіяни в цьому секторі були зайняті насамперед заміною або, принаймні, посиленням розбитих частин своєї 90-ї танкової дивізії та 27-ї мотострілецької дивізії. Очевидною метою є вихід на місцеву ділянку траси Т0504: ділянку, що з'єднує Покровськ (основний логістичний вузол ЗСУ на цій ділянці фронту) з Іллінівкою та Часовим Яром на північному сході. Не схоже, що росіяни можуть дістатися туди найближчим часом: я б сказав, що "за нинішніх темпів їхнього просування – за 5-6 тижнів" (зауважте: по суті, ми все ще говоримо про ту саму географічну зону, що й у березні; це "лише 5 км туди чи сюди"). І це не означає, що для України це був би "кінець світу". Але, очевидно, було б краще не дати росіянам зайти так далеко: в ідеалі принаймні 90-та танкова буде розбита в порох, перш ніж вона взагалі кудись дійде. Отже, будемо сподіватися, що група підрозділів ЗСУ в цьому секторі незабаром отримає стільки ж артилерійських боєприпасів, як і підрозділи на півночі Харкова та в районі Кремінної.
Зверніть увагу: коли я говорю про російські "танкові" та/або "мотострілецькі" частини, або ВДВ (ха-ха!), їхній фактичний стан дійсно "відносний". Безумовно, вони не варті своїх офіційних назв. "Орди", про які йдеться, навіть близько не нагадують ті, якими вони були ще два роки тому. А 2022 року вони навіть близько не нагадують те, чим була Радянська армія в 1980-х.
По суті, 90% російських військ і важкої техніки (танків, бойових машин піхоти, артилерійських установок тощо), які перебували на озброєнні ВДВ станом на 2022 рік, були знищені. Підрозділи, про які йдеться, сьогодні являють собою солянку з ветеранів, що вижили (здебільшого офіцерського складу), і тієї техніки, яку росіяни змогли знайти на заміну, одягнені в ту форму, спорядження та екіпіровку, яку змогли знайти їхні військовослужбовці (включно з великою кількістю форми ЗСУ, яка, на думку росіян, набагато краща за їхній "Ратник"). Найголовніше – вони не мають серйозних наступальних можливостей у класичному розумінні. Лише здатність продовжувати безперервні дрібномасштабні піхотні атаки і "просуватися вперед, будучи розбитими десятками і сотнями". ...що ще більше змушує замислитися над усім тим галасом від генералів російського Генштабу та гімнопіарпропагандонів Пуддінга, які обговорюють цей "Сувалкський коридор" та подібні вологі мрії.
Але у них все ще багато військ, а також багато власних і північнокорейських артилерійських боєприпасів. Можливо, дехто зараз буде розчарований моїм висновком, що я вважаю використання північнокорейських боєприпасів "особливо крутим": але справа в тому, що це насправді допомагає ЗСУ, підриваючи російські гармати, як у випадку з цією 2С5 "Гіацинт-С", яка вибухнула під час спроби вистрілити одним із північнокорейських снарядів два дні тому на півдні Херсонщини.
Все це означає, що... зітхання... поки хтось там на Заході нарешті не схаменеться і не почне переозброювати Україну дійсно дуже серйозно: у ЗСУ немає інших варіантів, окрім як терпляче чекати, нехай приходять, вбиваються своїми північнокорейськими снарядами, але, перш за все, продовжувати кхм... "обіймати" росіян у великій кількості раз за разом, знову і знову.
