Камбоджа: чи сподобаєтесь ви їй?
Місяць закінчується, як і наше життя в Камбоджі. Чекаємо на свою тайську візу. За цей час попрактикувалась у фотографії на сієм-ріпських ринках.
Січень – це коли встаєш рано-рано. І світло заливає пальми, береги та обриси дерев, майже поглинає їх.
Просто зараз поряд зі мною горнятко ароматної в’єтнамської кафи. Здається, це любов на все життя. І знак того, що В’єтнам все ще чекає на мене.
Що означає цей січень? Це свобода – м’яка, ніби червона земля Кампучії і така ж легка.
Остаточно освоїла велосипед і з великим задоволенням проїхала досить довгу відстань. Залізний кінь – нове захоплення. І так – краще пізно, аніж ніколи. За нього – спасибі Андрію. Він чудова й терпелива людина.
Тут, в Сієм-Ріпі, була партія в китайські шахи. Двоє українців грали проти німця. Але чим закінчилось, я так і не дізналась – пішла спати.
Січень – це можливість, яку не проґавила. І навіть мурахи по шкірі від того, що може вийти з моїх планів. Лишилось зробити кілька кроків до мети.
Це як зробити крок на світлу доріжку з темряви.
Ангкор Ват та впевненість, що сюди я повернусь ще раз і ще раз. Думаю про те, з яким задоволенням роздрукую фотографії та повішу де-небудь, де залишимось на довгий час.
Ангкор – це не храм, це заманлива, непостійна апсара, яка може поглинути, зламати волю. Або подарувати радість. Все залежить від капризу, випадкового погляду. Від того, сподобаємось ви храму чи ні.
Життя богів та напівбогів
Маленький хитрий святий з чайничком чаю. Йому я поставила запашну паличку.
З великим задоволенням носила би таке кольє.
Мені здається, вже писала про відчуття щастя. Це йде звідкись з глибини. Нічого не можу з цим зробити і не хочу. Просто так є.
Ніби в дитинстві. Коли отримуєш насолоду від кожної дії.
Місяць січень – споглядальний. Передчуваю, що перший та останній такий місяць в 2013 році.
Тайська віза буде завтра. Ми могли б отримати її і раніше, але… в королівстві помер король. А кремацію призначили саме на ці дні. Через це візу довелось чекати довше.
В Сієм-Ріпі все спокійно і жодних хвилювань. Біля різноманітних установ стоять великі фотографії короля в траурних рамках з білих та чорних квітів.
Сама церемонія кремації відбулась вчора, рівно за три місяці після смерті. В усіх будинках йшла одна передача, де показували членів сім’ї померлого в білому траурному одязі.
У столиці, за словами очевидців, багато людей, на набережній стоять зенітки і багато військових. Мабуть, аби зупинити можливі непорядки. На фотографіях видно, що багато людей сидять прямо на землі перед самим палацом.
А в Таїланді на нас вже чекають друзі, море… Як же я скучила за морем.
Оригінал: shake-reality.com
