Криза жанру. Редакторам Вікіпедії вже нема про що писати
Він наводить як приклад статті про Англо-американську війну 1812 року і про Другу світову війну, пік редагування яких був у період між 2005 і 2007 роками. У той час, як вони перестали суттєво доповнюватися, кількість їх переглядів навпаки неухильно збільшується - це за словами Дженсена демонструє, що причина не в падінні інтересу до статей, а в тому, що вони практично вичерпні.
Протягом останніх років п'яти у Вікіпедії є складнощі із залученням і утриманням нових добровільних редакторів, пише часопис The Atlantic. Фонд, який стоїть за Вікіпедією, зробив нарощування бази редакторів своєю основною метою. Для її досягнення він намагається заохочувати в співтоваристві дружнє ставлення до новачків, а також зробити процес реєстрації простішим, а саме редагування - зручнішим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зображення року від Wikipedia
Однак спад в активності може мати мало спільного з культурою в співтоваристві або дизайном сайту. "У Вікіпедії все більше і більше читачів, але їм залишається все менше і менше що додати нового", - пише Дженсен в останньому випуску Військово-історичного журналу (The Journal of Military History).
Звичайно, енциклопедія про усе ніколи не зможе наблизитися до абсолютної повноти, та принаймні за основними темами, такими, як значні війни, важливі історичні постаті, основні наукові поняття, англійська Вікіпедія досить добре наповнена. Статті про них ще можуть вимагати уточнення джерел, невеликих оновлень, нових посилань, виправлення форматування - але основна частина роботи, тобто самі тексти і структурування статей, вже зроблена.
Більшість основних статей Вікіпедії були написані у 2006 і 2007 роках, і "з тих пір залучали відносно мало уваги редакторів".
Динаміка зростання числа статей в англійській Вікіпедії
"Коли кількість статей в енциклопедії сягає 100 тисяч, то тем для нових статей стає все менше. Коли написано вже мільйон статей, то потрібно дуже добре постаратися, щоб придумати щось нове", - пише Дженсен. В англійській Вікіпедії тим часом уже більше чотирьох мільйонів статей.
Коли найцікавіші теми описані, редактори втрачають інтерес. Навесні 2012 року 3300 редакторів робили більше 100 правок в місяць кожен - тоді як навесні 2007 року таких було 4800.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська Вікіпедія перетнула 10-мільйонну позначку редагувань
Дженсен окремо зупинився на статті про Англо-американську війну 1812 року, яку він сам активно редагував. Стаття, написана спільними зусиллями трьох тисяч добровольців, містить 14 тисяч слів. На сторінці обговорення статті, де редактори обговорюють розбіжності (наприклад, такі дрібниці, як хто виграв війну), відзначилося 600 учасників, які написали 200 000 слів.
Сьогодні у статті про цю війну набагато більше читачів, ніж у 2008 році - 623 тисячі у порівнянні з 434 тисячами - але число тих, хто вносив зміни, скоротилася з 256 до усього 28. З тих 256 лише один залишився активним. Причина, на думку Дженсена, в тому, що в статті зроблено так багато правок, що її вже нема чим доповнити.
Історія редагування статті "War of 1812"
Стаття про Другу світову війну, яку Дженсен називає "найважливішою статтею з військової історії", пережила аналогічний ефект.
Історія редагування статті "World War II"
"У Фонду Вікімедіа є освітня програма по перетворенню студентів у редакторів. Можливо, буде легше перетворювати їх в професорів історії ", - говорить Дженсен.
Звичайно, хороша наповненість Вікіпедії - це велике досягнення. Однак проблема для проекту полягає в тому, що при цьому він не припиняє потребувати редакторах. Вікіпедії потрібні добровольці для боротьби з вандалізмом і помилками. Але їй буде складно залучати їх, якщо для них не буде цікавої роботи. Сама по собі боротьба з вандалізмом такою не є.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Страйк російської Вікіпедії викликав популярність української
Дженсен вважає, що зі сформованого положення є вихід: "Вікіпедія зараз є серйозним довідником із стійкою організаційною структурою і хорошою репутацією. Проблема в тому, що вона не є серйозною в науковому сенсі". Він пропонує фонду сприятиме роботі учасників з науковими журналами, їх участі у наукових конференціях і, можливо, навіть проводити спеціальне навчання, щоб вони могли доводити статті до більш професійних стандартів.
Оригінал: habrahabr.ru
