Наступ на гуманітарну освіту у ДонНТУ
У центрі регулярно відбувались наукові конференції, семінари, працювали клуби арабської та японської культури. Існувала унікальна бібліотека релігієзнавчої літератури. У Донецьку, який ніколи не мав слави культурного та освітнього центру, подібне місце було променем світла в сутінках для тих, хто хоч трохи цікавився питанням.
На самому сайті центру про його цілі й завдання говориться таке:
"Основною метою діяльності Центру є проведення наукових релігієзнавчих досліджень як в Україні, так і за кордоном і встановлення постійно діючих внутрішніх та міжнародних наукових, культурних та духовних контактів та зв'язків".
Там же можна прочитати звіти про наукову діяльність організації в останні роки. Команда центру побувала в різних країнах світу, де обзавелася численними науковими контактами. Для Донецька подібний досвід був унікальний.
Все змінилося у 2011 році. Після злиття Університету Інформатики (ДУІіШІ) з ДонНТУ. Не дивлячись на обіцянку керівництва технічного вузу зберегти унікальний в своєму роді Центр релігієзнавчих досліджень та Лабораторію релігієзнавчих досліджень і міжконфесійних відносин, вони були закриті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Студентів Донецького технічного університету зігнали молитись (фото, відео)
За розповідями співробітників ДонНТУ, руку до знищення центру доклали завідувач кафедри філософії професор Дмитро Муза і викладач Микола Нікульчев. Приміщення центру по площі значно перевершувало кабінет Музи, через що останнього заїла банальна заздрість. Професор доклав всіх зусиль для того, щоб неугодний центр ліквідували, як якусь заштатну лабораторію. В один день з кабінету були вивезені меблі, а бібліотека, зібрана керівником центру, яка містить унікальні екземпляри книг, була просто викинута на підлогу. За дивним збігом обставин, меблі, обладнання і навіть віконні квіти, що знаходилися в приміщенні центру, виявилися в кабінеті викладача Нікульчева, який керував розгромом.
Днями я особисто зайшов глянути на те, що залишилося від центру. Тепер замість нього порожній обдертий кабінет, де на підлозі стоять картонні коробки з викинутими книгами.
Подейкують також, що ще однією з причин знищення релігієзнавчого центру стали релігійні погляди завідувача кафедри Музи. Будучи православним УПЦ (МП), він сприймав науковий підхід до вивчення релігії, як войовничий атеїзм і наступ на віру. І почав антинауковий "хрестовий похід"..., що сумно скінчився для бажаючих навчатися і отримувати гуманітарні знання.
Так в 21 столітті "розвивається" освіта у світській державі. Та ще й у технічному вузі, де релігійному фанатизму, здавалося б, не місце.
Вже не знаю, самоуправство це, чи політика всього вузу, але центр реально шкода. Це була вельми корисна організація, але напевно, занадто прогресивна для Донбасу.
Цікаво, чи знає герой України ректор ДонНТУ Олександр Мінаєв про те, що відбувається в його університеті, або наступ на науку - самоуправство його підлеглих?
Оригінал: frankensstein.livejournal.com
