Катастрофа у Смоленську - це трагічний випадок, а не замах
Польську комісію, яка виясняла причини катастрофи, сформувало Міністерство оборони Польщі 15 квітня 2010 року. Вона досліджувала обставини трагедії паралельно з російським Міждержавним авіаційним комітетом. В її склад входило 34 експерти з різних сфер, зокрема цивільні і військові пілоти, а також юристи, що спеціалізуються в авіаційному законодавстві та метеорологи. 29 липня 2011 року комісія оприлюднила рапорт, в якому описано обставини трагедії та причини. Ось вони.
1. Використання поганого висотоміра
Однією з головних причин катастрофи – згідно з висновками комісії Міллера – була помилка екіпажу, яка користувалася радіовисотоміром, а не, як повинна, барометричним висотоміром. Пілоти не бачили, на якій фактичній висоті вони перебувають, тому діяли на основі помилкових даних. "То не дерево було зависоке, а літак був у місці, де не повинен був перебувати", - сказав член комісії, пілот Вєслав Єдинак.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінець літака-легенди
2. Брак реакції екіпажу на сигнали "Pull up" - "В гору"
"Pull up" - це сигнал попередження – звуковий і голосовий – системи TAWS, яка остерігає перед небезпечним зіткненням з землею. Чуючи його, екіпаж повинен моментально зреагувати і збільшити висоту. Система TAWS спрацювала у момент спроби приземлення в Смоленську, але пілоти почали змінювати напрям польоту надто пізно. "Добре вишколений екіпаж повинен відреагувати на сигнал "Pull up" у першу секунду", - пояснював Мачєй Ласек, член урядової комісії Єжи Міллера.
3. Спроба піти на друге коло в, так званому, автоматі
На думку експертів, спроба відходу літака на друге коло (під час приземлення) в, так званому, "автоматі" – це велика помилка. ILS (Instrumental Landing System), з якою співпрацює автоматичний пілот, при поганій видимості дозволяє приземлитися, а при процедурі відходу на друге коло в "автоматі" самостійно піднімає літак. На жаль, в аеропорту у Смоленську не було систему ILS і тому машина не відреагувала на команду капітана. В таких погодних умовах, при відсутності ILS в аеропорту прибуття, пілотам необхідно значно раніше перейти на ручне управління. Згідно з даними спеціалістів з краківського Інституту судових експертиз, який досліджував чорні скриньки Туполєва, виникає, що капітан вимкнув автопілот лише на висоті між 30 та 20 метрів над землею, коли було вже пізно і відбулося зіткнення з березою.
Фото: AFP
4. Неправильні дані з вежі
Російський авіадиспетчер з вежі у Смоленську помилково повідомив пілотів, що Ту-154 має правильне положення на глісаді (траєкторії заходу на посадку). Ця інформація могла переконати екіпаж у тому, що вони правильно заходять на посадку. Насправді, літак був за межами допущених параметрів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польські військові заперечують наявність тротилу на уламках літака Качинського
5. Занадто пізня команда: "Горизонт"
Вежа в аеропорту в Смоленську запевнила екіпаж президентського літака, що він знаходиться на правильному курсі. Всього лише за 70 метрів нижче глісади диспетчер дав команду "Горизонт".
"Це занадто пізно", – стверджує комісія Міллера. Команда повинна була надійти на висоті 100 метрів. Польські експерти виявили, що російські диспетчери занадто пізно наказали вирівняти борт, що спричинило катастрофу.
6. Неправильні тренувальні польоти і нагляд над 36 спеціальним авіаполком
Недостатня професійна підготовка персоналу загрожувала безпеці польотів. Тільки командир екіпажу знав російську мову і міг вільно говорити з диспетчерами з вежі. У штурмана, який є ключовою особою в ситуації посадки в умовах туману в аеропорту не обладнаному ILS, було дуже мало досвіду.
Підготовка до польоту відбувалася поспіхом. Ніхто не звернув уваги на застарілий прогноз погоди для аеропорту в Смоленську. Не звернули увагу на питання про запасний аеродром в Мінську. Військова прокуратура у 2011 році, пред'явила звинувачення двом офіцерам, які служили на командних посадах у спеціальні ескадрильї. У січні 2012, 36 Спеціальний полк транспортної авіації було розформовано.
Причини аварії - Резюме
Безпосередньою причиною катастрофи 10 квітня 2010 року було зниження нижче мінімальної висоти заходу на посадку (100 метрів), з перевищенням швидкості, в атмосферних умовах, коли не було візуального контакту з землею. Рішення про відхід літака на друге коло - перерваний процес приземлення в ситуації, коли вже відомо, що приземлення може завершитися безуспішно - було прийнято запізно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Росії опублікували фото з катастрофи під Смоленськом
На думку експертів з комісії Міллера, порушення процедур безпеки для пілотів Туполєв призвело до катастрофічних наслідків зіткнення із березою, унаслідок чого відбулося відокремлення частини лівого крила з елеронами і, отже, до втрати керування літаком, нахилу і удару об землю.
Обставини сприяли: тиск на екіпаж, погано підготовлений аеропорт
Вище ми подали безпосередні причини трагедії. Єжи Міллер, у доповіді комісії згадує кілька чинників, які сприяли цьому побічно. Експерти відзначають нетипову співпрацю екіпажу літака, недоречне і надмірне робоче навантаження командира екіпажу, який під час польоту став ще й штурманом, оскільки лише він знав російську мову. Він також мав невеликий досвід польотів у складних атмосферних умовах.
Звіт Міллера констатує, що існував тиск, який в опосередкований спосіб впливав на екіпаж. Тиск пов'язаний із рангом польоту, присутністю найважливіших осіб держави на борту і вагою урочистостей в Катинському лісі.
Інформація про складні погодні умови в Смоленську не змінила рішення екіпажу про виконання посадки. Це може "свідчити, що пілоти прийняли це дуже важливе рішення, керуючись не стільки авіаційними обставинами, як фактом про те, кого і для чого везли на борту літака", - йдеться в доповіді.
Фото: pluszaczek.com
Також у доповіді йдеться, що аеропорт у Смоленську не був готовий приймати польоти. "Висота багатьох дерев була вище допустимого" і перекривала пілотам вогні аеропорту. Наголошується, що працювала лише частина вогнів летовища. Російські карти заходу на посадку в смоленському аеропорту були застарілі.
Оцінюючи роботу диспетчерів польотів, доповідь вказує на брак самостійності, уникання відповідальності, відсутність рішення про закриття аеропорту у зв’язку із поганими погодними умовами і помилки в точному направленні Ту-154.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російських солдат у квітні судитимуть за пограбування жертв смоленської катастрофи
З доповіді випливає, що "це російська сторона стверджувала, що варіант окремих візитів президента і прем’єр-міністра Польщі був би найбільш вигідним". 6 квітня посадовців BOR, які повинні були зробити рекогносцировку аеропорту (огляд місцевості) охорона не пустила на летовище. Однак посольство Польщі в Москві про цей випадок не повідомили. Відтак посол не міг звернутися до російської сторони із проханням допустити польських фахівців в аеропорт.
Комісія виявила, що літак, яким президентська пара летіла на урочистості у Катинь, був технічно справним.
Вибухи на борту? Не знайдено слідів детонації
Від початку слідства військова прокуратура досліджувала чотири версії катастрофи: аварія літака, помилка екіпажу, погана організація та забезпечення польоту, а також терористичний акт, тобто замах. Проте останню версію невдовзі спростували. В уламках літака не знайдено слідів детонації вибухових пристроїв та авіаційного палива; невелика пожежа зачепила незначні елементи уламків і виникла під час зіткнення з землею або відразу після нього.
На тезі про два вибухи на борту літака наполягала парламентська група у справах смоленської катастрофи, якою керує депутат від PiS (Право і Справедливість) Антоні Мачєревіч. Але жодні датчики не зафіксували двох сильних потрясінь. Про це багато разів говорив глава комісії Єжи Міллер.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща вимагає в Росії повернути уламки літака Качинського
Теперішній керівник Державної комісії дослідження авіаційних катастроф, доктор Мачєй Ласек, виключив версію замаху, як одну з причин катастрофи, опираючись на проведених експертизах.
"Якби, уявімо, це сталося в корпусі, то підняття тиску мав би зареєструвати чорний ящик, який реєструє внутрішній надтиск літака з частотою 4 Гц. Жоден реєстратор (а було їх два і незалежних один від одного) не зафіксував проблем з герметизацією фюзеляжу. До самого кінця система працює правильно, а тиск в кабіні в останні хвилини польоту дорівнює тиску назовні. Маємо також реєстратор звуку в кабіні пілотів, який не записав відгомін вибуху", - сказав він в інтерв’ю "Gazeta Wyborcza".
Оригінал: gazeta.pl
Переклад: iPress.ua
