Очільники ЄС: ключ до руху вперед у наших відносинах з Україною – не в Брюсселі, а в Києві

- Як би Ви оцінили потенціал й перспективи партнерства України з ЄС?

ЄС намагається всіляко підтримати українські реформи в напрямі дієвої демократії, що керується принципом верховенства права, та динамічної ринкової економіки. Україна стала першим "східним сусідом", з яким у 2007р. було розпочато переговори про Угоду про асоціацію з ЄС.

Переговори про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ЗВТ), що є складовою частиною Угоди про асоціацію, започатковані наступного року, після вступу України до СОТ. Угода про асоціацію та ЗВТ означає реальну пропозицію політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС, що підносить наші відносини на новий рівень.

Нам вдалося завершити переговори. Угода про асоціацію була парафована 30 березня. Це важливий крок. Тепер ми можемо оприлюднити основні положення Угоди про асоціацію для її обговорення експертами, включаючи представників громадянського суспільства.

Політична асоціація має ґрунтуватися на спільних цінностях. Вони життєво важливі для ЄС. Цінності демократії, верховенства права та поваги до прав людини — це те, на чому стоїть ЄС. Ці цінності також формують сферу наших інтересів по сусідству з нами. У Європейській стратегії безпеки 2003р. підтримка поясу країн з належним врядуванням навколо ЄС названа стратегічною метою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна надто повільна, - посол Німеччини

Перегляд Європейської політики сусідства після набуття чинності Лісабонським договором та в історичному контексті "Арабської весни" також призвів до запровадження принципу "більше зробив — більше отримав": ми готові надати додаткову підтримку країнам, які демонструють політичну волю і практичну готовність до реформ. Ці реформи є практичним свідченням наших спільних цінностей. Зайве говорити, що інший бік принципу "більше зробив — більше отримав" виглядає так: "менше зробив — менше отримав".

Розвиток подій в Україні викликає серйозну стурбованість. У лютому 2010р. ми вітали проведення президентських виборів загалом відповідно до європейських стандартів. Це давало надію, що Україна продовжить шлях зміцнення демократії, на якому ми з початку 2005р. бачили дуже позитивні тенденції. На Україну покладались великі надії.

На жаль, після 2010р. ми постійно отримуємо повідомлення про погіршення свободи слова та зборів. Стурбованість викликає незалежність судочинства після судової реформи 2010р. Конституційна реформа 2004р., узгоджена, щоб знайти вихід з політичної кризи часів Помаранчевої революції, була скасована Конституційним судом України після понад п’яти років чинності.

Місцеві вибори в жовтні 2010р. також загалом продемонстрували погіршення, порівняно з попередніми виборами.

З минулого року ми бачимо кримінальні справи, які в найгіршому випадку виглядають політично мотивованими, а в найкращому — є прикладами вибіркового правосуддя: проти колишнього Прем’єр-Міністра Юлії Тимошенко, колишнього міністра внутрішній справ Юрія Луценка та інших членів колишнього Уряду. Тимошенко, Луценко та інші перебувають у в’язниці. Їхнє здоров’я викликає серйозне занепокоєння.

Кетрін Ештон. Фото: flickr.com

Спочатку ми тлумачили сумніви на користь України, сподіваючись, що події, які спричинили нашу стурбованість, були лише окремими інцидентами. Зараз вони, як видається, набули системного характеру, викликаючи дуже серйозні сумніви щодо відданості України нашим спільним цінностям.

Будемо відвертими — підписання та ратифікація Угоди про асоціацію та ЗВТ буде неможливою, якщо Україна терміново не зверне уваги на таке різке погіршення демократії та верховенства права.

Наразі це стосується вищезгаданих випадків вибіркового правосуддя та політично мотивованих переслідувань. Необхідно знайти рішення, які дозволили б пані Тимошенко, панові Луценку та іншим вийти на свободу і брати повноцінну участь у політичному житті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Брюссель буде парафувати угоду про асоціацію з Україною

Те саме стосується важливості проведення в Україні парламентських виборів цієї осені згідно з міжнародними та європейськими стандартами демократичних виборів. Намір України запросити повноцінну місію міжнародних спостерігачів за виборами під проводом ОБСЄ-БДІПЛ дуже вітається.

В багатьох країнах-членах ЄС також стурбовані управлінням українською економікою, в т.ч. діловим та інвестиційним кліматом. Ці проблеми слід розглянути не лише для зміцнення довіри, але й для прогнозу ЗВТ. Є й інші питання, де ми хотіли б бачити зрушення, починаючи, зокрема, зі спільної роботи над всебічною конституційною реформою.

Як зазначалося, рішення Конституційного суду від вересня 2010р. викликало серйозні питання.

Україні потрібна Конституція, яка відбиватиме якнайширший консенсус усіх політичних груп, від Уряду до опозиції, і яка витримає перевірку часом. Конституції потрібні, щоб забезпечити довгострокову передбачуваність, запровадивши довгострокові базові правила політичного життя, зрозумілі для політиків, виконавчої влади, судів і громадськості. Їх не можна використовувати в тактичних політичних цілях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович: пауза у стосунках корисна і для України, і для Європи

Тож загалом, перспективи відносин ЄС-Україна могли б бути дуже добрими. Але на жаль, ми зараз переживаємо дуже складний момент, і ключ до руху вперед у наших відносинах знаходиться в Києві, не в Брюсселі. Наша пропозиція — на столі, що видно з парафування Угоди про асоціацію.

Але фундаменту цінностей, необхідного для політичної асоціації, немає. Саме Україна має продемонструвати політичну волю, здійснивши чіткі й конкретні кроки, щоб переламати негативні тенденції, які ми спостерігаємо з 2010р.

- Яка Ваша оцінка та прогноз україно-російських відносин?

Відносини України та Росії дуже важливі. Росія — сусід і стратегічний партнер України. Ці дві країни поєднує спільна історія. Побудова добрих і стабільних відносин важлива як для України, так і для Росії. ЄС постійно зазначав, що Україна не має і не повинна робити вибір між ЄС та Росією. Обидва важливі. Географія не змінюється.

Є певні основоположні принципи добрих відносин між двома суверенними державами. Це значною мірою стосується і україно-російських відносин. Ці відносини мають ґрунтуватися на повазі до незалежності, суверенітету, цілісності та законних інтересів обох країн. Ми постійно говорили про це як із Києвом, так і з Москвою.

Не ЄС робити прогнози та оцінки відносин між Україною та Росією. Ми вважаємо — якщо сповідувати вищезгадані принципи, шукати взаємної вигоди та працювати на основі власних інтересів та цінностей, ці відносини можуть розвиватися так, щоб підтримувати позитивну динаміку в регіоні, від чого виграє вся Європа.

- Як би Ви охарактеризували нинішній стан відносин ЄС-Україна-Росія?

Росія — стратегічний партнер ЄС, Україна теж є партнером стратегічного значення. Обидва — наші сусіди. ЄС заохочує добрі відносини між країнами, що межують з нами. Добрі відносини між Україною та Росією цілком узгоджуються з добрими відносинами України з ЄС. Більше того, вони вигідні їм. Власні відносини ЄС з Росією останніми роками розвивалися дуже успішно.

Ми дуже уважно слідкуємо за розвитком відносин між Україною та Росією. Ключовий компонент цих відносин — енергетичні відносини. Україна — крупний імпортер природного газу з Росії і країна-транзитер газу, що постачається до ЄС.

На жаль, ми маємо досвід проблем в енергетичних відносинах України та Росії. Страждав від цього і ЄС. Багато європейців добре пам’ятають газову кризу січня 2009р. Ми раді, що було знайдено вихід у вигляді угоди між "Нафтогазом України" та "Газпромом". Ця угода підвищила прозорість газових відносин між двома країнами, хоча ще багато тут належить зробити.

Важливо, щоб поточні переговори України та Росії щодо зниження ціни на газ не завадили виконанню Україною зобов’язань згідно з Договором про Енергетичне Співтовариство та не загрожували постачанню газу до Європи. Ми звертаємо на це особливу увагу; комісар Оттінгер вже заявив про нашу готовність до тристоронніх переговорів з Україною та Росією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Азаров бачить більше переваг у співпраці з СНД, ніж з ЄС

Енергетичні відносини ЄС-Україна-Росія були темою нашого останнього саміту з Росією у грудні 2011р. Ми дали зрозуміти, що нинішні дискусії Росії та України щодо ціни та обсягів газу не повинні призвести до ситуації, яка загрожуватиме поставкам газу до ЄС.

ЄС, Україна та Росія спільно зацікавлені в безперебійному функціонуванні ланцюга від виробника через транзитну країну до споживачів у Європі. У березні 2009р. ЄС разом з міжнародними фінансовими установами зобов’язався підтримати модернізацію української газотранспортної системи (ГТС), якщо Україна здійснить необхідні реформи для привнесення прозорості в енергетичний сектор.

Реструктуризація "Нафтогазу України" має для цього ключове значення, так само як і для збалансування бюджету. Ми також відкриті до ідей тристороннього консорціуму з ГТС, що мають бути реалізовані у прозорий ринковий спосіб.

Хоча тристороння співпраця в енергетиці на взаємовигідних умовах привертає багато уваги, відносини ЄС з Україною в жодному разі не перебувають у тіні його відносин з Росією. Це окремі відносини. Як було зазначено, наші відносини з Україною міцно вкорінені в постулат спільних цінностей, спрямовані на політичну асоціацію та економічну інтеграцію.

ЄС розглядає світ не як гру з нульовою сумою, а крізь призму спільних вигод. Тому наш підхід до України не обумовлений геостратегією і ґрунтується винятково на успіху українських реформ та якості її демократії. Це головне, що слід мати на увазі.

Оригінал: razumkov.org.ua