Антикорупційне бюро завдяки депутатам може стати новою корупційною міліцейською структурою
Уперше в Україні створено спеціалізований орган для боротьби з корупцією на вищих щаблях влади. Відповідний законопроект прийняла Верховна Рада 14 жовтня.
Однак унаслідок голосування законопроект про "Національне антикорупційне бюро" зазнав глобальних змін, і тепер ця організація має всі шанси стати черговою корупційною міліцейською структурою.
Найбільше кардинальних змін у процесі голосування було внесено депутатами від БЮТ Сергієм Пашинським та УДАРівцем Ростиславом Павленком.
Як повідомляв INSIDER, під час створення законопроекту про Антикорупційне бюро виникла кулуарна війна між депутатом-УДАРівцем Віктором Чумаком і Пашинським. Останній хотів, щоби відомство очолили Тетяна Чорновол, яка сьогодні балотується до ВР за списком "Народного фронту", та Олена Тищенко, колишній адвокат казахського олігарха Муфтара Аблязова.
Про бюро
Національне антикорупційне бюро – це державний правоохоронний орган, що має протидіяти корупційним правопорушенням вищих посадових осіб. Його керівники отримають спеціальні звання. Наприклад, генерал-майор Національного антикорупційного бюро, майор, підполковник, полковник, капітан, старший лейтенант тощо.
Складатиметься Нацбюро з центрального і територіальних управлінь, яких в Україні буде сім: у Львові, Хмельницькому, Миколаєві, Мелітополі, Полтаві та Києві. Останнє мало бути створене в Донецьку, але тепер це під питанням.
ЧИТАЙТЕ: Олігархи не зло і не добро, вони - проблема України, - філософ
Чисельність його працівників становитиме 700 осіб. Серед них керівників має бути не більш ніж 200. Фактично, один керівник на 2,5 працівника.
Працівники Бюро, згідно з законом про міліцію, матимуть право на спецзасоби, вогнепальну зброю та застосування фізичної сили. Особисті дані працівників Бюро та їхніх родин, наприклад, їхнє місце проживання, заборонено розповсюджувати, в тому числі через ЗМІ. Це ж стосується і осіб, які допомагають Бюро, але не зараховані в штат (агентура).
У компетенцію бюро потрапляють народні депутати, члени Кабміну, держслужбовці перших і других категорій, голова Нацбанку та його заступники, судді, слідчі Генпрокуратури та сам генпрокурор.
Водночас координацію роботи Бюро також здійснює генпрокурор. Не зрозуміло, як на практиці посадовець, що контролюватиме Бюро, сам буде під його наглядом.
Для контролю працівників Бюро буде створено внутрішні підрозділи, які виявлятимуть порушення працівників, проводитимуть щодо них службові розслідування, перевірку кандидатів на посади та моніторинг способу життя - чи відповідає воно задекларованим доходам працівників організації. Керівників і працівників цих підрозділів призначатиме та звільнятиме директор Бюро.
Високі зарплати скасовуються
У процесі голосування за законопроект депутати врахували правки Сергія Пашинського та Ростислава Павленка про встановлення оплати праці працівників Національного антикорупційного бюро згідно із законодавством. Тобто рівень оплати праці в борців із корупцією буде як у державних службовців.
Спочатку ж пропонували, що навіть рядові працівники Бюро отримуватимуть високу зарплату.
Наприклад, директор Антикорупційного бюро мав отримувати 50 мінімальних зарплат, або майже 61 тисячу гривень на місяць. Перший заступник директора – майже 49 тисяч гривень на місяць.
Керівники центрального управління та підрозділу внутрішнього контролю отримували би по 36,5 тисячі грн зарплати. Директори теруправлінь і керівники підрозділів внутрішнього контролю – більш ніж 30 тисяч грн. Керівники структурних підрозділів – по 24 тисячі грн. Рядовий працівник Бюро мав заробляли 18 тисяч грн на місяць.
ЧИТАЙТЕ: Влада змінилась, а дракони лишилися ті самі
Високий рівень заробітної плати законодавці планували встановити з метою мотивації працівників Антикорупційного бюро не брати хабарів. Однак депутати Пашинський і Павленко мають щодо цього власну думку, як і їхні колеги, котрі підтримали правки щодо зарплат.
Контролера обиратимуть самі депутати
Директора Антикорупційного бюро призначатимуть на конкурсній основі. Він має бути громадянином України з вищою юридичною освітою та стажем роботи за фахом не менш ніж 10 років. Окрім того, необхідний мінімум 5-річний досвід роботи на керівній посаді.
Конкурсна комісія відбирає з усіх претендентів три кандидатури та подає їх на розгляд президентові, який і визначає, хто очолить новостворене відомство, попередньо погодивши кандидатуру з Радою.
Тільки після цього президент підписує відповідний указ. Якщо депутати не схвалили запропоновану головою держави кандидатуру, то пропонують наступну з відібраної трійки. Якщо ж обранці не виберуть жодного з трьох кандидатів, то конкурсна комісія призначає новий конкурс.
Звільнятиме директора Бюро також президент або Верховна Рада за поданням 150 депутатів. Для звільнення достатньо, щоб проголосувала половина складу парламенту - 226 мандатів.
"Таким чином вони перестрахувалися, щоб голова Бюро був не надто ретивим", - коментує правку один з авторів законопроекту, голова правління ГО "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін.
Новообраний директор буде наділений широкими повноваженнями.
Зокрема, він обиратиме собі заступників і керівників управлінь, визначатиме чисельну кількість керівного і рядового складу працівників Бюро.
ЧИТАЙТЕ: Ті, хто не дав на армію ні копійки, знову розраховують на гроші, вплив і разводняк
Він також визначатиме способи заохочення осіб, які допомагатимуть органу в запобіганні, виявленні та протидії корупційним злочинам. Вирішуватиме питання про накладання дисциплінарних стягнень на своїх працівників. Присвоюватиме ранги держслужбовців працівникам і спецзвання керівному складу, за які передбачаються надбавки до зарплати.
Крім того, директор призначатиме керівників внутрішніх підрозділів, які наглядатимуть за працівниками Бюро, та розпоряджатиметься коштами фонду Бюро. Він же встановлюватиме кваліфікаційні вимоги до профпридатності працівників організації. Іншими словами, на власний розсуд визначатиме, за якими критеріями їх наймати.
Детектор брехні
У першій редакції законопроекту передбачалось, що кожен майбутній працівник Бюро і кожен із трьох кандидатів на місце його директора мав пройти тест на поліграфі (детекторі брехні). Та після голосування за правку нардепа від УДАРу Наталії Агафонової цю норму видалили.
Черговою правкою Павленка і Пашинського було виключено норму про те, що люди, які протягом останніх п’яти років обіймали посади в антикорупційних підрозділах будь-яких силових структур, не мали права стати працівником Бюро.
"Якщо на посаду голови буде призначена людина, яка захоче наповнити Бюро старими кадрами, він має право це зробити. А виключення пункту про поліграф робить це завдання ще легшим", - коментує правку Віталій Шабунін.
ЧИТАЙТЕ: Проблемність сучасної Української держави
Іще одним важливим оновленням стала прийнята правка нардепа від БЮТ Сергія Власенка. Спочатку передбачали, що працівники Бюро мали право проводити деякі слідчі дії за рішенням директора Бюро і дозволом прокурора, який вів слідство. В основному - це отримання необхідної інформації від банків.
Тепер будь-які слідчі дії можуть проводитися лише після рішення суду.
"Це означає, що той самий Печерський суд, який зараз блокує майже всі антикорупційні розслідування, буде мати можливість робити це і з Бюро. Не критично, але дуже проблемно", - коментує Шабунін.
Оригінал: INSIDER
