Що станеться, якщо Америка впаде із фінансового обриву?
Минулого тижня голова Федеральної резервної системи Бен Бернанке, людина, яка має невичерпну здатність залагоджувати проблеми, чітко змалював одну річ, яку він не здатен зробити, щоб врятувати економіку США. Бернанке заявив пресі:
"Якщо уряд не зверне увагу на проблему фінансового обриву… Я не думаю, що наші інструменти будуть достатньо потужні, щоб компенсувати наслідки великого фінансового удару".
Попередження було очевидним: "фінансовий обрив" може спричинити новий ефект Lehman, найстрашніший за усі попередні випадки Lehman. У Вашингтоні його слів навіть не помітили. Конгрес продовжував кампанію та розробки політичних стратегій в рік великих виборів. Вони чули все це раніше. Нічого не буде зроблено, поки не закінчаться вибори. А якщо щось і буде зроблено, то в останню хвилину, за останнім звичаєм економічних суперечок сьогодення.
Сезон виборів, слабка економіка, і проблеми в Європі ніби змовилися з метою створити багато страху, але мало дій. Що нам залишається: лише підсумувати збитки, які настануть, якщо Конгрес не почне діяти.
Щоб зрозуміти небезпеку, у яку ми можемо - або не можемо - потрапити, варто пригадати, що ж таке фінансовий обрив. Це проблема, яка виникла в результаті деяких рішень Конгресу. Проте не можна сказати, що вона буде вирішена тим самим Конгресом.
У 2011 році Конгрес прийняв Закон про бюджетний нагляд. Це було насіння, з якого проросло те, що ми тепер називаємо фінансовим обривом. Ось чого слід очікувати: після 1 січня, - якщо тільки Конгрес завчасно не втрутиться, - ми побачимо, як відбудуться дві речі. $ 100 млрд автоматичних скорочень витрат, поряд із закінченням періоду податкових канікул, які були милицями для підтримки слабкої економіки – закінчується ера зменшених податків президента Буша, яка тривала протягом восьми років, а також 2% скорочення оподаткування фонду заробітної плати, яке запровадив Обама.
Барак Обама. Фото: ЕРА
Кожна з цих подій окремо - підвищення податків або скорочення витрат - не будуть достатніми, щоб аж надто вдарити по економіці США. Але скорочення витрат і підвищення податків разом узяті – це потужний удар. Комітет, відповідальний за федеральний бюджет і Конгресовий бюджетний комітет вже очікують, що за цим негайно наступить рецесія, якщо Конгрес не розгляне проблему фінансового обриву.
Скорочення витрат, наприклад, додадуть до $ 100 млрд, які були вилучені урядом з економіки країни з таких сфер, як оборонний бюджет та охорона здоров’я. Ідея полягає в тому, щоб зменшити дефіцит федерального бюджету на $ 1трлн протягом наступних 10 років. Підвищення податків поверне податкові ставки на той рівень, який існував до 2003 року. Це означає, що максимальна ставка податку для населення може бути більше 39%, за деякими повідомленнями преси.
Є дві підступні речі у цій конкретній проблемі. По-перше, це політика. Всі в Конгресі знають, що це буде важка битва, і вони із задоволенням відкладають її на потім.
Інший складний аспект: дуже важко переконати законодавців, що проблема не тільки насущна, але й реальна. Зрештою, користь від скорочення витрат обіцяє бути відчутною: CBO прогнозує, що дефіцит бюджету США після зниження податків зменшиться до $ 650млрд, у порівнянні з $ 1.1трлн зараз.
І скорочення витрат, здається, буде керованим. Найбільшим скорочення буде для оборонної галузі економіки, на суму $ 54.7млрд в рік. Це матиме периферійний вплив на більшу частину реального сектора економіки. Інші скорочення витрат будуть скромними в розмірах - 8% для внутрішніх програм, таких як Head Start і 2% для підтримки лікарів через Medicare.
Що стосується зниження податків, тут передбачається лише дискусія з приводу того, чи зберегти їх для середнього класу - для тих, хто заробляє $ 250 тис і менше - або зберегти їх для всіх. Республіканські лідери надають перевагу останньому варіанту.
Здається, економіка здатна витримати подібні удари, так? Можливо, це й так, якщо не розглядати, наскільки краще все могло бути, якби їй не довелося витримувати подібних ударів.
Бен Бернанке. Фото: home-org.ru
CBO проаналізував ситуацію: якби ера скорочення податків Буша була продовжена на невизначений термін, Medicare зміг би продовжити свої платежі лікарям, а скорочення витрат не відбулися б. В результаті дефіцит залишився б приблизно таким самим, який ми маємо зараз - $ 1трлн - але ми отримали б набагато здоровішу економіку, з 1,7% зростання ВВП до кінця 2013 року і рівнем безробіття в 8%, у порівнянні з нинішнім 8,1%.
Але уявіть собі, що питання впливу фінансового обриву вже не висить над нами. Питання полягає в тому, що ця проблема вже є тут. Є підстави вважати, що затримка Конгресу у вирішенні проблеми фінансового обриву вже має психологічний вплив на корпоративну Америку.
Група економістів розповіла The Wall Street Journal, що саме так і відбувається зараз: вони говорять, що повільне відновлення нашої економіки в цьому році відбувається через скорочення витрат і зменшення інвестицій з боку американських компаній, які побоюються, що наслідки фінансового обриву можуть поставити під загрозу їхню здатність знаходити фінансування або нормально функціонувати. Вони готуються, по суті стаючи у позу ембріона в очікуваннях наступних подій.
Є ще один аспект фінансового обриву. Його ні CBO, ні Конгрес вирішити не можуть, і він найбільший: вплив на фінансові ринки. Через чотири роки після фінансової кризи 2008 року, ринки сьогодні перебувають на нових максимумах, - як ринки акцій так і облігацій. Перевага сильного фондового ринку є малозрозумілою для звичайних американців - які потребують роботи, а не великих портфелів акцій - але він є благом для банків і компаній, яким стало легше фінансувати свої операції.
Це показує, що ринки легко заспокоїти через заходи законодавчої політики. І навіть якщо сильний фондовий ринок не надто сприяє добробуту більшості американців, слабкий ринок – завдасть їм важкого удару. Це відбувалося раніше, коли впав Lehman Brothers, а також коли дебати про збільшення боргової планки для американського бюджету в минулому році викликали проблеми на ринках і в діяльності корпорацій США. Немає більшого пекла, ніж нестабільний фондовий ринок.
Фондовий ринок має за правило "прицінюватися" до цих побоювань заздалегідь - це означає, що із наближенням фінансового обриву і відсутністю конгресового рішення цієї проблеми, ринок може відобразити ці побоювання уповільненням зростання економіки.
Якщо ринок відчуває, що політика буде довгостроковою перешкодою для зростання американських компаній, може відбутися психологічний ефект: ринки будуть виказувати побоювання, що економіка буде страждати, а це означає, що виникнуть проблеми для американських компаній, щоб знайти фінансування або зберегти ціни на свої акції. Це в свою чергу означає, що компанії не будуть наймати і не будуть витрачати, а це означає, що економіка буде страждати.
Очевидно, саме про це порочне коло думав голова ФРС Бен Бернанке, коли говорив, що ФРС нічого не зможе зробити проти фінансового обриву. Федеральна резервна система не може втручатися в економіку, але вона може втручатися в ринки, саме так ФРС і діяла впродовж останніх чотирьох років.
Федеральна резервна система стала спостерігачем і наглядачем за подіями, які змушують ринки коливатися. Таким чином, якщо ФРС побоюється, що фінансовий обрив може викликати проблеми настільки великі, що навіть всеосяжні заходи ФРС щодо роботи ринків не зможуть виправити ситуацію, тоді саме до слів Бернанке, - а не Конгресу – потрібно прислухатися.
Більшість інсайдерів очікують, що конгресмени досягнуть угоди про уникнення фінансового обриву в останній момент. Саме в такий спосіб діють останнім часом законодавці – починаючи з прийняття порятунку для Tarp bank, і закінчуючи дебатами щодо підвищення боргової планки бюджету в минулому році. Але існує ціна для таких рішень, прийнятих в останню хвилину. І не Конгрес, а робітники і компанії будуть платити цю ціну.
Оригінал: The Guardian
Переклад: iPress.ua
