ПОЛІТИКА МЕДІА.ГОЛОВНЕ

Свобода Луценка схована в таємній кімнаті

Сьогодні шанси Луценка на звільнення значно кращі, ніж у Тимошенко
Українська влада не хоче бачити Юрія Луценка на волі і будь-якими способами затягує, а часто й саботує розгляд його касації на вирок. "Українська правда" проаналізувала ситуацію із судовими перипетіями екс-міністра МВС.
Свобода Луценка схована в таємній кімнаті Ірина і Юрій Луценки. Фото: Лариса Сарган / Facebook

26 грудня минає 2 роки з моменту ув'язнення Юрія Луценка. Наразі він відсидів половину свого терміну.

Якби йшлося про іншого ув'язненого, то з цього часу можна було б сподіватися на умовно дострокове звільнення.

Але не у випадку Луценка.

24 грудня Менський суд розглядав клопотання адвокатів Юрія Луценка про звільнення екс-міністра від покарання за хворобою. Цей суд став ще одним доказом вибіркової неповно здатності розхваленого владою КПК, який має пом’якшити долю ув’язнених.

Менський суд не побачив підстав відпускати Луценка на волю.

У вироку можна було і не сумніватися - українська влада не хоче бачити Юрія Луценка на свободі. Екс-міністр давно вже втратив віру в українське судочинство, а воно вже перейшло до відвертого саботажу розгляду його справ.

З середини серпня адвокати Луценка чекають, коли Вищий спецсуд почне розгляд касації по першій справі Луценка. Але дату не визначено і досі.

Касація – останній етап українського судочинства, який мають пройти адвокати Луценка перед зверненням до Європейського суду з прав людини, щоб оскаржити вирок по суті.

Українська влада вже програла Луценку там одну справу і винна йому 15 тисяч євро. Черговий же вирок Європейського суду може взагалі постановити дати Луценку волю.

І тут виявляється, що Вищий спецсуд касацію по першій справі Луценка не поспішає розглядати.

Як відомо, у першій справі екс-міністра звинуватили у тому, що він незаконно просував по службі свого водія Леоніда Приступлюка і сприяв отриманню ним квартири, а також розтратив 300 тисяч гривень на святкування Дня міліції.

На початку грудня УП звернулась із запитом до суду, чому не розглядається справа Луценка.

Звідти повідомили, що 15 та 16 серпня до них надійшли касаційні скарги адвокатів Луценка. Відповідно до вимог КПК 1960 року, був призначений суддя для розгляду справи.

Постановою судді було витребувано матеріали кримінальної справи з Печерського суду Києва. Але, як з’ясувалось, один з томів кримінальної справи містить матеріали з грифом "Цілком таємно".

З метою забезпечення можливості розгляду суддею Тетяною Широян справи, суд звернувся 31 жовтня за допуском її до "державної таємниці", і досі чекає на відповідь СБУ.

Ця версія дещо відрізняється від тієї, яку отримав адвокат Луценка Олексій Баганець. На перше звернення йому взагалі не відповіли, а в другому теж повідомили: суддя Широян не має допуску до державної таємниці.

Водночас набагато цікавішу відповідь адвокат Луценка отримав з Печерського суду. З неї випливає, що на момент передачі справи у Вищого спецсуду взагалі не було секретної кімнати, де цей том міг читатися. І Печерський суд передав в касаційну інстанцію 75 із 76 томів справи Луценка. Тобто всі, крім одного таємного.

Печерський суд отримав листа від керівника апарату Вищого спецсуду Капустинського, де той повідомляв, що "Вищий спеціалізований суд не має спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та атестованого приміщення для зберігання матеріальних носіїв секретної інформації.

Крім того, судді ВССУ, в тому числі суддя Широян Т.А. не мають допуску до державної таємниці".

Тим же листом повідомлялося, що ВССУ вживає заходів, щоб отримати спеціалізований дозвіл на ведення такої діяльності.

"Як може Вищий суд, який створювався для того, щоб знищити Верховний, не мати секретної кімнати – я просто дивуюся. А як вони працювали тоді 2 роки? Я не вірю, що у них не було секретних томів", – дивувався Баганець.

Як відомо, Вищий спецсуд виник в результаті конфлікту влади в лиці Андрія Портнова з колишнім головою Верховного суду Василем Онопенком. Як наслідок, у ВСУ забрали більшість повноважень. Єдине, чим змогла помститися ображена установа – не передавати приміщення новоствореному конкуренту.

Очевидно, в результаті розподілу, приміщення під відділ режимно-секретеної роботи ВССУ так і не отримав. І не виключено, що справу Луценка могли використати в змаганні за бажані квадратні метри.

Але ще 19 жовтня СБУ надала дозвіл Вищому спецсуду на провадження діяльності, пов’язаної з держтаємницею. Значить, приміщення таки знайшлося.

Питання, чому тоді ВССУ ще 2 тижні, до 31 жовтня зволікав зі зверненням до СБУ, щоб колегія у справі Луценка отримала допуск до держтаємниці?

І ще більше питання – чому СБУ півтора місяці думала над тим, чи допускати суддю Широян до державної таємниці. Тоді як зазвичай таке питання вирішується протягом двох тижнів.

СБУ дала допуск якраз в той день, коли отримала запит "Української правди" – 14 грудня.

Скільки суддя Широян вивчатиме заповітний 18-й том справи? Як відомо з пояснень водія Луценка Леоніда Приступлюка в томі йдеться про його призначення на роботу у відділ оперативної служби міліції, інформація про працівників якого вважається таємною.

"Затягування цієї касації, щоб ми не могли подати до Європейського суду з прав людини – просто читається між рядків", – наголошує адвокат Луценка Баганець.

А тим часом екс-міністр продовжує перебувати в Менській колонії і збільшує кількість своїх хвороб.

"Справа в тому, що мене вже давно лікують одними комісіями. Але раніше після комісій хоча б давали пігулки, а тепер уже 20 днів після комісії я не отримав жодної пігулки. І я можу це розцінювати лише як умисне доведення мене до інвалідності", – заявив Луценко 29 листопада на засіданні Апеляційного суду.

За ці 20 днів екс-міністру провели ще чергову комісію, лікарі вказали на необхідність операції, але Пенітенціарна служба наполягає, що стан ув’язненого задовільний і звільнити його достроково не може, бо випускає лише важко хворих на рак.

Засідання Менського суду показало, що Луценку слід налаштовуватися провести у в’язниці максимум строку.

26 грудня минає 2 роки з моменту ув'язнення Луценка. Якби йшлося про іншого ув'язненого, то з цього часу можна було б сподіватися на умовно дострокове звільнення.

"Але на нього ці підстави не розповсюджуються, тому що йому інкримінували вчинення особливо тяжкого злочину. А якщо особливо тяжкий, то там необхідно 2/3 відбути покарання", – зауважує Олексій Баганець.

Крім дострокового звільнення є ще один варіант зменшення суворості покарання для Луценка – це переведення до поселення Домниця. У цьому селищі ув'язнені навіть можуть винаймати собі будинок, а їх дружини – переїхати до селища. З інших переваг – власні гроші і мобілка. Вимоги – ходити на роботу і не пити.

Однак навряд чи Луценко переїде до Домниці. Для цього Пенітенціарній службі доведеться вжити заходів для забезпечення його перебування там. І мова навіть не про чергову "єврохату", а про заходи безпеки, щоб ніхто з жителів зони не кинувся на екс-міністра "по приколу" з чимось гострим.

Саме тому рішення Європейського суду матиме для Луценка, без перебільшення, доленосне значення.

На думку Баганця, його можна було б чекати в першій половині 2013 року.

"А якщо буде рішення Європейського суду, що під час розгляду справи Луценка в українських судах було порушено його право на справедливий суд, то це буде підставою для нас звернутися до Вищого спеціалізованого суду, а для нього рішення Європейського суду з прав людини будуть обов'язковими, і він буде зобов'язаний переглянути всі ці судові рішення і скасувати. Там іншого виходу не буде!" – наголошує адвокат.

"Ми навіть не знаємо, що ще напише Європейський суд в частині додаткових заходів, Але в тому, що вони підтвердять порушення права на справедливий суд, у мене сумніву немає. І для нас це буде підставою, щоб Вищий спеціалізований суд скасував усі рішення українських судів. І саме цього влада боїться", – переконаний адвокат.

"Якщо ЄСПЛ визнає, що рішення судів про засудження Луценка були незаконні, то їм доведеться виконати попереднє рішення Європейського суду щодо незаконності його затримання і арешту. І, відповідно, скасувавши вироки про засудження до позбавлення волі, Луценка треба буде звільнити з-під варти прямо в залі суду", – каже Баганець.

В такому разі Луценко матиме шанс балотуватися в президенти як незасуджений.

Незважаючи на те, що ув'язнений міністр такого наміру не декларує, для влади це буде найгірший варіант.

Звісно, процес проти Луценка можна запустити по другому колу, і не варто сумніватися, що так і буде. Але поки справа пройде першу інстанцію, а це тривало рік, то Луценка доведеться все одно випускати умовно достроково.

Навіть, якщо Луценко не стане балотуватися, то верховодити мітингами і акціями протесту він зможе краще, ніж необстріляні нинішні лідери опозиції. І це знову головний біль для влади.

Сьогодні шанси Луценка на звільнення значно кращі, ніж у Тимошенко.

Незважаючи на те, що справу Тимошенко по 6-тій статті – про порушення права на справедливий суд – вже зараз розглядає Європейський суд з прав людини, вона все одно лишиться під вартою, бо наразі сама блокує розгляд своєї другої справи по ЄЕСУ і проходження її українськими судами.

А зважаючи на справи про "швидкі" і кіотські гроші у висунутої "Батьківщиною" в президенти Тимошенко шанси вийти на волю за президента Януковича просто примарні.

У Луценка такий шанс є, але його всіляко блокує влада.

Оригінал: Українська правда

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Facebook та Twitter. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

26 12 2012 11:07
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ