Банкам дозволять арештовувати майно злісних позичальників
Арешт підлягає зняттю протягом 30 днів, якщо кошти, визначені судом, будуть повернуті кредитодавцю. Натомість, якщо в зазначений термін зобов'язання з повернення коштів не будуть виконані позичальником, кредитор може звернутися до суду з позовом щодо арешту заставленого майна.
"Вищевказані правові наслідки визнання недійсним кредитного договору поширюються на всіх боржників, також і на фізичних осіб, - коментують впровадження у Незалежній асоціації банків України. - Такі новації законодавства істотно посилять захист прав кредиторів, так як роблять неможливим використання недобросовісними боржниками процедури визнання недійсними договорів для неправомірного виведення майна з-під застави банку".
Законопроект містить також важливе нововведення щодо діяльності виконавчої служби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці по вуха в кредитах під заставу майна
Під час проведення опису майна боржника-юрособи та накладення арешту на нього, державний виконавець використовує відомості про майно боржника згідно з даними бухгалтерського обліку. Виконавець накладає арешт на майно боржника, який також поширюється на всі поточні рахунки позичальника, в тому числі, які будуть відкриті їм після постанови про арешт активів.
Ще одним приємним моментом для банкірів стало зниження комісійної винагороди торговельній організації, що проводить публічні торги з реалізації заставного майна. Комісія знижена з 15% до 5%.
"Ці зміни зменшать як витрати боржників, так і рівень проблемної заборгованості, оскільки більша частина коштів, одержаних від продажу майна боржника, буде спрямована на погашення боргу, а не в приватні кишені торгівельних організацій", - вважають в НАБУ.
