Foreign Affairs назвав чотири ключові пункти майбутньої мирної угоди
24 грудня 2024, 16:56
Вкрай болюче питання територій взагалі не буде предметом торгів за столом переговорів.
Обраний президент Дональд Трамп чітко дав зрозуміти, що прагне покласти край війні в Україні. Незалежно від того, які прагнення мають Україна та росія, суть мирної угоди зводитиметься до запобігання відновленню війни, а не врегулювванню территоріального питання.
Про це в авторській статті для Foreign Affairs пише Семюел Чарап, старший політолог аналітичного центру RAND Corporation та експерт з російської політики.
На його думку, реалістичний мирний план має включати чотири ключові елементи: добре продуману угоду про припинення вогню, надійні гарантії безпеки для України, покарання росії за агресію та заходи зі стабілізації відносин росії із Заходом. Чарап переконаний, що питання територій навряд чи буде предметом переговорів, і лінія розмежування, можливо, з деякими невеликими змінами та коригуваннями, в цілому залишиться там, де вона буде на момент припинення вогню.
"Територіальний контроль, попри те, що він надзвичайно важливий для обох сторін, зрештою не є таким основним питанням, як ці ширші політичні питання. І визнання російських анексій справедливо вважається неможливим кроком як для України, так і для її західних спонсорів", – пише аналітик.
Чарап наголошує, що післявоєнні гарантії безпеки для України мають бути такими, аби росія усвідомлювала неприйнятний рівень ціни, яку доведеться заплатити за нове вторгнення. Це можуть бути або поставки зброї, здатні завдати росії болючого удару у відповідь, або зобов’язання втручання третіх країн на боці України.
"Якщо Київ переконається, що його безпека гарантована, він зможе зосередитися на економічному відновленні та демократії, а не на тому, щоб стати гарнізонною державою", – наголошує експерт.
Окремим викликом аналітик вважає контроль за дотриманням режиму припинення вогню між двома вкрай ворожими державами, які не визнають законною лінію розмежування, яка складеться на момент закінчення боїв.
Чарап не вірить в ідею миротворців, оскільки їх би знадобилося надто багато. Реальним рішенням він вважає встановлення мережі датчиків і камер спостереження, які б моніторили ситуацію. Вочевидь, відповідальною за моніторинг має бути якась третя сторона.
Але куди важливіше запровадити механізми відповідальності, аби порушення режиму тиші мали певну ціну, додає експерт, нагадуючи про сумний досвід Мінських угод.
Аналітик не вірить, що Україну візьмуть в НАТО, адже Захід дав зрозуміти, що не піде на це, а росія називала недопущення вступу Києва в альянс однією з цілей своєї агресії. Натомість він нагадує, що США неодноразово брали на себе прямі гарантії безпеки для дружніх країн у постконфліктних ситуаціях.
