КСУ може почати розглядати питання щодо депутатської недоторканності, – голова суду
"Щодо депутатської недоторканності вже було багато висновків КСУ… Ми ще не розглядали це питання, бо треба було ухвалити регламент. Регламент ухвалили 22 лютого. Тому ми вже можемо приступити до формування колегії і розглядати це питання", – сказав він в ефірі "Радіо Свобода".
У 2015 році КСУ вже схвалював рішення щодо скасування депутатської недоторканності. Тоді суд визнав відповідний законопроект таким, що відповідає Конституції, проте у 2017 році депутати зняли цей документ з розгляду.
Верховна Рада у жовтні 2017 року направила два законопроекти про зняття депутатської недоторканності до Конституційного суду – №6773 і № 7203.
азначимо, президентський законопроект передбачає внесення змін до ст. 80 Конституції України. Зокрема, вилучається назва статті - "Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність" - та норма, згідно якої "народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані".
Однак інша норма статті продовжить діяти - народні депутати не будуть юридично відповідати за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Зміни мають набути чинності з 1 січня 2020 року.
Зміст депутатського законопроекту той же, проте передбачає набуття чинності змін з 2018 року.
Зазначимо, Конституція України і Регламент Верховної Ради визначають порядок змін до основного закону в Україні.
Зареєструвати відповідний законопроект може тільки президент чи 150 народних депутатів. Потім документ розглядають комітети Верховної Ради і рекомендують парламентарям, розглянути їм законодавчі ініціативи чи ні.
Якщо не йдеться про питання, для вирішення яких треба проводити референдум, при розгляді під куполом проект змін до Конституції має набрати щонайменше 226 голосів, щоб направити документ на розгляд Конституційного суду України.
КСУ має опублікувати висновок щодо того, чи не протирічить ініціатива ст.157 і 158 Конституції: чи не обмежує законопроект права і свободи людини, чи не спрямовані зміни на ліквідацію незалежності чи територіальної цілісності, чи не відбуваються зміни в умовах воєнного або надзвичайного стану, чи не розглядав парламент такі самі зміни протягом року та чи не змінювала Рада поточного скликання ті самі норми.
У Конституції не зазначено, у які строки Конституційний суд має опублікувати висновки.
Тільки після цього депутати можуть "попередньо підтримати" законопроект - для цього достатньо 226 голосів. І тільки під час наступної сесії народні обранці зможуть ухвалити документ в цілому, як закон - але щонайменше 300 голосами.
Ухвалений за такою процедурою закон мають підписати спікер ВРУ та президент. У перехідних положеннях документу значиться, коли він набирає чинності, але це може статися не раніше публікації в офіційному виданні.
Отже, навіть якщо всі етапи будуть проходити максимально швидко, документ ухвалять в цілому не раніше лютого 2018 року.
