КСУ визнав законною відстрочку внесення змін до Конституції в частині децентралізації

У статті 155 Конституції написано, що законопроект про внесення змін до Основного закону, попередньо схвалений 226 депутатами, вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше 300 депутатів на наступній черговій сесії.

Про це йдеться в рішенні КСУ, в якому він дає офіційне тлумачення положення ст. 155 Конституції "наступна чергова сесія", інформують "Українські новини".

В КС заявили, що в даній статті мова йде про можливості приймати зміни до Конституції саме на черговій, а на позачерговій сесії. Відносно слова "наступна" КС зазначив, що в законодавстві воно вживається в різних значеннях.

У зв'язку з цим, КС зазначив, що Рада може встановити в регламенті, на якій саме наступній сесії можна приймати в цілому зміни до Основного закону.

28 січня Рада прописала в регламенті абзац такого змісту: "Якщо законопроект про внесення змін до Конституції України був попередньо затверджений Верховною Радою і не був розглянутий на наступній черговій сесії після попереднього затвердження, то такий законопроект розглядається Верховною Радою наступного за нею чергової сесії".

Нагадаємо, це рішення КС є ключовим для процесу змін до Конституції в рамках мирного процесу на Донбасі. Один із пунктів Мінських угод передбачав проведення конституційної реформи в Україні зі вступом в силу до кінця 2015 року нової конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус "ДНР" та "ЛНР".

31 серпня 2015 року проект змін до Конституції, розроблений на виконання цього зобов'язання, був прийнятий в першому читанні.

Згідно з процедурою, прописаною в самій же Конституції, підсумкове голосування 300 голосами повинно відбутися на "наступній черговій сесії" парламенту, яка закінчилася в кінці січня 2016 року. В іншому випадку, процес зміни Конституції повинен початися заново.

Однак, в Адміністрації Президента, щоб обійти цей дедлайн, організували подання 51 депутата Ради до Конституційного суду з проханням роз'яснити поняття "наступна чергова сесія" в контексті змін до Основного закону. Автори звернення просять КС розтлумачити, чи може поняття "наступна сесія" означатиме іншу, не обов'язково буквально наступну за хронологією сесію ВР. Фактично депутати просять надати їм можливість проводити підсумкове голосування за реформу Конституції на четвертій сесії, яка триватиме з 2 лютого по 2 вересня поточного року.

На засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську цього тижня представники терористичної організації "ДНР" висунули власні умови реформи Конституції України.

Зокрема, бойовики вимагають закріплення на конституційному рівні квоти "ДНР" у Верховній Раді України. Також вони хотіли отримати право узгодження всіх прийнятих законів і право вето на рішення в галузі зовнішньої політики.

Паралельно, щоб не залежати від рішення Конституційного суду, депутати прийняли поправки в регламент Верховної Ради, доповнивши його реченням такого змісту: "Якщо законопроект про внесення змін до Конституції України був попередньо затверджений Верховною Радою і не був розглянутий на наступній черговій сесії після попереднього затвердження, то такий законопроект розглядається Верховною Радою наступного за нею чергової сесії".