Меркель знову виступила проти членства Туреччини в ЄС
"Зрозуміло, що Туреччина не повинна стати членом ЄС", - заявила Меркель під час телевізійних дебатів зі своїм опонентом соціал-демократом Мартіном Шульцем, повідомляє Reuters.
"Я поговорю з моїми колегами, щоб подивитися, чи зможемо ми досягти спільної позиції з цього питання, щоб ми могли припинити ці переговори про приєднання", - додала вона.
З такою заявою Меркель виступила після того, як Шульц, здавалося, здивував її, пообіцявши покінчити з переговорами, в разі обрання канцлером на федеральних виборах 24 вересня.
"Якщо я стану канцлером Німеччини, якщо люди цієї країни дадуть мені мандат, тоді я запропоную Європейській Раді, щоб ми припинили переговори про членство Туреччини", - сказав Шульц.
"Чи зможемо ми переконати всі країни в цьому, я не знаю. Але я буду боротися за це ", - додав він.
Спочатку Меркель застерегла від такого кроку, заявивши, що було б безвідповідально наражати на небезпеку відносини з Туреччиною в той час, коли громадяни Німеччини утримуються там в тюрмі.
Дванадцять німецьких громадян в даний час знаходяться під вартою в Туреччині за політичними звинуваченнями, четверо з них мають подвійне громадянство.
Цей коментар, швидше за все, погіршить вже напружені зв'язки між двома союзниками по НАТО, які погіршилися після того, як турецький президент Тайіп Ердоган почав гоніння проти опозиції через невдалу спробу державного перевороту в липні минулого року.
Зазначимо, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер виступає проти припинення переговорів про вступ Туреччини до ЄС, як того вимагають окремі держави-члени і європарламентарі.
Угоду про асоціацію між Туреччиною і Євросоюзом було підписано в 1963 році, а заявку на членство в ЄС Анкара подала в 1987-му. Переговори про вступ при цьому почалися тільки в 2005 році. За цей час були узгоджені 14 з 35 технічних пунктів, які турецькій владі необхідно виконати, щоб досягти стандартів європейської спільноти. Ще 17 пунктів на цей момент заблоковані, а щодо чотирьох тривають переговори. Розбіжності між Брюсселем і Анкарою, зокрема, стосуються позиції Туреччини щодо Кіпру та небажання багатьох європейських політиків бачити мусульманську країну в союзі.
